Про невідкладні проблеми розгортання тероборони

Автор: Іван Вінник

Закон України "Про основи національного спротиву" (про тероборону) містить абсурдну норму, яка говорить, що теробороні не можна воювати! В Статті 20 Закону "Про тероборону" чітко встановлено, що сили тероборони можуть використовуватися виключно для "виконання завдань поза районами ведення воєнних (бойових) дій." Ба більше, в другій частині цієї ж статті йдеться, що якщо зони територіальної оборони визнані районом ведення воєнних (бойових) дій, то сили тероборони фактично мають бути виведені з такого району бойових дій і, за потреби, можуть бути залучені до виконання завдань поза межами своєї зони.

­Ми неодноразово наголошували на цій проблемі, зрештою, 17 січня 2022 року з’явився законопроєкт №6521, яким така помилка мала б бути виправлена. Але цей законопроєкт досі не ухвалено – ніхто не поспішає.

Через місяць після реєстрації, а саме 15.02.2022 законопроект 6521 було прийнято тільки за основу й направлено в комітет Нацбезпеки для доопрацювання.

Наразі ані сайт Комітету Нацбезпеки, ні картка законопроекту на сайті ВРУ не містить інформації, що опрацювання законопроекту 6521 завершено Комітетом та скеровано для остаточного розгляду й прийняття рішення. Так само відсутня інформація про плани остаточного розгляду законопроєкту самою Верховою Радою (включення в порядок денний).

Сили тероборони, враховуючи їх всеохоплюючий територіальний характер, мають стати одним із стовпів фундаменту національної стійкості, елементом стримування агресії проти Україні в умовах значно переважаючих сил противника й практичної неготовності НАТО до членства України.

Проте відсутність однозначного правого статусу застосування сил тероборони стримує патріотично налаштованих громадян, добровольців від вступу до регіональних підрозділів тероборони. Центри комплектування не можуть дати чіткої відповіді, чи матимуть бійці тероборони право вбивати окупантів.

Досі не визначено стандарти озброєння сил тероборони, які гарантували б готовність до відсічі агресії, зокрема протитанкової боротьби. Пропозиції озброювати тероборону мисливською зброєю й автоматами Калашнікова не витримують критики. В цілому треба відзначити, що індивідуальна стрілецька зброя має дуже обмежене застосування в сучасних воєнних конфліктах, що ведуться переважно із використанням важкої броньованої техніки, озброєної вогневими засобами, які мають мінімум вдвічі більшу дальність ураження.

Окрім того, треба невідкладно затвердити доктрину тероборони й бойові статути сил тероборони.

Прийняти рішення про створення на базі підрозділів тероборони високомобільних мотопіхотних з’єднань, протитанкових з’єднань легкої піхоти, передати на озброєння (забезпечення) підрозділів тероборони:

• Броньовані автомобілі підвищеної прохідності;

• ПТРК вітчизняного виробництва "Стугна", "Корсар", ПТРК NLAW та ракети до них.

• переносні зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК) Ігла (М) та/або Stinger (FIM-92 Stinger);

• 60-мм, 82-мм мінометами та боєкомплектом до них;

• штатне стрілецьке озброєння згідно норм вЗСУ;

• захищені засоби зв’язку, передачі даних, інтегровані в єдину систему комунікацій (АСУ) в ЗСУ.

Вжити заходів щодо визначення порядку й обсягів підготовки (навчання) підрозділів Тероборони до виконання бойових завдань як самостійного підрозділу та у складі зведеного контингенту Сил Оборони держави.

Міністерству оборони України, Кабінету Міністрів України треба невідкладно прийняти рішення щодо забезпечення Сил Тероборони зокрема:

• Речовим забезпеченням (забезпечення форменим одягом, взуттям)

• Продовольчим забезпеченням (в тому числі для забезпечення виконання завдань в польових умовах)

• Засобами індивідуального захисту (бронежилети, бронеплити, шоломи, тактичні окуляри, інша військова амуніція)

• Паливно-мастильним забезпеченням (в тому числі під час виконання завдань територіальної оборони в польових умовах)

• Логістичним забезпеченням (з урахуванням потреб досягнення й підтримування необхідних спроможності сил і засобів для виконання завдань ТрО).

• Медичним забезпеченням (з урахування особливостей задач виконання завдань ТрО).

Вище військове-політично керівництво України заявляє про сотні тисяч українців як потенціал тероборони. Відкритим залишається питання - чи є у держави, чим всіх їх забезпечувати й озброювати?

Не можна перекладати проблему забезпечення тероборони тільки на плечі місцевого самоврядування – там нема потрібної кількості фінансових ресурсів для швидкого розгортання тероборони в необхідних масштабах, з урахування існуючих загроз в сфері воєнної безпеки держави.

Але головне, Верховній Раді України треба виправити свої помилки – терміново, вже завтра ухвалити законопроект 6521.

P.S. Вже завершуючи цей допис, звернув увагу, що Парламент щойно збільшив фінансування оборони держави, про що ми наполегливо просили в наших попередніх дописах впродовж 12 місяців. Нарешті виділені додаткові 23 млрд грн в тому числі 16 млрд грн для Міністерства оборони на збільшення зарплат військовим!

P.S.S. Щойно командувач сил тероборони Юрій Галушкін заявив, що викликає 14 тис резервістів на збори. Питання – чи є в Міноборони, у що їх одягнути та чим озброїти, чи будуть знову муштрувати людей дерев’яними автоматами?

Іван Вінник, народний депутат, секретар комітету нацбезпеки і оборони Верховної Ради України 8-го скликання