Правда та брехня на пресконференції Зеленського

Автор: Юрій Бутусов

Стрім головного редактора Цензор.НЕТ Юрія Бутусова присвячений великій пресконференції Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського, яка відбулась 25 лютого. Там було озвучено багато питань, які торкаються війни і реальних проблем. Де правда, а де брехня була у відповідях Зеленського? Важливо розділяти, що у голові та на язику нашого керівництва, адже це впливає на майбутнє кожного з нас і всієї країни.

Вітаю! Я буду давати аналіз деяких запитань так, як бачу, оскільки на цю пресконференцію Володимир Зеленський знов злякався мене запрошувати. Тому поставити йому запитання я не зміг, і тих журналістів, які Зеленському не подобаються, президент вважає можливим не пускати. Як офіційна причина було заявлено, що там недостатньо місця. Тобто без зазначення, що в чомусь він не згодний чи інші причини – ні, немає місця, тому ми вас не запрошуємо. Така свобода слова за Зеленським. Отже, починаємо. Потім я зачитаю деякі ваші думки, відповідатиму на запитання.

2024 РІК – ПЕРЕЛОМНИЙ РІК У ВІЙНІ?

(відео)

- З-під Часового Яру: там ситуація видається дуже складною. Ви зараз маєте менше зброї, і зараз росіяни просуваються далі, тож запитання – чи це найслабші часи для України з початку російського повномасштабного вторгнення, коли росіяни майже наблизилися до Києва? І ще. Один з представників вашого уряду сказав, що перший рік війни для України, то був рік мужності, другий – то рік опору, стійкості. Як би ви описали третій рік війни для України?

- Після Близького Сходу розуміючи, абсолютну увагу світу до цієї трагедії і це факт, і ми розуміємо, як це було важливо, щоб журналісти приділяли увагу цій трагедії, але при цьому фокус лідерів також відійшов від України. Це також факт. І розділилась увага і в деяких навіть регіонах почали забувати, що тут іде повномасштабна війна. На сьогодні, мені здається, це був найскладніший період. Не через Близький Схід. А багато всього зійшлося. Кінець наших контрнаступальних дій. Початок контрнаступу Росії. До речі, ви говорили про зараз. Але наступ у них почався 8 жовтня, мені здається не пам’ятаю точну дату, але в середині жовтня. Зараз ми бачимо просто наслідки, коли ми послабились кількістю відповідної зброї. А так ми і не бачили цього наступу. Я маю на увазі суспільство – в більшості своїй не бачило. Тому що стояли міцно, так. Послабився пакет, послабились трішки на полі бою. В тих напрямках, про які ви сказали. Рік виборів, розфокусування всього одразу. Виклики ззовні, всередині тощо. Хтось втомлений, хтось про це говорить, хтось про це мовчить. І це такий переломний рік. І тому в переломний рік нам потрібно саме те, що ви сказали. Нам потрібні і мужність, і стійкість для того, щоб вижити. Від цього року, я думаю, буде залежати формат закінчення війни. Я так вважаю. Може, помиляюсь.

(кінець відео)

Аналізувати Володимира Олександровича завжди важко, тому що думки у нього, коли нема тексту і він його не вивчив, дуже хаотичні, і складно зрозуміти, до чого він веде. Запитання журналіста було стосовно переломного року. Президент сказав, що у нас там не вистачало зброї. Противник наступав. Що треба сказати? Безумовно, один з важливих факторів, чому Росія продовжує мати перевагу на полі бою, це перевага в озброєнні. Тому я підтримую завжди заклики влади, заклики президента Зеленського до Заходу стосовно того, що нам потрібно більше зброї, що ми програємо через нестачу зброї і у нас набагато більші втрати через нестачу зброї. І цей тиск потрібен. Інше. Президент не орієнтується в обстановці на фронті. Тому що наступ російський на деяких напрямках і не припинявся. Він був набагато раніше. Противник діяв дуже активно, діяв ще з початку вересня. А мова про ту дату в жовтні, яку трошки переплутав президент, це мається на увазі 10 жовтня – російська армія почала наступ на Авдіївку. 10 жовтня 23 року був не перший штурм Авдіївки, а третя велика наступальна операція ворога з намаганням захопити Авдіївку. Але загальний наступ російських військ і активність дій російських військ почались набагато раніше, ще у вересні ворог в принципі не стояв в пасивній обороні. Коли ми переходили до наступальних дій, ці наступальні дії наші були забезпечені виключно тим, що у нас була розгорнута певна кількість резервних бригад, відбулось поповнення людьми. Наступ відбувався людьми. Противник дочекався, коли ми не зможемо цей темп витримувати. І коли у нас закінчились вже накопичені боєприпаси під цей наступ і люди, ми зазнали значних втрат, ворог пішов уперед. Але перевага ворога в боєприпасах у нас в принципі була, ворог зберігав перевагу в боєприпасах весь цей час і таким чином зберігав тактичну ініціативу. Тому казати, що там ми тільки наступали – це не так. І масштабні наступальні дії, атаки ворога, почались також раніше. Стосовно того, що рік буде вирішальний, переламний – але у нас кожен рік Незалежності вирішальний, і переломний. Стосовно мужності, стійкості закликів – думаю, що український народ показав вже виняткову мужність і стійкість. Хотілося б, щоб президент хоч один раз сказав, що потрібно в цьому році розум і розумні організовані дії влади. А він все із закликами. Заклики – Захід, дай зброю, народ, дай мужність, стійкість. Завдяки тому, що в українців мужність і стійкість, Володимир Зеленський досі сидить у кріслі і дає пресконференції. Росію зупинили не дії нашої влади, не лідерство Зеленського. А зупинило те, що люди проявили колосального історичного масштабу мужність і стійкість. В цьому році він буде переламний тільки, якщо влада почне організовано діяти і з розумом. Я хотів би щоб Офіс президента хоча б тексти підкоригував, бо це вже просто смішно. Мужності і стійкості у нас більше, ніж у ворога в десятки разів. Ми програємо в боєприпасах, бо у нас не виробляються боєприпаси. Ми не робимо досі інженерні споруди на фронті. Немає нормальної роботи організованої з людьми, підготовки людей, застосування бойового. З цим у нас є великі проблеми.

ПИТАННЯ ВТРАТ У ВІЙНІ

(відео)

31 тисяча українських військових загинула в цій війні. Не 300 тисяч, не 150 тисяч, що там бреше Путін зі своїм брехливим колом. А тим не менш, кожна ця втрата, це втрати для нас. Росіяни, загинуло їх 180 тисяч. Всього втрат загиблих і поранених у Росії, не знаю, скільки безвісти зниклих у них і знаю, що до 500 в сумі з пораненим. Українців – 31 тисяча. І для нас це дуже боляче. Я не скажу, скільки поранених, тому що Росія знатиме, скільки людей пішло з поля бою. Є безвісти зниклі. Щодо точності цифр – останній обмін показав, що ми будемо неточними з вами через те, що повернули кілька людей, які були у списку безвісти зниклих, а повернулись живими.

(кінець відео)

Щодо питання втрат. Це питання, яке я не вважаю необхідним обговорювати. Іде війна. Ми поступаємось ворогу в усьому: в чисельності, в озброєнні, в техніці. Різниця потенціалів військових просто велика. Це коли країна контролює ситуацію, перемагає у війні, то вона посилює свої позиції, надає точні втрати і так посилює довіру суспільства. У нас не так. Тому був противником оголошення головою держави будь-яких цифр. Це нерозумне рішення. Наші західні партнери – керівництво Сполучених Штатів, політичні діячі Британії, Америки, давали свої певні оціночні дані щодо українських і російських втрат. Були втрати, наприклад, 70 тис. загиблих в Україні. Я не буду навіть давати оцінку, правда це неправда. Достатньо було Володимиру Зеленському сказати просто: друзі, є оцінки в західних медіа певні, ми не будемо навіть називати цифри. Навіщо давати оцінку російській брехні? Вони там вже договорились, що вони ледь не мільйон українців вбили.. Хіба російські медіа якимось чином впливають на інформаційне поле? Всі і так розуміють, що це повна брехня. Можна ще раз сказати: це брехня. А давати точні цифри втрат – я не бачу в цьому логіки. Зараз почнеться дискусія, що там так, що не так, хто входив в ці втрати, хто не входив. Президент сказав, що не можна давати кількість поранених. Так, він правильно озвучив, що кількість поранених не можна давати, тому що це дає уявлення про наш мобілізаційний потенціал. Але ж цифра загиблих так само дає уявлення про наш мобілізаційний потенціал. Бо можна проєкцію побудувати від загиблих, поранених, зниклих безвісти, полонених і теж собі щось, якусь конструкцію утворити. Не треба створювати зайві інформаційні хвилі. Оця дискусія про цифру втрат, – це просто від нерозуміння взагалі ситуації. Я вам хочу сказати, що жодна країна світу – Другу світову війну подивіться – яка перебуває під ударом і в якої іде війна на виснаження, втрати людей, вона ніколи не дає цифр. В цьому просто нема сенсу. Якісь втрати у нас офіційно і так визнаються. Персонально у нас немає ніякого табу. Кожен загиблий у нас можна почитати, в соцмережі викладається інформація. Можна рахувати просто некрологи в медіа. Я вважаю, що ця дискусія під час активних бойових дій позбавлена логіки.

СПРАВА ЗІ СТЕЖЕННЯМ ЗА ЖУРНАЛІСТАМИ БІГУС.ІНФО

(відео)

- Чи тримаєте ви на контролі розслідування історії зі стеженням за командою Бігус.інфо, чи відомо вам вже, хто замовник і якщо вийде так, що керівник спецслужби знав про цю спецоперацію, чи будете ви його міняти

- Я вже відповідав, може, на закритій зустрічі з журналістами офрек… Вас там певно не було просто. Керівництво в Службі безпеки України відповідного напрямку, ДЗНД, мені здається. Так, ДЗНД ця людина, керівник, не зважаючи на те, знала ця людина чи не знала, я не хочу розбиратись, - вже розбираються самі правоохоронці. Цю людину було звільнено. Голова Служби безпеки України Малюк сказав, що він розформує навіть цей відділ. Це його справи. Мені все одно, хто замовник – звільнено людину цю. А далі – слідство розбереться, якщо там було замовлення.

(кінець відео)

Мушу відверто сказати, що це просто ганебна брехня Володимира Зеленського, президента України, під час війни народу України. Кожна фраза в його відповіді не відповідає дійсності. І президент свідомо хоче ввести в оману народ України. Перше. Є пряма відповідальність самого Зеленського за стеженням за журналістами. Це тому що саме Володимир Зеленський своїм особистим указом призначив Романа Семенченка, начальника департаменту захисту національної державності Служби безпеки України. Це його Указ. Так само, саме указом президента Семенченко знімається з посади голови ДЗНД. Не може сам голова СБУ Малюк просто так взяти, написати: ти відсторонений. Бо не він його призначав. Призначає президент. Що значить "звільнена людина"? У нас, що, таке є за кримінальний злочин покарання – звільнення? Такого нема в Кримінальному кодексі. Президент нічого не сказав про те, що насправді це був злочин. Тому що, якщо стеження за журналістами силами 30 офіцерів СБУ – це було нормально і це було санкціоновано, то тоді за що знімати Семенченка? Він законно все робив. А якщо він робив незаконно і його зняли, то це був злочин. Так його треба тоді затримувати. І президент в першу чергу мусить доповісти народу України, чому призначений ним керівник цей злочин зробив. Хочу нагадати, що злочин тут навіть не в тому, що Семенченко поставив відеокамери, щоб підглядати за журналістками у спальні. Під час бойових дій. Виділив 30 співробітників відділу нагляду за медіа, щоб вони стежили за дівчатами у готелі під Києвом. І в сауну навіть вони вмонтували відео подивитись, як там вони в купальниках виглядають. Питання в тому, що ці дані, які зібрав Роман Семенченко, призначений Зеленським: відео і за цілий рік аудіорозмови. Вони записували людей із команди Бігуса, змонтували аудіо, відео, і Роман Семенченко виклав це відео в інтернет. Незаконне встановлення прослуховувальних пристроїв – це кримінальний злочин. Так він ще і розголосив дані негласних слідчо-розшукових дій. Це ще одна стаття Кримінального кодексу. За кожну з них кілька років тюрми. І президент, який призначив цього керівника, каже: а я не в курсі, це правоохоронці розбираються. Президент мав сказати, він давав наказ чи ні? Як він оцінює дії свого підлеглого. Так це ж ваш підлеглий, вашим указом призначений, тільки вашим указом може бути знятися. Президент мав сказати, це злочин чи ні і що робити з тим, хто ці злочини коїть. Який висновок ми з цього робимо? Що насправді, цей злочин, незаконне стеження за журналістами Бігус.інфо, незаконне встановлення, незаконний злив даних підглядання за журналістами був зроблений за наказом самого Володимира Зеленського, який зараз намагається приховати від людей свій злочин. Отакою ганебною брехнею. Але ж це не все. І я, і команда Бігуса повідомляли, що 29 січня закритим указом президента Зеленського група співробітників того самого ДЗНД, і той самий Роман Семенченко, були нагороджені орденами Данила Галицького. Це було зроблено якраз за те, що вони записували журналістів. Бігус.інфо давали запит в Службу безпеки. Служба безпеки сказала, що – дуже така хитра відповідь – ордени не вручались. Але запит був – був указ про нагородження чи ні? А от про указ для "героїв нашого часу" нічого не сказали. То тепер незрозуміло, вони злочинці чи не злочинці. А звільнення – це не покарання за злочин. Це намагання приховати сліди власного злочинного наказу. Бо якби президент дійсно хотів розібратися в цій історії, він би мав сказати, що за цей злочин, за розголошення інформації Семенченко має сидіти в тюрмі. У слідчому ізоляторі сидить Роман Червинський, полковник. От чомусь його тримають під вартою. І там докази нікого не цікавлять. А тут докази — а ніякої реакції голови держави немає. Тому ця відповідь – це повна брехня Зеленського, яка дуже сильно дискредитує державу. Він не тільки нічого не сказав про те, що він насправді вважає гідним високих державних нагород того звільненого Семенченка. Він нічого не сказав і про те, що насправді це була ціла низка провокацій проти громадських активістів і журналістів. Така сама провокація була здійснена, 100% вже зараз зрозуміло за наказом Офісу президента, самого Зеленського, і проти журналіста Юрія Ніколова, який постійно пише викривальні антикорупційні матеріали. Проти громадського активіста Олександра Леменова. Тобто є велика кількість провокацій, які сталися упродовж кількох тижнів. І все це зробили конкретні люди. А тепер президент каже, що він не в курсі. Дуже прикро, що йде війна, люди гинуть за справедливість. А на посаді керівника держави у нас людина, яка відверто бреше людям в очі. Дуже соромно.

НОВА СТРАТЕГІЯ НА 2024 РІК. ВИТІК ПЛАНУ КОНТРНАСТУПУ-2023

(відео)

- Командування перейшло до генерала Сирського, і ми не чули явного пояснення, чому ви звільнили Залужного. І під проводом нового Головнокомандувача, якою буде ваша нова стратегія у 2024 році? Чи готуєте ви новий контрнаступ? Якщо можна, скажіть більше.

- Є план. Деталей вам не можу сказати. Не маю на це права. Цей план пов’язаний зі зміною керівництва. Планів буде готуватися кілька через витік інформації. Деякі речі залежать від нас, деякі залежать від партнерів. Тому є затягування тих чи інших процесів. Головне мати план і цей план є. Я не можу вам сказати деталі цього плану. Я поясню вам, якщо чесно, між нами, говорячи, чим менше людей знає плани української армії, тим швидше буде перемога і неочікуваний результат для росіян. І скажу вам відверто, наші контрнаступальні дії восени минулого року були на столі Кремля до того, як почались контрнаступальні дії.

(кінець відео)

Тут багато теж сказано. Це складно, звичайно, усвідомити. Багато напрямків у цій відповіді. На жаль, запитати про причини звільнення Валерія Залужного зміг тільки один журналіст, японський. Досі жоден український журналіст не зміг поставити таке запитання президенту й отримати публічну офіційну відповідь. Залужний був символом спротиву російським агресорам у той момент, коли від Зеленського ніхто не очікував. Хоча б на це можна було відповісти українським журналістам. Тепер щодо планів. Як виявляється, є певний план. Звичайно, розголошувати його сенсу нема. Виникає питання стосовно змісту цього плану. План же має базуватись на певних цифрах мобілізації людей, на певних нових принципах організації бойових після зміни – президент змінив головнокомандувача ЗСУ і тепер каже: у нас є новий план. Значить, там має бути що? Скільки ми мобілізуємо до кінця року, скільки ми отримаємо боєприпасів від партнерів і особливо, скільки ми самі зможемо виробити боєприпасів, як ми зможемо покращити організацію підготовки, як ми побудуємо лінії оборони. Досі ніяких ознак ніякого плану на фронті бойових дій нема. Зараз у нас там говорять, ворог захопив позавчора село Ласточкине, зачепився вже за наступне село Орлівка. Вони від Авдіївки ідуть далі. Вони вже зайшли в село Бердичі. Захопили Степове, ідуть в Бердичі. Тобто відтискають наші війська на захід від Авдіївки. Я там був кілька днів тому. Я не побачив там жодних ліній оборони. Ми вийшли з Авдіївки, це ніби теж був план, там нема нічого. Хто готував все це? Що за дивний план воювати в чистому полі в пустих посадках, куди посилають солдатів з лопатою і кажуть, ідіть, копайте собі лінію оборони. Ми що, за Авдіївкою уже не мали часу заритись? Далі. Третє, що сказав президент, що так можна почути, що план наступу в 2023 році був одразу у росіян на столі. Отут треба знов-таки уточнювальні запитання, а хто відповідає за це? Якщо є така інформація, то має бути дуже посилений контррозвідувальний режим. Цей план по вотсапу, я сподіваюсь, ніхто не пересилав нікому. Якщо є витік інформації з тих кількох примірників, які мали бути тільки у вищого керівництва, тільки у Верховного головнокомандувача і кількох керівників, треба встановити звідки. Треба розслідування. Бо цей наступ, ці лобові атаки на Токмак продовжувались до вересня. Це хто так тоді вирішив діяти? Тобто зараз безпрецедентна інформація, у нас стався, за словами президента, витік інформації, мабуть, вперше з початку війни, про стратегічні плани наших військ. Якось на це треба реагувати. На жаль, так пресконференція була побудована, що нічого уточнити у президента не можна. Бо питань мільйон. З українськими журналістами президент спілкується дуже рідко і дає їм поставити десяток запитань. За рік. Із західними трохи частіше спілкується, у них є можливість. Але західні не розуміють, що відбувається в Україні в повному обсязі. Вони працюють на іншу аудиторію. Вони не для українців ставлять запитання, а для своїх читачів. Це абсолютно небезпечна історія. Тобто відбувся витік інформації, про це заявляє Верховний головнокомандувач. Ми маємо тепер знати, а інші плани теж так витікають? Тобто ворог знає, куди він наступає. Оці наступи на пусті позиції, де нема ніяких окопів, то це ворог все бачить, так, теж? Не тільки з дронів бачить, а в нього ще і плани є. Це дуже небезпечно. Хотілося б від президента почути, які рішення він ухвалив в зв’язку з тим, що план нашої наступальної операції був зраджений і переданий ворогу. Хто за це відповідає? Сказав і… а далі думаєте, як знаєте.

ПЕРЕВАГА РОСІЯН НА ПОЛІ БОЮ

(відео)

Тиск росіян достатньо сильний у Харківському напрямку, там де Куп’янськ, де ви були. Він і був сильний, інтенсивність застосування відповідно артилерії з боку росіян була десь 1 до 12. І це було до кінця минулого року і на початку цього року. Зараз у нас 1 до 6,6. Тобто приблизно 1 до 7. Це зменшення їхньої переваги в кількості, але перевага ще суттєва. І нам треба прийти до тих моментів, коли у нас були відповідні операції, контрнаступальні дії, де ми йшли 1 до 1,5, 1 до 3. Тоді ми зможемо відтіснити росіян. Поки не буде такої кількості ми зможемо стояти, або будемо втрачати… втрачати… 100 метрів. 50 метрів. Усе це для нас важливо, але стратегічно вирішують військові, стратегічно важливіше не втратити людей, тому що в цих невеличких містечках або в селах, там, де 10-20 залишилось будинків, там людей немає або є поодинокі якісь люди, які не хочуть виїжджати і зберегти себе або, не дай боже, дитину. Але переважно дітей там немає. Там ідуть бойові дії. Якщо ми беремо Авдіївку, те, про що ви говорите, Харківський напрямок, Донбас, то, наприклад, в Авдіївці, якщо чесно, так, Росія підняла це в інформполі. Питання – чому? Тому що треба показати якусь перевагу. Але що це за перевага, коли бої навколо Авдіївки ведуться навіть не з початку повномасштабної війни, а з 2014, з перших окупацій наших. Там було багато журналістів тут присутніх. Тому відповідь дуже проста. Тиснути ті пакети, які були обговорені, домовлені і підписані. Мені знається, тоді шансів у росіян буде менше. А як тільки у нас є 1 до 1 в тому чи іншому напрямку щодо кількості зброї, то ми обов’язково покажемо результат, як це було вже не раз.

(кінець відео)

Це просто важко коментувати. Я змушений це коментувати. Тому що ця людина керує, на жаль, війною. Отак він собі її уявляє. Потім отаке уявлення прямо проєцктується на бойові дії. Я неприємно був здивований цією відповіддю, яка просто свідчить, що Верховний головнокомандувач важко собі уявляє, що у нас відбувається на фронті. Питання у нас не тільки в кількості снарядів. У снарядах хочу сказати, що ворог переважав нас завжди і в багато-багато разів. Тут питання 1 до 12 трошки навіть не зрозуміле. Питання не в кількості артилерійських гармат з обох сторін. Питання у кількості боєприпасів, які ворог може використовувати на фронті. У ворога перевага в усіх видах боєприпасів. Це стосується і артилерійських гармат, і мінометних мін, і гранат до гранатометів. Якщо чесно, я не зовсім собі уявляю, як це можна навіть порахувати, коли ворог розбиває пострілами наші позиції. Зараз уже питання не стоїть про те, що можна наступати, коли у ворога снарядів більше. Та не можна наступати, коли у ворога снарядів більше. Це неможливо. Не повториться ніколи вже ті події Харківського наступу 2022 року, коли у ворога була перевага в боєприпасах, але він всі резерви перекинув на Херсон і нашим військам вдалось просто стрімко просунутись у Харківському наступу і його розгромити. Не можна двічі повторювати одні і ті ж ситуації. Росія провела мобілізацію і зараз Росія організувала перевагу в чисельності живої сили, піхоти на фронті. Це змінило все абсолютно ми не можемо наступати. Не тільки кількість снарядів диктує. Ворог зосередив набагато більше живої сили, дронів. І засоби війни – це не тільки снаряди. Ми не можемо наступати, якщо у противника буде навіть утричі більше снарядів. Це неправильне планування. Наступ зараз потребує чіткого планування усіх засобів ураження. Якщо у противника перевага у засобах розвідки і засобах ураження навіть в 3 рази, ніякий наступ не можливий. Навіщо говорити речі, в яких, як ми бачимо зараз, Верховний головнокомандувач просто не орієнтується? Усі військові розуміють, що це просто рівень розмов – ну, дитячий садок. Навіщо говорити? Можна промовчати. Знову заклик: Захід, дайте нам більше снарядів. Це правильно. А Захід не дасть снарядів – що робити? Проблема ж не в тому, що, як президент каже: ми відступаємо по 50-100 метрів. Насправді ми бачимо карту, відступати доводиться набагато більше. Але і оці відступи на 50-100 метрів, чому вони відбуваються? Хтось за це платить життями, друзі. Життями. І вбивають не тільки снаряди. Зараз у ворога один з основних засобів ураження — це дрони. Особливо fpv-дрони. А з дронами що робити? Коли президент спілкується з західними журналістами, я хоча б розумію логіку цих закликів. Але якщо запрошуються вже і українські журналісти, формат робиться для українських медіа, щоб українське суспільство і армія це дивились, треба якісь реальні речі казати. Чому це викликає таке обурення? Тому що як людина мислить і говорить, потім вона ж так і керує. Хочу сказати, що досі не почалось фінансування державного замовлення дронів на 2024 рік. Які снаряди західні? Дрони хоча б можна? Ми ж дрони можемо робити. Це зменшить перевагу ворога. Чому це не робиться? Адже будуються дороги, платяться зарплатні чиновникам. В Офісі президента купа народу, можна бригаду зібрати зі співробітників Офісу президента. Там тисячу людей працює в Офісу президента, управлінні справами президента. Заброньовані від ТЦК. Це викликає питання, чому у відповіді говоряться якісь далекі від реальності фрази неструктуровані і не говориться нічого, що робить сам Верховний головнокомандувач і влада.

НАСТУП РОСІЇ У 2024 РОЦІ

(відео)

Росія буде готувати наступальні дії на початку літа або в кінці травня-місяця. Якщо зможуть. Вони буди готуватись. Ми будемо готуватись до їхнього бою. Їхній бій, який почався з 8 жовтня не приніс ніякого результату, я вважаю. Ми зі свого боку підготуємо наш план і будемо іти за ним. Переломними моментами стануть вибори в Сполучених Штатах Америки, і ми будемо розуміти, що відбудеться після цього. Я вважаю, що ми зможемо провести перший саміт принаймні ми зробимо все, щоб підготувати документ для всього світу, який може призвести до закінчення війни, яка повинна закінчиться справедливим миром для нас, для всіх, для України.

(кінець відео)

Кілька різних думок в одній відповіді про багато що. Основне, що я зрозумів, що президент вважає, що наступ Росії буде в травні. Якщо вони зможуть. Насправді ж Росія наступ не припиняє. Він почався раніше, ніж 10 жовтня, ми про це казали. Ворог активно бореться за тактичну ініціативу. Багато людей думає, що наступ Росії — це як 2022 рік, коли вони з 8 сторін мають колонами кудись влетіти. Цього не буде. Російська армія професійна, яка це робила, вона розгромлена. Зараз воює велика мобілізована армія Росії. Але у неї є велика перевага. Чому? Тому що Росія налагодила постійне перекидання живої сили на передову. Вона поповнює свої війська, поповнює піхоту і на багатьох ділянках просувається вперед. Десь їх тримають, десь вони просуваються на 100 м, а десь ми втрачаємо Авдіївку і 32 кв.км території. Зараз продовжуємо втрачати ще. Тому що ворог не зупиняється. Ніякого травня він не чекає. А просувається він чому? Тому що в нас у тому Ласточкиному, в Орлівці нема позицій. Ліній оборони нема. Росія наступає і за Авдіївкою риє лінію укріплення райони, зараз буде рити перед Авдіївкою. Вони закопуються системно, виділяють на це людей, техніку, ресурси, залізобетон, деревину, зосереджують це, планують бюджет і працюють місяцями. Державні будівельні компанії працюють. Інженерно-будівельні підрозділи Міноборони РФ працюють. І вони риють, риють, риють. Зменшують свої втрати. І наступають. А ми? А у нас таких ліній оборони нема. Навіть частково. Я не кажу відтворити, а хоча б зробіть менше. Побудуйте, де, на якому рубежі, війська можуть зайти на надійно обладнані позиції. Замість цього – слова. Може, вони не зможуть. Може, не зможуть. Підпишемо… після президентських виборів в США, в жовтні 2024 року президент очікує, що будуть перемовини, якийсь документ. Для кого це говориться? Дожити треба до жовтня 2024 року. Звичайно, люди у підвалі на Банковій думають, що вони-то точно доживуть. Вони мають робити роботу Ставки Верховного головнокомандувача. Тобто потрібно не чекати, що хтось зупинить Путіна – вибори президента США, якісь домовленості. Не зупиниться Путін, поки його не зупинять українці. Так, з підтримкою зброї західної, більше снарядів, грошей – все це треба. Але зупинять його наші воїни. Українці. З великими втратами. І якщо не думати і не робити те, щоб втрат стало менше, то хто буде зупиняти, якщо західна військова промисловість через 3 роки прокинеться і нам тут почнуть давати снарядів більше, ніж Росії. Хто буде цим воювати? На війні потрібне управління, тактика, правильне застосування сил та засобів. Хто це буде робити? Мобілізовані з вулиці? Зараз ми кидаємо в чисте поле з лопатами на оборону не тільки організовані частини, там навіть у піхоту кидають всіх. І кухарів навіть. Чому? Та тому що нема позицій. Піхота швидко вибивається. Вибивається не тільки снарядами, дронами вибивається. Вибивається авіаційними бомбами. І тому звичайно треба лінії оборони, щоб у людей був гарний шанс вижити, тривалий час в комфортних умовах бути на позиції, ефективно знищувати ворога. Мені просто дивно, що два роки і ми говоримо тут на стрімах, пишемо, навіть політики почали про це говорити. Ну а це не робиться. Нічого про це не говорить Верховний головнокомандувач. А є постійні заклинання до когось. А до себе коли почнуться? Собі завдання нарізати буде колись? \

ЗАКОН ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ. ДОПОМОГА США

(відео)

- Скажіть, будь ласка, щодо закону про мобілізацію. Там здається, 3 тисячі поправок. Коли ви розраховуєте, що він буде ухвалений, і який результат ви розраховуєте від нього мати? Це перше. Друге. Про американську допомогу. Якщо впродовж місяця не отримаємо, чи є у нас якісь внутрішні резерви, крім європейських грошей, і на що ми розраховуємо?

- На що ми розраховуємо? По-перше, коли ми говоримо про американську допомогу, ми повинні зрозуміти, що це питання не резерву фінансового, що це зброя. Я ще раз підкреслюю, що в більшості своїй всі ці гроші – це зброя. І тому ви розумієте, який буде результат. Ми будемо послаблені на полі бою. І тут я не можу вам сказати що буде. І тут у мене немає резерву. У нас є зброя та, яка є. Ми будемо шукати інші можливості, купувати зброю, брати ще додаткові гроші, додаткові кредити, тиснути на партнерів, десь їх просити дуже сильно. Це питання, ще раз, я вам підкреслюю, це питання конкретних пакетів зброї, наповнення конкретного захисту нашої держави. 1,5 млрд коштує, наприклад, система Patriot. Так, але ви її не купите. Їх не купити без Сполучених Штатів. Ось вам і відповідь. Можна посилити протиповітряну оборону України без Сполучених Штатів? Ні. Відповідних систем у світі немає. Те, що у світі є альтернативою в низькій кількості, дуже маленькі. Тому коли ми говоримо, а є альтернатива допомоги Сполучених Штатів, а є де взяти гроші? Гроші ми знайдемо. Ми не знайдемо таку кількість зброї. Те, що стосується закону, в самому вашому питанні всі складнощі ви вже сказали. 3 тисячі поправок. Нехай депутати працюють і потім відповідають країні, що буде далі? Дякую.

(кінець відео)

По порядку пройдімось. Дійсно, потрібно більше систем ППО. Так, рішення залежить від влади Сполучених Штатів і по багатьох позиціях, про які ми зараз говоримо, наприклад, зенітно-ракетні системи великої дальності, ніякої альтернативи справді нема. Ці системи в достатній кількості, для поставок, є тільки в Сполучених Штатах. Більше ніде. Тут президент говорить правду. Тому альтернативні варіанти у нас можливі, але вони можливі в тих виробах, які ми можемо робити самі. Мінометні міни. Інженерні споруди, які рятують людей, основний ресурс війни, що на війні створює перевагу над ворогом. Озброєння, наприклад, дрони, засоби живлення, те, що дозволяє застосовувати сенсори. Транспортні засоби. Ми багато що можемо купляти, нам не треба для цього Сполучені Штати. Так, є певні види озброєння, де ми від них залежимо. Наприклад, ракети Himars, ракети Patriot. Взагалі зенітні-ракетні системи. Але нам треба зосереджуватись на альтернативі в інших видах, те, що ми можемо. Наприклад, для мінометних мін, для артилерійських снарядів. Нам достатньо тільки підривники, порох, корпуси, збирання, можемо робити самі. Можемо купити навіть готові технологічні лінії на порох, на виробництво підривників, на виробництво пороху. Так, це тривалий час. Цим має займатись влада. На це треба зосереджувати ресурси. Про це нічого не було сказано. Хочу вам сказати, що дрони ми і досі не почали фінансувати. Тому, коли президент каже, що гроші можна знайти, хотілося, щоб ви їх знайшли на дрони. Вже зараз. Якщо не вистачає, звісно, в країні не може бути грошей на все, але тоді треба перепланувати витрати державного бюджету. Іде війна. Треба в дрони вкладати. Досі більша частина дронів, особливо ударних дронів на фронті – це волонтерські дрони. Далі. Запитання стосовно мобілізації. На жаль, ця відповідь президента – відверта брехня. Нагадую, є закон про мобілізацію в Україні. Є Конституція України, обов’язки президента України. Там чорним по білому сказано, що відповідальність за мобілізацію несе одна посадова особа – президент України. Він же Верховний головнокомандувач. Це він має вирішувати. А коли президент нам на кінці лютого, вже скоро третій місяць 2024 року, розповідає, що я у Верховну Раду передав, хай вони розбираються, це значить, що президент нехтує законом, своїми службовими обов’язками. За що він тоді взагалі зарплату отримує? Це абсолютно брехлива відповідь. Прикро, що таку брехню на таку кількість медіа, на весь світ з іноземними журналістами президент озвучив.

ЗУСТРІЧ З ПУТІНИМ У 2019 РОЦІ. НАСЛІДКИ

(відео)

- 2019 рік. 9 грудня. Париж. Нормандська зустріч. Ви, Меркель, Макрон, Путін. Ми всі пам’ятаємо фотографії, кадри з пресконференції. Але була ще одна зустріч, де не було фотоапаратів, де не було камер. Ви зустрічалися віч-на-віч з Путіним. Про цю зустріч відомо дуже-дуже мало. Відомий лише факт. Зараз, здається, хороший час про це поговорити, що відбувалося на тій зустрічі? Як з вами поводився Путін? Про що ви взагалі говорили? І загалом, що було за зачиненими дверима, коли ви були віч-на-віч?

- А що значить, як зі мною поводився Путін?

- В якій тональності? У нас була довга бесіда в різних тональностях. Я йому говорив про те, що Мінські угоди не спрацюють, бо сама тематика відведення військ вздовж лінії зіткнення не працююча. Я йому пояснював з цифрами дуже конкретними. У мене вже був досвід, я проїхав тоді контактну лінію. І у мене був досвід, як довго, пам’ятаєте, у нас були перші кроки відведення і я йому показував, що подивись загальні цифри, за який час ми відвели. Я йому показав, що ми будемо 20 років відводити. І це значить, що ми будемо 20 років перебувати в такому стані замороженого конфлікту, який говорить про те, що війна не закінчилась. От про що ми говорили. Дуже довго про це говорили, торгувались і також друге питання, була історія по газу. Про суд, який ми виграли. Але ви знаєте, як вони реагують на виграні процеси. І там було акцептування того, що вони все ж таки передадуть гроші нам. Ми отримали тоді гроші. І третє питання у нас було щодо обміну. Тоді ми поміняли понад 100 людей. І він постійно порушував питання ceasefire (припинення вогню, - ред.), ви знаєте, але як це може спрацювати, те, що ми з вами потім вже побачили. Кілька місяців щось там спробувало працювати, але все одне потім були втрати. Ну, в принципі про це і була розмова. Ніякої тональності не було.

- Здивувало?

- В особистому контакті?

- Я вже не пам’ятаю, чесно кажучи. Мені здається, все це було в іншому житті і все було по-іншому зовсім. Я не дуже пам’ятаю всі деталі, якщо чесно. Це треба нам сісти, подумати. Згадати всі ці деталі. Я пам’ятаю, дуже довго… дуже довго все це було. Дуже довго.

(кінець відео)

Виявляється, президент України не пам’ятає перемовини з головою держави-агресора. Це просто неймовірно. Хочу сказати, що на підставі цих перемовин, які вже зараз не пам’ятає президент, було ухвалене рішення про всеосяжне перемир’я. Мабуть, президент це вже забув, але він 2,5 роки розповідав народу України, що війни не буде, що тільки політичні і дипломатичні рішення на Донбасі, що не треба панікувати. Що у нас всеосяжне перемир’я, великий успіх, крок уперед. Все добре, не хвилюйтесь. А на фронті давались накази на заборону вогню, причому був наказ міністра оборони 330 Тарана, що будуть штрафи для тих, хто стріляє по ворогу. От чомусь все це забув президент. Це у нього було в минулому житті. Ну, знаєте, про минуле життя якось просто неприємно казати, бо у багатьох людей через таку забудькуватість президента, на жаль, у сотень тисяч людей це життя зникло. Взагалі. Тому що, виявляється зараз, президент не вірив, що можуть діяти Мінські угоди, але разом з тим виконував Мінські угоди і всіх переконував, що це добре, що воно відбувається, замість того, щоб хоча б готувати країну до війни. А що було зроблено для підготовки до війни? Я думаю, що всі ми це ніколи не забудемо. Оцю паніку влади. Роздачу автоматів в день вторгнення вже після вторгнення. З автомашин, всім підряд: ідіть себе захищайте. Це ваша тепер проблема. Влада і Зеленський ставиться до війни, до оборони України, як 24 лютого ми бачили. Закон про мобілізацію? А це не я. Хай Рада поправки розглядає. А я до чого? Я тут всього-на-всього головнокомандувач Верховний. Голова ДЗНД СБУ Семенченко когось із журналістів прослуховує незаконно, а що я? Я його всього-на-всього призначив своїм указом. А це хай СБУ розбирається. То вони самі правоохоронці. Воюйте самі, робіть все самі, а я буду керувати і давати пресконференції. Але для тих тільки, кому хочу, щоб не почути незручних запитань. Ми побачили, що президент страшенно боїться не за імідж України, не за репутацію влади, не за майбутнє. Він боїться просто, щоб хтось показав, що він дуже багато усього забуває. Дуже багато бреше. І дуже багато безвідповідально ставиться до життів людей, життів громадян і до майбутнього нашої країни. До війни. От цього він дійсно боїться. Ну, що сказати? Я думаю і сподіваюсь, що прийде час, коли вже слідчі і правоохоронні органи викличуть все ж таки Володимира Зеленського на допит, викличуть Андрія Єрмака, який був головним провідником, був на прямому зв’язку з Адміністрацією президента Росії. І як вони, Зеленський, Єрмак, їхні підлеглі, Руслан Демченко, зокрема, переконували суспільство, народ України до останнього дня, що війни не буде, вторгнення не буде. Не хвилюйтесь. Не панікуйте. У вас будуть у травні шашлики, ви будете відпочивати. А я вас потім привітаю, що все добре. Ви молодці. За цей самообман і за те, що фактично влада підігравала планам Путіна на цих хороводах, які вони там водили на зустрічах, про які, здається, Зеленський забув. За це все треба буде відповідати. Я сподіваюсь, що на допиті Володимира Зеленського у свій час пам'ять повернеться, бо наслідки його оцих розмов з Путіним жахливі для України. Для сотень тисяч людей. Для мільйонів. На пресконференції ми про це нічого не почули. Намагання зробити собі чергову теплу ванну. Стосовно того, що сказав і не сказав президент: знаєте, очікувати чогось особливо, можливо, і не варто було. Мені було прикро, що на цій пресконференції в цей день президент жодним чином не згадав Степана Ільковича Хмару. Саме в цей день було поховання Степана Хмари, Героя України, одного із символів боротьби за свободу Україну, видатного українця, людини з потужною сталевою волею. Важливо було його згадати. Я постійно згадую цю видатну особистість. Ця людина для нас завжди приклад. Коли навіть у надважких умовах радянської тоталітарної системи людина боролась за Україну. Боролась, навіть не маючи жодних шансів на успіх. Але він вірив у нашу перемогу, вірив, що Україна стане вільною незалежною державою. Він вірив у майбутнє української нації. Він боровся, тому що розумів, що тільки така боротьба, послідовна, ефективна боротьба однієї людини може змінити дуже багато. Тому, друзі, хочу сказати, що влада завжди міняється. Усе міняється. Бо в Україні таких людей, з такою волею як у Степана Хмари, які продовжують його боротьбу, дуже багато. Ці люди разом з нами. Саме такі люди, з такою сталевою волею тримають фронт і знищують російських окупантів. І роблять можливими оці всі пресконференції і мій ефір також. Ті люди, які зараз нас не дивляться. Які зараз у холодному окопі відбиваються від російських дронів, артилерії. Виживають, щоб бити ворога. Це наше основне натхнення і це та сила, в яку ми віримо. Яку ми маємо підтримувати. Тому, незважаючи на всі проблеми у владі, я сьогодні, більше як ніколи впевнений, що ми переможемо, Україна буде вільною. Дякую вам за ефір. Слава Україні!