Як російсько-казахське лобі намагається зберегти виробництво небезпечного азбесту та заблокувати євроінтеграцію України

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Чи знаєте, що звичайна азбестова труба, яка вмонтована в димар вашої дачі, становить загрозу для вашого здоров’я і може спричинити рак легень? Що, якщо ви живете поряд з азбестовим заводом або працюєте на підприємстві, де з азбесту зроблено теплоізоляцію, ви ризикуєте мати важку хворобу? А знаєте, що поки весь світ відмовляється від цього матеріалу, в Україні розгорнулась справжня диверсійна війна, щоб вилучити відповідну норму з законодавства?

І веде цю боротьбу російсько-казахське лобі. При цьому ставлячи під загрозу Угоду про асоціацію України з ЄС.

Вже понад 10 років російсько-казахський холдинг "Kusto group" намагається врятувати свої мільярдні прибутки, влаштовуючи в Європі шпигунські диверсії та компанії з дискредитації. І ось тепер авансценою стала Україна, яка однією з останніх має заборонити використання азбесту.

Азбест в Україну постачається тільки з Росії та Казахстану

Після того, як у 2017 році російсько-казахські лобісти зупинили через суд відповідний наказ Міністерства охорони здоров’я, потрібну норму про заборону азбесту внесли в законопроєкт № 4142 "Про систему громадського здоров’я". І саме проти нього зараз розгорнули інформаційну кампанію, ставлячи одночасно під загрозу Угоду про Асоціацію та здоров’я українців.

В чому ж небезпека азбесту, який вже понад століття використовується під час будівництва як жаростійкий матеріал?

А проблема в тому, що починаючи з 80-х років дев’ятнадцятого століття британські лікарі помітили, що люди, які працювали на виробництві цього матеріалу, часто мали складні хвороби дихальних шляхів.

Подальші дослідження показали, що якраз пил азбесту провокує онкологічні захворювання легенів.

За даними ВООЗ, на сьогодні у всьому світі впливу азбесту на робочих місцях зазнають близько 125 мільйонів чоловік, а принаймні 107 000 осіб щороку помирають від хвороб, пов'язаних з азбестом.

Відтак в ЄС починаючи з 90-х років минулого століття було ухвалено низку директив, які забороняли використання небезпечного матеріалу та про захист людей від його впливу. На рівні ЄС заборона набула чинності у 2005 році.

І Україна, ратифікувавши у 2014 році Угоду про Асоціацію, упродовж 7 років зобов’язана імплементувати відповідні азбестові заборони.

Як повідомила Цензор.НЕТ народна депутатка Марія Мезенцева, Україна як держава, що взяла напрямок розвитку на європейську інтеграцію, має зобов'язання щодо гармонізації національного законодавства до європейського згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема імплементації в українське законодавство Директиви Ради Європейського Союзу 2009/148/ЄС від 30 листопада 2009 p., стосовно захисту працівників від ризиків, пов'язаних із впливом азбесту на робочому місці.

Строк виконання цього зобов’язання – до 31 жовтня 2021 року (7 років від дати початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію).

Для кого в Україні це створить економічні проблеми?

Оскільки в Україні немає видобутку азбесту, а постачається він тільки з Росії або Казахстану, то починаючи з 2000-х років компанії холдингу "Kusto group" (російське ВАТ "Оренбургасбест" та казахське АТ "Костанайські мінерали"), які постачали азбест в Україну, штучно завищували ціну для українських підприємств та з часом викупили збанкрутілі підприємства. І залишили з 10 виробництв тільки одне - ТОВ "Краматорський шифер". І заборона небезпечного азбесту, ясна річ, вдарить по прибутках монополістів.

Росіяни і казахи – одні з найбільших виробників азбесту. І намагаються зберегти свої економічні потужності.

Їхні методи часто схожі на сюжет поганого шпигунського роману.

Російське видання "Медуза" розповідало, що в кінці 2016 року Міжнародний секретаріат по забороні азбесту позивався до суду на Роберта Мура, співробітника детективного агентства K2 Intelligence з Нью-Йорка (одним з його клієнтів був Харві Вайнштейн - на його замовлення компанія збирала компромат на жінок, які звинувачують його в сексуальному насильстві). Мур кілька років видавав себе за режисера-документаліста і, користуючись довірою організації, збирав інформацію про представників ВООЗ, ООН та чиновників країн, які вимагали заборонити азбест.

У 2017 справа про шпигунство розглядалась у лондонському суді.

Сам Мур згодом заявив, що був подвійним агентом, намагаючись викрити замовника операції - казахського бізнесмена Єркіна Татішева, основного акціонера Kusto group та співголови російської Хризотилової асоціації у 2004 році.

У 2018 році K2 Intelligence Limited, яку найняли казахські азбестові лобісти, добровільно погодилася компенсувати шкоду п'ятьом жертвам шпигунства.

"Kusto group" серед іншого має досвід відстоювати свій комерційний інтерес за допомогою громадських організацій. У Росії їхня "Хризотилова асоціація" стала всіляко популяризувати цей мінерал і поширювати матеріали про його безпечність за умови дотримання певних правил виробництва. Про хризотил у Росії роблять комікси та начитують реп, щоб популяризувати матеріал. Хоча ті ж британці заявляють, що 90% азбесту в їхній країні було хризотилового і до людських трагедій призвів саме він.

В України це лобі використовує такий самий метод. Інформаційну підтримку своїх дій та обґрунтування "безпечності" азбесту "Kusto group" робить руками українців через створену Асоціацію "Українське Хризотилове Об'єднання". Членами асоціації є лише одне азбестове підприємство. Решта або банкрути, або перейшли на безазбестове виробництво. Але це не заважає Асоціації створювати для українців окрему реальність про азбест, в той час, коли у всьому цивілізованому світі зрозуміли його небезпеку.

Лобістам є за що боротись - серед покрівельних матеріалів шифер з азбестом посідає друге місце після профнастилу. На нього припадає 23,2% в цьому сегменті.

Ще у 2017 лоббі "Kusto group" змогло через Касаційний адміністративний суд України скасувати наказ Міністерства охорони здоров’я України № 339, яким Міністерство намагалось затвердити державні санітарні норми і правила "Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест".

І ось 4 лютого 2021 року депутати проголосували в першому читанні законопроєкт 4142, в якому статтею 27 передбачається встановити заборону виробництва і використання азбесту незалежно від виду, а також азбестовмісних виробів і матеріалів.

Але як заявив голова комітету з питань охорони здоров’я Михайло Радуцький в інтерв’ю Інтерфакс-Україна, "дуже багато хто не бажає", щоб законопроєкт був ухвалений в цілому.

"Цей закон опинився між молотом і ковадлом, зокрема й тому, що він нарешті забороняє використання в Україні азбесту. А є група, яка лобіює його збереження", - розповів депутат.

За його словами, до другого читання законопроєкт отримав близько 900 правок.

"Занадто багато лобістських інтересів зачіпає цей закон: від кого ми тільки не отримуємо зараз листи з вимогами прибрати норму, що забороняє азбест, а азбест - це шифер", - зізнався Радуцький.

"У нас навіть є лист із посольства Казахстану, яке просить не ухвалювати цей закон. Зараз навколо законопроєкту чергова баталія - лобісти просять надати перехідний період, хоча ще 2017 року був наказу МОЗ, в якому заборонялося використання азбесту, але тоді Мін'юст не юстував цю норму. Максимальний перехідний період, який ми можемо дати - це рік", - розповів голова комітету.

Крім листів від посольства лобісти також працюють з медіа, де розміщують матеріали, що з дахів будинків доведеться знімати старий шифер.

Насправді в проєкті закону немає жодних заборон використовувати вже виготовлений шифер. Більш того, його можна виробляти з безпечних компонентів, а не з хризотилового азбесту. Але тоді лобісти азбесту втратять свої ринки. І тому в хід ідуть всі можливі інструменти, щоб цю заборону прибрати або відтермінувати більше, ніж на 6 місяців (як визначено проектом закону 4142).

16 квітня міжнародна академія The Collegium Ramazzzini, яка була заснована у 1982 році з місією збільшувати знання про охорону здоров’я на виробництві та довкілля, звернулась до Дмитра Разумкова та Михайла Радуцького із закликом докласти зусиль до заборони азбесту.

Автори вказують, що необхідно повністю забороняти всі види азбесту, оскільки будь-які винятки не мають жодних медично-наукових підстав і такі винятки демонструють політичний та економічний вплив видобувальників та виробників азбестовмісних матеріалів.

Також до голови парламенту Дмитра Разумкова та голови профільного комітету Михайла Радуцького звернулись британські парламентарі, які наголошують на необхідності заборонити всі види азбесту, зокрема і з вмістом хризотилу. Вони також наголошують, що від впливу азбесту в Британії щороку помирає 5 тисяч осіб.

Український МОЗ у відповіді на запит Цензор.НЕТ зазначає , що "враховуючи супротив на будь-які дії щодо заборони використання азбесту та азбестовмістних матеріалів" він "всіляко підтримує" впровадження норм, передбачених 27 статтею законопроєкту 4142.

Час покаже, чи переважать практика і досвід усього розвиненого світу над хайповими газетними статтями, що в бабусі з даху знімуть шифер. Але очевидно, що російсько-казахське лобі включить всі можливі аргументи, поставивши під загрозу і угоду про асоціацію, і здоров’я тисяч українців.

А поведінка деяких депутатів при голосуванні законопроєкту в першому читанні викликає скоріше занепокоєння, ніж упевненість в їхньому бажанні захистити здоров’я українців і виконати Угоду про Асоціацію.

***

Через кілька тижнів після виходу матеріалу з редакцією зв’язались представники Kusto Group з проханням зважити на їхню позицію також.

"У статті стверджується, що Kusto Group - російсько-казахстанська група. Це твердження фактично неточне. Kusto Group - міжнародний промисловий холдинг зі штаб-квартирою і реєстрацією в Сінгапурі. Структура власності компанії не має російського походження або участі. Kusto Group має виключно казахстанське коріння, все її засновники народилися і виросли в країні", - сказано в листі.

Вони також вказують, що "Оренбургазбест" і казахстанське АТ"Костанай Мінералс" не належать Kusto Group.

"У статті стверджується, що в 2017 році російсько-казахстанські лобісти (йдеться про Kusto Group) скасували наказ Міністерства охорони здоров'я про заборону азбесту через суд. Це твердження є хибним і неточним. Kusto Group жодним чином не була стороною або частиною судового процесу, на який ви посилаєтеся, і не брала участі в цьому судовому позові", - сказано в листі.

Автори листа заперечують, що Kusto Group володіє сланцевим заводом ТОВ "Краматорський сланець" і стверджують, що вона ніяк з ним не афілійована. А також наполягають, що Kusto Group та її власник Еркін Татишев не фігурують в матеріалах британського суду по Муру.

Від редакції. Згідно з матерілами казахського Forbes за травень 2021, Еркін Татишев, який володіє мажоритарною долею Kusto Group, також володіє United Minerals Group Limited, куди входять згадані 2 підприємства.

В судових процесах по скасуванню наказу МОЗ України від 29.03.2017 № 339 "Про затвердження Державних санітарних норм і правил "Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест" як третя сторона виступали Асоціація "Українське Хризотилове об'єднання" та ТОВ "Завод "Дніпровська хвиля".

На нараді 23.06.2017 під головуванням тоді першого віце-прем'єр-міністра України – міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва щодо стану азбестоцементної галузі України в рамках прийняття наказу МОЗ України від 29.03.2017 № 339 брали участь Торосян Ю.Р. та Пожарко П.А.( голова та виконавчий директор згаданої хризотилової Асоціації, в яку також входить завод "Дніпровська хвиля").

Керівником "Краматорського шиферу" є Юрік Таросян, а одним із засновників ТОВ "Укрпромінвестиція". З березня 2016 року Таросян також директор "Укрпромінвестиції", а до березня 2016 її очолював Руслан Гелик, який зараз очолює юридичний департамент КустоАгро (Вінниця).

І зрештою, якщо казахстанське підприємство не причетне до лобізму азбесту в Україні, то чому посольство цієї країни пише листи до Верховної Ради, щоб переглянути норми законопроєкту?

Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ