Прилаштувати своїх: чому Стефанчука обвинувачують у спробі захоплення Академії правових наук

Автор: Тетяна Ніколаєнко

У 10-х числах травня може відбутись зміна керівництва Академії правових наук України. І, як стверджують джерела Цензор.НЕТ, це може статися з участю цілого Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.

Оскільки опоненти спікера називають цю історію не інакше як "рейдерством" наукової установи, Цензор.НЕТ вирішив вивчити ситуацію.

Національній академії правових наук цьогоріч виповнюється 30 років. Одним з її основних завдань є наукове забезпечення правотворчої діяльності державних органів, вивчення й узагальнення механізмів реалізації актів законодавства. У 2021 президентом академії був обраний Олександр Петришин.

А вже 26 листопада 2021 Олександр Петришин був призначений суддею КСУ указом президента України. Хоча склав присягу він лише 21 вересня 2022.

Цікаво, що Петришин у 2003 році як науковець підготував науковий висновок, в якому розтлумачив Конституцію України таким чином, що дозволяло тодішньому президенту Леоніду Кучмі обиратися президентом України на третій термін. В ньому він посилався на схожі прецеденти у Російській Федерації, згадують "Схеми" (Радіо Свобода).

Після Петришина в.о. президента став Володимир Журавель. І от нещодавно поповзли чутки, що після того, як Стефанчук просунув кількох своїх людей до КС (Петришин і Совгиря), він хоче також отримати контроль над Академією правових наук і нібито просуває на президента нардепа від "Слуг" Олександра Копиленка.

1 травня члени президії Академії правових наук отримали листа, в якому чинний в.о. президента їх інформує про те, що 10-11 травня має відбутись засідання президії, де обговорюватиметься питання можливості проведення загальних зборів НАПрН наприкінці травня-початку червня.

До 4 травня члени президії мали вже подати списки членів відділень, які б могли б взяти участь в таких зборах.

28 квітня відбулась нарада під керівництвом Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, де він начебто і озвучив свої побажання, щоб керівником обрали Олександра Копиленка.

Олександр Копиленко – нині депутат Верховної Ради. Він обраний за списком партії "Слуга народу", де мав 135 номер.

На відміну від багатьох своїх колег ноунеймів, Копиленко має досить довгу представницьку трудову біографію.

За даними сайту "Чесно", у 1983-1990 роках Копиленко  працював в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

З 1998 до 2002 року був радником Голови Верховної Ради.

Вчене звання професора присвоєно у 1999 р. Обраний у 1993 р. членом -кореспондентом, а у 2000 р. – дійсним членом (академіком) Академії правових наук України

З 2002 року (окрім 2013-2014років) - директор Інституту законодавства Верховної Ради України (у 2002–2009 роках одночасно обіймав посаду віцепрезидента - керівника Київського регіонального центру Національної академії правових наук України).

Також був завідувачем кафедри теорії та історії держави і права університету "КРОК".

У 2013-2014 був членом Центральної виборчої комісії.

Копиленка призначили членом ЦВК, як не важко порахувати в часи президенства Віктора Януковича. Проти його призначення голосувала тодішня опозиція – "Батьківщина", УДАР, "Свобода". Копиленка призначили замість тодішнього голови ЦВК Володимира Шаповала, який досяг 65-річного віку.

Тоді Вадим Денисенко в колонці для "Лівого берега" написав, що Копиленка призначили, щоб він у 2015 підписав протокол про обрання Віктора Януковича президентом і щоб власної думки у нього не знайшлося.

Перевірити цю тезу емпірично не вдалося – Янукович утік, у 2014 президентом став Петро Порошенко. А в 2014 Копиленко пішов з ЦВК (нічим себе не скомпрометувавши), щоб туди зайшли потрібні новій владі люди. За іронією долі, Копиленка в ЦВК замінив нинішній її голова Олег Діденко.

Не треба довго гуглити, щоб дізнатись, що в список "Слуги народу" у 2019 Копиленка привів не хто інший, як нинішній Голова ВР Руслан Стефанчук.

У вересні 2021 Копиленко був одним із кандидатів на посаду голови апарату Ради. У грудні того ж року журналісти зафіксували, що депутат отримав у подарунок 2,722 млн гривень від сестри Марії Копиленко.

У коментарі Цензор.НЕТ Володимир Журавель підтвердив, що в Академії є ініціативна група, яка наполягає на розгляді 3 питань: керівництва академії, переміщення її офісу з Харкова до Києва та перепідпорядкування Академії правових наук Інституту імені Корецького, який зараз відноситься до НАН.

"Є група, яка педалює це питання і хоче швидше провести збори. Але є багато членів академії, які висловлюють занепокоєння і сумніви, чи є нагальна потреба проводити в такий час такі зібрання", - зазначив Журавель.

"Ви бачите, як активізувались росіяни – і по Харкову, і по Києву. І невідомо, де безпечно збиратись. І я вже немолода людина, а вік академіків у нас десь 66-73 роки. І вони говорять, що в одному місці в один час збереться вся еліта правничої науки, наскільки це буде безпечно? Ми хочемо почути аргументи ініціаторів", - додає нинішній в.о. керівника Академії.

Журавель також нагадав, що "батьки-засновники" Академії правових наук засновували її в Харкові, щоб він був юридичною столицею. За його словами, тут в Академії вже є приміщення із залою для засідань і готелем, чого нема в Києві.

"Зараз стає питання, якщо наш колишній президент став суддею КС, і я сьомий місяць виконую його обов’язки, то треба ставити питання про обрання нового і зміну локації. Я, наприклад, вважаю, що ці речі є взаємозалежні – якщо більшість науковців проголосують за представника київського регіону, то тоді можна ставити питання про внесення змін до статуту та змінювати юридичну адресу", - каже в.о. президента. Натомість, вважає Журавель, якщо переможе харківський кандидат, то він не розуміє, навіщо переносити Академію в Київ.

Втім, є нюанс. Злі язики кажуть, що той-таки Стефанчук дуже просить Журавля не балотуватись і не створювати Копиленку конкуренцію. Але коментувати ці чутки в.о. голови відмовився.

Головний фаворит спікера Копиленко теж неохоче говорить про своє можливе кандидатство.

"Я би зайшов з іншого боку, справді зараз вся наша академічна наука переживає непрості часи і окремо Академія правових наук. Так вже сталось, що в нас рік вже немає президента. Слава богу, президент наш живий і призначений в КС. Але три наші академіки, на жаль, пішли з життя. І треба проводити деякі організаційні заходи, щоб академія могла повноцінно функціонувати", - сказав Копиленко в коментарі Цензор.НЕТ.

На його думку, треба провести загальні збори, обговорити роль Академії в нинішніх умовах та можливість зміни локації.

"Я думаю, що оскільки Академія у нас організація самоврядна, то це питання має вирішитись у процесі загальних зборів", - відповідає Копиленко на питання про своє обрання президентом.

На уточнення, чи дійсно його просуває на цю позицію Стефанчук, депутат каже, що може сказати одне: "пан Стефанчук входить до колегії нашої академії і має великий авторитет у наших колах, але Академія – структура самоврядна".

Втім, опоненти Копиленка змальовують картину менш привабливо.

"Якщо Копиленко прийде до влади, то буде похована будь-яка фундаментальна наука. Все буде комерціалізовано і продано. Мова йде про те, що вони планують ліквідувати Інститут держави і права, який підпорядкований Національній академії наук. Там здійснюються експертизи законопроєктів і ведуться наукові дослідження діяльності уряду", - кажуть опоненти Копиленка.

Сам кандидат публічно ратує якраз за відновлення Академії як центру науки і її залучення в державні процеси.

Копиленко категорично не погоджується зі звинуваченнями в комерціоналізації Академії і зауважує, що на відміну від Аграрної академії в правовій нема чим торгувати. "Торгувати там можна хіба що мізками її членів", - зауважує депутат.

При цьому опоненти наголошують на тому, що Стефанчук всіляко просуває кандидатуру депутата.

"Якщо на президії ви не погодитесь призначити тимчасово Копиленка, то ми вас позбавимо фінансування на цей рік абсолютно", - цитують вони слова Стефанчука з наради.

За їхніми словами, Копиленко вже зараз нібито обіцяє, що ті, хто проголосує за його обрання, в майбутньому стануть академіками.

Сам депутат імовірність такого тиску заперечує. "Це все чутки. Який шантаж? Я вам навіть скажу, що в пана спікера все ж недостатньо повноважень, щоб одноосібно зупинити фінансування Академії", - зауважує він.

Цензор.НЕТ звернувся по коментар до пресслужби голови ВР, але відповіді на момент виходу статті не отримав.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ