УКР
11688 відвідувачів онлайн
Декан одного з університетів у Рівному попався на хабарі $ 1400, - СБУ. ФОТО
Співробітники Служби безпеки України спільно з прокуратурою та Нацполіцією викрили на хабарі декана одного з вищих навчальних закладів Рівного.
Про це Цензор.НЕТ повідомили в прес-центрі СБ України.У повідомленні зазначено: "Правоохоронці встановили, що посадовець, який також є головою відбіркової комісії, вимагав від батьків двох абітурієнтів тисячу чотириста доларів США. У таку суму зловмисник оцінив сприяння у влаштуванні дітей на денну форму навчання.
Співробітники спецслужби затримали декана у центрі Рівного під час отримання всієї суми хабара. Голові комісії повідомлено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу та відсторонення його від займаної посади. Тривають слідчі дії".
Топ коментарі
....... Дійсно це - перебор........... 
А СБУ кормится из бюджента на 1700 долларах... Борцуны...
Декан сам не міг усе провернути з улаштуванням на бюджетні місця студентів без погодження ректора чи першого проректора по навчальній роботі...
Зараз рівень побічний "доходів" кожного ректора так впав, що кожний "поважаючий" себе ректор, особливо із "старої гвардії Табачника", має кожне бюджетне місце у себе на рахунку, тобто "на олівці" і так просто його не віддасть, тим паче контрактнику, який і так принесе гроші в касу...
Бюджетне місце продається, та ще зараз і по різним цінам в зв'язку з реформами Міністерства освіти і науки відповідно призначення стипендій:
-- якщо бюджетне місце із стипендією, то ціна його становить, як мінімум, половину суми від стипендії за півроку;
-- якщо бюджетне місце без стипендії, то ціна його становить, як мінімум, половину суми від суми контракту;
-- вибирається більша від сум, що зазначені вище, і пропонується студенту - контрактнику чи бакалавру - контрактнику.
Далі з кінця 80-х до середини 90-х минулого століття, з натяжкою, до 2000 року -- це була ера "трієчників"...
А потім з 2000 року і по теперішній час до 2017 року йде вже ера "двієчників"...
Раніше в 80...90 роки минулого століття студенту, щоб отримати оцінку "три", необхідно було знати мінімум знань, а тепер "трієчники" з минулого були б зараз за об'ємом знань "відмінниками"... Зараз окремі студенти, а на окремих спеціальностях кількість їх доходить до 70...80%, які вчаться на денній формі навчання на бюджетних місцях, більшість робіт і оцінки купляють... при тому, що кількість часів. що викладалися раніше студентам, скоротилася у 3 рази (у тричі) порівняно з часами, які викладалися в 60...70 роки минулого століття, і у 2...1,5 рази порівняно з часами, які викладалися у 80...90 роки минулого століття, особливо по інженерним спеціальностям....
Якщо Ви не попадаєте у цей список, то випадково можете не здати один із екзаменів у сесію... якщо є запас по місцям і Ви добре вчитеся, то Вас ніхто й чипати не буде...
Зараз по всій Україні у ВУЗах в результаті зменьшення абітурієнтів, що в їх вступають, іде скорочення викладацьких часів, а відповідно і скорочення ставок на кафедрах... в зв'язку з цим викладачів на роботу приймають на один рік по наказу, а не на 3...5 років за контрактом, а подальше їх працевлаштування в значній мірі залежить від декана факультета, особливо, якщо Ви не є родичем ректора...
Тепер про "різні" напрямки спеціальностей... у нас населення, тобто батьки абітурієнтів, зовсім не турбуються про рівень викладання предметів для своїх чад... раптом відкривається нова спеціальність у ВУЗі... звідкіля візмуться викладачі з визначеним рівнем знань і матеріальна база, щоб донести їх, тобто знання, до студентів... а на нову спеціальність уже куча заяв... тобто якесь божевілля... в кожному ВУЗі -- міжнародна економіка, туризм і філологія... і т.д.
Замість того, щоб напрямляти своїх дітей на спеціальності, які вже роками (20...50 років) викладаються у ВУЗі, де вже створені матеріальна база і викладацькі колективи із високим рівнем знань, батьки витрачають свої кошти на якісь не визначені спеціальності з низьким рівнем викладання знань.... і це при повному потуранні Міністерства освіти і науки України, яке видає кому потрібно, а кому й не потрібно ліцензії, то направо, то наліво... неначе в магазині... прийшли, купили, то й нати вам... рівень знань знівелювався до 0 (нуля)...
Немає загальної концепції розвитку країни в економіці, тому й немає загальної всеукраїнської концепції щодо підготовки кадрів... а створена раніше за роки корупційна система Міністерство -- ректори, ректори -- Міністерство продовжує щорічно безглуздо витрачати державні кошти, задовольняючи тільки свої особисті потреби....
Шпаринка 1: Міністерство зволікає з введенням ЗНО при здачі вступних іспитів бакалаврів на отримання освіти магістра... В цьому році відмінили електронну подачу заяв на вступні іспити в магістратуру, тим самим було зменшено конкурс в окремих ВУЗах на окремі спеціальності... В результаті ректорат і члени приймальної комісії можуть уже безпосередньо впливати на результати іспитів або бути причетні до витоку інформації по іспитам, і звичайно не безоплатно...
Шпаринка 2: Міністерство дало можливість ВУЗам, тобто їх керівництву, встановлювати прохідний бал і змінювати кількість бюджетних місць на різних спеціальностях не залежно від їх попередньої заявки, що була раніше затверджена в Міністерстві освіти і науки України... Тобто ректорат може за своїм баченням змінити кількість бюджетних місць в той, чи інший бік, тим самим "продати" їх кому потрібно, головне щоб загальна кількість їх не змінювалася...
Шпаринка 3: На місця студентів 2...4 років навчання, що навчалися на бюджеті і втратили цю можливість, приймаються інші студенти, які раніше вчилися за контрактом... але без проведення конкурсу між студентами - контрактниками, тобто не за знаннями, а за визначену "фінансову допомогу ректорату"...
Якщр проаналізувати кількість бюджетних місць і на які спеціальності вони розподіляються, особливо в технічних ВУЗах... то можна прийти до одного й того ж самого висновку, що близько 25...35% бюджетних місць у технічних ВУЗах розподіляється ректорами при повному потуранні чиновників із Міністерства освіти і науки на спеціальності із гуманітарних наук, спеціалістів яких й зараз на ринку праці вже вдосталь: економісти, юристи і т.д.
Постає питання: "Навіщо ж Міністерство освіти і науки продовжує фінансувати спеціальності у не провідних ВУЗах, тобто економічних, юридичних, педагогічних і т.д., коли в країні уже зараз недостатньо спеціалістів інженерних спеціальностей, які кожний рік виїзджають працювати за кордон ???
Так в одному із обласних центрів України між Києвом і Харківом існує чотири ВУЗа, в кожному із яких навчають щорічно по 50 специалістів з туризму, тобто щорічно буде випускатися 150 спеціалістів з туризму, коли з будівництва, інженерів-будівельників, усього - навсього 30...60 чоловік... і скоро у нас буде в місті, як у Ільфа і Петрова, на кожному розі контора з туризму, такі собі нові "Рога і копита", які нічого не виробляють і не приносять додану вартість... Також у ВУЗах міста існує три кафедри банківської справи, три кафедри економічної діяльності, три кафедри з міжнародної економіки, три кафедри з менеджменту і управління і т.д. і на економічні спеціальності з державного бюджету виділються щорічно кошти... не на інженерні спеціальності або спеціальності, які зараз потрібні на ринку праці, а знову на юристів, економістів, масажистів, менеджерів-покоївок і т.д...
І хочеться запитати у Вовочки Гройсмана: "Де він чи вони, тобто підприємці, будуть брати необхідних спеціалістів для розвитку і підняття економіки України, щоб ще виготовляли продукцію на експорт з доданою вартістю, особливо через 5...10...15 років??"
Да по факту в Україні Ви можете все купити, але що Ви далі будете робити з цим своїм дипломом, всунете у рамку і повісити на стіну... тому ще довго не будуть визнавати наші українські дипломи, вимагаючи підтвердження знань при здачі додаткових іспитів...
Я писал про бакалаврат и магистратуру. Например мне, как моряку, проще было раз в год отдавать 1к долларов + 2,5к на 2 диплома(бакалавр и магистр) и забыть на 4 года про академию. Ибо любой адекватный человек лучше пойдёт работать и набираться опыта и стажа, чем сидеть на парах и слушать маразматиков.
Одного дня прийшов Ейлер, а за партою сидить один учень... "Ну що почекаємо трохи" -- відповів він і став ходити по кімнаті... пройшов час, а другого учня так і немає...
"Ну що, каже Ейлер, 50% учнів присутні, то заняття продовжує далі...".
Приходить один раз в заочний деканат чоловік років 35...45 і каже: "Давайте я вам заплачу усю вартість навчання одразу за усі роки, а ви мені випишете диплом і я собі піду, а далі ви покладете ці кошти на рахунок і на протязі 5-ти років будете ще знімати проценти з них... і мені добре й вам теж..."
Те що Ви, JuslFrut, пропонуєте, ще раз підтверджує про теперішній низький рівень викладення знань у ВУЗах 3...4 рівня акредитації і значну відсталість навчальних програм і обладнання від ******** світових вимог як в техніці, так і в організації виробництва і економіці...
В цьому 2017 році ЗНО з фізики здавало тільки 8% абітурієнтів... а чому???
Зараз в новому поколінні молоді меньше стало людей, які б хотіли натруджувати свої мізки, тобто працювати ними, а ще брати на себе відповідальність за кінцевий інтелектуальний продукт чи кінцевий результат, особливо на протязі усього свого життя... більшість мріють заробляти гроші не натруджуючись (це видно по кількості заяв, що подані абітурієнтами у цьому році на визначені спеціальності), думаючи що на всіх "хороших" по заробітній платі місць праці хватить:
-- менеджер - адміністратор, тобто мріють бути майбутніми директорами: прийшов на роботу, віддав команду і хай працюють, а місяць пройшов і гроші тут, як тут;
-- маркетолог - менчендайзер, прийшов, розставив бутилочки з пивом чи інший товар і знову гроші тут, як тут;
-- економіст, спеціаліст з міжнародної економіки, але на всіх по містам і селам міжнародних фірм чи фірм з іноземним капіталом знову не хватить... і т.д.
Для того, щоб піти у відпустку чи виїхати у відрядження за кордон кожний ректор державного ВУЗу повинен отримати дозвіл у міністра чи завміністра... а знаєте скільки коштів витрачають наші ректори державних ВУЗів у відрядженнях за рік... це сотні мільйонів грн. -- це так звані "міжнародні наукові зв'язки", особливо у ті країни, де в ректорів у закордонних банках відкриті особисті рахунки... не на закупівлю нового обладнання для підвищення рівня навчання студентів, а на "міжнародні наукові зв'язки"...
Далі я вже перестав вимагати від хлопця значних знань по доповіді і вирішив, що краще нехай він доповість її текст на захисті дипломної роботи сам, як зможе ...
Тепер моє ставлення до робочих зошитів... Вони потрібні, особливо в сільській місцевості, де учні не завжди можуть кожний раз прийти чи доїхати до школи, особливо у зимовий період навчання, тому хоть за зошитами чи іншими методичними посібниками вони будуть самостійно опанувати матеріал... а ось основне питання вже до тексту в цих "робочих зошитах", за допомогою якого учень повинен освоїти матеріал...
В чому основна проблема у методиці навчання учнів чи студентів..і т.д., особливо при вивчені точних і інженерних предметів і наук: необхідно йти від простого до складного на кожному етапі, ступені навчання (викладенні інформації) і далі, особливо на прикладах, наводити і пояснювати інформацію... з подальшим закріпленням і перевіркою знань уже безпосередньо на інших прикладах чи курсових роботах, проектах і т.д. тобто, як не банально сказано, повинне йти натаскування учнів, студентів на викладеній інформації з практичним її засвоєнням...
Тільки після освоєння частини знань чи інформації на нижчому рівні переходять до викладення знань і інформації вже на більш вищому рівні і т.д.
Зараз же в більшості випадків пропонується методика для навчання учнів і студентів, яка направлена на самостійне усвоєння більшості знань і інформації, тобто "додумайся сам"...і тому її викладення відбувається стрибкоподібно... частинами, тут більше, там менше. що не дозволяє учневі чи студенту самостійно визначити, що основне, а що другорядне, і зконцентрувати свої знання і навички для подальшого життєвого досвіду і праці...
Йде відкритий урок у першому класі... Вчителька вивісила на дошці плакат з деревами: зправа три дерева, зліва чотири дерева... Далі йде запитання від вчительки до учнів: "Яку необхідно зробити дію, щоб отримати загальну кількість дерев, які показано зправа і зліва на плакаті?"
Всі дітки сидять, мовчать, і тут одна із учнів дівчинка тягне руку і потім після дозволу каже: "Для отримання загальної кількості дерев необхідно зробити дію додавання". Постає питання: "Звідкіля учні будуть знати, яку їм робити дію, якщо їм про це спочатку ніхто не розповів? Хто їм про це повинен донести інформацію??"... Тобто знову догадайтеся самі... чи самі десь почуйте цю інформацію, а як це зробить учень нікого не хвилює... і більшість навчальних методик такіж.
А необхідно було вчительці спочатку на плакаті пояснити дію додавання, тобто: "Ось дивіться дітки на плакаті зліва три дерева, а зправа -- чотири дерева, а щоб отримати їх загальну кількість, необхідно їх разом скласти, тобто зробити дію додавання". А потім вже вчительці на прикладі 3+4=7 показати засвоєння дії додавання... А далі вже рівень засвоєння учнями матеріалу, інформації перевірити на другому плакаті з другим (третім) прикладом з самостійним його вирішенням у зошиті, отоді й відбудеться засвоєння учнями дії додавання в математиці....