ОПК України - околиця світового оборонного ринку

Автор: Олександр Носов

Поширення проблем світової безпеки сприяє зростанню оборонних галузей світових лідерів.

Так у Росії, Індії, Великої Британії, Франції та США майже 80% оборонних витрат направляється на МОДЕРНІЗАЦІЮ свого старого озброєння, водночас Китай, Японія, Південна Корея та Ізраїль більшу частину бюджету направляють на розробку абсолютно нових оборонних систем, методи та принципи застосування яких не мали аналогів раніше.

Станом на 2018 рік США витратили приблизно 650 мільярдів доларів і посідають перше місце.

Японія, Китай, Велика Британія, Росія, Німеччина, Південна Корея, Франція, Саудівська Аравія та Індія - Разом оцінені експертами в сумі близько 620-640 млрд дол. США. Тобто станом на 2018 рік світовий ринок озброєння сягнув позначки майже 1,3 трильйона доларів США. Обсяг щорічного зростання світового ринку оборони близько 6,5%, що в натуральному вимірі дорівнювало 7,8 мільярдів доларів США у 2018 році, (в 2014 було +6 млрд, в 2024 року планується - + 11 млрд).

Основним ЕКОНОМІЧНИМ викликом для світового ринку оборони є підтримка балансу зростання прибутковості за рахунок міжнародних контрактів поряд із бюджетними витратами на розвиток власного нового виробництва та технологій.

Зокрема Індія в 2015 році вирішила зосередитись на закупівлі оборонних іноземних технологічних платформ для запровадження їх виробництва на своїй території. Як приклад, Міністерство торгівлі та промисловості Індії ще в 2016 році змінило ліміт FDI (foreign direct investment) з 26% до 49% за рахунок втрати частки міжнародного ринку через нагальну потребу зменшити загрози, які несуть територіальні суперечки із Пакистаном.

Тобто в стратегічній перспективі Індія, яка всіма експертами ОПК в Україні розглядається як "потенційний покупець української зброї", після запровадження цих технологій, починаючи з 2023 року, планує в рази зменшити відсоток витрат на закупівлю імпортного іноземного озброєння та комплектуючих.

Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Південна Корея (колишні замовники зброї з України), а також Ізраїль - теж мають потенційне зростання своїх оборонних галузей через загрозу з боку інших країн. Зокрема, приватні підприємства ОПК цих держав за підтримки своїх урядів інвестують в розробку:

1. Систем АйСіАр (ISR-Intelligence, Surveillance, and Reconnaissance).
2. Безпілотні бойові наземні та морські засоби;
3. Безпілотні повітряні ударні засоби зі швидкістю більше 10 тис.км/год. (офіційна назва сьогодні – "Glide Vehicles", але це ні тихоході дрони, та не бойові літаки).
4. Розпізнання, аналітика та знешкодження цифрових даних тактичного сегменту ринку озброєння, зокрема радіоелектронна боротьба;
5. Системи ураження повітряних та космічних об’єктів противника НЕкінетичною зброєю: електромагнітною, високочастотною та іншою, що на сьогодні не має чіткого визначення, зрозумілого та прийнятого у світі.
6. Низькочастотні системи примусової дії на поведінку людини та групи людей.

Таким чином, в той час, коли Україна не може вирішати, куди їй іти в розвитку оборонних можливостей, довіряючись непрофесійним корупціонерам, світовий оборонний ринок вже змінився і продовжує швидкий рух імпровізації оборонних систем. Світ вже пересегментувався, і сьогодні Україна не має шансу бути в числі першої двадцятки цього ринку.

Хто чекає на українську зброю? Чи зможе Україна знайти замовника своїх застарілих зразків?

Так. Звичайно.

Нескладно зробити висновок із наведеного, але слід пам’ятати, що країни Латинської Америки, Африки та Близького сходу просто зараз вже "завалені" пропозиціями вказаних країн, та розглядають можливість закупівлі старої, але їм потрібної зброї. Проте не з України.

Примітка: Частка України у світовому ринку - близько 0,2%, а 25 років тому було 13-14%.

Але ми зможемо! Бо знаємо проблему, сприйняли іі, та визнали всі попередні помилки.

Олександр Носов, для Цензор.НЕТ