"Збавляти оберти ми не збираємося", - спікер Верховної Ради Дмитро Разумков

Автор: Юрій Бутусов

Спікер парламенту Дмитро Разумков в інтерв'ю Цензор.НЕТ розповів, як партія влади планує реформувати роботу парламенту шляхом зміни регламенту, яким буде державний бюджет 2020 року, чому "страшилки" про новий закон щодо ФОПів не відповідають дійсності, як швидко запровадять податок на виведений капітал, а також чому партія "Слуга народу" не підтримала два президентські законопроєкти.

"ЯКЩО ХТОСЬ СПОДІВАЄТЬСЯ, ЩО ЧЕРЕЗ МІСЯЦЬ МИ ПЕРЕЙДЕМО В ТОЙ САМИЙ РЕЖИМ, ЩО БУВ 28 РОКІВ ПОСПІЛЬ, - НІ, ВІД НАС ЦЬОГО НЕ ЧЕКАЮТЬ, І МИ ГОТОВІ МІНЯТИ РЕГЛАМЕНТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ"

- Що змінилося в житті з моменту вступу на посаду?

- З поганого – мало бачу родину, з хорошого – я потрапив на іншу сторону політики. Коли я був консультантом, з одного боку, мені щастило з тими, з ким доводилося працювати, і, в принципі, мені вдавалося працювати з тими, з ким я хотів працювати. Проте, коли ти перебуваєш на іншому боці барикад, важливо залишитися людиною, важливо залишитися вірним тим принципам, яких ти дотримувався до того, як ти потрапив у великі кабінети. Мені здається, що я ним залишився. Що мені подобається – що багато хлопців, які пройшли всю кампанію, теж прийшли і стали "великими людьми" – главами комітетів, залишилися такими самими, якими були рік тому, коли я з ними познайомився. Це не може не тішити, тому що люди бронзовіють дуже швидко. Дуже хочу вірити, що ми зможемо зробити те, що ми обіцяли, і люди не розчаруються в нас, і ми не станемо такими самими, як представники старої політики. Тому що саме через те, що багато років ми бачили стару політику, у нас сьогодні з'явився шанс. У нас він перший, а в країни може бути останній шанс, коли можна змінити цю країну і привести її до такого формату, в якому б хотілося жити нам, хотілося б жити нашим дітям, і яку не соромно було б показати світу.

- Які зараз найболючіші проблеми в організації роботи? Тому що нині ми бачимо велику кількість дуже швидких голосувань, і вони не завжди системні, тому що, по суті, у депутатів немає часу навіть на обговорення. Ти собі так уявляв роботу Верховної Ради?

- Я не згоден, що немає часу на обговорення. Може, на якісь закони депутати хотіли би більше часу на обговорення. Майже 70 законів президент Зеленський позначив як невідкладні до розгляду, і ми йдемо за цим планом.

- Більшість цих законів вже не один рік обговорювалися в Раді і в суспільстві, в які терміни їх ухвалять і коли Рада перейде до менш швидкісного виробництва законів?

- Термін як такий президент не ставив. Я, розумію, що далі з'являться ще нові закони і ми їх розглядатимемо, можливо, буде не такий турборежим, але зменшувати оберти ми не збираємося. Можна сидіти над одним законом пів року, не ухвалити його або ухвалити з чотирма тисячами правок і потім спокійно поховати, а можна швидко ухвалювати закони. Багато законів ми ухвалюємо з результатом на табло 300-350-320. Такого Рада давно не бачила.

- Коли в минулій Раді діяла коаліція "Європейська Україна" з 302 депутатів, там теж були такі голосування напочатку.

- За минулий тиждень, якщо я не помиляюся, ми ухвалили 9 законів у другому читанні, частину ухвалили ще в першому читанні. Це не позначається на якості законопроєктів. Я думаю, що вже в цей ритм входять і народні депутати – він стає їм зрозумілим, вони бачать систему роботи. Як у будь-якій системі, є спочатку притирання, є, як у будь-якій команді, проблеми зростання, особливо, коли команда 254 людини, багато з них раніше не працювали разом, багато хто не були знайомі до Трускавця. Я вважаю, що Трускавець дав великий посил позитивний, і сьогодні він дає ті результати, які ми бачимо в залі. Я думаю, що все це ми пройдемо, переростемо і станемо міцнішими, ефективнішими. А якщо хтось сподівається, що через місяць ми перейдемо в той самий режим, що був 28 років поспіль, – ні, від нас цього не чекають, і ми готові міняти регламент Верховної Ради. Це та реформа, яка має відповідати викликам, які стоять сьогодні перед парламентом.

- Чи будете міняти регламент, щоб обговорення і голосування щодо законопроєктів відбувалися швидше?

- Так. Будь-який документ, навіть такий важливий як регламент, застаріває, він сьогодні вже не відповідає тим викликам, які є перед суспільством, які є перед Верховною Радою, і треба буде його міняти. До цього потрібно буде підходити акуратно, виважено, збалансовано, але це потрібно зробити, подобається це комусь чи не подобається. Усі прекрасно пам'ятають так званий план Кокса, ми вже з ним зустрічалися, багато речей з тих, що пропонувалися, я думаю, потрібно буде імплементувати.

- Так, план реформи роботи Верховної Ради, розробленої групою під керівництвом ексглави Європарламенту Пета Кокса, був підготовлений у 2016 році для підвищення ефективності роботи Ради. Які частини цього плану маєте намір впровадити?

- Боротьба із законодавчим спамом, з правками, які часто використовують не для того, щоб зробити закон кращим. Ми до правок ставимося позитивно і приймаємо, коли вони надходять від представників опозиції, – це нормальний парламентський процес. Але в минулому скликанні Ради ми бачили законопроєкти, в які накидали чотири тисячі правок тільки для того, щоб їх заблокувати. Правки виступали гальмівною колодкою.

- Законопроєкти про бюджет у минулому парламенті ухвалювалися за один день, у такому самому турборежимі, щоб більшість депутатів і суспільство не змогли все прочитати і дати йому оцінку. Як зараз відбуватиметься голосування за бюджет?

- Поки ми йдемо в межах регламенту і далі теж будемо йти в межах регламенту. Питання не в тому, з якою швидкістю ухвалюватиметься бюджет. Питання в тому, чи бюджет відповідатиме тим викликам, які стоять перед державою, і чи підготовлений це документ. Великий обсяг роботи відбувається не в залі, а в комітетах. Бюджет може бути ухвалений швидко, якщо до цього компетентно попрацює Кабінет Міністрів, профільні міністерства і профільні комітети. Він може бути готовим документом, який потрапить у зал, і його швидко ухвалять. Зараз Кабмін виконав норму – він подав бюджет до 15 вересня. Минулої п'ятниці Маркарова представляла цей бюджет. Зрозуміло, що якісь речі критикуються, і ми розуміємо, що він має доопрацьовуватися, але за основними макроекономічними показниками він відповідає тим очікуванням і тим передумовам, які, швидше за все, ми бачитимемо наступного року. Далі у нас буде представлена ​​програма дій уряду. Вона теж багато в чому відтворюватиме ті показники, які закладатимуться в бюджет.

- Які пріоритети визначені?

- У нас є загальна консолідована позиція – Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів – ми об'єднуємо зусилля навколо одних цілей. Немає такого, що було раніше, коли Кабмін сам по собі намагається шантажувати ВР, щоб протягнути бюджет, ВР намагається шантажувати Кабмін, щоб більше виділити або на свої потреби, або на потреби депутатів, президент говорить – ви тут під мене закладіть 2 мільярди – або я не підпишу.

Якщо ми говоримо про використання інтересів, я думаю, що ні в кого не буде питань пріоритетності, наприклад, армії. Хоча безпосередньо це – зона відповідальності президента як Головнокомандувача, а й у ВР, і в Кабміну є спільне розуміння, що потрібно підтримувати армію, яка захищає країну. Потрібно, звичайно, щоб водночас із неї не крали – так, як робили це раніше.

- Норма в 5% ВВП на питання оборони буде виконана?

- Я думаю з тих показників, які ми бачимо, військовий бюджет буде не меншим, а радше більшим. Я думаю, що навіть перевиконуватиметься. І я сподіваюся, що в цьому бюджеті й антикорупційні органи попрацюють доволі ефективно, щоб не крали.

Якщо ми говоримо про принципові підходи, то, напевно, можна виділити економічне зростання – поява економічного зростання дає можливість розвиватися державі. Друге – це детінізація економіки, і це дає можливість залучення додаткових ресурсів, і плюс це дає можливість залучення інвестицій в економіку. Тут питання більш складне, більш комплексне – це судова реформа. Тому що основна проблема, чому в Україну не йде іноземний бізнес і наш не приходить, тому що він знає, що він не захищений. Завтра його рейдернули, забрали все, що можна було забрати, і на цьому все закінчилося. Звичайно, потрібні реєстри, тому що ми прекрасно знаємо, що сьогодні ти можеш заснути багатою забезпеченою людиною, а завтра всю твою власність і нерухомість перепишуть на когось іншого, і ти нічого не зможеш довести. Потрібно вибудовувати довгострокові правила відносин і взаємодії між бізнесом і владою. Особливо важливо це для іноземного бізнесу, він хоче розуміти умови, на яких він працюватиме в країні, що йому дасть ця країна, чому саме сюди варто вкласти ці гроші, чи зможе він потім забрати ці гроші. Як будь-який інвестор, він хоче це розуміти. Ще бажано розуміти, за яким курсом, чи нічого не станеться з банком, у який він поклав гроші.

- Надто, що вільного валютного ринку у нас немає.

- Тому що спочатку, коли ти заходиш, тебе заводять або в сіру зону, або відразу в чорну зону. Інвестор може захотіти вивести свій ресурс – це нормально. Просто це не має бути механізмом для маніпуляцій, це інша сторона. Але знову ж таки, ми говоримо про тіньову сторону економіки.

- Чи є законопроєкти, які забезпечують права інвесторів?

- Частину ми вже ухвалили – це про географічні назви, про напівпровідники. Якщо ми говоримо про детінізацію ринку, то на сьогоднішній момент ухвалено 1053-1, 1073, але тут ми, з медійної точки зору, напевно, припустилися помилки – ми йшли, не зважаючи на піар. А є ціла плеяда законів, яка допомагає детінізації ринку, починаючи від цих законів, які дають можливість прибрати напівшахрайську схему, коли великий бізнес прикривається ФОПами. Нам кажуть – чому ви робите спроби натиснути на ФОПи – це абсолютно не відповідає дійсності. ФОПи як працювали, так і працюватимуть. Навпаки, їм сьогодні зробили умови, що буде піднято ліміт до 2,5 мільйона для другої групи і будуть знижені штрафи. І якщо ти чесний ФОП, який провадить бізнес, будь ласка, працюй далі. А ми ж усі бачимо, як працюють ресторани, як працюють великі фірми, які здійснюють реалізацію побутової техніки, – все записано на ФОПів. Це механізм не платити податки. Несплата податків – це мінус пенсії, мінус зарплати вчителям.

"МИ ЗРОБИМО КРУПНИЙ БІЗНЕС НЕ ОЛІГАРХІЧНИМ"

- Чому боротьба з детінізацією починається з ФОПів?

- Ми виходили з підготовленості законопроєктів. Можна було відкласти, сказати – ходімо на роботу в комітетах, нічого не ухвалюймо, підготуймо весь обсяг документів, законопроєктів, а потім прийдемо і почнемо їх ухвалювати. Це було б неправильно, і плюс можна розгорнути антикампанію проти цих законів. Наступні закони, які будуть розглядатися, стосуються підвищення ренти на видобуток.

- Стосовно ФОПів – на торгівлю будуть касові апарати, і на ринках типу "7-го кілометра" – теж?

- Те, що лякають, що бабусі стоятимуть із касовим апаратом – не відповідає дійсності. На першу групу касові апарати не поширюються. На "7-му кілометрі" у тих, хто належить до першої групи, – проблем не буде, у тих, хто належить до другої групи, – там за рахунок підйому цих лімітів усе нормально функціонуватиме. Аби ти хотів працювати "по-білому" і був легалізований. Це ж не було направлено проти ФОПів. Це просто медійна боротьба, яка на сьогодні ведеться проти цих законопроєктів. ФОПи як працювали, так і працюють. Підняли бар'єр у 2,5 мільйона, був мільйон, знизяться штрафи і багато інших речей. Якщо ми говоримо – почали з ФОПів, то ФОПам ми зробили краще. Якщо ми говоримо – почали з бізнесу, який, вдаючи ФОПів, не платить податки, то, по-моєму, це логічно. І ми у виборчій кампанії говорили, що в жодному разі не можна прибирати самозайняте населення.

- Як щодо ренти? Це вдарить по Ахметову та інших олігархах.

- Зараз це питання на обговоренні в комітеті. Я думаю, що найближчим часом наші колеги, вони більш компетентно працюють над цим у комітетах, зможуть представити цей законопроєкт. Підвищувати ренту потрібно – це моя особиста думка, але поки це обговорювати зарано. Поки я не готовий це коментувати. Також будуть ухвалені закони в межах BEPS (міжнародний план протидії ухиленню від сплати податків). Ми зробимо великий бізнес не олігархічним.

- У які терміни буде ухвалено податок на виведений капітал?

- Я думаю, що до цього потрібно йти. У нас зараз є проблеми, оскільки тому-таки МВФ потрібно показувати компенсатори, – це не швидкі процеси, але сама ініціатива правильна, і я думаю, що ми до неї прийдемо. Я не можу сказати, що це станеться в найближчому майбутньому, – завтра-післязавтра, але це було і в програмі президента, це було і в програмі партії. Знову ж таки, для цього важливо отримати економічне зростання. Економічне зростання дає тобі фінансовий лаг, який компенсуватиме. Тому що, якщо ми прибираємо податок на прибуток і даємо податок на виведений капітал, ми отримуємо відразу просідання в економіці.

Це питання передовсім варто обговорювати з Кабінетом Міністрів, вони коректніше і ширше зможуть на нього відповісти, але в будь-якому разі заміна одного закону іншим даватиме осідання. Інше питання – наскільки вона буде глибока і наскільки вона буде тривалою. Ось це вони мусять прорахувати і надати Верховній Раді. Плюс не забуваймо, що цей і наступний рік у нас одні з найважчих років щодо виплати зовнішніх зобов'язань, і це проблема теж.

Ми чекаємо Кабмін. Вони подають проєкт бюджету. І далі починається бюджетний процес, у якому беруть участь і уряд, і комітети Верховної Ради, й органи виконавчої влади, місцевого самоврядування. Бюджет – фінансовий документ, за яким країна житиме цілий рік. Тому не можна упустити нічого важливого і необхідного для розвитку країни. І водночас – не підірвати економіку завищеними очікуваннями бюджетних витрат. У цьому основна складність процесу. Але я впевнений – ми з ним впораємося і в підсумку отримаємо якісний документ.

- Особливий статус для Донбасу. Під час обговорення законопроєкту про реінтеграцію Донбасу 31 серпня 2015 року загинуло 4 бійці Нацгвардії під Радою.

- Так, я розумію ризики. До речі, досі не покарані винні, нещодавно була річниця, і були батьки тих хлопців, які загинули від гранати перед Верховною Радою. Досі нікого не покарано. Суд триває, хоча 4 роки минуло.

- Закон про особливий статус – можна розраховувати на те, що він матиме певну ступінчастість, що він не буде швидко проголосований і швидко ухвалений?

- Цей процес матиме певну ступінчастість. Усі закони, які ухвалюються Верховною Радою, важливі, але питання територіальної цілісності, повернення людей, повернення територій – воно ключове для будь-якої держави і передовсім для нашої країни, тому, звичайно ж, його розгляд відбуватиметься збалансовано і зважено, і це безумовно буде дискусія. Будемо сподіватися, що вона буде конструктивною, і ніхто не захоче піаритися. На жаль, дуже часто на таких питаннях в українській політиці намагаються пропіаритися. А хотілося б, щоб усі працювали в інтересах держави.

- Це важливо, тому що є побоювання, щоб усю країну не поставили перед фактом. Щодо скорочення Верховної Ради до 300 депутатів. Варто це робити?

- Вважаю, що так. Поясню чому. Станом на 1991 рік у нас було 450 народних депутатів. Вони з'явилися, тому що на той момент населення країни було близько 52 мільйонів. Нині, якщо порахувати пропорційно, то якраз і має бути близько 300 народних депутатів.

- У різних країнах по-різному обчислюється.

- Я не обчислюю, я говорю про кількість виборців на одного народного депутата в 91-му році і нині. З огляду на те, що на сьогодні громадян України стало набагато менше, варто зменшити і кількість депутатів. Наскільки зміниться якість роботи Верховної Ради, якщо буде не 450, а 300 народних депутатів?

- Питання теоретичне. Можна сказати і 200.

- Можна сказати і 100, але логіку, звідки взялося 300, можна зрозуміти. Візьмімо калькулятор і порахуймо – там вийшло, здається, 298.

- А як ця зміна вплине на виборче законодавство?

- На сьогодні ми поки не бачимо остаточного варіанту закону про Виборчий кодекс – його Президент заветував і повернув. Я вважаю, що це було абсолютно правильно зроблено. Ми говорили про те, що прохідний бар'єр варто було б опустити, просто менша кількість депутатів проходитиме від тієї чи іншої політичної сили, але так само пропорційно, тому я не бачу в цьому проблеми. Ми говорили і говоримо, що потрібно відходити від мажоритарки – це було б правильніше. Якщо ми беремо теоретично 225 осіб, які сьогодні проходять за списком, і, на жаль, 199 по мажоритарці – не 225, тому що у нас частина Донбасу окупована, Крим окупований, де ми не можемо вибирати мажоритарників, то різниця буде не дуже велика. А на ефективність роботи це абсолютно ніяк не вплине. Ми з таким же успіхом можемо повернутися до питання, а чи потрібно було знімати депутатську недоторканність.

А це важливо в контексті, що потрібно намагатися виконувати те, що ти обіцяв людям. Я розумію, що бувають речі, на які ти не можеш вплинути, а є речі, які можна взяти і зробити. Упродовж багатьох років нам розповідали, що депутатську недоторканність зняти не можна. Спочатку знаходили відмовки чому, потім говорили, що це неможливо за регламентом.

- Щодо провідників. Вам не здається, що це лобістський закон, який не був серед першочергових?

- Це не лобістський законопроєкт. Це законопроєкт, який був прописаний у договорі про Євроасоціацію, і його досі не ухвалили, і це впливає на наші взаємини з ЄС. Потрібно виконувати ті зобов'язання, які ти на себе береш, це можливість створення додаткових інвестиційних умов у країні. Лобізм сам по собі – це непогана штука. Оскільки він працює в США, там це навіть законодавчо закріплена історія. А якщо ми говоримо про корупцію і корупційне лобіювання інтересів, то це дві великі різниці. Тому, якщо хтось спробує використати це у своїх цілях, то для цього у нас є антикорупційні органи, які цим займуться, або правоохоронні. Якщо з цього виходити, то будь-який закон можна назвати лобістським. Та й за великим рахунком будь-який закон має бути лобістським, тому що він має працювати на благо країни і лобіювати інтереси країни. Бажано, щоб народні депутати чітко розуміли, інтереси якої країни вони мають лобіювати, – інтереси України.

- Скасували 205 статтю КК про фіктивне підприємництво, я розцінюю це як позитивний крок, але з іншого боку, не можна було скасовувати без адекватної заміни цієї статті – це була основна стаття для боротьби з конвертцентрами і переведенням у готівку.

- Якщо я не помиляюся, то там більше було пов'язане з 212. Вони завжди ішли в тандемі. Там не так багато було порушено справ. За 2018 рік було направлено в суди 215 справ за 205 статтею – 90% з них сукупно зі статтею 212. Загалом 20 справ було відправлено в суд суто за 205-ю статтею.

- Не вдаватимемося в процесуальні деталі, але, крім статистики, проводилися консультації з фахівцями?

- У найближчому майбутньому – питання вже на розгляді парламенту, у нас буде Бюро фінансових розслідувань. І, гадаю, вноситимуться зміни до чинного законодавства, і ми вирішимо цю проблему комплексно.

- То всі економічні служби СБУ, Нацполіція, податкова міліція будуть об'єднані – хоча глава СБУ Баканов сказав, що главк "К" ліквідовувати не збирається.

- Дочекаймося, яким буде законопроєкт. Я вважаю, що це було би правильним – передати ці функції окремому підрозділу, який працюватиме з цими питаннями. Це зняло б корупційну складову, це не давало б можливості "кошмарити" бізнес, це зробило б одного відповідального і за ефективність роботи. Тому що, коли у тебе є багато структур, які можуть із цим працювати, то вони і відповідальність можуть, як гарячу картоплю, перекидати між собою. Це моя особиста думка. Я впевнений, що цей законопроєкт обговорюватиметься в комітетах, будуть вноситися правки, а далі поживемо-побачимо, яким його запропонують Верховній Раді.

- Це триватиме місяці чи невизначений термін?

- Я думаю, що це станеться швидше. Гадаю, що в доступному для огляду майбутньому ми принаймні почнемо обговорювати ці питання, але ти ж бачиш швидкість роботи Ради 9-го скликання.

- Законопроєкт щодо земельної реформи. На якій стадії зараз розгляд цього питання?

- Початок цього процесу ми побачимо в найближчому майбутньому, а далі цей процес пройде і внутрішньопартійну, і парламентську дискусію. Це важливе питання для країни, ми це розуміємо. Потрібно врахувати інтереси всіх, починаючи від власника землі. Йдеться про приватного власника, який сьогодні перебуває в парадоксальній ситуації: з одного боку – в тебе цей актив є, а з іншого боку – ти цим активом не можеш розпоряджатися і не можеш його ефективно використовувати. Не можеш продати або купити, а оренда сьогодні відбувається в напівтіньовому форматі. Створення ринку землі дасть можливість і ринку оренди землі. Позитивних складових у цій справі дуже багато. Але потрібно підходити виважено, збалансовано. Потрібно врахувати інтереси держави, тому що у власності держави дуже багато землі, яку сьогодні обробляють на корупційних засадах, це раз. Два – ми не розуміємо, скільки землі є у власності держави. І потрібно, щоб Кабінет Міністрів, органи державної та місцевої влади надали цьому якогось зрозумілого формату. Можливо, ухвалять закон, що це потрібно зробити через місяць-два-три. Тому що проводити все це без нормативної бази, теж не вийде. Наступне питання – потрібно захистити інтереси інвестора. Ми зараз говоримо про сумлінного інвестора. Багато хто побоюється, що прийде незрозумілий інвестор, який усе скупить і перетворить на незрозуміло що, але тут має бути держава, яка буде забезпечувати захист прав і свобод країни, громадян та інтереси держави. І не забуваймо, що ми фактично перебуваємо в стані війни, і загроза, що таким чином будуть впливати на національну безпеку, теж має місце, і тут держава мусить передбачити запобіжники. Завжди цитую Марка Твена: "Купуйте землю, її більше не виробляють".

- Законопроєкт щодо перепідпорядкування Нацгвардії від МВС безпосередньо президенту зайшов у Раду. І яка його доля?

- 1007. Поки він ще в комітеті, він не виносився ще в зал, він не розглядався в першому читанні, але сьогодні над ним працюють.

"ЗАВЖДИ В ПАРТІЇ МАЄ БУТИ ДИСКУСІЯ"

- Розкажіть, що сталося, коли два президентські законопроєкти не ухвалили, голосування зірвалося – серед іншого і про оперативно-розшукові заходи щодо народних депутатів.

- За всю каденцію цього парламенту не проголосували два закони. Завжди в партії має бути дискусія. З приводу останнього голосування 1009. Він пішов на повторне друге читання, я думаю, що він буде підготовлений, і наступного тижня ми зможемо його розглядати, я не бачу в цьому великих проблем. З одного боку, ми отримали організаційну технічну проблему, тому що не всі встигли дійти до місця. Ми працюємо дуже насичено, сидіти в Раді не дуже зручно, взагалі, від слова "абсолютно". І з-поміж народних депутатів хтось встає, хтось виходить.

- І тут 40 осіб вибігли різко.

- Ні. Тут не 40 осіб вибігли, там багато чинників. По-перше, я бачив, що заходять люди в зал і вони не встигнуть проголосувати, і я намагався зупинити голосування, і насправді я це зробив – мені це дозволяє регламент. Час спрацювання після того, коли спікер говорить, близько 2 секунд. Там їх не було. Другий момент, депутати, які почали заходити і почули про те, що зупинено голосування, вони не голосували. Для того, щоб спрацювала кнопка, потрібно близько 3 секунд, тобто ти натиснув, тримаєш, і тільки через три секунди вона дає результат. Можливо, якби я не зупинив голосування, то ми б і отримали необхідну кількість голосів. Але історія не знає умовного способу. Про дисципліну ми говорили, що потрібно організованіше працювати.

- Є депутати, які пропускають голосування – Дубінський, Беленюк, Ткаченко, чому хтось мусить сидіти без пропуску, як уся фракція, а хтось може пропускати?

- У нас є Беленюк, у нас є Саладуха, вони спортсмени, там питань немає. А тих народних депутатів, які не належно ставляться до виконання своїх обов'язків, навряд чи хвалитимуть у фракції. Поки тільки закликають їх до дисципліни. А коли працюватиме закон про те, що якщо ти не ходиш на свою роботу, як усі в цій країні, то тоді ти втрачаєш мандат. Тоді будь ласка – не ходіть.

- Щодо кнопкодавства в "Слузі народу" висновки зроблено?

- Так, звичайно. Моя позиція – за кнопкодавство потрібно карати, і ми під час виборчої кампанії говорили, що мають бути серйозні штрафи, а потім має з'явитися законодавство, яке за кнопкодавство дасть можливість позбавляти мандата. Або зробити так, щоб унеможливити кнопкодавство. Наприклад, голосування за відбитком пальця. Це не можна зробити дуже швидко, тому що, коли йшлося про сенсорну кнопку, і я думав, що це буде та сенсорна кнопка, яку ми звикли бачити в айфоні чи іншому телефоні, а насправді та сенсорна кнопка – це просто ще одна кнопка, яка спрацьовує на тепло. Тобто кнопка, куди ти прикладаєш руку, і друга, на яку ти натискаєш. Справді, це треба міняти. Двоє людей із партії "Слуга народу" припустилися, на мій погляд, дуже серйозної помилки, і вони розуміють, що вони зробили. Вони добровільно заплатили той штраф, який ми передбачали. Ми говорили, що штраф має бути від 40-50-80 тисяч гривень, але вони заплатять трохи менше 40 тисяч гривень.

- Стосовно зарплат. Ігор Коломойський говорив, що на 30 тисяч гривень депутат прожити не може: всі продадуться і розійдуться по олігархах. Сьогодні всі олігархи намагаються скупити собі фракцію в "Слузі народу", ми ж розуміємо ...

- Ні, не розуміємо ...

- Ну, як не розуміємо, до тебе напевно теж хтось намагався зайти і щось запропонувати.

- Абсолютно щиро кажу – мені ніхто нічого не пропонував. Напевно, знають, що я не візьму. Мені вистачає. У мене сформована нормальна фінансова подушка.

- Яка зарплата?

- Десь 40 тисяч буде. Я ще не отримував.

- У вас дітей скільки?

- Двоє.

- А ті, в кого немає фінансової подушки?

- З чого ми виходимо. 30-40 тисяч гривень – за мірками країни – це багато, за мірками Києва – це не дуже багато. Напевно, було би правильно, щоб заробітна плата депутата була прив'язана до зростання економіки. З іншого боку, важливо розуміти, що для того, щоб не було корупції, а спокуса явно виникатиме, мають бути дві речі – це гідна оплата праці та жорсткий контроль. Батіг і пряник. І цей батіг, або навіть меч, має рубати, абсолютно, не зважаючи на те, в якій ти фракції, в монобільшості, в малобільшості, в меншості – де б ти не був, якщо ти вирішив, що тобі дозволено вкрасти з бюджету, то ти маєш сидіти. Тому можна пробувати когось купити, але можна ж отримати й спротив. Якщо ти не збираєшся красти, якщо ти чесний депутат і ти прийшов не для того, щоб потім піти з депутатського крісла і пересісти в новий "600-й мерседес", якого у тебе не було, то є запитання. А якщо ти прийшов попрацювати на цю країну, то ти не крастимеш.

 Юрій Бутусов, "Цензор.НЕТ"