УКР
7804 відвідувача онлайн
Найбільшу на Лівобережжі партію скіфського золота виявлено на Полтавщині. ФОТОрепортаж+ВІДЕО
Під час розкопок скіфського кургану в Більському городищі (Котелевський район Полтавської області) археологи знайшли 30 золотих виробів. Це найбільша знахідка золота скіфського періоду на Лівобережній Україні.
Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на "Полтавщину", розкопки проводили співробітники музею археології та етнографії Харківського національного університету ім. Каразіна разом із представниками заповідника "Більськ".У похованні скіфського вельможі знайшли близько 30 золотих виробів, серед яких бляшка із зображенням гірського козла, бляшка з квітами на жіночий одяг, підвіска, голка.
Також археологи знайшли бронзове вістря стріли пелопонеського типу, цілий глиняний посуд і великі уламки ліпного посуду. Знайшли зуб людини, який відправлять на ДНК-дослідження, щоб встановити стать людини, її вік, походження. Знахідки археологи датують VII століттям до н.е.
Археологи достеменно не можуть встановити, хто саме був похований у кургані. Його пограбували ще в давні часи.
Вчені припускають, що в кургані поховані двоє людей. Однозначно, там лежала жінка, тому що бляшки з квітами характерні для жіночих поховань.
Як розповів директор заповідника "Більськ" Ігор Корост, у Більського городища цього року - 110-річний ювілей - від початку археологічних розкопок. За його словами, за увесь цей період не знайшли стільки золотих виробів, скільки в дослідженому кургані.
Крім того, вперше на Лівобережній Україні знайдено бляшки жаботинського типу. Вони належали першим людям, які перебиралися з правого берега Дніпра на лівий. До цього вважалося, що у них було мало золота, але недавні знахідки спростовують це.
Знахідки покищо зберігатимуться в музеї археології і етнографії Харківського національного університету ім. Каразіна.
(Фото "Полтавщини")
Топ коментарі
Саме цікаве те, що новгородців ніколи не називали "русские".
Смердящий люд и звон колоколов....
Каждый дом, каждая крыша Москвы носит на себе печать татарского ига. Вот почему Москва очень похожа на Казань. Да и в расовом отношении в Москве очень много смуглых с косинкой лиц, показывающих, что Москва - это смешанный город....
Кремль - это одновременно и крепость, и алтарь. Построенный беглым миланским фальшивомонетчиком Аристотелем Фиораванти, московский Кремль - это многократно увеличенный Миланский замок, построенный за год до открытия Америки Колумбом (то есть в 1491 году)....
http://crime-ua.com/statti/20160731/smerdy
Але перед ними були їх родичі сармати.
Росіяни мають коріння з Сибіру, а ще раніше з Алтаю. Навіть за расовим розподілом це різні раси. Алтайська раса схильна до монголоїдної, а сармати до індо-європейської.
РОЗРИТА МОГИЛА
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала... Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі. /253/
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».
Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби-то,
Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась.
- Ну, если точно узнаю, что этот чемодан потерял БЕДНЫЙ человек, то обязательно верну.
http://zurnalist.io.ua/s1197346/zona_smerti_na_chereshnevom_pole_pod_melitopolem_pohoje_imenno_na_nee_ukazyvaet_skif_na_znamenitoy_skifskoy_pektorali Зона смерти на черешневом поле под Мелитополем
Так и в наших потом будут копаться.
Да, копали харьковские археологи, это их право. Харьковский университет не сравнить с Полтавским. По уровню гос.поддержки, развития и т.п. Но из этого нужно сделать выводы. А именно - реанимировать поддержку местных археологических и общих исторических исследований. Особенно в областях, где наша история сохранилась.
А самое главное, что должно быть - археологические находки должны оставаться в музеях на территории родного края. Чтобы, в первую очередь, местные дети наглядно изучали свою историю.
Чего полтавские дети уже лишены.
http://expres.ua/news/2016/07/29/195831-davnomu-kurgani-arheology-natrapyly-bezcinnu-znahidku
журнашльондри культивують меркантильні погляди на догоду гнойсманам. такі часи.
Біля міста Миколаєва на Львівщині є територія, що вже кілька десятків років інтриґує істориків. Тут розкинулися залишки Стільського городища - колись великого міста слов'янських часів. Торік городище отримало визнання - на його території створили заповідник. Але директор новоствореного заповідника й багаторічний дослідник Стільського Орест Корчинський б'є на сполох - замість докладати всіх зусиль до збереження, пам'ятку починають забудовувати.Городище білих хорватів
Стільське городище - це руїни найбільшого на Європейському континенті ранньосередньовічного міста VIII-X століть - столиці давніх слов'ян - карпатських хорватів, - стверджує археолог Орест Корчинський. Через цю територію від найдавніших часів пролягали важливі трансконтинентальні шляхи, що вели з мусульманського Сходу у Західну Європу і з Півночі через карпатські перевали в Паннонську долину на Балкани і в Середземномор'я.
«Це українські Афіни і український Рим, адже це найбільше місто Європи VIII-X століть, яке було центром слов'янства у передгір'ї український Карпат. 35 років досліджень пам'ятки дали розуміння і підтвердження, що так і є, - розповідає Z Орест Корчинський. - Воно має специфічну і неперевершену систему оборонних укріплень: стіни міста простягались на 10 кілометрів. Його площа становить 250 га, що у 25 разів більше ніж Київ часів Володимира Святославовича, який вважають столицею слов'янства. Про цю пам'ятку ми дізнаємось з арабсько-перських джерел, у руських літописах згадок про неї немає. Знаємо, що тут, у передгір'ї українських Карпат, містилась велика держава, яку називали Велика або Біла Хорватія. Пізніше її згадує імператор Візантії Костянтин VII в книзі «Про управління імперією». Він згадує про те, що далматинські хорвати походять від нехрещених хорватів, які живуть за турками (так тоді називали мадярів)».Довкола ж міста, в радіусі до 15 км, виявлені руїни понад 65 приміських і сільських поселень, некрополів, святилищ і печерних храмів. Важливою складовою цього комплексу був штучно споруджений наприкінці VIII - на початку ІХ століття водний шлях на ріці Колодниці, який за допомогою потужних земляних гребель і шлюзів давав змогу невеликим річковим суднам безперешкодно рухатися як із міста, за течією ріки до Дністра, так і у зворотньому напрямку. Весь цей масив охоплював територію близько 200 км².
Більше тут:http://fakeoff.org/uk/history/arkheologi-znayshli-stolitsyu-drevnikh-bilikh-khorvativ-u-karpatakh
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2016/07/30/195900-chornobylskiy-zoni-mozhut-zbuduvaty-veletensku-elektrostanciyu
Виходить зірка золота.
І ти, піднісши скіфський череп,
Ідеш стежиною в житах.
Той скіф був, певно, мужнім воєм,
Він звідав січі і вогонь.
А по ночах край балки тої
Чекала суджена його.
Він був їй вірним нареченим,
Він у походах нею снив...
А я услід скф'янки череп
Несу розгублено за ним.
Яка в житті їм слалась нива?
Що їм світилося в імлі?
Вони своє земне, можливо,
Не долюбили на землі.
А ми прийшли тепер натомість,
Мов їхній промінь з далини.
Над нами встала невідомість,
І ось, як віщий знак, - вони...
Прости мені твої печалі
За все, що нам іще пройти,
Давай вночі їх обвінчаєм
На всі часи і всі світи!
Хай степ заплаче сяйвом білим
І ніч галактиками пробасить,
Коли хтось інший із могили
Нас теж с тобою воскресить.
Борис Мозолевський