6173 відвідувача онлайн

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний

Автор: 

У цій статті наведено дані про бойові втрати Української армії на Сході за весь 2020 рік. Перелік не є остаточним.

ВСТУП

 2020 рік залишає по собі вкрай неприємні спогади, адже для багатьох із нас він був чи не найважчим за все життя. Перегорнувши останній день календаря, ми ще не знаємо, що чекає на нас попереду, але кожен глибоко всередині плекає надію, що все зміниться на краще, чорна смуга має колись скінчитися яскравими сонячними променями, що розріжуть на шматки пітьму.

Як там буде – невідомо нікому, проте зараз ітиметься не про майбутнє. Війна залишається поруч із нами, і минулого року вона забрала від нас п’ятдесят п’ять життів. Ця цифра є меншою за цифру бойових втрат у 2019 році, і ще меншою за рік 2018-й, але жодним чином вона не надає приводу для радощів. Допоки буде хоча б один випадок бойової втрати на фронті, доти й триватиме війна.

До вашої уваги перелік тих, хто не пережив рік, що минув. Кулі та міни, розтяжки та вогонь пожеж поклали у землю українських захисників, які виконували найголовнішу роботу у нашій країні, стоячи між нами та ворогом.

П’ятдесят п’ять полеглих Героїв 2020 року. Запам’ятайте їх такими.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 01

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 02

  1. Сергій Олександрович Дичек народився 20.07.1972 року у місті Волочиськ Хмельницької області. З 2000 року мешкав у селі Богданівка Волочиського району.

Старший сержант, головний сержант-командир протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 130-го окремого розвідувального батальйону.

Загинув 5 січня в районі хутора Вільний (Золоте-4) Попаснянського району Луганської області внаслідок підриву вантажівки ГАЗ-66 на невідомому вибуховому пристрої (ймовірно – протитанковій міні).

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 03

  1. Сергій Петрович Рацун народився 28.10.1976 року у селі Москвитянівка Полонського району Хмельницької області. З 1996 року мешкав у місті Славута.

Старший солдат, механік-водій 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 5 січня поблизу селища Кримське Новоайдарського району Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 04

  1. Микола Валерійович Довженко народився 26.07.1996 року у селі Цибулівка Великомихайлівського району Одеської області. З 2004 року мешкав у селі Іванівка Білоцерковського району Київської області.

Старший солдат, старший стрілець 1-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

9 січня в районі міста Красногорівка Донецької області він зазнав надважкого кульового поранення під час обстрілу наших позицій з боку найманців РФ. Його терміново доправили до лікарні, але 10 січня вночі він помер.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 05

  1. Олексій Вікторович Василевський (від народження – Кучкін, позивний у війську "Кучкіс") народився 22.03.1995 року у селі Первухинка Богодухівського району Харківської області. Деякий час мешкав у Харкові, а згодом - у селі Карнаухівка (входить до складу міста Кам’янське) Дніпропетровської області.

Старший солдат, старший стрілець 92-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 15 січня в районі міста Авдіївка Донецької області від смертельного кульового поранення снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 06

  1. Ігор Ігорьович Хімічук (позивний Хіма) народився 07.06.1990 року у місті Чуднів Житомирської області.

Старший солдат, водій відділення забезпечення 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 16 січня в районі села Новозванівка Попаснянського району Луганської області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 07

  1. Валерій Васильович Закусило (позивний Морячок) народився 27.10.1987 року у місті Сігулда (Латвія). До 4-х років мешкав у латвійському місті Вангажі, а потім разом із батьком переїхав до села Гуничі Овруцького району Житомирської області. Останнім часом мешкав у місті Біла Церква Київської області.

Старший солдат, номер обслуги кулеметного взводу роти вогневої підтримки 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 18 січня в районі селища Оріхове Попаснянського району Луганської області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 08

  1. Олександр Вікторович Слободанюк (позивний Погранець) народився 07.01.1972 року у селі Неділкове Савранського району Одеської області . Мешкав у місті Первомайськ Миколаївської області.

Молодший сержант, командир відділення-командир мотопіхотного взводу 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 19 січня в районі хутора Вільний Попаснянського району Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 09

  1. Василь Миколайович Муха народився 06.04.1988 року у селі Піски-Радьківські Борівського району Харківської області.

Молодший сержант, командир відділення-командир бойової машини 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 37-го окремого мотопіхотного батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 20 січня в районі селища Опитне Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 10

  1. Микола Васильович Сорочук (позивний Червоний) народився 23.05.1997 року у селі Чорниж Маневицького району Волинської області. З 2000 року мешкав у селі Лище Луцького району.

Старший солдат, командир гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 22 січня в районі села Водяне Волноваського району Донецької області від смертельного кульового поранення, що дістав під час обстрілу нашого взводного опорного пункту зі стрілецької зброї.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 11

  1. Антон Володимирович Хоба (позивний Капкан) народився 05.11.1992 року у місті Шостка Сумської області.

Старший сержант, головний сержант взводу 13-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 26 січня в районі селища міського типу Північне Донецької області внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої. Помер за годину після того, як зазнав важких поранень.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 12

  1. Євген Валерійович Щуренко народився 27.01.1978 року у селі Ліски Кілійського району Одеської області. Мешкав у Кілії.

Солдат, старший механік-водій 1-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 26 січня в районі міста Красногорівка Мар’їнського району Донецької області від смертельних поранень, що дістав під час обстрілу БМП-2 з гранатомета СПГ-9.

ЛЮТИЙ

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 13

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 14

  1. Клавдія Володимирівна Ситник народилася 25.02.1986 року у селищі міського типу Зачепилівка Харківської області.

Сержант, старший бойовий медик механізованої роти 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинула 1 лютого в районі селища міського типу Новотошківське Попаснянського району Луганської області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ під час доставки медикаментів на позиції.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 15

  1. Максим Євгенійович Хітайлов (позивні Хітмен, Хітач) народився 07.10.1997 року у селі Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області. 2005 року переїхав до села Вирішальне Лохвицького району Полтавської області.

Солдат, гранатометник 1-ї роти мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 18 лютого в районі хутора Вільний Попаснянського району Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 16

  1. Дмитро Володимирович Гринь народився 15.07.1992 року у місті Шостка Сумської області.

Солдат, старший водій мотопіхотного відділення 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 26 лютого в районі міста Майорськ Донецької області від смертельних поранень, що зазнав під час підриву на невстановленому вибуховому пристрої.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 17

  1. Володимир Миколайович Федченко (позивний Фед) народився 05.05.1973 року у селі Нещеретове Білокуракинського району Луганської області.

Молодший сержант, головний сержант взводу 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 27 лютого на околицях селища міського типу Новотошківське Попаснянського району Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

БЕРЕЗЕНЬ

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 18

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 19

  1. Сергій Миколайович Руських народився 31.01.1979 року у Маріуполі.

Сержант, старшина роти 46-ї окремої десантно-штурмової бригади (був відряджений з 81-ї ОДШБр).

Загинув 1 березня в районі селища Нижньотепле Станично-Луганського району Луганської області внаслідок смертельних поранень, що зазнав під час влучання протитанкової керованої ракети у кабіну вантажівки КрАЗ, що підвозила продукти до наших позицій.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 20

  1. Володимир Вікторович Черненко народився 28.01.1995 у селі Мамекіне Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Старший сержант, головний сержант 1-го взводу 1-ї роти 13-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 3 березня в районі селища міського типу Зайцеве Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 21

  1. Дмитро Валерійович Осичкін народився 20.04.1993 року у селі Новогригорівка Генічеського району Херсонської області.

Старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник оператор 2-го відділення 2-го взводу механізованої роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 5 березня в районі села Першотравневе Ясинуватського району Донецької області внаслідок підриву на невстановленому вибуховому пристрої у покинутій будівлі.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 22

  1. Дмитро Борисович Фірсов (позивний Фірс) народився 05.01.1980 року у Донецьку. Деякий час мешкав у Грузії, під час війни родина переїхала до Вінниці.

Лейтенант, командир взводу 6-ї роти 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 6 березня в районі селища Кримське Новоайдарського району Луганської області внаслідок важких поранень, що зазнав під час підриву БМП на невідомому вибуховому пристрої.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 23

  1. Євген Сергійович Черних народився 09.01.1991 у селі Райське Новокаховської об’єднаної територіальної громади Херсонської області.

Солдат, розвідник 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 8 березня в районі селища Опитне Ясинуватського району Донецької області від смертельних поранень, що зазнав під час обстрілу вантажної автівки ЗСУ з ПТРК найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 24

  1. Богдан Олександрович Петренко народився 03.01.1997 року у селі Кощіївка Фастівського району Київської області.

Старший солдат, старший навідник гранатометного взводу 72-ї окремої механізованої бригади.

4 березня в районі села Оріхове Попаснянського району Луганської області він зазнав вкрай важкого поранення голови, був доставлений до Харківського військово-медичного клінічного центру, де помер 10 березня.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 25

  1. Віктор Миколайович Солтис (позивний АК) народився 02.10.1986 року у селі Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області.

Молодший сержант, командир бойової машини 131-го окремого розвідувального батальйону.

Загинув 10 березня в районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області внаслідок смертельних поранень, що зазнав під час обстрілу вантажної автівки ЗСУ з боку найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 26

  1. Андрій Олександрович Ведешин (позивний Бармен) народився 04.02.1986 року у селі Кинашів Тульчинського району Вінницької області.

Молодший сержант, головний сержант взводу 131-го окремого розвідувального батальйону.

Загинув 10 березня в районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області внаслідок смертельних поранень, що зазнав під час обстрілу вантажної автівки ЗСУ з боку найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 27

  1. Ілля Миколайович Пережогін (позивний Князь) народився 30.11.1993 року у місті Рудний Кустанайської області (Казахстан). Згодом переїхав до Молдови, а останнім часом мешкав у селі Орлівка Ренійського району Одеської області.

Молодший сержант, розвідник-радіотелефоніст 131-го окремого розвідувального батальйону.

Загинув 10 березня в районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 28

  1. Олексій Сергійович Золін народився 11.07.1984 року у Житомирі.

Сержант, старший стрілець 30-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 19 березня в районі селища Новоолександрівка Попаснянського району Луганської області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 29

  1. Володимир Сергійович Мовчанюк народився 11.09.1983 року у селі Андрушівка Погребищенського району Вінницької області.

Сержант, командир гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув 30 березня в районі селища Невельське Ясинуватського району Донецької області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 30

  1. Олександр Васильович Маланчук народився 26.09.1998 року у Чернівцях.

Лейтенант, командир 3-го взводу 1-ї роти 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув 31 березня в районі селища Гнутове Волноваського району Донецької області від смертельного поранення у голову, що зазнав під час обстрілу наших позицій найманцями РФ.

КВІТЕНЬ

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 31

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 32

  1. Олексій Миколайович Купріков (позивний Лєший) народився 13.01.1971 року у станиці Безрічна Олов’яннінського району Читинської області (РРФСР). Мешкав у селищі міського типу Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Солдат, механік-водій 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 9 квітня в районі селища Кримське Новоайдарського району Луганської області внаслідок множинних осколкових поранень, що дістав під час бою з найманцями РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 33

  1. Леонід Леонідович Скакуненко (позивний Барон) народився 22.04.1987 року у селі Лихівка П’ятихатського району Дніпропетровської області.

Солдат, навідник 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 12 квітня в районі селища Жолобок Новоайдарського району Луганської області від смертельних осколкових поранень, що дістав під час обстрілу наших позицій.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 34

  1. Андрій Володимирович Шинкарук народився 16.07.1991 року у місті Любомль Волинської області.

Лейтенант, командир взводу 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 20 квітня в районі міста Мар’їнка Донецької області від множинних осколкових поранень, що дістав під час обстрілу наших позицій з СПГ-9.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 35

  1. Олексій Васильович Лісін народився 30.03.1990 року у селі Гірке Гуляйпільського району Запорізької області. Мешкав у Дніпрі.

Солдат, водій кулеметного взводу (відряджений до механізованого взводу) 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 28 квітня в районі селища Жолобок Новоайдарського району Луганської області від смертельних осколкових поранень, що зазнав під час артилерійського обстрілу наших позицій.

ТРАВЕНЬ

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 36

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 37

  1. Олександр Віталійович Карпика народився 25.03.1996 року у місті Старобільськ Луганської області. З дитинства мешкав у селі Буди Тростянецького району Вінницької області.

Старший солдат, хімік відділення радіаційного, хімічного та біологічного захисту взводу РХБЗ роти РХБЗ батальйону РХБЗ 12-го окремого полку оперативного забезпечення.

13 травня в районі населеного пункту Катеринівка Попаснянського району Луганської області його поцілив снайпер найманців РФ. Олександра негайно доправили до лікарні Старобільська, де він за три години помер.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 38

  1. Сергій Леонідович Губанов (позивний Сєдой) народився 21.06.1975 року у місті Кадіївка (на той час – Стаханов) Луганської області. Мешкав у Сєверодонецьку.

Полковник поліції, командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Луганськ-1".

20 травня під час патрулювання лінії розмежування в районі села Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області полковник Сергій Губанов підірвався на невідомому вибуховому пристрої та помер дорогою до лікарні.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 39

  1. Євген Миколайович Сафонов (позивний Сафон) народився 25.11.1988 року у місті Павлоград Дніпропетровської області.

Солдат, номер обслуги протитанкового артилерійського дивізіону 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 21 травня в районі селища Кримське Новоайдарського району Луганської області від смертельних поранень, що зазнав під час влучання 120-мм міни у вантажівку "Урал-375".

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 40

  1. Віталій Миколайович Лімборський народився 20.03.1996 року у селі Суботці Знам’янського району Кіровоградської області. Мешкав у селі Костянтинівка того ж району.

Молодший сержант, командир 3-го відділення охорони 2-го взводу охорони 363-го окремого батальйону охорони та обслуговування оперативного командування "Південь".

14.08.2019 року його було відряджено до 28-ї окремої механізованої бригади, у якій він займав посаду командира 2-го відділення зенітного взводу 3-го механізованого батальйону.

Загинув 26 травня в районі міста Мар’їнка Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, що дістав під час обстрілу нашого взводного пункту найманцями РФ з великокаліберних кулеметів та снайперської зброї.

ЧЕРВЕНЬ

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 41

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 42

  1. Леонід Цезарович Добрянський (позивний Старий) народився 31.07.1974 року у селі Зарудинці Ружинського району Житомирської області у багатодітній родині. З 1992 року мешкав у Києві.

Прапорщик, командир відділення взводу управління розвідувальної роти 30-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 13 червня в районі селища міського типу Троїцьке Луганської області внаслідок смертельних мінно-вибухових поранень, що зазнав під час мінометного обстрілу з боку найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 43

  1. Ілля Миколайович Струк народився 01.08.1995 року у селі Льотниче Володимир-Волинського району Волинської області.

Старший матрос, гранатометник 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 17 червня в районі селища Шуми Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, що зазнав під час обстрілу наших позицій зі стрілецької зброї.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 44

  1. Богдан Сергійович Коваленко (позивний Геркулес) народився 02.01.1998 року у селищі міського типу Нова Водолага Харківської області.

Старший солдат, навідник-оператор 2-го розвідувального взводу 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 18 червня в районі міста Авдіївка Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ. Помер дорогою до лікарні.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 45

  1. Іван Мирославович Дедюх народився 21.01.1983 року у Тернополі.

Молодший сержант, командир бойової машини-командир відділення штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" 53-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 27 червня в районі села Старогнатівка Бойківського району Донецької області від смертельних осколкових поранень, що зазнав внаслідок вибуху невідомого походження, який стався під час інженерного обладнання позицій підрозділу.

ЛИПЕНЬ

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 46

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 47

  1. Олег Олегович Шило народився 05.04.1991 року у Києві.

Солдат, стрілець – помічник гранатометника 30-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 8 липня на підступах до міста Попасна Луганської області від смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 48

  1. Тарас Тарасович Матвіїв народився 18.02.1989 року у селі В’язівне Любешівського району Волинської області. Мешкав у місті Жидачів Львівської області.

Лейтенант (посмертно), командир 2-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

10 липня в районі селища Троїцьке Попаснянського району Луганської області він зазнав вкрай важких осколкових поранень під час мінометного обстрілу наших позицій з боку найманців РФ. Перша міна влучила у бліндаж, той загорівся, і Тарас кинувся рятувати двох побратимів з-під уламків. Витягнув їх, врятував, але в цей час поруч впала друга міна, осколки якої смертельно поранили офіцера. Помер під час евакуації.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 49

  1. Євген Олександрович Чумаченко народився 26.03.1988 року у місті Ізмаїл Одеської області. Мешкав у місті Арциз.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув 13 липня в районі села Славне Мар’їнського району Донецької області від смертельних поранень, що дістав під час обстрілу наших позицій з гранатометів та стрілецької зброї.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 50

  1. Дмитро Анатолійович Красногрудь (позивний Мир) народився 18.10.1978 року у місті Лиман Донецької області.

Лейтенант (посмертно), командир розвідувального взводу 137-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти.

Загинув 13 липня в районі селища міського типу Зайцеве Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання внаслідок підриву на міні.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 51

  1. Мікола Ілін (позивний Естонець) народився 23.04.1984 року у місті Могильов (Білорусь). У 2006 році переїхав до Естонії. З 2018 року мешкав у Білій Церкві.

Сержант, старший бойовий медик десантно-штурмової роти 137-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти.

13 липня 2020 під час виконання бойового завдання з обстеження підходів до позицій батальйону у "сірій" зоні поблизу селища Зайцеве внаслідок підриву на міні загинув лейтенант Дмитро Красногрудь.

Для евакуації тіла загиблого офіцера було домовлено про режим "Тиша" (припинення вогню з 14:00 до 18:00). Отримавши підтвердження цього режиму група евакуації в білих касках із розпізнавальними знаками не встигла дійти до тіла полеглого декілька метрів. У цей час ворог відкрив вогонь на ураження зі стрілецької зброї. Група відійшла, але військовий медик поспішив на допомогу пораненому сержанту Ярославу Журавлю. Ймовірно, Мікола підірвався на забороненій конвенцією протипіхотній міні на розтяжці, у балці, коли біг до пораненого Ярослава, після чого відбувся ворожий обстріл з РПГ.

17 липня з непідконтрольної території передали тіло Міколи Іліна, ідентифікацію проведено за експертизою ДНК.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 52

  1. Ярослав Сергійович Журавель народився 08.03.1980 року у селі Андріївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Сержант, командир бойової машини – командир 3-го відділення розвідувального взводу 137-го окремого батальйону морської піхоти 35-ї окремої бригади морської піхоти.

13 липня 2020 під час виконання бойового завдання з обстеження підходів до позицій батальйону у "сірій" зоні поблизу смт Зайцеве внаслідок підриву на міні загинув лейтенант Дмитро Красногрудь.

Для евакуації тіла загиблого офіцера було домовлено про режим "Тиша" (припинення вогню з 14:00 до 18:00). Отримавши підтвердження цього режиму, група евакуації в білих касках із розпізнавальними знаками не встигла дійти до тіла полеглого декілька метрів. У цей час ворог відкрив вогонь на ураження зі стрілецької зброї. Ярослав, який ішов попереду групи (він був на завданні разом із загиблим офіцером і знав дорогу), прийняв практично весь удар на себе, діставши поранення у ногу. Намагаючись надати йому допомогу, загинув військовий медик сержант Мікола Ілін. Групі довелось відійти з-під обстрілу, тіла загиблих та поранений Ярослав залишились у "сірій" зоні.

Тіло Ярослава Журавля було передано представниками російсько-окупаційних військ лише 21 липня.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 53

  1. Василь Сергійович Кравченко народився 14.02.1994 року у місті Ізяслав Хмельницької області.

Матрос, старший стрілець десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Загинув 20 липня в районі селища Шуми Торецької міської ради Донецької області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 54

  1. Артем Євгенович Козій народився 21.09.2001 року у місті Южноукраїнськ Миколаївської області. Мешкав у Южноукраїнську та у селищі міського типу Березнегувате.

Матрос, номер обслуги гранатометного відділення роти вогневої підтримки 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.

21 липня в районі села Павлопіль Волноваського району Донецької області Артем зазнав украй важких уламкових поранень під час обстрілу наших позицій з АГС. Був евакуйований до мобільного шпиталю у Маріуполі, де того ж дня помер.

ВЕРЕСЕНЬ

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 55

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 56

  1. Віталій Зіновійович Грицишин народився 21.07.1982 року у місті Павлоград Дніпропетровської області.

Старший солдат, номер обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 46-го окремого штурмового батальйону "Донбас" 54-ї окремої механізованої бригади.

5 вересня, в районі селища міського типу Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області, під час гасіння пожежі, що швидко поширювалася, Віталій Грицишин разом із двома побратимами опинився відрізаним від основних позицій підрозділу полум’ям, що швидко роздмухувалося сильним вітром. Під час пересування крізь лісосмугу, що знаходилася у так званій "сірій зоні", Віталій Грицишин та його побратим Володимир Хоменко підірвалися на невідомому вибуховому пристрої та загинули. Третього військовослужбовця знайшла живим пошукова група, а тіла загиблих одразу виявити не вдалося, їх було знайдено 6 вересня о 6.30 ранку.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 57

  1. Володимир Петрович Хоменко народився 18.08.1995 року у місті Добропілля Донецької області.

Старший сержант, головний сержант-командир 1-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 46-го окремого штурмового батальйону "Донбас" 54-ї окремої механізованої бригади.

5 вересня, в районі селища міського типу Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області, під час гасіння пожежі, що швидко поширювалася, Володимир Хоменко разом із двома побратимами опинився відрізаним від основних позицій підрозділу полум’ям, що швидко роздмухувалося сильним вітром. Під час пересування крізь лісосмугу, що знаходилася у так званій "сірій зоні", Володимир Хоменко та його побратим Віталій Грицишин підірвалися на невідомому вибуховому пристрої та загинули. Тіла загиблих одразу виявити не вдалося, їх було знайдено 6 вересня о 6.30 ранку.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 58

  1. Тарас Степанович Кубійович народився 24.10.1970 року у селі Вільхівці Городенківського району Івано-Франківської області.

Молодший сержант, механік-водій 14-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 6 вересня в районі села Причепилівка Новоайдарського району Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 59

  1. Руслан Михайлович Волков народився 04.01.2000 року у місті Ананьїв Подільського району Одеської області.

Матрос, вогнеметник вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту 35-ї окремої бригади морської піхоти.

6 вересня в районі селища міського типу Новгородське Донецької області, під час прямування до осередків пожежі, на невідомому вибуховому пристрої підірвалася авторозливна станція АРС-14. Руслан дістав чисельних опіків, від яких помер у лікарні міста Торецьк наступного дня, 7 вересня.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 60

  1. Костянтин Ігорович Оверко (позивний Князь) народився 03.08.1982 року у Запоріжжі.

Старший матрос, водій взводу вогневої підтримки роти морської піхоти 503-го окремого батальйону морської піхоти.

20 червня цього року, в районі селища міського типу Південне Донецької області, Костянтин Ігорович зазнав украй важкого наскрізного кульового поранення, завданого снайпером найманців РФ. Куля пошкодила багато органів, три місяці він перебував у різних шпиталях, у нього розвинувся жовчний перитоніт, Костянтин переніс понад 30 складних операцій, але нічого не допомогло, й 24 вересня він помер у Київському Національному інституті хірургії та трансплантології імені Шалімова.

ЖОВТЕНЬ

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 61

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 62

  1. Володимир Володимирович Бондарюк (позивний Піндос) народився 18.07.1993 року у селі Кам’яний Міст Первомайського району Миколаївської області.

Сержант, командир відділення 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Загинув 30 жовтня в районі села Водяне Волноваського району Донецької області в результаті обстрілу з боку найманців РФ, що вівся з гранатометів та стрілецької зброї.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 63

  1. Михайло Григорович Старостін (позивний Тихий) народився 14.06.1990 року у селі Нова Кубань Великоолександрівського району Херсонської області. Мешкав у селі Новорайськ Бериславського району.

Старший сержант, головний сержант взводу 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Загинув 30 жовтня в районі села Водяне Волноваського району Донецької області в результаті обстрілу з боку найманців РФ, що вівся з гранатометів та стрілецької зброї.

ЛИСТОПАД

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний 64

  1. В’ячеслав Юрійович Мінкін народився 25.11.1989 року у Києві. Після першого класу школи разом із родиною переїхав до міста Ірпінь, а з 2002 року мешкав у Фастові.

Старший солдат, старший стрілець 72-ї окремої механізованої бригади.

24 листопада в районі міста Авдіївка Донецької області його було важко поранено снайпером найманців РФ. Того ж самого дня він помер у лікарні.

У серпні та грудні бойових втрат у лавах ЗСУ не було.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Що довше триває війна – то тьмяніше людська пам’ять. Все набридає, до всього звикають, зникає гострота відчуттів від випадків загибелі якихось невідомих солдатів на далекій передовій. І деякі люди, які на початку бойових дій пропускали все крізь своє серце, зараз лише пробігають байдужим поглядом по зведеннях з фронту, начебто це відбувається десь у іншій Галактиці.

Це все миттєво скінчиться, якщо за вікном розірветься перший снаряд.

Але снаряди не прилітають,  - завдяки тим самим невідомим солдатам з далеких нульових позицій, які не дають російським збройним формуванням просунутися далі на захід. Якщо солдату пощастить і він залишиться живим, – переважна більшість із нас так ніколи не дізнається його ім’я. Але коли солдат падає та більше не відкриває очі, то саме заради пам’яті про нього й пишуться ці рядки.

І якщо читач дійшов до кінця цієї статті, прочитавши про всіх загиблих, то велика йому подяка за те, що він приділив десять-п’ятнадцять хвилин свого часу і знайшов куточок у своїй пам’яті, де ці імена відтепер зберігаються.

Полеглим за Україну присвячується ця остання шана. Вони право на неї вибороли кров’ю.

 Ян Осока, Цензор.НЕТ

 Читайте: Загиблі герої року 2019-го. Поіменно. Кожний

                 Загиблі Герої року 2018-го. Поіменно. Кожний

Про загиблих Героїв серпня 2016 читайте тут.

Про полеглих Героїв вересня 2016 читайте тут.

Про Героїв, загиблих у жовтні 2016, читайте тут.
Стаття про загиблих Героїв листопада 2016 тут.
Про загиблих Героїв грудня 2016 - стаття тут.
Про загиблих Героїв січня 2017 читайте тут.
Про загиблих Героїв лютого 2017 читайте тут.
Про Героїв, загиблих у березні 2017, читайте тут.
Про загиблих Героїв квітня 2017 читайте тут.
Про Героїв, полеглих у травні 2017, читайте тут.
Про полеглих у червні 2017 - матеріал тут
Стаття про загиблих у липні 2017- тут.
Про загиблих Героїв серпня 2017 читайте тут.
Про загиблих у вересні 2017 матеріал тут.
Матеріал про загиблих Героїв жовтня 2017 - тут

Про полеглих у листопаді 2017 читайте тут.

Стаття про загиблих у грудні 2017 тут.

Топ коментарі
+44
Вдивіться,будь ласка, в обличчя наших загиблих Героїв? Що ви бачите в них і що бачу я ? Бачу: відкритість, доступність, відвертість, простоту, доброту,доброзичливість, совістність і ще те,чого не має у багатьох наших громадян. Все це і формує поняття ...патріотичність та духовність. Як зворотній приклад,ПРОШУ звернути увагу на обличчя таких осіб:....Медведчук, Лукаш, Бойко, Мураєв,Вілкул, Арахамія, Шевченко ( прости його,Господи,за те,що він не заслужено носить це прізвище ...без імені),Єрмак, Татауров, Разумков,Бондаренко(ведуча на Ненашому ТВ), Деркач і ще більша половина ВерхРади і частини суспільства. Це ми таких обираємо,бо не дивимось в обличчя і на державні справи цих лайнюків і не беремо приклад з Наших Героїв.
показати весь коментар
31.12.2020 21:47 Відповісти
+41
Вічна память героям.
показати весь коментар
31.12.2020 21:37 Відповісти
+40
Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний - Цензор.НЕТ 2852
показати весь коментар
31.12.2020 21:59 Відповісти
Коментувати
Сортувати:
Вічна память героям.
показати весь коментар
31.12.2020 21:37 Відповісти
Вдивіться,будь ласка, в обличчя наших загиблих Героїв? Що ви бачите в них і що бачу я ? Бачу: відкритість, доступність, відвертість, простоту, доброту,доброзичливість, совістність і ще те,чого не має у багатьох наших громадян. Все це і формує поняття ...патріотичність та духовність. Як зворотній приклад,ПРОШУ звернути увагу на обличчя таких осіб:....Медведчук, Лукаш, Бойко, Мураєв,Вілкул, Арахамія, Шевченко ( прости його,Господи,за те,що він не заслужено носить це прізвище ...без імені),Єрмак, Татауров, Разумков,Бондаренко(ведуча на Ненашому ТВ), Деркач і ще більша половина ВерхРади і частини суспільства. Це ми таких обираємо,бо не дивимось в обличчя і на державні справи цих лайнюків і не беремо приклад з Наших Героїв.
показати весь коментар
31.12.2020 21:47 Відповісти
100%
показати весь коментар
01.01.2021 03:36 Відповісти
Марат,Вы правы !!!
На что я обратил внимание ,что код украинцев находится в селах и меленьких городах т.к.

из 55 героев погибло 33 уроженцев сёл и только 3 с Киева

Интересно проанализировать патриотичность украинцев от Революции Достоинства
показати весь коментар
01.01.2021 09:26 Відповісти
Бо в російській колонії була російська адміністрація по всіх містах, і там мешкали зросійщені міщани і росіяни, та асимільовані. Вони говорять російською і втратили почуття національної гідності. Це таке собі ні те, ні се... Пристосуванці, які не підуть віддати життя за свій народ.
показати весь коментар
01.01.2021 17:15 Відповісти
Пане Марат! Це взагалі результат діяльності нашого головного відкосятника! Не можу
забути ту страшну історію з нашим воїном який три дні помирав від ран на полі бою!
Що не могли дати кацапам по зубах та забрати його?Не будем стрелять? Будем пасматреть
в глаза? У французських легіонерів є сворідна присяга.Вони рахуються де факто волонтерамі.
Сьома стаття Art.7 - Au combat,tu ajis sans passion et sans haine,tu respectes les ennemis
vaincus,TU N`ABANDONNES JAMAIS NI TES MORTS,NI TES BLESSES,NI TES ARMES. Це
Кодекс честі Легіонера(Франція). "В бою,ти дієшь беспристрастно та без ненависті,ти
поважаєшь ворогів яких покорив,ТИ НЕ ПОКИНЕШ НІКОЛИ НІ СВОЇХ МЕРТВИХ.НІ СВОЇХ
ПОРАНЕНИХ.НІ СВОЄЇ ЗБРОЇ." У вас пане президенте немає а ні честі а ні совісті! Ви як
Головнокомандуючий покинули свого воїна помирати на полі бою! Хто ви після цього?
показати весь коментар
06.01.2021 13:46 Відповісти
Вічна пам"ять, Героям !
Тяжко і дуже боляче дивитись у Ваші очі............. Пробачте нас...
Низькій Вам уклін ...
показати весь коментар
31.12.2020 21:57 Відповісти
Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний - Цензор.НЕТ 2852
показати весь коментар
31.12.2020 21:59 Відповісти
Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний - Цензор.НЕТ 9110
показати весь коментар
31.12.2020 22:01 Відповісти
Віддавшим життя за батьківщину вічна слава, потрібно по країні ставити пам'ятники замість всіляких ленінів, сталіних, петрів і т.д. Нехай нащадки пам'ятають справжніх героїв своєї батьківщини.
показати весь коментар
31.12.2020 22:36 Відповісти
А ще саджати невеличкий гаї, парки, тому що там особлива атмосфера
показати весь коментар
01.01.2021 06:50 Відповісти
горіти раші в пекельному вогні
показати весь коментар
31.12.2020 22:51 Відповісти
55, в 2019 было 111, а в 2018 было 133
показати весь коментар
31.12.2020 23:07 Відповісти
А ще скільки після оголошення перемир'я списали на "не"бойові втрати!
показати весь коментар
01.01.2021 10:10 Відповісти
Зате раніше звільняли землю, а тепер пособники окупантів віддають її, политу кров'ю захисників, російським нацистам.
показати весь коментар
01.01.2021 17:07 Відповісти
Готовий прийняти які завгдно докори, але не маю сил дивитися на ці фото. Хлопці, хлопчики... Скільки вас... Ваші очі просто мене пронизують. Краще б самому було в 14-у спробувати піти в якийсь добробат, хоча вже було 66 років, краще б загинути самому ніж бачити ваші молоді очі... тільки на фото.
показати весь коментар
31.12.2020 23:33 Відповісти
Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний - Цензор.НЕТ 665
показати весь коментар
31.12.2020 23:35 Відповісти
Схиляю голову.......
показати весь коментар
31.12.2020 23:51 Відповісти
Світла пам'ять нашим Героям 😪😪😪
показати весь коментар
01.01.2021 01:56 Відповісти
Вічна пам'ять нашим Героям-захисникам. Покойтеся з миром.
показати весь коментар
01.01.2021 02:10 Відповісти
20 - от снайперов
показати весь коментар
01.01.2021 02:12 Відповісти
Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний - Цензор.НЕТ 9414

...Вічна пам"ять...
показати весь коментар
01.01.2021 02:26 Відповісти
Світла пам'ять полеглим Захисникам України.
Страшно. Так багато життів.
Особливо на тлі нескінченних зе-мантр про =нє стрєляют=.
Скільки загиблих від куль снайперів, обстрілів, підривів.

Спочивайте там, де не стріляють.
Вірю, що віддані життя і пролита кров не є марними.

Сил рідним.
показати весь коментар
01.01.2021 05:13 Відповісти
Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний - Цензор.НЕТ 6831
показати весь коментар
01.01.2021 05:19 Відповісти
Вічна Пам'ять і Вічна Слава.

Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний - Цензор.НЕТ 9931
показати весь коментар
01.01.2021 06:46 Відповісти
Скорбота за захисниками. Горіть у пеклі московити та вбивці українців .
показати весь коментар
01.01.2021 09:51 Відповісти
Вічна СЛАВА Героям України ! Найпекельнійше пекло ватним виродкам!
показати весь коментар
01.01.2021 10:48 Відповісти
Слава Героям! Вічна Пам'ять! Низький уклін ї шана Батькам які виростили цих Героїв!
показати весь коментар
01.01.2021 11:20 Відповісти
55! А ще поранені... Дуже забагато для перемир'я...
показати весь коментар
01.01.2021 12:26 Відповісти
Зате командуванню подобається.
показати весь коментар
01.01.2021 16:58 Відповісти
Під час перемир'я загинуло 8. Інші загинули ДО перемир'я.

Тобто можете порівняти - 47 - до перемир'я і 8 - після.
показати весь коментар
01.01.2021 18:47 Відповісти
Какие красивые ,открытые лица. И души. Спасибо вам, что враг не прошел,что мы жывы, что у нас мир . Рай вашим душам.
показати весь коментар
01.01.2021 17:01 Відповісти
Володя, не хочешь посмотреть в глаза матерям погибших.?
показати весь коментар
01.01.2021 18:01 Відповісти
Не несите чушь. Что он еще мог сделать, чтобы кацапофашисты перестали стрелять? Сдаться русскомировским фашистам? Тогда погибло бы в 1000 раз больше.
показати весь коментар
01.01.2021 18:40 Відповісти
проте смерть Журавля 100% на його совісті...і ніщо його не виправдвє...а час -розсудить...
показати весь коментар
01.01.2021 21:07 Відповісти
З чого б це, цікаво?
Ви взагалі пробували у тій ситуації розібратися, чи лише коменти читали і слухали?
Якщо коротко: група наших вояків, виконуючи завдання у сірій зоні, зачепила розтяжку - міною був смертельно поранений керівник групи. Інші члени групи, серед яких був і Журавель, не забрати тіло свого побратима, а просто втікли.
Для того, щоб витягти тіло була відправлена інша група - вже під керівництвом Журавля - її перебування було погоджено з кацапською стороною, але чи то кацапи не донесли цю інфу до своїх бандюків, чи то спеціально влаштували засідку, але група була обстріляна - саме тоді зазнав пораненнь Журавель. І знову - всі ретирувались по-одному, поранений Журавель поповз без допомоги у сторону наших позицій - наш беспілотник зафіксував, що Журавель живий і сховався у яру. Більше після цього його живим вже не бачили.
Була сформована вже третя група - тепер на допомогу Журавлю. З ними теж сталася халепа і загинув ще один наш вояка - "Естонець".

На цей момент вже було невідомо - чи живий ще Журавель (скоріше за все він вже загинув від втрати крові). Що на вашу думку мав робити Зеленський, щоб смерть Журавля була не на його совісті? Ще групу туди заслати, щоб ще хтось загинув?
показати весь коментар
01.01.2021 21:39 Відповісти
Загиблі Герої року 2020-го. Поіменно. Кожний - Цензор.НЕТ 8344
показати весь коментар
01.01.2021 19:39 Відповісти
Вічна память !!!Слава Героям!!! і Царство Небесне!
скілько мужніх воїнів втратила Україна...і що прикро-більшість загинули не в бою а від кулі снайперів ворога або мін...!!! а наш Хлавком "пишаеться"-що "не стреляют"...
і ще гордо анонсує майбутні "разведения сил"...він не вояк...він боягуз та блазень...який не достойній керувати Українським військом...!!!
показати весь коментар
01.01.2021 21:05 Відповісти
Вічная пам'ять ВАМ, ГЕРОЇ МОЄЇ КРАЇНИ !!!
показати весь коментар
02.01.2021 14:04 Відповісти
Герої не вмирають
показати весь коментар
02.01.2021 16:43 Відповісти
З світлин кожні очі НАШИХ ГЕРОЇВ - крапають розпеченим вугіллям в душу ! Доземний уклін вам НАШІ ГЕРОЇ !!! Вічна пам"ять !
показати весь коментар
02.01.2021 17:59 Відповісти
Царство Небесне...

Слава Україні!!!
Героям слава!!!
показати весь коментар
03.01.2021 13:36 Відповісти
Страшна ціна за незалежність і свободу.
Але як інакше заставити ворога відступити, як не боротьбою?
Ці всі "перемир'я" і "розведення" миру не принесуть.
З кожним днем обстрілів все більше.
І загиблі є, і поранені.
А для чого?
Для рейтингу зеленої погані?
Співчуття близьким загиблих.
Героям слава!
показати весь коментар
03.01.2021 19:48 Відповісти
Україна переможе! А герої не вмирають, допоки їх справа живе. Вічная пам'ять Героям України! Співчуття родинам.
показати весь коментар
04.01.2021 15:56 Відповісти
2018 - 133 чел, 2019 - 111 чел.
до 27 июля 2020 - 48 чел.
август и декабрь 2020 - потерь нет.
сент - **** 2020 - 7 чел.
Перемирие работает.
показати весь коментар
04.01.2021 22:32 Відповісти
Убитые на войне, замученные в плену УКРАИНСКИЕ СОЛДАТЫ, убитые и замученные ГРАЖДАНСКИЕ ПАТРИОТЫ УКРАИНЫ, смотрят на нас всех живущих.
НЕТ и только НЕТ амнистии коллаборантам, российским оккупантам.
НЕТ особых статусов-автономий, ради погибших.
НЕТ особых статусов-автономий, ради их родных отцов, матерей, детей и всех украинцев.
ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ ПОГИБШИМ ПАТРИОТАМ УКРАИНЫ
показати весь коментар
06.01.2021 20:00 Відповісти