Вбивство бойовика "ДНР" Джумаєва: слідчі допитують "свідків" за списком активістів Майдану

Автор: Валерія Бурлакова

Ким був застрелений у Маріуполі Роман Джумаєв, як розглядали його справи у судах Донецької області, які всупереч закону вперто відпускали обвинуваченого під домашній арешт, якою була зовнішність убивці проросійського терориста та кого й чому зараз почали викликати на допити.

"ПРАДЕД ВОЕВАЛ, ВСЮ УКРАИНУ ПРОШЕЛ"

Близько 11:30 16 вересня у багатоповерхівці на вулиці Воїнів-Визволителів у Маріуполі пролунала кулеметна черга. Невідомі подзвонили у двері однієї з квартир, а коли їм відкрили, - випустили сім куль упритул. Так було вбито Романа Джумаєва - проросійського бойовика 1991 року народження, який за рішенням суду перебував під цілодобовим домашнім арештом. Джумаєв помер ще до приїзду "швидкої".

Роман Джумаєв

До війни хлопець з Маріуполя працював у Києві програмістом. Майдан не підтримував: "Мне это не особо нравилось, потому что мой прадед воевал", - розповів він пізніше у інтерв’ю, яке зрештою дуже змінило його долю.

Після Майдану - звичайно, також тому, що "прадед воевал, всю Украину прошел" - Роман вирішив піти воювати проти України. За його словами, на останню зарплату купив спорядження і квиток до Донецька, з яким тоді ще було залізничне сполучення. І у вересні 2014 року вже перебував у лавах "інтернаціональної бригади" терористів під назвою "Пятнашка", брав участь і у штурмі Донецького аеропорту, і у боях за Дебальцеве... Однак воювати хлопцеві набридло швидко. Вже наприкінці червня 2015 року Роман склав зброю та разом зі своєю дівчиною переїхав з "ДНР" у Білорусь, куди на початку війни втекли його мати і сестра. "Мы как-то решили с моей девушкой, что нужно уезжать", - традиційно нехитро пояснив бойовик рішення залишити "ДНР" у розмові з білоруською службою "Радіо Свобода". 

Інтерв’ю 2016 року, у якому Джумаєв розповідав, зокрема, і про свою участь у боях за ДАП, і про свої відчуття під час першого скоєного вбивства, викликало неабиякий резонанс. І - за словами самого бойовика - "негативну реакцію" білорусів.

Джумаєв змушений був тікати далі - до Москви. Важко сказати, що не склалося у нього у столиці улюбленої країни, - однак 18 вересня 2017 року Романа Джумаєва було затримано на КПВВ "Мар’їнка", коли з "ДНР" він намагався потрапити вже на підконтрольну Україні територію.

"РАНІШЕ НЕ СУДИМИЙ, МАЄ ВАГІТНУ ДРУЖИНУ І ПОЗИТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГРОМАДСЬКОСТІ"

4 січня 2018 року, за три місяці після затримання Романа Джумаєва, кримінальне провадження щодо нього передали до суду. Це була справа №237/1/18 за ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Стаття 258³. Створення терористичної групи чи терористичної організації. 1. Створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Після ще чотирьох місяців кволих розглядів, 3 травня 2018 року, бойовика відпустили під домашній арешт.

До того ж, судячи з усього, не цілодобовий (ухвалу від 3 травня нам знайти у реєстрі не вдалося): як трохи згодом зазначалося в матеріалах з суду, влаштуватися на роботу бойовик не міг лише через те, що "документи, які посвідчують його особистість знаходяться в матеріалах кримінального провадження".  З огляду на відсутність роботи та "тяжке матеріальне становище" Роману Джумаєву судді дозволили навіть не з’являтися на засіданнях Мар’їнського суду. 13 серпня вони вирішили, що відеоконференцій буде цілком достатньо.

17 серпня суд розглядав чергове клопотання прокурора щодо тримання підозрюваного під вартою - однак ухвалив, що "лише існування обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, не свідчить про існування ризику" переховування, у тому числі втечі у "ДНР", а також зауважив, що Роман Джумаєв "раніше не судимий, будь-яких доказів його схильності до злочинної поведінки прокурором не надано".

"В первый раз (коли вбив людину, - Ред.) я ничего не ощущал. Это был такой страх, такой адреналин, что не задумывался вообще, там вообще отключен мозг", - Роман Джумаєв у інтерв’ю "Радіо Свобода"

У документах суду водночас чітко визначено, що йдеться про обвинувачення за статтею 258-3 КК України.

Згідно з кримінальним процесуальним кодексом (стаття 176, ч. 5) запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави на той момент, у 2018 році, просто не могли бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 1141, 258 – 258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України. Однак колегія суддів на чолі з М.Д. Медведським на це звертати уваги не бажала - і Джумаєва раз у раз залишали під домашнім арештом. Норму про застосування лише арешту підозрюваним у держзраді і тероризмі Конституційний суд України (у відповідь на подання Надії Савченко) визнав незаконною набагато пізніше, 25.06.2019.

У серпні 2018 року Джумаєву повернули оригінали його документів - адже без них він нібито не міг працювати. І працювати ексбойовик справді почав. Але нелегально - без дозвільних документів відкрив у центрі міста кіоск, у якому продавалася піца.

У грудні 2018 року самовільно встановлений МАФ вирішили демонтувати. Під час цих подій бойовик атакував правоохоронців, і Джумаєва знову взяли під варту: тепер вже за напад на працівника правоохоронних органів (справа № 265/491/19).

Місцеві мешканці пізніше розповідали, що на кіоску Джумаєва був прапор України та оголошення про знижку для учасників АТО

Для довідки. Ст. 345 Погроза або насильство щодо працівника правоохоронних органів. Ч. 2 - Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Історія про самовільно встановлений обвинуваченим у тероризмі МАФ із піцею зі знижкою для учасників бойових дій швидко набула розголосу. У суді щодо справи про тероризм захисник Джумаєва одразу почав клопотати про проведення закритих судових засідань, "оскільки в соціальних мережах поширюються заклики про розправу" над обвинуваченим. Однак таке клопотання суд не задовольнив і зауважив, що адвокатом не було надано жодних доказів таких закликів, а також доказів того, що "поширення таких закликів здійснюється у зв’язку із публічним характером судових засідань у межах цього кримінального провадження". Крім того, Мар’їнський суд - ну, так і бути - погодився тримати Романа Джумаєва під вартою, оскільки "обвинувачений вже перебуває під вартою на підставі Ухвали Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області (у справі про напад на поліцейського, - Ред.) до 07.04.2019 року, відтак єдино можливим запобіжним заходом, є тримання під вартою".

Пізніше був задоволений відвід прокурора, одна із суддів взяла самовідвід, а згодом самовідвід взяв і цілий суд. Голова Мар’їнського суду звернувся до Донецького апеляційного суду в місті Маріуполі із поданням щодо вирішення питання зміни підсудності справи. Аргументував він це просто: суддів у Мар’їнському суді лише шість... Ті у відпустці, ці у відрядженні - бракує людей. Апеляційний суд подання задовольнив, і справу терориста почав розглядати Іллічівський райсуд Маріуполя. 3 квітня 2019 року кримінальні провадження проти бойовика об’єднали в одне - № 265/491/19, номер провадження № 1-кп/264/306/2019. 

Після численних процесуальних розваг у новому суді, зокрема і після відводу колегії суддів, у Іллічівському райсуді також забракло людей: і голова тепер вже цієї інстанції звернувся до Донецького апеляційного суду із проханням віддати справу далі. Так 30 липня 2019 року було ухвалено: справу Джумаєва розглядати у Жовтневому районному суді Маріуполя.

Вибір виявився вдалим. Менше ніж за тиждень, 5 серпня, колегія судів Жовтневого райсуду на чолі з суддею Ковтуненком В.О. постановила негайно звільнити Джумаєва з-під варти у залі суду - і відправити обвинуваченого вже за двома статтями під цілодобовий домашній арешт. Адже, врешті-решт, Джумаєв "раніше не судимий, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні цивільну дружину, яка на цей час вагітна, позитивні характеристики громадськості".

І Роман Джумаєв поїхав додому. Жити йому залишалося трохи більше місяця. 

Фото: mrpl.city

"ТЕПЕР МИ - СВІДКИ ВБИВСТВА"

Вже наступного дня після смерті бойовика у "ДНР" заявили, що Джумаєв, якому було висунуте обвинувачення у тероризмі, був у списках на обмін.

А маріупольська поліція, своєю чергою, почала блискавично розшукувати вбивцю: вже за кілька годин після події було оприлюднено прикмети імовірного зловмисника. Але прикмети, м’яко кажучи, не дуже особливі: 30-40 років, приблизно 180 см зросту, середня спортивна тілобудова, одягнений у чорні штани та чорну футболку.

На тому все і заглохло як мінімум на дев’ять місяців. Новини про розслідування вбивства, про підозрюваного або підозрюваних у якому наразі не чути нічого, з’явилися лише наприкінці червня 2020 року. На допит у справі щодо вбивства проросійського бойовика викликали ветерана полку "Азов", голову штабу "Нацкорпусу" у Чернігові Олександра Тарнавського.

Олександр Тарнавський

"Добрий ранок - це коли тебе будить слідчий і запрошує на допит у справі вбивства Романа Джумаєва в Маріуполі", - написав Тарнавський у Facebook.

Як розповів чоловік Цензор.НЕТ, крім нього на допити зараз також викликають щонайменше 15 інших активістів із міста. Усі вони - учасники Революції Гідності, деякі також воювали або воюють.

"Наразі нас ввели у цю справу як свідків. Донецький ГУНП передав доручення чернігівським колегам, і у мене на наступну середу (8 липня, - Ред.) повістка на допит, - зазначив Тарнавський. - Я служив з 2014 року, з 2015 був у полку "Азов", в тому числі і у Маріуполі. У 2017 році я звільнився, і у 2018-2019 роках взагалі не був у Донецькій області. Або ж, наприклад, ще один боєць полку "Азов", якого викликають на допит - інвалід війни, який був поранений наприкінці 2017 року. З того часу він вдома, він комісований. Я не пов’язую це стовідсотково, але маю припущення: близько тижня тому ми зустрічали Рабіновича у Чернігові, закидали його яйцями. Я був організатором акції, і на нас почали вішати купу статей - і хуліганку як кримінальну, так і адміністративну, і напад на поліцейських... А тепер ми - свідки вбивства. Слідчий, який вручав мені повістку, сам не знає, чим аргументовано те, що ми маємо бути допитані, на якій підставі".

"Маю сказати, що я чув про це вбивство. Радів. Але стосунку до нього не маю", - зізнається ветеран.

Ще один боєць, якого вирішили запитати про вбивство терориста - дійсний військовослужбовець 24-ї ОМБр Дмитро Скрипка. Зараз він у складі свого підрозділу перебуває у зоні бойових дій, і для того, щоб потрапити на допит у Чернігові (який у Чернігові проводиться за дорученням з Донеччини!) - йому доведеться отримувати дозвіл командування та їхати туди через усю Україну. "Люди, яких викликають на допити, - це список чернігівських активістів Євромайдану. Створений він був працівниками МВС у 2014 році під час Революції Гідності, - розповідає Скрипка. - Потім список якось потрапив у соціальні мережі, після чого був узятий за основу сепаратистами для сайту "Трибунал" (російський сайт, власники якого публікують фото та дані українських військових, добровольців, волонтерів, обіцяючи їм "возмездие" та обвинувачуючи їх у різноманітних "преступлениях хунты", - Ред).

"Я думаю, що це реванш... Не знаю, як це назвати. Я перебуваю зараз у Донецькій області, мені телефонує слідчий з Чернігова - і запрошує на допит", - додає боєць.

Дмитро Скрипка

На момент вбивства Джумаєва у житті військового "був період, коли він не служив", у цей час він був удома. У Маріуполі Дмитро Скрипка востаннє був у червні 2018 року.

Валерія Бурлакова, Цензор. НЕТ