На що розраховує МП, оголосивши "Мінську схизму"

Автор: Євстратій (Зоря), Ю.Бутусов

У нинішніх умовах очевидно, що змусити Константинополь відступити Москва вже не здатна, адже йдеться про майбутнє і авторитет самого Вселенського Патріархату: відступивши, він поховав би одне й інше. Тож розрахунок на "коаліцію" та що вона змінить ситуацію на користь РПЦ - марний.

МП розраховує: А. - на мобілізацію інших Помісних Церков проти Вселенського Патріархату і його рішення.
Б. - на фінансовий тиск через втрату доходів, які російські паломники (в т.ч. мільйонери і мільярдери) приносили на Афон.

Про це пише у Фейсбуці архієпископ Чернігівський і Ніжинський, секретар Священного Синоду УПЦ КП Євстратій (Зоря).

Засідання Священного синоду в Мінську

1. Від 2016 р. було ясно видно, що РПЦ прагне зібрати навколо себе коаліцію Церков - як противагу Вселенському Патріарху. Коаліція виявилася слабка і мало ефективна, бо її учасники були не стільки вірними Москві, скільки діяли разом з нею через свої власні інтереси. З 14 запланованих учасників Собору на Криті Москву підтримали лише 3, тож вона від початку опинилася в меншості.

Протягом літа 2018 р. після паралельних дипломатичних візитів переговорників від МП і від Константинополя у Помісні Церкви з приводу української автокефалії виявилося, що максимум, на який може розраховувати Московська патріархія - це заяви про "глибоку стурбованість".

Після провального візиту Московського патріарха до Вселенського, після призначення Екзархів у Київ та реакції Синоду РПЦ з частковим розірванням відносин двох Патріархатів - знову ж таки, реакція Помісних Церков була стриманою, навіть найближчі до МП - обмежилися "глибокою стурбованістю", ЖОДНА Помісна Церква не ухвалила рішень слідувати прикладу РПЦ і почати розрив відносин з Константинополем.

Тож розрахунок на те, що зараз Москва таки зможе сколотити якусь анти-Константинопольську коаліцію - лише марення, яке видається реальністю хіба що з московських вікон.

У нинішніх умовах очевидно, що змусити Константинополь відступити Москва вже не здатна, адже йдеться про майбутнє і авторитет самого Вселенського Патріархату: відступивши, він поховав би одне й інше. Тож розрахунок на "коаліцію" та що вона змінить ситуацію на користь РПЦ - марний.

2. Монастирі Афону знаходяться у прямому підпорядкуванні Вселенського Патріарха. Отже Синод РПЦ своїм рішенням заборонив усім своїм мирянам і духовенству їздити туди.

При чому для преси було кілька разів у коментарях офіційними особами МП підкреслено цей момент - і не випадково.

Відомо, що низка афонських монастирів, в першу чергу Пантелеймонівський (пов‘язаний з РПЦ) та Ватопед, відіграють важливу роль для "афонітів" - vip-паломників з Росії, чиновників високого рангу та інших багатіїв, що шукають там "ексклюзивної духовності". Таким був, до речі, і Янукович (через санкції він не може тепер в’їхати до Греції) та є низка осіб з його оточення.

"Афоніти" дотепер приносили монастирям, які вони відвідували, чималі пожертви, обчислювані десятками мільйонів євро. Тож забороняючи вірянам МП паломництва на Афон Синод РПЦ розраховує на те, що зменшення таких значних надходжень змусить монастирі Афона виступити проти Вселенського Патріарха.

Не слід також забувати і про скандал, який виник не так давно, коли влада Греції офіційно видворила російських дипломатів, а низку структур РФ звинуватила в систематичному втручанні у внутрішні справи країни - йшлося, зокрема, про підкуп Москвою грецьких архієреїв та провідних осіб з Афону.

Розрахунок МП на цей важіль впливу - теж провальний, адже греки давно вже занепокоєні розростанням впливу Росії на Афоні. Вони не хочуть повторення ситуації столітньої давності, коли у себе вдома, через тотальну російську присутність, вони були часто не як господарі, а як гості чи підлеглі.

Також і Греція, попри прихильне ставлення до Росії та особисто Путіна і в суспільстві, і в урядових колах, турбуватиметься в першу чергу про свої інтереси, які полягають у мирі й стабільності на Балканах, що може бути забезпечене лише входженням усіх країн регіону в НАТО і ЄС. Росія ж всіляко підриває цей процес, провокує протистояння - тим самим вступаючи в пряму конфронтацію з Грецією, змушуючи її до жорсткої протидії.

Отже так само, як розрахунок Московського патріарха, що 31 серпня він зможе "домовитися" щодо України, був провальним - так провальною є і обрана Синодом РПЦ стратегія самовідлучення.

Відмова Кремля від пармезану і прошутто не змусила Європу відступити від санкцій за агресію в Україні. Тим більше не змусить відступити Вселенського Патріарха відмова кремлівських бонз від паломництв на Афон.

***

Главный редактор "Цензор.НЕТ" Юрий Бутусов:

Вчера последняя скрепа "русского мира" порвана руками московских раскольников из синода РПЦ, и в связи с этим возникает четыре вопроса священникам Московского патриархата в Украине:

1. Вы поддерживаете раскол в православии, который провозгласил синод РПЦ?

2. Вы поддерживаете вмешательство в дела церкви в Украине президента Путина, Совета безапасности РФ и всего российского государства?

3. Вы поддерживаете участие священников и послушников Московского в отрядах российских террористов и в убийствах украинцев, о чем рассказал полковник ФСБ Гиркин?

4. Вы понимаете, что только потому что вы сами молчите и продолжаете поддерживать "русский мир" и вмешательство церкви РФ церковь РПЦ идет на раскол, и только потому продолжаются российские провокации?

Триста тридцать лет Российская империя строилась на государственной религии, которая превратила руководство РПЦ в государственных служащих, которые делали карьеру с помощью спецслужб и компромата.

И теперь синод принимает решения только после того, как их диктует Совбез РФ и светская власть.

В скором времени православную церковь может ждать последний удар - полный разрыв Вселенского патриархата с РПЦ. Официальный раскол станет последним гвоздем в крышке гроба российского влияния в Украине. Это самый вероятный сейчас и самый, наверное, закономерный и долгожданный сценарий.

Для России война в Украине стала поворотным моментом окончательного выбора, как в 19-м веке - "западничество" или "славянофильство"? "Русский мир" в кремлевской трактовке - это автаркия, откат на обочину цивилизации, разрыв со всеми европейскими ценностями вообще. И олицетворением этих вредных для русского мира ценностей стала все еще слабая и неустроенная Украина. Что такое Европа в материальном плане они готовы понять - а вот что такое Европа психологически - воспринять не могут и не хотят. Украина их бесит именно из-за того, что здесь действует то, что в феодальной России по-прежнему невозможно - свобода слова, свобода политической и общественной деятельности, политическая конкуренция, выборы. Но даже в нашем состоянии Украина добивает империю. Украина обнуляет разговоры о "славянской душе", "православном мире", о любых видах монополии на человека и на власть.

Украина - это выбор свободы для всех и для каждого, для церкви, для религии и для совести. Но чтобы стать свободным, каждый должен открыто сделать этот выбор.

Евстратий (Зоря),

Юрий Бутусов, "Цензор.НЕТ"