Думки після Соледару
Ціль війни це не бути на війні, ціль війни - вбивати ворога.
1. Все, що призводить до вбивства ворога - важливе, все, що не призводить - шкідливе. Бо тільки коли їх будуть набагато більше вбивати, вони будуть набагато швидше втікати.
2. Відповідальність на фронті є одна - за вбивство ворога та збереження своїх. Ці питання взаємопов'язані. Все інше другорядне.
3. Солдати вбивають настільки добре, наскільки добре ними командують. Солдат вбиває, коли довіряє своєму командиру, а не коли боїться покарання. Солдат, який не довіряє командиру - жертва, яка втрачена без бою. Солдат, який краще вмотивований, на жаль, може програти ворогу, якщо він краще керований.
4. Результат бойових дій - це зафіксовані на відео та фото вбитих ворогів та знищеної техніки з координатами ураження. Відсутність результатів ураження на відео та фото - ознака недоліків у розвідці та спостереженні, рахувати треба тільки підтверджені факти.
5. Дрон не виграє бій, але бій, у якому дрон не застосований, найскоріше може бути програний. Щоб вбивати командир має навчитись керувати не тільки солдатами, але і дронами. Дрон над позицією важливіший за автомат на позиції.
6. На війні має значення не вартість зброї, а вартість вбивства. Рахувати треба вартість циклу вбивства, усі його складові. Це і є справжня вартість ресурсів. І з цього витікає: Той, хто вбиває ворога має визначати бойовий порядок. Той, хто вбиває - джерело планування для того, хто дає наказ. Важлива та позиція, яка дозволяє вбивати ворогів, а не та, яка накреслена на карті.
7. Берегти людей на війні - це не співчувати та не хвалити, берегти людей - це готувати та командувати.
8. Бути командувачем або командиром - це не видавати накази, бути командувачем - це давати результат на полі бою. Командувач та командир відповідають за вбивство ворога та збереження своїх, і відповідають першими. Не обов'язково карати - але обов'язково називати те, що відбулось своїми іменами.
9. Керованість військ - це відповідальність вищого керівництва, яке відповідає за організацію, бойову підготовку, вчасні призначення та заміну командних кадрів, забезпечення, об'єктивну оцінку боєздатності. Якщо наслідки проблем з керованістю перекидаються тільки на солдат - це завадить солдатам вбивати ворога, і не змінить нічого.
10. Брехня зручна для політики - але вбивча для бійців. Брехня не дозволяє зробити правдиві висновки, не дозволяє запровадити зміни, не дозволяє просувати гідних та найкращих, дозволяє ховати неефективних, але лояльних. Брехня - це передвісник поразок, які можуть повторюватись знову. Брехня заважає вбивати ворога.
Нічого саме по собі вирішиться. Не вирішиться.
Нас чекає тривала піхотна війна, на широкому фронті. І нам треба стати ефективними на кожній ділянці фронті.
Юрій Бутусов, Цензор.НЕТ
МАКСИМІЗУВАТИ ШКОДУ ЧУЖИМ - МІНІМІЗУВАТИ ШКОДУ СВОЇМ
1) міцну оборонну лінію фронту за "бетонкою злітної смуги" (в даному випадку зона між залізничним полотном і річкою Бахмутка);
2) застосування високоманеврених артилерійських сил і засобів, що перманентно рухаються по рокадній дорозі;
3) мобільна оборона малими піхотними групами на відбиття-утримання об'єктів в локації, яка стала гучними медійним символом рашистської пропаганди, що головно пепедбачає роботу снайперів та коригувальників артвогню по місцях концентрації штурмових груп і техніки ворога з умовної "аеровежі" (наразі - з безпілотників);
4) прикриття флангів укріпленими позиціями - "Пісками" (в даному випадку - район північних околиць Бахмуту і селищ Парасковіївка й Красна Гора) та "шахтою Бутівка" (промзона Соледару - копальня № 7 і залізнична станція Сіль).
Тому п.1 (найважливіший):
"1) міцну оборонну лінію фронту за "бетонкою злітної смуги" (в даному випадку зона між залізничним полотном і річкою Бахмутка);"
- зовсім невірний.
З пунктом 3 ("мобільна оборона малими піхотними групами...") - теж проблеми, якщо 4 розділені угрупування 46-ї бригади 36 годин тому "знаходилися в оперативному оточенні і діяли автономно, хоч і зберігали можливість маневрування". Теж була інформація про РЕБ кацапів (зверніть увагу на слово "автономно" - це може означати, що принаймні тимчасово було втрачено можливість комунікації командування з тими угрупуваннями, а можливо - і між ними).
"Оперативне оточення" все ж означає обмеження можливості маневру.
Щодо пункту 4 - не маємо інформації щодо контрольованих територій в місті (бо були втрачені початкові позиції, добре укріплені і підстраховані з флангів), тому п.4 ("прикриття флангів укріпленими позиціями ...") - це тільки (неаргументований) домисел.
Одним словом, тут більше "хотілося б, щоб так було", ніж "щось подібне на реальний стан речей".
У повідомленнях Генштабу ЗСУ йдеться про зворотнє:
- "станом на 06.00 15.01.2023 ... підрозділи Сил оборони України відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Макіївка і Білогорівка Луганської області та Верхньокам'янське, Спірне, Білогорівка, Сіль, Соледар, Бахмут, Кліщіївка, Новобахмутівка, Красногорівка, Водяне, Майорськ і Мар'їнка Донецької області.";
- "станом на 18.00 15.01.2023 ... На Бахмутському напрямку обстріляно позиції наших військ в районах понад 20 населених пунктів. Зокрема це - Спірне, Красна Гора, Кліщіївка, Івано-Дар'ївка, Соледар, Бахмут, Дружба та Північне Донецької області.".
Жодної об'єктивної інформації про прорив ворога нашої оборонної лінії по річці Бахмутка з виходом на її лівий берег, чи захоплення ним промзони Соледару або селищ Красна Гора - Парасковіївка немає.
На даний час вже зрозуміло, що наступ супротивника в районі Соледару зупинився і йде його закріплення на захоплених за останній тиждень позиціях із ротацією проріджених загонів "вагнерів" на підрозділи регулярних військ рашистів.
З повідомлень ГШ зробив висновок, що наші або не контратакували, або контратаки не вдалися (звісно, тот могла бути свідома дезінформація, але теж слід розуміти, що на успіхах Сирського дуже медійно наголошується десь з літа-початку осені, тому був малий шанс на замовчування).
"На даний час вже зрозуміло, що наступ супротивника в районі Соледару зупинився і йде його закріплення..." - так, зараз схоже з хаосом впоралися, ймовірно поступившись трохи контрольованою територією.
І (судячи по тих огризках інформації) це добре, бо в описаній вище ситуації ЗСУ могли б понести невиправдані втрати в міських боях, якби місцеве командування намагалося од разу повернути втрачені позиції (можливу мотивацію описав тут: ). Тактичні поразки слід вміти вчасно визнавати (незалежно від їх причин), збереження людей (а особливо навчених та досвідчених) - важливіше.
Вище написав "бо в описаній вище ситуації ЗСУ могли б понести невиправдані втрати в міських боях, якби місцеве командування намагалося од разу повернути втрачені позиції",
але зовсім не впевнений, що таких спроб не чинилися протягом 13.01-14.01 - тут не маю жодної інформації...
Добре, що в кожному разі такі спроби контратак (з півоточення) не були тривалими. Бо вже є повідомлення, що принаймні частині хлопців з 46-ї довелося з боями прориватися з міста - і надіюся, щоб ті день-два (чи навіть три дні?) затримки з правильним рішенням не коштували нам багато.
Про загибель на нульовій чи першій лінії в тилу взнають через тиждень,два.
Про інтенсивність боїв та стан на передовій по проханням із передової - Моліться.
Про ефективність взаємодії на передній лінії та проблеми із розвідкою - арт. частини, які розгортаються для прикриття нульової лінії, мають бойові зіткнення із танками. При цьому протитанкових засобів ці частини не мають...
В підсумку. "Таке враження", що другої чи третьої лінії не існує... Відсутнє попередження розгортанню бойових частин проти частин ЗСУ. Постійне виникнення ефекту - "всього не вистачає".
Питання не зовсім в кадрах. А взаємодії між кадрами... А якщо врахувати, що під Херсоном теж саме було, то виникає питання до всієї "воєнної машини" командування. Генштабу треба розібратися із цією проблемою. Тут питання не в кадрах, а вреагуванні на ситуацію - та сторона теж постійно змінює тактику. Універсального рішення немає, має бути унверсальне рішення зміни тактики згідно викликів.
... Ермак же має важелі та фінанси купівлі ідеотів як в управлінні так і в ЗМІ.
Питання до західних партнерів, якщо вони самі кажуть що ми форпост Европи, то хто ж так свій форпост забезпечує
Це натяк на втрату Соледару?...
Це мабуть можна переформулювати в наступний спосіб:
З провалів воєначальників слід робити вірні (орг)висновки, а не забріхувати (хай і локальні) невдачі, поразки чи просто неефективне командування. Іншими словами, не дозволяти собі вірити у власну пропаганду - бачимо по кацапні, скільки шкоди це може завдати.
А за Соледар ЗСУ ще воюють... в надскладних умовах, хоч навіщо це роблять в таких умовах і без стратегічної необхідності - велике питання. В т.ч. - політичне.
я написав що треба вчитися краще вбивати стрілковим і це також видалили
11) фаворит дЄрмакОПи на даному рубежі самоутвердження...
Зараз українська артилерія має перевагу над россійською через швидкість приняття рішень, кращий зв'язок та кориговані **********, і тільки в одному ми все ще по заду них - ми не можемо вражати велику площу і знищувати усе живе на ній...
Це не може бути "найважливішою" причиною.
Правда це ?