Реінтеграція ветеранів через освіту: права людини в дії
Amnesty International Ukraine спільно з датською секцією, урядом Данії та українськими організаціями, такими як Жіночий ветеранський рух та "Госпітальєри", у новому році запускає проєкт для ветеранів.
Якби ви спитали, із чим повертаються люди з війни — крім травм, фізичних та моральних, крім номерів, на які вже ніколи не подзвонити, крім дивних звичок, болючих спогадів та неймовірної сили й уміння відрізняти важливе в житті від незначущого — то це загострене почуття справедливості. Внутрішній компас, загартований у боях і випробуваннях, який не дозволяє миритися з несправедливістю, навіть коли світ втомлюється її помічати.
У цивільному житті можна та потрібно використовувати будь-який досвід служби у війську, від навичок подолання стресу до вміння спати в будь-яких умовах. Але загострене почуття справедливості? Часто воно просто не дає жити. Стає тим, через що ти зриваєшся. Стає тією причиною, з якої військових, які повернулися до цивільного життя, нерідко потім вчать вести важкі перемовини з людиною із гранатою. Власним побратимом, якому невимовно важко. "Рівний рівному", "я знаю, як це, але зараз треба заспокоїтися..."
Поруч із фізичною реабілітацією та реабілітацією психологічною, сьогоднішній український ландшафт пропонує ветеранам можливості перекваліфікації, пропонує розпочати власний бізнес. І це класно (хоча, звісно, залежить від реалізації).
Ми з новою командою Amnesty International Ukraine вирішили зробити щось інакше. Щось, що могло б скерувати в потрібне русло саме прагнення добитися справедливості — human rights education, освіту у сфері прав людини для ветеранів.
Ветерани як космонавти
Повертаючись із війни, ветерани часто стикаються з відчуттям відсутності мети в цивільному житті та нехтуванням з боку держави й суспільства. Наш проєкт надасть можливість українським ветеранам і ветеранкам через освіту в галузі прав людини краще розуміти, реалізовувати та просувати свої права, а також проводити інформаційну кампанію, щоб допомогти ширшій аудиторії в українському суспільстві та держслужбовцям глибше усвідомити ситуацію з ветеранами.
Побороти стигму, забезпечити кращу підтримку ветеранів та їхніх родин, а також визнати набуті ветеранами навички та стійкість як цінність і перевагу, а не недолік і важкий досвід, який тягне на дно. Дуже вдало про це висловилася Олена Герасим’юк з "Госпітальєрів", яка на одній із планувальних зустрічей по проєкту зауважила, що ветеранів треба подавати і сприймати як людей з потужним досвідом, а не з потужною травмою. Що ми як космонавти: побували там, де ніхто не був, змогли адаптуватися і вийти з того пекла живими.
Так, планування проєкту на базі Amnesty International Ukraine не було абстрактним процесом. Ми активно взаємодіяли з ветеранами й ветеранськими спільнотами, щоб зрозуміти потреби, проблеми та прагнення. Нашою основною метою було не просто розробити програму, а створити проєкт, який справді відповідає викликам, з якими стикаються ветерани. На самому початку ми провели серію зустрічей з релевантними організаціями — Жіночим ветеранським рухом, "Українським ветеранським фондом" та іншими.
"Вони поділилися з нами своїм баченням проблем ветеранів, дали фідбек на етапі, коли цей проєкт був нарисом кількох основних ідей обсягом в одну сторінку... І ці відгуки стали основою для формування концепції проєкту освіти у сфері прав людини — орієнтованої саме на ветеранські потреби", — розповідає Вероніка Пугач. Саме вона, дружина військового і, до мобілізації, співробітника Міжнародної Амністії, Миколи Бакаєва, який зараз служить на Донецькому напрямку, координуватиме проєкт в українському офісі.
(Насправді, майже всі в нашій команді дуже "близькі" до війська — починаючи з директорки Вероніки Вельч, чоловік якої Олег Сенцов воює від початку повномасштабного вторгнення, або дослідниці Олени Козаченко, дружини добровольця з 2014 року і донині Ігоря Слайка... І закінчуючи людиною, яка пише цю статтю — із чотирма роками війни на Донбасі за плечима, втратою коханого на фронті та усім спектром "стандартних" проблем повернення, які довелося пройти.
І ми дуже раді можливості навчити конкретних людей захищати свої права у реальному житті, а не лише порушення цих прав публічно засуджувати).
Відкриті дискусії вже не з організаціями, а з ветеранською групою, на яких були, зокрема, Марія Берлінська, Галина Клемпоуз, Оксана Якубова, Олена Герасим’юк та Назар Павлик, також дозволили нам глибше зрозуміти ситуацію. Так, зокрема, саме ветерани під час дискусій наголосили на важливості проведення майстер-класів із прав людини для ветеранів та їхніх родин не лише у великих містах, а й у маленьких віддалених громадах. А також — що найкраще буде, якщо одні ветерани навчатимуть інших ветеранів.
"Особливо важливим у соціальних ініціативах є те, щоб цільові групи були безпосередньо залучені до планування і реалізації цих проєктів. Саме так буде у нашому ветеранському проєкті. Ми залучали ветеранські організації і самих ветеранів та ветеранок на різних етапах розробки проєкту, і тепер на етапі втілення вони будуть ключовими учасниками: деякі з них будуть проводити навчання для інших, передавати свої знання та досвід. Інші допомагатимуть у створенні навчальних матеріалів та організації заходів", — каже Вероніка Пугач.
У межах проєкту буде створено онлайн-майданчик, де ветерани зможуть обмінюватися досвідом, ставити питання, ділитися думками та пропозиціями щодо покращення проєкту.
Основи та перспективи
Навчальна програма буде реалізовуватися в онлайн-форматі, що дозволить залучити ветеранів з усіх регіонів, включно з тими, де відсутні доступні навчальні ресурси офлайн. Це також стане важливим кроком для включення ветеранів та ветеранок з обмеженими можливостями, для яких мобільність є проблемою.
Завершення програми передбачає спільну розробку і створення дорожньої карти послуг для ветеранів. Ветерани і ветеранки, які успішно завершать навчання, реалізовуватимуть ці знання на практиці, навчаючи інших ветеранів та ветеранок орієнтуватися в дорожній карті послуг, надаючи консультативну підтримку.
Також буде створено серію відео і публікацій, проведено низку публічних виступів, які висвітлюватимуть проблеми, з якими стикаються ветерани, і нададуть можливість суспільству краще зрозуміти їхній досвід. Це допоможе змінити ставлення суспільства до ветеранів, показати їхній досвід, навички та стійкість.
Проведення тренінгів із прав людини, досвід публічних виступів, створення контенту для медіа та участь у медіакампаніях — усе це дозволяє не просто "відбути" черговий тренінг, а й дає ефективні інструменти для реалізації своїх прав. Підготовка ветеранів як правозахисників допоможе створити стійку мережу фахівців, які зможуть ефективно навчати інших та впливати на соціальні зміни.
Ми дуже сподіваємося не лише підвищити обізнаність, але й створити базу для розвитку стійких ініціатив, спрямованих на покращення правового становища ветеранів в Україні. Проєкт запускається на початку наступного року і триватиме два роки. Податися на програму можна буде орієнтовно в лютому-березні. Відбір 25 ініціативних ветеранів і ветеранок, які хочуть реалізувати себе у правозахисті і зокрема у підтримці інших ветеранів та ветеранок у реалізації їхніх прав, здійснюватиметься на основі мотивації. Старт подачі заявок буде анонсовано на сторінках та офіційному сайті Amnesty International Ukraine, а також в українських медіа. На Цензор.НЕТ – так точно.
Валерія Бурлакова, ветеранка, Media Officer Amnesty International Ukraine
А потім ... 400грн "допомоги" і ... Права Людини !!!
сміхота....
п.с. Чи Амнесті не в курсі? про що ж тодівзагалі вони в курсі?
Вони в курсі про калорійність харчування полонених кацапобурятів.
Чи це інші?