УКР
9172 відвідувача онлайн
Тиждень пам'яті жертв Голодомору почався в Канаді. ФОТОрепортаж
Конгрес українців Канади оголосив про початок всеканадського тижня вшанування жертв Голодомору.
Як повідомили в Конгресі, упродовж тижня по всій Канаді відбуватимуться численні заходи, присвячені підвищенню рівня освіченості населення щодо Голодомору та вшанування жертв цього злочину комуністичного режиму, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
Так, у Саскатуні та Оттаві відбудуться кінопокази документальних фільмів, у столицях провінцій Альберта і Манітоба - містах Едмонтоні та Вінніпезі - депутати провінційних парламентів, члени української громади та небайдужі громадяни проведуть пам'ятні заходи у будівлях мерій.
Вшанують загиблих внаслідок геноциду українців і на західному узбережжі Канади - у Ванкувері, де відкриється виставка, присвячена Голодомору, та відбудеться громадське обговорення на цю тему. Окрім цього, усі канадські міста, що мають українську громаду, проведуть траурні панахиди.
Канадців також закликають в суботу о 19:32 зупинитися на хвилину мовчання та запалити свічку у оселі.
Також в університеті Альберти, що в столиці однойменної канадської провінції, місті Едмонтоні, відкрилася виставка, присвячена Голодомору-геноциду в Україні. Ініціаторами виставки виступила Українська студентська спілка університету Альберти.
"Ми згадуємо цю трагедію, щоб поширити про неї правду і гарантувати, що цей злочин визнаватимуть по всьому світу як акт геноциду української нації", - повідомили у спілці.
Окрім цього, у федеральному парламенті Канади вшанують 83-тю річницю Голодомору-геноциду в Україні, повідомив депутат Борис Вжеснєвський, який виступив організатором заходу.
Церемонія відбудеться 29 листопада в будівлі федерального парламенту в Оттаві, її організовують спільно з Конгресом українців Канади.
До участі в заході запрошено канадських міністрів, депутатів і сенаторів, іноземних дипломатів, керівників української громади й інших відомих людей, а також священнослужителів різних конфесій.
Топ коментарі
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордитись, що ми - українці?
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще від Байди нам в'ється,
І що ми в Україні - таки ж український народ,
А не просто юрба, котра в звітах населенням зветься.
І що хміль наш - у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість - у серці, а не в магазинних вітринах,
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край - територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: ?говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати.
Нелукаво спитаймо - відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То вкраїнці ми з вами - чи як?
Чи в «моголах» і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили забрати судилось нам наш переляк,
Що згнітив нашу гідність смиренністю «меншого брата»?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова!..
Добре знаю, що й вам вони теж - не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
І тоді в мені ниє крамоли осколок тупий,
Мене думка одна ******* і душить на славу:
Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи,
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?
Тож хіба не впаде й не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на тлін українство між нами,
Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?
Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна
Голодомор Геноцид українців, Геноцид української душі. Пам'ять про безвинно убієнних предків не стерти. В історії людства немає другого випадку, щоб без війни цілеспрямовано знищити стільки людей однієї національності, піддавши їх такої мученичеської смерті. Пам'ятаємо і робимо висновки.
«Голодомор не сломал» - ко Дню памяти Голодомора в этом году будут вспоминать выдающихся деятелей, которые пережили геноцид. Памятные мероприятия пройдут по всей Украине и в 32 странах мира.
Об этом http://vidia.org/2016/61778 сообщает VIDIA со ссылкой на пресс-службу Украинского института национальной памяти.
«В этом году национальные памятные мероприятия, посвященные людям, которые смогли реализовать себя, несмотря на травму пережитого в 1932-1933 годах. Результатом Голодомора стали не только миллионы убитых и опустевшие украинские дома, но и опустошенные души тех, кто пережил 1933-й. Людям больно было гадать, какими бы они стали, если бы не Голодомор, который навсегда сокрушил их жизни», - говорится в сообщении.
«Голод, выбранный как оружие геноцида, дал Сталину возможность не только забрать жизнь у миллионов украинцев, но убить тех из них, кто пережили массовое убийство, - поясняет историк Владимир Вятрович. - Убить их как украинцев: те, кто выжили, добровольно лишались собственного языка, культуры, традиций, переплавлялись в безликий «советский народ». Убить их как людей: превратить в существ, лишенных чувства достоинства, унизить до уровня животного существования, а впоследствии вмонтировать в качестве винтиков в тоталитарную машину».
Однако геноцид сломал не всех. Среди тех, кто выжили физически, были и такие, кто не дал уничтожить себя духовно. Институт национальной памяти выбрал среди тысяч выдающихся украинцев 15 несокрушимых героев, чтобы особо почтить их память в этом году.
Это - автор Акта провозглашения независимости Украины в 1991-м Левко Лукьяненко, оперная певица Евгения Мирошниченко, диссиденты Иван Светличный и Олекса Тихий, выдающаяся художница Екатерина Билокур, писатели Василий Барка, Олесь Гончар, врач Нонна Ауска, поэт Дмитрий Белоус, философ Николай Руденко, модель Евгения Сакевич Даллас, создатель музеев Михаил Сикорский, кинодраматург Борис Хандрос, прозаик Анатолий Димаров, живописец Афанасий Заливаха.
«До 40 лет я не хотела разговаривать на эту болезненную для меня тему, - вспоминала Евгения Сакевич Даллас, модель и общественный деятель. - Однако эту душевную боль невозможно было искоренить из моего сердца. И я рассказывала мою историю друзьям... Люди, незнакомые с историей Украины, до глубины души были тронуты».
Как известно, национальные памятные мероприятия состоятся в субботу 26 ноября.
В 14:30 чествование возле Национального мемориала жертв Голодомора в Киеве (вул. Лаврская, 3) при участии свидетелей Голодомора, Президента Украины Петра Порошенко, глав украинских церквей, Премьер-министра и Председателя Верховной Рады, представителей дипломатических учреждений, общественности.
В 16:00 - общенациональная минута молчания и акция «Зажги свечу памяти». Призываем с наступлением темноты зажечь и поставить свечу на подоконник так, чтобы её было видно с улицы - в знак скорби и памяти о миллионах загубленных жизней наших соотечественников.
Траурные мероприятия пройдут по всей Украине на центральных площадях или возле памятных знаков Голодомора, а Всемирный конгресс украинцев этими выходными организует чествования в 32 странах мира.
Они в межвоенный период залили кровью, заморили голодом, замучили и расстреляли 1/4 часть населения Украины. И что? Коммуняки поработали так, что у украинцев еще появилось чувство благодарности к "старшему брату"!!! Люди, надо наср..ть на правительство, и каждый должен делать на своем месте, что надо: встретил быдло-брата или его укр. побратима - набей морду!