Як міжусобиці в Міноборони змушують сміятися з них фінансистів, але не знімають підозри в просуванні одного постачальника

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Через два тижні з моменту передачі Кабміном 23 мільярдів Державній прикордонній службі для закупівлі боєприпасів у конкретної компанії Міноборони нарешті вирішило пояснити, чому так зробило. Нібито, щоб ці гроші просто не згоріли до кінця року. Чи справді це так, розбирався Цензор.НЕТ.

Вже кілька місяців міністерство веде непублічне, але і нічим не прикрите протистояння з керівницею Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою, яке може мати катастрофічні наслідки для обороноздатності держави.

Безрукова була призначена на посаду директорки АОЗ у січні 2024 року. Сюди вона перейшла з "Укренерго", де була членом правління, і до того ж головним закупівельником. Не великий секрет, що її призначення підтримали представники громадських організацій.

Спочатку призначення Безрукової міністерством подавалось як перемога – спеціалістка, яка отримала нагороди за боротьбу з корупційними ризиками в "Укренерго", мала полагодити роботу АОЗ після керівництва Володимира Пікузо, коли агенція нічого особливого не показала.

Безрукова і правда почала працювати. Але досить несподівано. І вже в кінці січня попросила профільного заступника міністра оборони Дмитра Кліменкова, щоб його позаштатна радниця Богдана Ярова перестала ходити в АОЗ і розповідати, що робити і купувати.

Вже до літа про Безрукову в міністерстві відгукувались як про несистемну, яка не зрозуміло що робить.

А восени… ось цю історію ви вже добре знаєте, бо спершу у вересні в Безрукової спробували забрати закупівлі безпілотників (для чого планували створити третю агенцію), а потім і взагалі ліквідувати АОЗ, шляхом об’єднання з ДОТ. Під соусом вимог НАТО. Далі вийшов невеличкий скандал, бо НАТО раптом заявило, що нічого не вимагало. І процес об’єднання став.

Але не конфлікт.

І його черговий виток стався 29 листопада, коли в АОЗ забрали 23 мільярди гривень і передали ці кошти рішенням Кабміну прикордонникам, щоб ті своєю чергою здійснили закупівлю в конкретної польської компанії.

Наступного тижня Агенція оборонних закупівель зробила офіційну заяву, що в неї були контракти, на які можна було використати ці 23 мільярди.

"Ці кошти АОЗ планувала направити на фінансування уже підготовлених державних контрактів для закупівлі критичної номенклатури боєприпасів. Згадані контракти передбачають сплату авансу не більше 50 % від суми угоди. З огляду на це АОЗ вже на початку грудня планувала взяти бюджетні зобов'язання на суму 23,8 млрд грн та використати всі бюджетні кошти, виділені Агенції на реалізацію програм із закупівлі ОВТ", - сказано в заяві АОЗ.

Там також наголошується, що про "наявність проєктів цих контрактів Агенція неодноразово інформувала Міністерство оборони України".

"Переважна більшість із цих боєприпасів уже була проінспектована, на частину з них уже були оформлені експортні ліцензії. На решту ліцензії мають бути отримані вже найближчим часом. Агенція проводить попередню оплату лише за наявності у постачальника експортної ліцензії, отримання якої може зайняти тижні чи навіть місяці", - було сказано в заяві.

Оскільки переведення грошей викликало значне збурення громадянського суспільства, то ДПСУ одразу зробила заяву, де просила "не спекулювати" і запевняла, що і раніше робила такі закупівлі.

Минулої п’ятниці ДПСУ зробила ще одну заяву, де запевнила, що це не перший раз, коли вони отримують кошти на закупівлі боєприпасів, і належним чином перевіряють постачальника.

"Свідченням цього є відповідні укладені контракти для потреб ДПСУ, а також два рішення КМУ в цьому році про делегування повноважень на відповідні закупівлі для потреб Сил оборони на суму 5,8 млрд грн та 31,1 млрд грн", - зазначається в заяві.

В ДПСУ також запевнили в надійності постачальника.

"Фірма-посередник, яка надала пропозиції, сертифікована в НАТО. Має багаторічний досвід роботи на ринку. 3 роки співпрацює з Державною прикордонною службою України. Виступає надійним постачальником. Не має жодних невиконаних контрактів з ДПСУ чи затримки в доставці товарів", - йдеться в заяві.

Втім, за два тижні в Державній прикордонній службі так і не відповіли на прохання про коментар від Цензор.НЕТ щодо того, чи мала ДПСУ альтернативні пропозиції від інших компаній, крім польської компанії "PHU Lechmar".

А це дуже важливо, адже пропозиція компанії передбачає 100 % передплату.

Як свідчать відкрити дані, "PHU Lechmar" Sp. z o.o. – це підприємство, розташоване в Польщі, з головним офісом у Варшаві. Воно працює в секторі "Інші роздрібні торговці". Компанія заснована 22 жовтня 2004 року. Загальна чисельність співробітників на цей час становить 21 - 50 осіб. У 2023 році компанія повідомила про збільшення чистого доходу від продажів на 473,33 %. Його загальні активи зросли на 988,04 % за той же період. Чистий прибуток "PHU Lechmar" Sp. z o.o. зменшився на 1,44 % у 2023 році.

Крім того, компанія не так вже й часто давала напряму пропозиції на Міноборони. Як свідчить відповідь на запит нардепа Ярослава Железняка, з часу повномаштабного вторгнення таких було лише чотири. Серед них та, з якою був укладений контракт, але компанія його не виконала. Крім того, є ще пропозиція "PHU Lechmar" по "Гвоздиці", яку АОЗ розглядає зараз і направив компанії запит на уточнення інформації.

А що Міноборони, спитаєте ви? А Міноборони мовчало два тижні. Можливо, сподіваючись про передачу грошей забудуть.

Втім, минулої суботи міністерство таки зробило заяву.

У Міноборони зазначили, що рішення про перенаправлення коштів на закупівлі через ДПСУ ухвалено на Ставці Верховного Головнокомандувача.

"Наприкінці листопада на рахунках АОЗ залишалося 102 млрд грн. Сума невзятих бюджетних зобов’язань становила 45 млрд грн, а несплачених за укладеними контрактами – 57 млрд грн. Це створило ризик, що частина коштів не буде використана для забезпечення потреб Збройних сил України до завершення бюджетного року", – зазначили у Міноборони.

А тепер дивимось, як ситуація після перекидання грошей виглядала на 4 грудня. З бюджету АОЗ для закупівлі зброї було виділено 283,2 мільярда. З них законтрактовано було 282 млрд.

Тоді про які 57 мільярдів ідеться?

А йдеться про те, що після афер на кшталт контракту з "Львівським арсеналом" Міноборони почало відходити від порочної практики кожен раз давати аванс на 97% від суми контракту.

Наприклад, відповідно до запиту нардепа Ярослава Железняка зараз в АОЗ лише 13 таких контрактів.

Натомість ще з 2022 року застосовується практика оплати за чергами.

Тобто, у додатках до контрактів на постачання боєприпасів міститься табличка з датами поставки. Зазвичай, це 5-7 черг.

Оплата відбувається за кожну доставлену партію.

Цю ж практику застосовує АОЗ. Погодьтеся, що це логічно.

В результаті цього в АОЗ дійсно є невиплачені 57 мільярдів. Ці гроші не лежать у шухляді у Безрукової – їх проведення здійснює Держказначейство.

Теоретично, невикористані гроші в кінці року дійсно мали б повернутись державі. А потім заново бути виділені АОЗ.

Що дає історія з прикордонниками? Так, якщо вони укладуть контракт, то через виплату 100 % передплати ці гроші підуть з бюджету України в цьому році.

Але відповідно до пропозиції зброю наші військові отримають лише на початку 2026 року. Варто зауважити, що ціна запропонована поляками в принципі ринкова. Але, скоріше за все, якби вони подали пропозицію через АОЗ, то в них були б конкуренти, які, можливо, запропонували за ту ж ціну привезти цей товар раніше.

Тим більше, що поляки вказують у пропозиції нові боєприпаси, які частково будуть вироблені у 2025 році.

А що таке 102 мільярди, які залишились в АОЗ, як пише міністерство оборони?

А це те, над чим, як кажуть джерела автора, уже не один місяць сміються співробітники Мінфіну. Бо в Міноборони тепер за фінансами наглядають фахівці з футболу, і їм вочевидь не пояснювали, що не можна просто додати показники різних стовпчиків і сказати, що це одне ціле. Навіть, якщо ідеться про керівницю АОЗ, яку хтось дуже хоче звільнити.

Тобто через 2 тижні Міноборони не надало належної відповіді, яка б переконала суспільство в тому, що їх рішення покращить забезпечення армії зброєю, а натомість вся комунікація лише посилює враження, що гроші спеціально були виведені під одну компанію.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ