День з пожежниками на передовій. Фотозвіт
Пожежники в Житомирській області раді приїзду журналістів, адже вважають, що саме вони можуть привернути увагу влади до ситуації. Тому пускають у саме серце подій. Село Жолудівка Житомирської області, розташоване за межами Зони відчуження, оповите низовим вогнем: горить мох та підстилка. Стоячи впритул до стовпів державного кордону, рятувальники гасять тління торфу. Подекуди відкритий вогонь перекидається на стовбури дерев, і пожежники продовжують гасити займання. Вітер поширює дим, а видимість ледве сягає 1-2 метрів.
6-00 Виїзд з Києва під перші промені сонця.
9-00 Овруч. Місцеві показують дорогу до пожежної частини на краю міста. Довжелезна колона пожежних машин різних моделей. Заправляється водою колона нових МАЗів. Обабіч стоїть десяток старих потертих ЗІЛів. На дверях назви районних центрів Західної України.
9-30 начальник частини дозволяє приєднатися до колони, що вирушає в бік Білоруського кордону.
10-00 Колона повільно тягнеться на Північ. Проїжджаємо Магдин. Всі хати майже згоріли. Лишилися тільки печі. Здається, тут бойові дії, танкова рота на марші.
Наша мета – зайняти позиції коло села Жолудівка. По дорозі бачимо знаки радіації, перетинаємо кордон Зони відчуження. Гнітючий ліс – горілі стовбури дерев. Сизий дим застилає ліс. Тліє мох.
11-30 Екіпажі зупиняються. Командири і лісник розкладають карту на капоті штабного джипу. Усім іншим команда - відпочивати і перевіряти техніку. Пожежники розкладають на траві прості харчі - снідають. Жую даровану ковбасу. Знайомлюсь: бригади з Івано-Франківської та Тернопільської областей. Їхали усю ніч…
12-30 Екіпажі висуваються на "передову": розосереджуються по периметру великої тліючої ділянки. Стоїмо упритул до стовпів державного кордону.
13-00 Частина екіпажів гасить тління торфу розпилювачами для травлі колорадського жука. Офіцери постійно на зв’язку з пожежними літаками. Вони готові надати повітряну підтримку, щойно пожежники виявлять відкритий вогонь.
14-00 Нам нудно. Вертаємось до старого кладовища, 5 км в тил. Майже діставшись, натрапляємо на відкритий вогонь обабіч дороги. Низовий вогонь: горить мох та підстилка.
14-30 Вогонь потроху перекидається на стовбури дерев. Мій товариш вертається до офіцерів пожежної колони, розказує по ситуацію. Обіцяють надати одну пожежну машину.
15-30 Після ще одного візиту штабні самі приїздять на місце, як і ми намагаються погасити вогонь віттям дерев. Обіцяють розібратися, чекають наказів згори. Вертають до своїх на кордон.
16-00 Вогонь перекидається на іншу сторону дороги, молоді двометрові сосенки спалахують, наче від напалму. Дістаємо з авто лопату, намагаємось гасити. Вітер посилює дим. Видимість 1-2 метри. Вогонь блокує дорогу, пожежники в оточенні. Прориваємось всередину котла, за машиною вже падають на дорогу кілька дерев.
16-10 Зустрічаємось із першою машиною. В точці прориву з кільця вогонь сягає подекуди двох метрів у висоту. Штабні машини доводиться переставляти подалі від вогню. Темно, наче в сутінках. Сонце закриває сіро-помаранчева заграва. Однієї пожежної не вистачає, на поміч приходить ще кілька.
16-45 – Пожежники деблокують дорогу і продовжують гасити займання вздовж неї. Інколи вітер різко повертає в сторону пожежників. Ті, щоб не задихнутися, застрибують в низини та закривають обличчя, поки вітер не поверне.
17-00 Виходжу "з котла" по узбіччю дороги. Щоразу озираюсь, щоб раптово зі щільної стіни диму не винирнула на мене пожежна.
19-00 Вертаємось у Магдин. Тут згоріли майже всі хати. Лишилися лише печі довоєнної доби та ржаві кістяки ліжок. Горе... Кілька кадрів і вертаємо додому.
23-00 Вдома. За вікном пішов невеликий дощ...
Олесь Кромпляс
