Проблеми розпорошення підрозділів Нацгвардії на фронті
Нацгвардія виконує бойові завдання на усіх ключових напрямках: Покровськ, Харків, Сіверськ, Запоріжжя, Куп’янськ, Торецьк.
На початку повномасштабного вторгнення застосування НГУ склалось так - окремі батальйони та роти підпорядковувались іншим військовим частинам ЗСУ. Це було логічне рішення, адже бригади НГУ не мали необхідного важкого озброєння і не могли брати на себе смугу відповідальності.
З іншого боку, воювати як тимчасово придані сили означає великі проблеми в організації, забезпеченні, низьку взаємодію та злагодженість. За цими термінами на війні завжди стоять додаткові втрати живих людей та низькі результати.
У 2023 році керівництво країни вирішило розгорнути в НГУ "бригади наступу".
І бригади НГУ почали розгортати як звичайні рівноцінні піхотні бригади. Рішення, знов-таки, логічне, навіщо розгортати нові з'єднання з нуля, коли можна спиратись на готові кадри, і звести значну кількість окремих рот та батальйонів НГУ у єдині з'єднання. Бригади НГУ почали отримувати більше важкого озброєння. Цього року Нацгвардія отримала навіть новітні 155-мм самохідні гаубиці DITA.
Але формування "бригад наступу" не було доведено до логічного результату. Тепер на фронті одночасно і бригади застосовуються, і залишається практика застосування окремих батальйонів та рот, які продовжують придаватись до різних частин ЗСУ. Це вкрай важко адмініструвати, важко працювати з особовим складом, проводити ротації, забезпечувати. Такі умови абсолютно невигідні та погіршують виконання бойових завдань. А головне – це збільшує втрати людей. Люди в таких окремих тимчасово приданих ротах та батальйонах зношуються та втрачають боєздатність значно швидше. Страждають бійці, командири, а програє держава, і виграє ворог.
Згідно з відкритими джерелами, восени 2024 року можна побачити одночасне застосування на фронті 8 "бригад наступу" і одночасно з цим - 8 окремих батальйонів та 21 окремої роти.
"Бригади наступу" до того ж розриваються на окремі частини.
Така модель застосування абсолютно не відповідає обстановці. Ворог створює перевагу над нашими військами передовсім завдяки покращенню організації, злагодженості, управління. Але замість того, щоб покращувати ці компоненти, ми продовжуємо організовувати та керувати військами так, як колись на початку 2022.
Оскільки бригади НГУ виконують самостійні завдання на всіх ключових ділянках фронту, очевидним та логічним рішенням було б підпорядкувати усі окремі роти та батальйони окремих частин НГУ до складу бригад НГУ. Звичайно, їм доведеться збільшити відповідно фронт та смугу відповідальності, але бригади отримають більше сил, бійці отримають більше порядку, держава покращить і організацію, і застосування. І це дасть змогу досягати значно більших результатів на фронті, якісніше захищати нашу країну.
Усі підрозділи та частини НГУ мають застосовуватись виключно у складі з'єднань НГУ. Здається, просте логічне рішення, але у нас це без якогось суспільного розголосу не вдається просунути.
Юрій Бутусов, Цензор. НЕТ
Але ж зрозуміло, що все починається зі Ставки та (прости, Господи!) Верховного головнокомандувача...
Цю стару хворобу в ЗСУ - керування "напряму" батальйонами, ротами, - започаткував ще генерал Муженко, під час АТО. У локальних боях 2014 - 2015 рр. така поведінка генералів якоюсь мірою могла бути виправданою, адже таким чином офіцерам -"добровольцям" передавався, хай емпіричний, не кращий, але ж ДОСВІД кадрового старшого офіцера. Але, відзначу, що такого ж, неефективного, а правильніше сказати, деструктивного стилю часто притримувався і розпіарений генерал Залужний та ним же затверджені генерали (наприклад, Содоль, Зубанич, багато інших) . Особливо провально цей стиль проявився у розпіареному "контрнаступі" в липні 2023 року...
Але військово-політичне керівництво країни мовчки "втерлось", жодних уроків не зробило: у нас все добре. Проте, над "недолугими" кацапами на єдиному телемарафоні хто тільки не зловтішався )))
Яким же недалеким дуримаром, ідіотом або зловмисником (!) треба бути, щоб на третьому році повномасштабної Війни, всупереч кращим практикам управління НАТО, всупереч успішній роботі своїх же окремих комбатів і комбригів Нацгвардії, ЗСУ, помітним змінам на краще в управлінні російськими військами, - заповзято дотримуватись совкового, неефективного стилю і методів управління (Генштаб, Головком, ОСУВ, ОТУ, ОК ) і продовжувати "зточувати" сили ЗСУ, Нацгвардії.
Дуже добре, що нарешті про цю системну проблему в Силах Оборони України прямо заговорили не лише журналісти, блогери, але і комбриги, чиї авторитет, компетентність і патріотизм не викликають жодних сумнівів. Можливо, коли в суспільстві ця тема набере більшого масштабу, Ставка нарешті проведе в Силах Оборони України необхідні кадрові та структурно-організаційні зміни. Слава Україні!
Потрібно на найближчій ставці виносити і негайно вирішувати питання.
Для хрінпіду головний ворог саме добровольці. Тепер їх поступово знищують.