Від списання боргів до захисту бойових виплат: які фінансові зміни готують для військових
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15458 про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи або зникли безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю внаслідок війни у період дії воєнного стану в Україні та у післявоєнний час.
Документ надає банкам та іншим фінансовим установам право за власним рішенням прощати заборгованість за кредитами зазначених категорій громадян, щоб ці фінансові зобов’язання не перекладали на їхні родини. А також збільшує для всіх фізичних осіб суму неоподаткованого боргу з 25 відсотків від мінімальної заробітної плати до 100 відсотків мінімальної заробітної плати. При цьому сума прощеного боргу не оподатковуватиметься як дохід позичальника чи членів його сім'ї, які успадкували таку заборгованість.
Детальніше про цей проєкт закону ми поспілкувалися з народною депутаткою України Ольгою Василевською-Смаглюк, яка очолює Міжкомітетську робочу групу ВРУ з питань аналізу стану та розробки законодавчих пропозицій щодо врегулювання ринку непрацюючих кредитів (NPL) та кредитування військовослужбовців.
"ОБОВ'ЯЗКУ СПИСУВАТИ ЗАБОРГОВАНІСТЬ ВІЙСЬКОВИХ У ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ НЕМАЄ"
— Пані Ольго, які проблемні питання мала вирішити робоча група щодо захисту військових?
— Від початку робоча група мала на меті розібратися з правовим врегулюванням ситуацій, пов’язаних із так званою безнадійною заборгованістю. Загалом по фінансовій системі України рівень NPL наприкінці 2025 року сягав понад 300 мільярдів гривень, і більшість проблемних кредитів сформувалася в державному банківському секторі.
Тому напередодні оголошення так званого великого "банківського розпродажу" (Нацбанк активно готує деякі банки до приватизації, зокрема раніше націоналізовані) виникла необхідність врегулювати питання NPL. У результаті наприкінці 2025 року банківська система України провела рекордне оздоровлення кредитного портфеля: за даними звітності НБУ, обсяг NPL зменшився за рік з 393,2 млрд грн до 189,3 млрд грн - на 203,9 млрд грн, або більш ніж удвічі (-51,9%). Причому, якщо в січні - листопаді скорочення становило лише 21,36 млрд грн, то за грудень банки списали 182,55 млрд грн проблемних кредитів. Зниження NPL триває й зараз, і це також є прямою вимогою Світового банку та МВФ.
Часто йдеться про безнадійну заборгованість, щодо якої немає результатів позасудового стягнення, справи застрягли в судах або ж значна частина проваджень зависла в органах Державної виконавчої служби.
Після перших засідань робочої групи до мене масово почали звертатися військові, члени їхніх родин та ветерани. Вони фактично опинилися виключеними з ринку кредитування через норму про те, що на період служби військовослужбовці та члени їх родин звільняються від сплати процентів, штрафів і пені. Через це банкам та іншим фінансовим установам стало невигідно надавати кредити захищеним категоріям громадян.
Ми провели опитування в банківському та небанківському секторах щодо рівня відмов військовим і членам їхніх сімей. У фінансових установах, які відповіли чесно, рівень відмов може сягати 60%. Сергій Позняк та інші ветерани також порушували цю тему, наголошуючи: щойно у фінансовій установі дізнаються про статус військового чи ветерана або члена їхніх родин - у кредиті одразу відмовляють, звісно, таку причину відмови не вказують офіційно.
Отже, маємо дві концептуальні проблеми. Перша – це виникнення бар’єрів для кредитування військовослужбовців та членів їхніх родин через асиметрію регуляторного навантаження та нормативну заборону на нарахування процентів, пені та штрафних санкцій.
Друга – неоднозначність роз’яснень Міністерства оборони щодо кола осіб, на яких поширюється ця пільга, та процедури списання. Чинна норма ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладена одним громіздким реченням на понад 15 рядків. Її коректне застосування без участі профільних юристів чи відомств практично неможливе: не завжди зрозуміло, чи поширюється норма виключно на чинних військовослужбовців, чи також на демобілізованих. Неоднакове трактування призводить до численних скарг на кредиторів і створює соціальну напругу.
— Чи не простіше отримати офіційне роз’яснення від Міноборони або НБУ?
— Ні, оскільки Міноборони надає суперечливі роз’яснення. За останні чотири роки міністерство оприлюднило кілька точкових коментарів, які подекуди суперечили один одному, що лише посилило плутанину.
Наслідком правової невизначеності стало різне правозастосування однієї й тієї самої норми різними кредиторами: одній особі один кредитор пільгу надає, а інший за аналогічним кредитом — відмовляє. Кредитори займають консервативну позицію та застосовують пільгу лише у випадках, де впевнені на 100%, адже будь-яке розширене тлумачення несе для них регуляторні та податкові ризики.
Щодо Національного банку, то регулятор не має повноважень визначати статус військовослужбовців.
Ми спільно з представниками ринку розробили роз'яснення у формі зведеної таблиці з чітким переліком критеріїв. Я зверталася з цим документом до Міноборони, проте там відмовилися брати його в роботу, порадивши орієнтуватися на статтю, розміщену на їхньому офіційному сайті.
— Якими правилами тоді керуються банки?
— Банки або спираються на одне з розісланих ринком роз’яснень, або самостійно тлумачать законодавство. Відсутність єдиної практики призводить до того, що фінустанови шукають будь-які формальні підстави для відмови захищеним особам.
Другий важливий блок питань стосується кредитів, оформлених військовополоненими, зниклими безвісти та загиблими захисниками. Наразі банки списують таку заборгованість лише як виняток. Основна проблема полягає в тому, що під час анулювання (списання) боргу в банку або у спадкоємців виникає податкове зобов’язання, і одна зі сторін змушена сплатити податок на доходи фізичних осіб.
— Банки списують такі борги добровільно чи на вимогу закону?
— Виключно за власною ініціативою. Обов’язку списувати заборгованість військових у чинному законодавстві немає. Ми маємо намір це змінити.
— А податок при списанні сплачується обов'язково?
— Так. Саме тому ми пропонуємо законодавчо закріпити право фінансових установ списувати заборгованість захищеним категоріям без виникнення податкових зобов'язань як для кредитора, так і для боржника чи його спадкоємців. Міністерство фінансів має певні застереження щодо надходжень до бюджету, але депутатський корпус, банківська спільнота, ветерани та родини загиблих таку ініціативу повністю підтримують.
"МИ РОЗГЛЯДАЄМО КОНЦЕПЦІЮ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ РАХУНКІВ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ"
— Відомо, що іноді банки не списують борг, а намагаються стягнути кошти з дружини загиблого бійця. Суди часто стають на бік родин, проте судовий процес вимагає витрат на адвокатів. Чи можливо врегулювати це питання системно?
— Лише шляхом внесення змін до законодавства. На сьогодні фінансові установи мають законне право стягувати заборгованість зі спадкоємців. Дружини та матері загиблих разом із майном успадковують і борги, а в разі їх списання банком саме спадкоємці або фінансові установи як податкові агенти зобов’язані сплатити податок з прощеного боргу.
— Якщо людину визнано загиблою, але буває, що тіло не повернули, експертизи немає і боєць вважається зниклим безвісти, відповідно, про успадкування не йдеться. Також є інші ситуації: коли дружина сама приходить у банк і пропонує сплачувати кредит, оформлений на чоловіка, який зник безвісти, але вона не може з’ясувати, скільки саме треба платити, бо посилаються на банківську таємницю і таку інформацію їй не надають. Вона просто сплачує скільки може, не розуміючи, коли варто зупинитися. Чи розглядаєте ви питання про те, щоб банк міг відкрито комунікувати про суми в таких випадках?
— Окремих змін щодо доступу до банківської таємниці для родичів у межах цього законопроєкту наразі не розглядалося.
— Як би ви порадили діяти в ситуації, якщо жінці стало відомо, що чоловік зник безвісти, а на нього оформлено кредит? Інформувати одразу банк про його зникнення?
— Пройти визначену законом процедуру для таких ситуацій, негайно повідомити фінансову установу та надати офіційні підтвердні документи, щоб зупинити нарахування процентів, штрафів і пені. Ми також працюємо над тим, щоб фінансові установи отримували інформацію про полонених та зниклих безвісти через бюро кредитних історій в автоматизованому режимі. Це стане додатковим запобіжником проти шахрайства - зокрема, оформлення фіктивних кредитів на втрачені документи військових.
— Робоча група також порушує питання щодо кредитів фізичних осіб – підприємців, які були мобілізовані. У чому полягає проблема тут?
— З цим запитом звернувся банківський сектор. Роз’яснення Міноборони та норми законодавства регулюють статус військовослужбовців виключно як фізичних осіб, не охоплюючи їхню діяльність як ФОП.
Фінансові установи вважають, що не мають підстав надавати пільги за бізнес-кредитами підприємців. Виникає ситуація: людина взяла кредит на розвиток власної справи як ФОП, пішла на фронт, найманих працівників не має, а діяльність фактично зупинена. Ми пропонуємо такий підхід: якщо підприємець закриває ФОП або призупиняє діяльність у зв’язку з мобілізацією, на його заборгованість поширюється пільга щодо ненарахування процентів, штрафів і пені.
Якщо ж військовослужбовець служить, але його бізнес продовжує функціонувати, приносити дохід та виплачувати заробітну плату найманим працівникам, підстав для надання пільги немає. Банк у такому разі оцінює виконання зобов'язань на загальних підставах.
— Тобто ви пропонуєте чітке розмежування?
— Саме так - законодавчо внормувати критерії, яких зараз немає. Якщо бізнес діючий і генерує прибуток, зобов'язання за кредитом мають виконуватися. Якщо ж діяльність трималася виключно на мобілізованому підприємці й була припинена, нарахування процентів і штрафних санкцій має бути зупинено.
Окремо стоїть проблема верифікації військовослужбовців.
— Що саме ви маєте на увазі?
— Щоб отримати звільнення від нарахування процентів, штрафів і пені, військовий змушений збирати численні паперові довідки (форми 5, 12 тощо), що складно зробити безпосередньо з передової. Крім того, фіксуються випадки надання підроблених військових квитків, справжність яких фінансові установи не можуть перевірити самостійно.
Ми опрацювали з Міністерством оборони механізм шерингу документів через застосунок "Армія+". За згодою військовослужбовця фінансова установа отримуватиме підтвердження його статусу в електронному вигляді, що унеможливить шахрайство та спростить процес для захисників.
— Як вирішуватиметься питання щодо осіб, які втекли зі служби і перебувають у розшуку?
— Якщо військовослужбовець самовільно залишив частину і перебуває в розшуку, він не повинен мати права на пільги. Інтеграція даних через "Армія+" дозволить фінансовим установам у режимі реального часу перевіряти дійсний статус особи та уникати неправомірного надання кредитних канікул (дане питання перебуває тільки на етапі обговорення).
— Чи вирішує законопроєкт усі наявні проблеми військових у кредитній сфері?
— На жаль, ні. Проблем у військових надзвичайно багато, і вони всі різнопланові. Здебільшого зараз вони стосуються виконавчого провадження, наказного провадження в судах тощо. Це все потребує системного регулювання та іноді не зовсім популярних голосувань у залі, тому наразі передчасно про них говорити.
— Коли очікується розгляд проєкту №15458 у сесійній залі?
— Співавтором законопроєкту є голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Початково розгляд планувався на грудень, проте ми домовилися ініціювати голосування за основу та в цілому одразу після проходження всіх необхідних регламентних процедур. Законопроєкт повністю готовий до розгляду.
— Які ще ініціативи зараз перебувають у розробці робочої групи?
— Важливе питання — блокування банківських рахунків військовослужбовців у межах виконавчих проваджень. Наразі згідно із законом боржнику розблоковують лише суму в розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць. Законодавство захищає певні види цільових виплат, але механізм зняття арешту складний і потребує часу, якого у військового, особливо під час лікування чи виконання завдань, просто немає.
Ми розглядаємо концепцію запровадження спеціальних рахунків для військовослужбовців, на які зараховуються грошове забезпечення, бойові виплати та кошти на лікування. Мета — законодавчо обмежити можливість їх повного арешту, встановивши гарантований мінімум збереження коштів (наприклад, не менше 90% або повний захист цільових виплат). Ця ініціатива, як і питання кредитів мобілізованих ФОП, наразі перебуває на стадії детального юридичного опрацювання.
Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"
