Мешканці окупованого Сімферополя несуть квіти до пам'ятника Шевченку.. ФОТО
У 202 річницю з дня народження Тараса Шевченка мешканці окупованого Росією Сімферополя несуть квіти до пам'ятника великого українського поета.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на Крим.Реалії.Люди довго не затримуються біля монумента, кладуть квіти й швидко йдуть. Хоча явного оточення навколо немає, за пам'ятником чергують поліцейські і люди в цивільному, повідомляють очевидці.
Активісти Українського культурного центру в Криму хотіли провести акцію до 202 річниці від дня народження Тараса Шевченка, але підконтрольна Росії адміністрація Сімферополя заборонила проведення акції, посилаючись на надзвичайний стан на півострові.

Як відомо, в минулому році акція до дня народження Шевченка закінчилася затриманням активістів поліцією і судовими рішеннями.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели серію економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це "відновленням історичної справедливості".
Топ коментарі
У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,-
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Но, как ни крути, - достойно уважения...
(он а не ты))
Молкнут громкие слова,
Дым над гордою трубою
Различим уже едва.
Света нет в моей каюте
И не топлено давно.
...Пароход «Владимир Путин»
Погружается на дно,
С каждым часом все быстрее
Достигая глубины,
Над водою только реи
Да и то с трудом видны.
И грозит в иллюминатор
В мрачном сумраке морском
Чудо-юдо рыба НАТО
Мне мохнатым плавником.
Но ведь есть же пароходы
В этом мире, господа,
Где гражданские свободы
Расцветают хоть куда,
Где народ живет богато,
Даже если денег нет.
...И зачем, дурак, когда-то
Я на этот взял билет.(И.Иртеньев)
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори -
Все покину, і полину
До самого Бога
А на неокупированных территориях забыли Кобзаря?
.
© Иван Алексеевич Бунин