Авіаційно-ракетна битва за Київ: чому Росія посилює удари?

Автор: Юрій Бутусов

Росія завдає масованих ударів крилатими та балістичними ракетами по району Києва. Причому виділяють на це значну частину свого виробництва високоточних ракет та ударних дронів і застосовують нову тактику ударів.

1. Яка мета ворога? Основною ціллю противника є радари та зенітно-ракетні системи ППО. Удари по житлових будинках або міській інфраструктурі – це також елемент провокування дій ППО.

2. Чому б'ють саме по Києву? Київ атакують, тому що це столиця, тобто місце, яке ми змушені захищати значними силами ППО через велику кількість населення та інфраструктурних і оборонних об'єктів. Якщо атаки на Київ припиняться, то українські зенітно-ракетні системи можуть опинитись десь в іншому місці, і для росіян вигідніше, щоб наші "Патріоти" збивали "Кинджали", а не влаштували нову "Брянську побудку". Нагадаю, що 13 травня в небі над Брянською областю невідомі зенітники збили бомбардувальник Су-34, винищувач Су-35С та два гелікоптери радіоелектронної боротьби Мі-8МТПР-1, усі 11 членів екіпажів були також знищені. Тому удари по Києву для ворога важливі як сковування нашої ППО, щоб зосередити наші сили на виконанні оборонних завдань.

3. Як діють російські терористи? Атаки здійснюються кількома хвилями, з різних напрямків та висот, кілька годин, які повторюються інколи і вдень, і вночі. Одночасно запускаються хибні мішені у вигляді крилатих ракет Х-55, які не несуть боєголовку, а мають змусити спрацювати радари ППО, і допомагають визначати їх випромінювання. Також запускаються по різних траєкторіях десятки дронів "Шахед". Коли система ППО починає працювати, ворог визначає координати цілей, і намагається уразити позиції РЛС та ЗРС крилатими та балістичними ракетами "Іскандер-М", "Іскандер-К", "Кинджал", "Калібр", Х-101, а також протирадіолокаційні ракети різних типів, які запускають з наземних пускових установок та літаків, які чергують в очікуванні координат цілей. Очевидно, ворог намагається добитись тривалої роботи радарів ППО та роботи зенітно-ракетних систем, для того, щоб вони не змогли швидко змінювати позиції через необхідність відбивати нову хвилю атаки.

4. Чому вночі? Час атаки передовсім визначається часом, коли ворог концентрує максимальну кількість своїх розвідувальних засобів - тобто як радіоелектронну розвідку, так і космічні супутники. Тривалий час роботи радарів з однієї точки дає можливість точно визначити позиції силами радіоелектронної розвідки, змусити витратити наявний запас зенітних ракет та отримати можливість ураження різними видами озброєння, найперше протирадіолокаційними ракетами, які самі наводяться на джерело випромінювання. Супутники дають змогу зафіксувати пуски ракет. Також для ворога мають значення агентурні дані в тому разі, якщо відео та фото з місцем роботи засобів ППО він отримує швидко, оптимально онлайн, і може їх використати для корегування нових ударних хвиль.

5. Як довго це буде? Удари по Києву та по інших важливих стратегічних містах Росія буде проводити тривалий час, це країна-терорист. Але у нас ще недостатня кількість радарів ППО та зенітно-ракетних систем, щоб зробити протиповітряну оборону щільною та непроникною, на жаль, наша держава взагалі нічого не робила для посилення та розвитку військ ППО перед війною, і ми залежимо від темпів постачання нашими союзниками.

6. Що робити? Головне для нас – не сковувати нашу ППО завданнями вмирати на позиціях, а проводити операції, зберігаючи можливість маневру, шукати вигідні позиції та швидко їх змінювати, уникаючи ударів у відповідь. Важливо створити усі можливості для якісної експлуатації складної бойової техніки, для відпочинку та боєздатності розрахунків, для щоденного аналізу дій противника та інтелектуального планування подальших дій. Нам потрібно відволікати російські ракети на хибні цілі, тобто комплексні заходи з маскування та дезінформації противника (тут ми сильно недопрацьовуємо). Основна проблема на війні – це завжди не техніка і не солдати, а в першу чергу командування та адміністрування. Сама наявність неподавленої ППО для росіян є постійною загрозою, "fleet in being", яка відволікає і набагато більші російські сили. У сучасній війні нема абсолютної безпеки в тилу. І на когось ці ракети все одно полетять – або на наших захисників на фронті, або на наші міста. Хтось десь все одно не буде спати, але хтось десь перепочине. Терпіти мають усі.

7. Висновки? Загалом, авіаракетна битва за Київ, де найкраща російська високоточна зброя та найкращі радіоелектронна та космічна розвідка протистоїть найкращим системам розробки НАТО на озброєнні української ППО, розвивається за вигідним для України сценарієм. Переважна більшість російських ракет та дронів успішно збивається, тоді як ворогу в травні не вдалось знищити жодного радара або зенітно-ракетної системи в районі Києва. Так, були пошкодження та близькі прильоти, але все це не фатально. На жаль, ворог руйнує місто, але інші міста страждають не менше.

З політичної та інформаційної точки зору варварські терористичні обстріли Росії по європейській столиці є наочною демонстрацією, що зробить Путін з іншими європейськими столицями якщо не зробити усе можливе для його розгрому в Україні.

Юрій Бутусов, Цензор.НЕТ