Співкоординаторка Громадської ради доброчесності Вероніка Крейденкова: Ми не можемо нормально працювати, поки Рада не вирішить питання доступу до інформації про суддів

Автор: Тетяна Бодня

Після того, як депутати відмовились вносити зміни в законодавство, щоб надати Громадській раді доброчесності повноцінний доступ до суддівських досьє з можливістю обробляти цю інформацію, там заявили, що не можуть якісно і швидко працювати, і це вплине на конкурсний відбір кандидатів на посади суддів апеляційних судів, який проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів за участі представників громадських організацій.

 Про те, чи може це зупинити конкурс, як загалом це відобразиться на кваліфікаційному оцінюванні суддів на відповідність обійманим посадам, і яка інформація наразі доступна, щоб визначити чи є судді доброчесними, ми поговорили зі співкоординаторкою Громадської ради доброчесності, адвокаційною менеджеркою Фундації DEJURE Веронікою Крейденковою.

– Громадська рада доброчесності повідомила, що планує знизити темпи своєї участі у кваліфікаційному оцінюванні судів. І що це може позначитись на строках проведення конкурсу в апеляційні суди. Що стало причиною цього рішення?

– Для нас критично важливо, щоб оцінювання було якісним. Для того, щоб його зробити якісним, ми повинні мати повну інформацію щодо суддів і доступ до неї. Законом рік тому було передбачено, що ми маємо повний доступ до суддівських досьє. Тобто, до матеріалів податкової, про майно, про перетини кордону і т.п. Але є один нюанс щодо того, як цей повний доступ реалізовується.

Ми не маємо права з цією інформацією працювати. Тобто, наприклад, додавати суми доходів суддів умовно кажучи навіть на калькуляторі, копіювати дати, в які хтось з них перетинав кордон з Російською Федерацією чи їздив на тимчасово окуповані території, тому що у нас є право лише на перегляд цієї інформації, а не обробки. І воно реалізується таким чином, що це можна зробити тільки у приміщенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У робочі години і на комп’ютері, який відключений від інтернету. При цьому, інформацію ти скопіювати не можеш, бо тобі не дозволено. Грубо кажучи, ти навіть нотатки по цій інформації робити не маєш права. Цілком очевидно, що в таких умовах працювати не можна.

Окрім того, є ще одна проблема. Деякі члени ВККС недостатньо наповнюють суддівські досьє матеріалами. Ми виявили, що принаймні в шести досьє немає даних про доходи судді. Хоч це базова інформація, яку ти маєш мати, щоб суддю оцінювати. Наведу приклад. Суддя Антоніна Кваша з Шевченківського районного суду міста Києва. В цьому випадку був попередній висновок ГРД за 2019 рік, який в принципі базувався на питанні по майну. У неї з чоловіком було недостатньо коштів, щоб купити квартиру і рік ще робити звичайні видатки на проживання. Але доповідачка з ВККС пані Волкова очевидно вирішила, що їй не потрібно для того, щоб розглядати цю кандидатуру, інформація про доходи судді.

Тому через оці дві причини, ми не можемо нормально працювати. Поки парламент не вирішить питання про те, як ми отримуємо доступ до інформації про суддів, якість оцінювання і відповідний темп ми не можемо забезпечити.

– Йдеться про законопроєкт, який це питання має врегулювати?

– Нещодавно був законопроєкт, який вирішував це питання для Громадської ради міжнародних експертів. Там були норми, які б допомагали і ГРМЕ, і ГРД одночасно вирішити цю проблему, бо у нас однакове регулювання цього питання. Але, на жаль, ці правки в діючий закон було відхилено. Тим самим парламент "заморозив" ситуацію.

– Що буде далі? Це може зупинити конкурс?

– Ми не плануємо зупинятись. До початку співбесід у межах конкурсу в апеляційні суди ще є час. Сподіваємось ця проблемна ситуація вирішиться. Ведемо перемовини зі стейкхолдерами. Але якщо у нас взагалі не буде доступу до інформації в адекватному вигляді, тобто, такому, щоб ми могли з нею працювати, а не просто на неї дивитись, то ми не зможемо забезпечити свою якісну участь.

– А як це питання вирішувалось раніше тими, хто працював у попередніх складах Громадської ради доброчесності? Та й ви ж якось співпрацювали з ВККС до цього часу.

– Раніше інформацію, з якою можна було працювати, надавали безпосередньо ГРД і ВККС Національне антикорупційне бюро і Національне агентство з питань запобігання корупції. Це офіційна інформація, яка є матеріалами досьє, але ми її отримували в адекватному вигляді. І відповідно з нею працювали.

Однак, через значне навантаження на НАЗК, і у зв'язку з тим, що ВККС почала розвивати власні спроможності – отримувати витяги з державних реєстрів – ситуація трохи змінилася. Ми тепер маємо отримувати все безпосередньо у Вищій кваліфкомісії суддів. А там, на жаль, так організовано зараз процес доступу до інформації. Це така нова проблема цього складу.

– Зараз вже в досьє немає інформації, яку надавали раніше НАБУ І НАЗК?

– В основному в досьє має бути інформація від Вищої кваліфкомісії суддів, яку вона збирає сама.

– Тобто, ВККС отримала додаткові повноваження, а ГРД таких повноважень не має?

– Так, ми маємо доступ тільки до відкритих реєстрів. Наприклад, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А інформація про податки, перетин кордону, довіреності і ще кілька важливих речей – це вже в закритих реєстрах. До них ми навіть за законом не маємо права доступу. А аналізувати кандидатуру можливо лише, коли ти маєш в сукупності усю цю інформацію.

– Онлайн-доступ до суддівських досьє, можливість копіювати інформацію не дають, посилаючись на воєнний стан чи є якісь інші причини?

– Не дають, посилаючись на регулювання ВККС і на закон. Тому що в законі доволі туманне формулювання, і можна по-різному трактувати, який саме доступ передбачено для Громадської ради доброчесності. І в законі не чітко визначено, що таке повний доступ. Це визначається вже в документах ВККС. Наразі це визначено лише як право перегляду. І без права копіювання інформації.

– Якби Верховна Рада прийняла зміни до закону, щоб це дало?

– Це дало б нам можливість працювати і проводити кваліфікаційне оцінювання далі. Ми теж не хочемо подавати щодо суддів висновки, які базуються на цілковитих припущеннях. Це не те, що від нас очікує Вища кваліфікаційна комісія суддів і суспільство. Ми маємо чимось обґрунтовувати свій сумнів. Поки у нас немає повноцінного доступу до інформації, у нас немає такої можливості.

– А як захистити інформацію про суддів, якщо ви все ж отримаєте можливість її обробляти?

– Коли член ГРД отримує доступ до суддівського досьє, то підписує зобов’язання, що він буде діяти в межах закону, і знає про свою відповідальність за поширення такої інформації. Ми на це погоджуємося, бо розуміємо, що контактуємо з доволі сенситивними речами.

– Що наразі відбувається з кваліфікаційним оцінюванням суддів на відповідність зайнятій посаді, яке було зупинено через ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів?

– Воно триває. Наприклад, буквально нещодавно оцінювання щодо двох суддів закінчилося рекомендаціями на звільнення.

– На цей процес теж впливає те, що наразі ускладнений доступ до суддівських досьє?

– Так, це його дуже сильно гальмує.

– Скільки суддів цього року мають пройти кваліфікаційне оцінювання?

– Складно сказати. Розклад і навантаження планували стосовно того, наскільки можна буде працювати. А якщо в досьє суддів недостатньо інформації або ми не можемо отримати до неї адекватний доступ і нормально з нею працювати, то такі судді за загальним правилом в розклад не потрапляють.

На початку кваліфікаційного оцінювання з ВККС обговорювалась цифра – 100 суддів. Але вона теж була доволі орієнтовна. Бо ти не можеш поставити чітку цифру навантаження допоки не знаєш, скільки часу займає ця робота.

– Членів ГРД планували залучити до кваліфоцінювання кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Коли це буде?

– Після завершення строку повноважень Громадської Ради міжнародних експертів. До її складу входить шестеро міжнародних експертів. Їм парламент нещодавно продовжив строк повноважень на 18 місяців.

– Коли це питання обговорювалося, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра зазначила, що в діяльності Громадської ради доброчесності є певні "дискусійні питання", але вона має стати ефективною структурою, щоб відповідати завданням, які перед нею постануть у майбутньому. Які самі питання досі лишаються дискусійними і що треба змінити, аби рада працювала ефективніше?

– Думаю, йдеться саме про спроможність аналізувати, обробляти інформацію щодо більшої кількості суддів, ніж у нас зараз проходить в місяць кваліфікаційне оцінювання. Підвищити цю спроможність можна, як я вже казала, через зміни в законі.

Також важливо було б надати нам можливість, яку надали нашим колегам з конкурсних комісій, винаймати за кошти міжнародної технічної допомоги помічників, які б теж мали право обробляти цю інформацію. Це однозначно би підвищило спроможність ГРД і більше би її інституціолізувало.

Це можуть юристи, аналітики великих даних. Тобто, це має вирішуватись залежно від задач, які стоять в аналізі. Пам’ятаєте ситуацію з Білгород-Дністровським судом, яку описувало видання NGL в публікації "Тато на час воєнного стану"? Саме завдяки відкритим даним, вони викрили схему того, як суд дозволяв ухилятися чоловікам від мобілізації.

– Аналізуючи суддівські досьє в період повномасштабної війни, що ви побачили?

– Для деяких людей нічого не змінилося. Наприклад, одна з суддів, яку нещодавно звільнила Вища рада правосуддя, з 2014 року неодноразово їздила в анексований Крим і до Санкт-Петербурга. Її про це запитували під час співбесіди, бо війна у нас з 2014 року. А співбесіда проводилась в умовах повномасштабного вторгнення. І відповідаючи на питання про поїздки в Крим, вона сказала, що їздила, але це не вина суддів, що вони мусили так перетинати кордон, а державних органів, бо вони не забезпечили цілісність кордонів.

– Вона перетинала кордон ще до повномасштабного вторгнення Росії?

– Так. І таким чином вона пояснювала, чому це робила.

– На можливу наявність російських паспортів звертаєте увагу, аналізуючи досьє? Бо ще у 2022 році тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв після скандалу з Богданом Львовим заявив в інтерв'ю нашому виданню, що звернувся до Служби безпеки України з проханням перевірити на наявність російського громадянства всіх суддів цього суду. Чим закінчилася перевірка, з’ясувати нам не вдалося. Але питання про громадянство іншої держави у суддів в контексті війни досить гостре. ГРД не просила про таку перевірку суддів, які проходять кваліфоцінювання? Чи ви не ставите таке питання перед державними органами?

– Не ставимо. Але коли була ситуація з Богданом Львовим, ми від фундації DEJURE зверталися до СБУ з запитом щодо перевірки усіх суддів Верховного Суду. Спроможності СБУ не дозволяли їм перевірити 160 людей. Тому, коли йдеться про близько 1700 людей, зрозуміло, що це неможливо.

З іншого боку, ми самостійно, на основі тієї інформації, яку нам вдається отримати, намагаємось це з’ясовувати. Наприклад, за інформацією Громадської ради доброчесності, людина, яка має повний збіг прізвища та ім’я по батькові з суддею Білою-Кисельовою, яку звільнила Вища рада правосуддя, має російський ідентифікаційний номер платника податків.

– Як часто ви бачите в досьє, що доходи суддів не відповідають їхнім видаткам? Чи маєте можливість порівняти, як вони змінились з роками?

– За можливість порівнювати ми якраз і боремось. Бачимо доволі часто, коли набуте майно не співвідноситься з тим, яка була зарплата у судді. Але тут теж треба розуміти, що судді все ж таки юристи і освідченні люди. Тому ситуації, коли ти дивишся на майно, набуте за рік, коли доходів для цього не було, зараз вже рідкість. При цьому бувають історії, коли суддя користується автомобілем набутим не ним, а його племінницею. А ця племінниця дуже юна і не мала такого доходу, щоб купити дорогий автомобіль, тому гроші нібито взяла у свого хлопця.

Суддя ж отримав дві постанови про адміністративні правопорушення, користуючись цим автомобілем. Тобто, такі історії складніші. Тут вже треба встановлювати, чи є дані, які підтверджують, що суддя користувався автомобілем. Треба шукати аргументи, які вказуватимуть на те, що це його автомобіль. І що він був лише "записаний" на племінницю.

Історії зараз стали набагато складнішими в контексті, де шукати реальне майно.

– Члени ВККС минулого складу розповідали, що судді, які не могли пояснити походження своїх статків, казали, що їм гроші дали батьки, які колись вирощували полуницю і продавали її. Так, мовляв, вони відкладали гроші. Тепер вже так не говорять?

– Подекуди ще розповідають про батьків, хто з них і як заробляв.

– Який відсоток негативних висновків ГРД враховується і стає однією з причин звільнення суддів, а скільки переголосовується і судді зберігають посаду?

– Близько 40 % завершуються тим, що ВККС подає на звільнення судді. Рішення ж приймає Вища рада правосуддя.

– Влітку Велика Палата Верховного Суду опублікувала рішення у справі судді Господарського суду Харківської області Віталія Усатого. Він оскаржував у Верховному Суді процедуру проведення кваліфоцінювання щодо нього. І коли Велика палата визнала її недійсною, Фундація DEJURE зробила заяву, що цим рішенням знівельоване кваліфоцінювання 180 недоброчесних суддів з висновками від Громадської ради доброчесності, і це дає їм можливість залишитись на посадах. Тим самим Велика палата поставила під загрозу очищення суддівського корпусу. ВККС і Вища рада правосуддя одразу ніяк не відреагували. Які наслідки усе це має зараз?

– Зараз ситуація трохи змінилася, бо в розкладі на кваліфоцінювання вже з’явилися перші судді з цього списку 180-ти. Це по суті означає, що ВККС визначилась зі своєю позицією і все ж таки слідує адекватній практиці і закону.

Щодо Вищої ради правосуддя, то досить довго очікували від них якоїсь реакції і закликали відреагувати. І от нещодавно Вища рада правосуддя розглянула суддю Отрош, яка є у списку цих 180, і звільнила її. Тому можна сказати, що ВРП теж прийняла "світлу сторону" в цій історії і прийняла рішення про розгляд таких суддів. Чого ми власне і хотіли добитися.

– Скандал навколо попереднього складу ВККС був зокрема й через кваліфоцінювання суддів з сумнозвісного ОАСК. Суд ліквідовано. А яка доля цих суддів? Вони проходять кваліфоцінювання?

– Кваліфоцінювання складається з двох етапів – іспит і співбесіда. Суддів ОАСК можна поділити на дві групи за цими етапами. Бо були ті, хто все ж до розпуску ВККС прийшли на іспит, склали його і очікували етапу співбесіди. Але їх меншість. Також була відома історія про інших суддів – це коли двічі одночасно захворіло кілька десятків людей. Вони так і не склали іспиту за час роботи попереднього складу ВККС.

Тому перша група суддів наразі вже проходить співбесіду, інші, наскільки мені відомо, склали іспит і можна очікувати, що вони так само будуть з’являтися в розкладі співбесід.

– Ще до початку повномасштабної війни через кадровий голод в судах люди роками не могли добитися справедливості. Як вирішується проблема з кадрами зараз?

– Проблема з людьми в судовій системі досі серйозна. Її треба вирішувати, бо будь-яка система має запас міцності. І якщо люди тільки звільняються, а нові не приходять, то система рано чи пізно перестає функціонувати. Але питання в тому, скільки зараз в країні є спроможних, компетентних і доброчесних юристів, щоб заповнювати ці вакансії. На жаль, ми бачимо величезні проблеми і з якістю правничої освіти.

– Не вдається заповнити вакансії за рахунок суддів, які виїхали з окупованих територій?

– Частина з них значиться відрядженими і розглядають справи. Але це не настільки багато людей, щоб закрити величезну кількість вакансій.

В планах комісії – оголошення конкурсу на посаду суддів першої інстанції. І йдеться про понад тисячу вакансій. Тому лишається сподіватись, що буде досить достойних кандидатів.

Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"