Конкурс на голову ОГТСУ: сісти на трубу хочуть люди Коломойського, Ахметова, Фірташа, Фрідмана і фігуранти кримінальних проваджень
25 листопада компанія "Магістральні газопроводи України", яка є акціонером "Оператора ГТС України" (ОГТСУ), оголосила конкурс на посаду генерального директора ОГТСУ.
У вересні наглядова рада "Магістральних газопроводів України" звільнила з посади гендиректора "ОГТС" Сергія Макогона.
Скандальне звільнення, ініційоване міністром енергетики Германом Галущенком та здійснене всупереч думці Євросоюзу та Світового Банку щодо норм корпоративного управління.
Посол США в Україні та посли G7 звертались до українського уряду з листом щодо необхідності збереження корпоративного управління в ОГТСУ, але не допомогло.
14 жовтня АТ "Магістральні газопроводи України" за результатами тендеру замовило фірмі "Телент Едвайзорс" послуги з відбору кандидатів на посаду гендиректора ТОВ "Оператор ГТС України" за 1,7 млн грн.
Нинішні пошуки кандидата на керівника ОГТСУ проводяться всупереч принципам корпоративного управління, оскільки наглядова рада оператора так і не була створена.
І тим цікавіше подивитись, хто подався на цей конкурс. Список кандидатів опинився у розпорядженні Цензор.НЕТ.
Зокрема на конкурс подався генеральний директор JKX Oil & Gasplc і СП "Полтавська газонафтова компанія" Віктор Гладун. 6 грудня у британських реєстрах як основний власник цієї компанії проявився Ігор Валерійович Коломойський. В принципі він там був вже давно (ще з 2012), але це була перша публічна поява.
На сьогодні ПГНК добуває близько 200 мільйонів газу і 40 тисяч тон нафти. Гладун очолює ПГНК з 2016 року.
Також на конкурс подався багаторічний топ-менеджер Метінвесту Дмитро Ліппа.
У компанії Ріната Ахметова він працює з 2007 року. У 2021 Ліппа очолив Дніпровський коксохімічний завод, який у лютому 2022 перейменували на "Каметсталь". У липні "Каметсталь" отримала замовлення на осі для вагонобудівних підприємств.
Наступний кандидат – Денис Гордієнко – колишній керівник ДП НВКГ "Зоря"–"Машпроект". ДП НВКГ "Зоря" — "Машпроект" проєктує та виробляє газотурбінні двигуни та інше сучасне обладнання, що постачається у тому числі для проєктів модернізації об'єктів газотранспортної системи України.
"Укроборонпромівське" підприємство він очолював з 25 листопада 2019 року по квітень 2021 року. Свого часу Гордієнка також називали кандидатом на очільника "Укроборонпрому". Особу Гордієнка деякі джерела Цензор.НЕТ пов’язують з лідером фракції "Слуг" Давидом Арахамією.
Але ті, хто працював з "Укроборонпромом" уточнюють, що Гордієнко подався на конкурс при Абромавічусі, про нього згадують, що був на голову вищим інших претендентів на конкурсі, але пішов після зміни керівництва "Укроборонпрому". Тому у зв'язках з Арахамією сумніваються.
Ще один дуже цікавий кандидат – Петро Чернишов. Топ-менеджер російського походження, який у 2014 році вийшов з російського громадянства, президент компанії "Київстар" з 2015 по 2018 рік. Компанії, яка належить на сьогодні вже підсанкційному Михайлу Фрідману. Зараз Чернишов входить до наглядової ради компанії "Фармак".
Також на конкурс на очільника ОГТСУ подався незалежний член наглядової ради Приватбанку Сергій Олексієнко.
Ще десять років тому Сергій Олексієнко був інвестиційним банкіром. У липні 2014 року він почав працювати у "Нафтогазі" – уповноваженим з перспективних проектів. У 2017 Олексієнко став членом правління "Укртрансгазу", дочірньої компанії "Нафтогазу" і працював на цій посаді до серпня 2020. Олексієнка називають наближеним до групи WOG.
Як вказується на сайті "Нафтогазу", саме при Олексієнку була розроблена 10-річна програма розвитку ГТС з урахуванням ризиків припинення транзиту з боку Газпрому, а також, власне кажучи, і був створений сам Оператор ГТС.
Втім, біографія Олексієнка не обійшлась без скандалу. Згідно з документами "Paradise Papers", на початку 2016 року на острові Мен для українського газового держменеджера Сергія Олексієнка була заснована офшорна компанія всупереч валютним обмеженням, що діяли в Україні. Йдеться про компанію Pioneer Foundation, яка проіснувала 14 місяців, повідомляло "Слідство.Інфо" (офіційний партнер проєкту OCCRP).
За даними журналістського розслідування, до схеми виведення коштів міг бути залучений Альфа-Банк, а рахунок для фонду Олексієнка вирішили відкрити у Банку Кіпру. За результатами службової перевірки "Нафтогазу" оприлюднені звинувачення не були підтверджені. Олексієнка пов’язують найбільше з Андрієм Коболєвим.
На те, щоб очолити ОГТСУ претендує також Олег Терлецький, член наглядової ради ПАТ "Укргідроенерго". До цього Терлецький входив до наглядової ради "Нафтогазу" в часи керівництва компанією Євгена Бакуліна (ставленику Юрія Бойка). Станом на 2010 був директором департаменту майнових відносин Мінпаливенерго. Балотувався до Київради у 2015 від "Демальянсу".
Ще один учасник конкурсу - Володимир Галущак. Документи на конкурс він подав як член наглядової ради Миколаївської ТЕЦ. В контексті Галущака співрозмовники Цензор.НЕТ згадували два прізвища – Давида Арахамії та Дмитра Фірташа.
Наступний учасник конкурсу – Андрій Хоменко.
Свого часу (2008-2011) він також очолював ДП НВКГ "Зоря" — "Машпроект". Також був у 2011-2013 радником у дирекції представництва акціонерного товариства "Група "Енергетичний стандарт", у 2013-2015 генеральним директором у дирекції ТОВ "Енерджі Стернард Індастриз", у 2015-17 радником генерального директора ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання". Власником останніх є російський бізнесмен Костянтин Григоришин.
Власне оточення Григоришина і порекомендувало Коболєву взяти Хоменка на роботу. "Я вже не пам’ятаю, чи то Коболєв з ним поспілкувався і він правда йому сподобався, чи то за Петра Олексійовича його так активно рекомендували з Банкової, що вибору в Коболєва не було", - зазначає співрозмовник Цензор.НЕТ.
В "Нафтогазі" Хоменко працював 4 роки, з яких 3 очолював "Технічний дивізіон". У 2017 був обраний також віце-президентом "Укртрансгазу". Хоменко пішов з "Нафтогазу" у лютому 2022.
Як кажуть співрозмовники Цензор.НЕТ, на податись на конкурс Хоменка покликали представники наглядової ради "Магістральні газопроводи України", орієнтовані на міністра Германа Галущенка.
Хоменко не єдиний учасник конкурсу, якого можна пов’язувати з Григоришиним. В конкурсі також бере участь Сергій Єльчуков, колишній технічний директор Полтаваобленерго, що належить російському бізнесмену. Єльчуков також значиться як засновник "Полтаваелектросервіс".
Максим Немчинов – з 2020 до 2 грудня 2022 заступником міністра енергетики. Тобто працював у команді Ольги Буславець, чиє призначення в Міненерго пов’язували з Рінатом Ахметовим. До цього, з жовтня 2019 року Немчинов очолював держпідприємство "Укрхімтрансаміак".
Також на конкурс подався Валерій Шипоша, який очолював "Донецькоблгаз" до 2017 році. Підприємство лише рік тому передали "Нафтогазу" за відключення від постачань теплокомуненерго, а до того його вважали контрольованим олігархом доби Януковича Сергієм Курченком. Крім цього Шифпоша ще згадується як власник товки УФБ.
Ще один кандидат – Олександр Горбунов, очільник ТОВ "Фактор енергогруп". Компанія займається постачанням газу через місцеві трубопроводи, так і оптовою торгівлею зерном, молочними продуктами та шоколадом. Цей же Горбунов потрапив кілька років тому у скандал через нафтопродукти, що проходили по справі Сергія Курченка, і які отримав на зберігання очолюваний ним "Укртранснафтопродукт".
Наступний конкурсант з орбіти Дмитра Фірташа – Артем Компан.
Він вже майже десяток років займається "святая святих" бізнесу опального олігарха – продаж газу. Компан очолює "Йе енергія". Це найбільший постачальник газу населенню і водночас найбільший боржник "Нафтогазу". Завдані збитки ДБР оцінило у 1,5 мільярди гривень. 28 травня Кабмін передав активи 26 операторів газорозподільних мереж в управління " Чорноморнафтогазу, а от Компан вирішив зайти на трубу з іншого боку.
Денис Фудашкін – у вихідних даних вказаний як директор з економіки і фінансів "Магістральних газопроводів України", які власне і оголосили конкурс на керівника Оператора.
В "Магістральних газпровододах" працює членом наглядової ради Віктор Пинзеник, у якого Фудашкін починав заступником міністра в уряді Тимошенко. Також Фудашкін балотувався у Верховну Раду від БЮТ у 2007, але невдало.
Ярослав Диковицький - колишній директор з фінансових і інвестиційних питань НАК "Нафтогаз України". Брав участь у обговорення фінансового звіту НАК "Нафтогаз України" за 2021 рік на слуханнях, організованих парламентською тимчасовою спеціальною комісією на чолі з депутатом "Батьківщини" Олексієм Кучеренком. Співрозмовники також згадують, що Диковицький умів дати потрібний пас Юлії Тимошенко під час ток-шоу.
Тому Диковицького і Фудашкіна співрозмовники Цензор.НЕТ розцінили як кандидатів, наближених до Тимошенко.
На те, щоб очолити ОГТСУ, претендують ще кілька вихідців з "Нафтогазу".
Це - заступник директора з питань роботи з контрагентами ДП "Газ України" та екскерівник департаменту по роботі з заборгованостями Олександр Бутенко, а також його колега Віталій Волинець.
Обох вважають людьми Юрія Вітренка та його скандального колеги Олега Діденка.
Ім’я Волинця стало відомим у 2019 після того як він став судитись за те, що його неправомірно звільнили з "Нафтогазу".
Сталось це в розпал протистояння Юрія Вітренка та Андрія Фаворова.
На той момент ЗМІ повідомили, що підконтрольна Фаворову приватна компанія почала заробляти на посередництві між НАК "Нафтогаз України" і його дочірньою компанією "Укртрансгаз". В рамках розслідування втратив свою посаду директора "Нафтогаз Трейдинг" Волинець.
Тоді Вітренко в інтерв’ю "Главкому" заявив, що не розуміє, чому звинувачення висунені проти Андрія Фаворова, а відсторонили від виконання обов’язків Волинця, до якого не має жодних претензій.
Але у Фаворова було своє пояснення по Волинцю.
"Я його (Волинця) звільнив, бо він "трейдер від Бога". Умудрився втратити понад 300 млн грн за два місяці роботи. У людини немає досвіду роботи в трейдингу, у нього два роки досвіду роботи в туристичному агентстві.Волинець – типовий вітренківський кадр, він же його призначав і "кришував", коли цей "турист" втратив понад 300 млн грн", – таку характеристику Волинцю давав Фаворов.
Волинець також відомий тим, що проспонсорував виборчу кампанію "Слуги народу" влітку 2019 на півтора мільйона гривень.
"І Бутенко, і Волинець фактично виконували те, що хотіли Вітренко і Діденко, а Діденко у Вітренка був для всіх поганих справ", - каже співрозмовник Цензор.НЕТ в "Нафтогазі".
Велике здивування у "нафтогазівців" викликало те, що на конкурс подався також Віктор Заєць, начальник департаменту з охорони праці, екологічної та промислової безпеки НАК "Нафтогаз України". "Це жарт якийсь? Це конкурс чи профанація? Він же займався тільки питаннями безпеки, умовно не кататись на перилах і "обережно, слизька підлога", до чого тут транспортування газу", - запитав один зі співрозмовників видання.
Але кандидатура Зайця навряд чи найекзотичніша на цьому конкурсі.
На посаду голови ОГТСУ також претендує Михайло Заславський, наразі заступник мера Вишневого, в часи Януковича голова Києво-Святошинської РДА.
Яке відношення він має до транспортування газу? З 2003 працював у "Нафтогазі", у 2007 був призначений заступником директора ДП "Газ України". Більшість постів на Facebook Заславського присвячено тваринам, якими він опікується. У 2017 Заславський був призначений керівником КП "Київська міська лікарня ветеринарної медицини". Але вже в 2018 до мера Кличка звернулись народні депутати з вимогою звільнити Заславського через побиття двох волонтерок притулку "Сіріус". У 2019 OBOZREVATEL повідомляв, що Заславський затриманий за стрілянину на заправці KLO під Києвом.
"Люди, які знають свою справу, тут є, але моральних цінностей не шукайте", - прокоментував частину учасників списку співрозмовник Цензор.НЕТ. Хоча, вочевидь, цю тезу можна розширити на весь список.
Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ





Юлька хотіла забрати все назад - але в неї нічого не вийшло - ресурсне лоббі далеко за межами нашої неньки.
Після Гройссмана (клопотання про зняття повноважень на 6 місяці замість 12) юлю порівнюю з навальним.
Але все ж таки - стратегія єдина -
АБО НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
АБО СТАГНАЦІЯ та СМЕРТЬ НАЦІЇ
якщо до війни це був тільки економічний геноцид, то тепер всі його види вбивають нас.
На репутацію працюють все життя. Ії можна миттєво втратити, та потім не можна знову отримати. Репутація дорожче грошей.
В Англії раз Джонсона спіймали на брехні - все - до побачення прем'єрство.
А в нас?
Можна роками говорити одне, потім говорити протилежне, ще можна брехати виборцям, бути спійманними на брехні,
потім можна красти гроші з бюджету (надавати фінансування в правильні руки - які потім уже (можливо в офшорах) переведуть кошти на ваш рахунок),
мати безліч схем виведення капіталів за кордон, та "інвестицій" з офшорів в Україну для примноження статків тощо.
В нас же вони всі брехали народу, розкрадали бюджети, карколомно збагачувались за невеликий проміжок часу.
І все одно пруться і пруться у топ-владу.
Якби це було в розвинутій демократії з інститутом репутації - жодному нашому політику або можновладцю минулих років
навіть не можна було подумати та намагатись обратися на виборах або отримати посаду у виконавчих органах влади.
Бо в корумпованій Україні політична влада може швидко принести набагато більше грошей, ніж комерційна діяльність.
З нашою корумпованою правоохоронною, судовою системою на протязі 30 років майже неймовірно уявити, що в країні можна когось з багатіїв посадити. Нажаль. Маю надію, що поки що, і це після війни зміниться.
Хочуть сісти. Треба допомогти людям.
Одне питання до держави, - чому вони досі не сидять? З таким то шлейфом "заслуг"!
Половина кандидатів вори, інша половина - щирі, пейсаті українці в очьочьках.
Труба це так просто, що нею і держава могла б займатися.