Хто виграє від зниження цін на ліки?

Автор: Тетяна Галковська

Зазвичай про зниження цін на ліки починає говорити влада, причому здебільшого тоді, коли треба від чогось відволікти або "підправити" чийсь рейтинг, який падає. В цьому разі, як не дивно, ініціатива йшла "знизу".

На початку лютого представники фармринку підписали з державою Меморандум про зниження на 30% цін на 100 найпопулярніших ліків та висловили пропозиції щодо врегулювання ринку.

Можуть зачинитися 500 аптек?

Результатом стало вироблення декілька документів, що мали на меті врегулювати ринок та вплинути на цінову політику. Так, було прийняте рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) "Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців", введеного в дію Указом Президента України. Також на виконання рішення РНБО парламент підготував зміни до Закону про лікарські засоби, які викликали багато суперечок, але врешті були прийняті Парламентом і підписані Президентом України. Ще один документ - 168 Постанова Кабміну, що також викликала багато сперечань в учасників ринку.

В результаті дійшли до домовленості на зниження на 30% цін не на 100, а більше ніж на 200 популярних препаратів українських виробників та зниження граничної націнки на ліки. Також запропоновані деякі заходи економічного характеру, серед яких найбільш дискутувалася заборона маркетингових платежів.

Звісно, одразу зчинився галас, противники ініціативи писали, що лише прямі втрати бюджету сягнуть 7 млрд грн на рік та ще 1,8 млрд непрямих, плюс втрати частки податку на прибуток, на маркетингові платежі. Також озвучували, що внаслідок нововведень мають зачинитися 500 аптек, а ціни на іноземні препарати навпаки зростуть. Це пояснювалось тим, що більшість міжнародних фармкомпаній не зможуть застосовувати гнучке ціноутворення для аптек, і пацієнти втратять доступ до персоналізованих знижок та програм лояльності. Крім того, жорстке регулювання цін призведе до виходу з ринку багатьох західних компаній.

Просторами інтернету почали гуляти жахливі історії про неймовірне підвищення цін на імпортні препарати. Деякі волонтери навіть постили збільшені вдвічі ціни, за якими нібито продаватимуться препарати для їх підопічних. Американська торговельна палата, Європейська бізнес асоціація та деякі інші учасники фармринку вбачали суттєві ризики та закликали владу до більш зваженого підходу. І хоча в аптеках ні про яке підвищення цін на імпортні ліки чи їх зникнення з ринку не говорять, ризики залишаються й досі.

Звідки ноги ростуть?

Тим часом цікаві причини, що призвели до небувалого, коли виробники самі запропонували піти на поступки, аби влада нарешті врегулювала ринок. Ситуація назрівала вже давно. Як розповів один із дистрибʼюторів на умовах анонімності, дві потужні дистрибʼюторські компанії вступили у змову і майже монополізували ринок. Вони пропонували аптекам підписувати ексклюзивну угоду і, таким чином, не впускали в цю аптечну мережу конкурентів. Це не тільки не давало нормально працювати ринку, але й призводило до необґрунтованого підвищення цін на ліки та медичні вироби. Не подобалась ця ситуація і виробникам, яким свої умови виставляли вже аптеки, вимагаючи так звані маркетингові платежі – плату за реалізацію та промоцію препаратів.

Наявність тривалого конфлікту на ринку підтвердив і директор Європейської фармацевтичної Асоціації (ЄФА) Іван Задворних: "З'ясуймо, що саме спричинило втручання держави у взаємовідносини учасників фармацевтичного ринку. По-перше, це монополія оптового ринку, яка протягом останніх років зросла та укріпилася. По-друге, АМКУ своєчасно не вжив дієвих заходів щодо забезпечення належних умов конкуренції на ринку дистрибуції, час було втрачено, ринок перестав бути конкурентним. Третє, наявність некерованого маркетингу під час реалізації лікарських засобів, що міг становити до 50 % вартості лікарського засобу, підвищував його первинну вартість та без якого аптечні мережі відмовлялися брати у виробників та імпортерів лікарські засоби для продажу. Як наслідок – високі ціни на ліки в аптеках".

Проте зараз експерт вважає, якщо прибрати емоційну складову окремих учасників фармацевтичного ринку, все ,що робиться державою на фармацевтичному ринку, може дати позитивний результат, як для окремого пересічного споживача, так і для держави взагалі. Єдиним неврегульованим моментом, за його словами, залишається "окремий недогляд щодо регулювання надбавок на оригінальні (інноваційні) лікарські засоби, але ми вже підготували відповідні пропозиції щодо його усунення до МОЗ України".

Досить поміркованої позиції дотримуються й інші фармацевтичні асоціації та виробники, що підписали Меморандум. Принаймні це видно, якщо почитати їхні офіційні сайти. Як пояснили в пресслужбі компанії Farmak, попри те, що зростання цін на ліки з 2022 року було багато в чому обумовлене обʼєктивними факторами – інфляція, коливання курсу валют, зростання цін на пальне тощо, підприємство готове "підтримати пацієнтів у цей складний час і сприяти стабільності медичної галузі". При цьому компанія гарантує збереження якості своєї продукції, що виробляється згідно з європейськими стандартами, та не збирається зменшувати свій асортимент.

Що пропонує держава для зниження цін на ліки?

Про зміни в регулюванні ринку Цензор.НЕТ поговорив із головою Комітету Верховної Ради з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайлом Радуцьким:

- Коли читаєш останні новації на фармринку, складається враження, що держава намагається диктувати приватним компаніям, як їм вибудувати цінову політику.

- Держава нічого не наказує, вона може лише регулювати, як, власне, це роблять країни Європейського Союзу із соціально значущими товарами. Всі виробники, аптеки і дистрибʼютори підписали з МОЗ Меморандум, і це, наголошую, була їхня пропозиція знизити ціни на певні ліки на 30%.

- Що пропонує держава натомість?

- Ми робимо багато речей, які допоможуть їм знизити собівартість препаратів. Наприклад, пришвидшення введення в дію "правила Болар". Ви ж знаєте, що під час дії ліцензії на оригінальний препарат, його може виробляти лише компанія, яка його винайшла. Але в усьому світі за два роки до закінчення терміна дії ліцензії інші виробники отримують право виробляти дженерики – аналоги оригінальних препаратів. Тому вже через два роки вони можуть виходити на ринок зі своїми ліками. В Україні ж, як закріплено в нашому законодавстві, виробники можуть починати виробляти генерики лише через два роки, як закінчилась дія ліцензії.

- Так, чутливо для виробників.

- Друге, ми пришвидшуємо дію закону про ліки та лікарські засоби і ми дозволяємо використовувати in bulk. Проєкт закону № 11493, який сьогодні проголосований та підписаний Президентом, чітко визначає, що таке аптечна мережа і що таке аптека. Тому ми можемо додати в ліцензійні умови, що на якусь певну кількість аптек одна має бути з правом аптечного виробництва, і ще одна з правом відпуску наркотичних речовин. Це зараз одна із найбільших проблем для людей з хронічним болем – аптеки не хочуть відпускати ці препарати, посилаються на жорсткі умови. Згоден, умови для аптек, які відпускатимуть такі препарати, треба спрощувати.

- А щодо in bulk – чула про цей термін лише в контексті виробників ліків.

- Це коли аптека може закупати ліки не в  пакованні по 10-20 пігулок, а у великому "лікарняному" пакованні. А коли людина приходить за ліками, їй уже в самій аптеці фасують необхідну кількість ліків в недороге аптечне паковання. Завдяки цьому зменшуються видатки на паковання виробників. Це є сьогодні в багатьох цивілізованих країнах і це також знижує вартість.

- Є багато відгуків, що іноді за кордоном ліки дешевші, ніж в Україні. Це пояснюється тим, що держава чи місцева влада частково компенсує аптекам або виробникам ціну на певні препарати?

- Розповідати, що в Європі ліки коштують дешевше, ніж в Україні, тому що там держава реінбурсує, це теж така часткова маніпуляція. Ми ж порівнюємо ціни на первісну, не реінбурсовану ціну.

Ще один важливий момент. У нас є, на мою думку, не дуже правильна історія з маркетинговими платежами від виробника до аптечних мереж. Дивіться, у високих цінах на ліки немає когось одного крайнього. На ринку є три гравці – виробник, дистрибʼютор і аптека. Сказати, що винні лише аптеки, ми не можемо, так само виробники і дистрибʼютори. Виробники сьогодні кажуть – ми б знизили ціни, але у нас є маркетингові платежі, без яких аптека не пускає на полиці.

- Наскільки чула, скаржаться переважно на дві компанії, що майже монополізували ринок – БАДм і Оптима-фарм, які всіх інших не пускають в аптеки.

- У нас 300 компаній мають дистрибʼюторські ліцензії. Що значить "не дають"?

- Змушують аптеки підписувати ексклюзивну угоду, наприклад.

- Це вигадки, умови рівні для всіх 300. Щоб вирівняти ситуацію з маркетинговими платежами, ми зараз у законі прописали, що завод не має права будь-кому з дистрибʼюторів відпускати ліки за іншими умовами. Тобто, умови для всіх мають бути рівними.

- Так, іноді виробники відпускали ліки аптекам за меншою ціною, і це давало конкурентну перевагу.

- А маркетинг – це не про дистрибʼюторів, це про умови співпраці виробників з аптеками. Наприклад, сьогодні в Україні зареєстровано 100 диклофенаків, включаючи власні торгові марки аптек. Про що ми кажемо? Чому, наприклад, треба продати диклофенак однієї компанії, а не іншої? Людина має обирати сама. Але за те, що найвигідніше місце в аптеці займають препарати певної компанії, вони просять 15-20% від вартості препарату, так звані маркетингові послуги. А з деяких іноземних компаній навіть 60 вже беруть.

- Тобто ми фіксуємо ціну виробника і дистрибʼютора?

- Ми нічого не фіксуємо, просто кажемо, що маркетинг заборонено. На ті 100 з ТОП за рішенням РНБО повністю зняті, це постанова Уряду, на інші ліки ні, бо маркетинг потрібен, завод має просувати свою продукцію.

- Цікаво, як це буде контролюватись? Аптекам все одно треба щось викладати на прилавок, хто доведе, що це не за гроші?

- Це вже завдання до органів контролю. Далі, які ще вводяться новації. Кожного місяця буде складатися електронний каталог, де буде позначатись найдешевша ціна на діючу речовину. Всі виробники можуть подаватись, але вказана в каталозі ціна буде референтна середній ціні в трьох сусідніх країнах Східної Європи, так само, як зараз є на реімбурсовані ліки. (Це ті, що входять до переліку "Доступні ліки" та ліки, які закуповуються державою для лікарень. – Т.Г.)

Тепер в електронному рецепті, який отримає людина, буде вказана найнижча зафіксована державою ціна – це вже з усіма націнками аптеки і дистрибʼютора. І тоді людина, коли прийде в аптеку, буде розуміти, на яку ціну можна орієнтуватись. Якщо в аптеці не буде ліків з найменшою ціною, вона буде втрачати ліцензію. Це ліцензійна вимога, не думаю, що це втручання в комерційну діяльність аптеки. А люди відчують це одразу.

У нас є історія з власними торговими марками, один завод розповів, що їхні краплі в ніс, наприклад, коштують в аптеках 58 грн, а ці самі краплі, вироблені конкурентами на їхньому ж заводі, продаються за 128 грн. Один завод, одна молекула. Тому є речі, які не обумовлені курсовою різницею, вартістю пального, атаками росіян.

- Це стосується всіх ліків на ринку?

- Обмеження не стосуються оригінальних молекул і інноваційних ліків, бо ми не можемо без них. Але більшість ліків на ринку генеричні і українського виробництва. Українські заводи, за деяким винятком, не мають оригінальних препаратів.

- До переліку зі 100 препаратів, до якого зараз входить уже більш як 200, потрапили ліки, які не мають доказової ефективності. Навіщо держава це підтримує?

- Це перелік найуживаніших препаратів. За рішенням РНБО ТОП-100 має бути складений і опублікований. Але він не постійний, буде змінюватись залежно від попиту. Наприклад, взимку, коли більше застудних захворювань, цей перелік один, а влітку інший. На ці препарати має бути знижка в 30% і це не ми встановили, а українські виробники визначили разом з МОЗ.

- Тобто заводи включили туди по десять видів аскорбінок, препарати без доведеної ефективності – і держава з цим погодилась?

- Це лише перший крок. Зараз ринок підписав такий Меморандум з державою. І я вам скажу так, якщо у мене немає можливості зробити знижку, держава мене не змусить. Минулого року населення, без урахування державних і місцевих закупівель, витратило на ліки 175 млрд грн. Ми ж порівнюємо з іншими країнами – з Молдовою. Румунією, Польщею, Болгарією, я вже не говорю про Туреччину. Якби Туреччина була у Євросоюзі, то ціни були б набагато нижчі.

- Але ж у західних країнах працює страхова медицина, що впливає на вибір і ціну ліків.

- Це знов маніпуляція, яку нам вкладають у вуха. Наше НСЗУ – це теж страхова медицина. Там страховка покриває ліки, у нас теж держава покриває там, де фіксовані ціни на ліки. Те, що держава покриває, в ці 175 млрд не входить.

- Мене більше турбують імпортні ліки…

- Якщо це дженерик, то хай він вас не турбує, бо якщо не поставила, наприклад, хорватська компанія, поставить німецька, або українська чи індійська. На оригінальні молекули, там, де немає альтернативи, ці обмеження не діють.

- Тобто, імпортні ліки з ринку не зникнуть?

- Ну, якщо хтось захоче саботувати… Але законодавчо продаж таких товарів ніяк не регулюватиметься. Тут є один чуттєвий момент. У нас деякі іноземні компанії мають тут не репрезентаційний офіс, а саме дистрибʼютора-імпортера. А у нас є обмеження на націнку, яку можуть накладати дистрибʼютори. Що відбувається? Якщо ми зараз сильно обмежимо націнку, наприклад, у нас була націнка на деякі ліки 10% для дистрибʼюторів. Якщо компанія, яка їх представляє, є також і дистрибʼютором, вона отримує 10 відсотків, в неї є офіс, працівники, митні брокери, але вона точно не має логістики. То вона з цих відсотків має поділитись з дистрибʼютором, який займається логістикою. Тоді може статись так, що вони вимушені будуть закрити офіс. Ми це розуміємо. Тому дуже обережно ставилися до обмеження націнки для дистрибʼюторів. Там дохід десь 8-10 відсотків. Видатки на логістику становлять від 2 до 4 відсотків. Тобто 4% залишається заробіток. А тепер порахуймо – 4% від 174 мільярдів гривень. Не малі гроші, скажімо так. Позаминулий рік громадяни придбали ліків за свої власні кошти на 130 мільярдів.

У нас ще була ідея збільшити ПДВ на ліки з 7 до 10% і додати реімбурсацію, щоб більше держава реімбурсувала. Але під час війни в бюджеті немає коштів. Переважна більшість надходжень іде на фінансування сектора оборони.

* * *

Зниження цін на 100 або навіть 200 найпопулярніших препаратів навряд чи якось вагомо вплине за загальний стан справ із високими цінами на ліки. Адже це і так переважно не дорогі препарати. Мало того, це зниження дуже швидко "зʼїсть" інфляція. Тобто, за великим рахунком, зараз учасники ринку вирішили свої проблеми та дали можливість владі зробити красивий піар. При цьому ризик виходу з ринку оригінальних або інноваційних препаратів залишається, і тут все залежить від швидких та адекватних дій уряду.

Але в перспективі наведення порядку на ринку, усунення норм, що призводили до штучного здорожчання ліків, реальна конкуренція, підтримка вітчизняного виробника неодмінно мають вплинути на ціну кожної таблетки, зробити її ціну обґрунтованою та справедливою. А від цього маємо виграти всі ми. Принаймні, на це є надія.

Тетяна Галковська, Цензор. НЕТ