The New York Times: Україна нарощує виробництво озброєнь і просить союзників оплатити це

Автор: Констант Мех'ю, The New York Times

Прагнення зробити країну більш самозабезпеченою у виробництві озброєнь дедалі зростає на тлі переваги Росії у вогневій силі. Це потребує суттєвого фінансування з боку західних партнерів.

Працівник компанії "Українська бронетехніка" працює над автомобілем на заводі цього місяця в центральній Україні. Брендан Гоффман для The New York Times

Дзвін молотків і дзижчання дрилів лунають на заводі в центральній Україні, де працівники збирають габаритні бронетранспортери, на яких війська незабаром вирушать у бій — ця какофонія відображає нинішній момент війни з Росією.

Україна істотно нарощує власне виробництво озброєнь, адже вже не може так, як раніше, покладатися на дедалі більш непевні постачання зброї від союзників. Торік компанія "Українська бронетехніка", приватне підприємство, що керує заводом бронетехніки, випустила вдвічі більше машин, ніж попереднього року, за словами Владислава Бельбаса, генерального директора.

"Але цього недостатньо", — сказав пан Бельбас під час недавнього візиту на завод, де також працює лінія збірки мінометів. "Потрібно виробляти більше".

Його погляд відображає наростаюче переосмислення ситуації в Україні після трьох із половиною років війни. Непослідовна підтримка України з боку президента Трампа поставила під сумнів подальшу підтримку Сполучених Штатів — найбільшого постачальника зброї для Києва. Адміністрація Трампа нещодавно призупинила деякі поставки зброї, але потім змінила курс і погодилася продавати озброєння європейським союзникам, які потім передаватимуть його Україні.

Минулого року компанія "Українська бронетехніка", приватне підприємство, що керує заводом бронетехніки, подвоїла випуск броньованих машин порівняно з попереднім роком, за словами генерального директора Владислава Бельбаса... Брендан Гоффман для The New York Times

Навіть за більшої впевненості у постачанні західної зброї її обсяги досі не відповідають потребам України для відбиття російського вторгнення.

Ця реальність спричинила фундаментальну зміну у зверненнях України до західних союзників. Якщо раніше, на початку війни, переважно просили озброєння, то тепер Україна дедалі частіше просить гроші на власне виробництво зброї. Ця ініціатива охоплює широкий спектр приватних і державних підприємств, що займаються виготовленням техніки, двигунів, електроніки, зброї та боєприпасів.
На початку війни 2022 року Україна переважно покладалася на артилерію, снаряди та кулемети, передані західними партнерами. Нині, за словами президента Володимира Зеленського, близько 40 відсотків зброї, що використовується на передовій, виробляється в Україні, і цю кількість планується значно збільшити.

Найяскравішим прикладом цього зростаючого самозабезпечення є використання дронів, які нині повсюдно присутні на полі бою та майже повністю виробляються в Україні.

"Це не дає повного спокою, але дає більшу моральну впевненість у тому, що ми не залишимося з порожніми руками", — сказав пан Зеленський у лютому про стрімкий розвиток оборонної промисловості України.

Мінометні пускові установки на виробничому підприємстві компанії "Українська бронетехніка". На заводі також працює лінія збірки мінометів... Брендан Гоффман для The New York Times

Щоб іще більше наростити виробництво, Україні потрібні додаткові кошти, яких їй украй бракує. За словами Олени Білоусової, експертки з оборонної промисловості Київської школи економіки, Україна має виробничі потужності, здатні щороку випускати військову техніку на 35 млрд доларів, але фактично виробляє лише приблизно на 15 млрд і не може дозволити собі більше.

"Питання фінансування є вузьким місцем для нашої оборонної промисловості", — сказала в інтерв’ю пані Білоусова.

Минулого року угода з кількома союзниками надала понад 500 мільйонів доларів для українських виробників зброї. Ця сума має подвоїтися цього року, але й вона все одно буде далеко недостатньою, щоб закрити розрив між виробничими можливостями та фінансуванням, і Україна прагне забезпечити фінансування від більшої кількості країн.

Додатковим фактором тиску для збільшення виробництва зброї є сама російська військова машина, яка значно розширилася під час війни. Бюджет оборони Росії цього року становить щонайменше 150 мільярдів доларів — приблизно втричі більше за український.

/відео/Працівник "Української бронетехніки" зварює раму автомобіля.

Нині Росія виробляє за три місяці втричі більше боєприпасів, ніж весь НАТО за рік, заявив Марк Рютте, генеральний секретар альянсу, в недавньому інтерв’ю.

Нерівність у виробництві озброєнь надала Росії величезну перевагу вогневої потужності на полі бою, навіть у таких сферах, як безпілотники, які раніше домінували у України. Українські військові, що обороняють прифронтове місто Костянтинівка на сході, кажуть, що російські ударні дрони цілодобово моніторять поле бою, відстежуючи все, що рухається.

Графіті на розбомбленій залізничній станції в Костянтинівці передають настрій: хоч і частково стертими, на стіні, що була вибита, ще можна прочитати англійською: "Not asking too much. We just need artillery shells and aviation. Rest we do ourselves." ("Не просимо забагато. Нам потрібні лише артилерійські снаряди та авіація. Решту зробимо самі.")

Не маючи змоги зрівнятися з вогнем ворога, Україна змушена пристосовуватися.

Спираючись на відгуки військових із передової, "Українська бронетехніка" почала виробляти техніку, спеціально розроблену для уникнення ворожих дронів на полі бою, зокрема легкий багі, який може розвивати швидкість до 90 миль на годину, щоб випереджати безпілотники. Конструкція мінімалістична: металевий каркас без даху, підвіска, два сидіння і жодного спідометра.

Навіщо він вам потрібен? — зі усмішкою запитав пан Бельбас, оглядаючи завод.

The New York Times погодилася не розкривати точне розташування заводу, бо Росія систематично атакує виробничі об’єкти зі зброєю в Україні.

Графіті на розбомбленій залізничній станції в Костянтинівці, частково стерті там, де вибита стіна, англійською мовою читаються так: "Not asking too much. We just need artillery shells and aviation. Rest we do ourselves." ("Не просимо забагато. Нам потрібні лише артилерійські снаряди та авіація. Решту зробимо самі.") — Девід Гуттенфельдер/The New York Times

"Українська бронетехніка" також виробляє великий безпілотний транспортер, що демонструє зростаючу роботизацію поля бою. Фактично це безпілотний корабель‑матка, призначений для транспортування менших дистанційно керованих машин на передову. Менші дрони, у свою чергу, доставляють їжу та боєприпаси до бойових позицій, а транспортер виконує роль ретранслятора для передачі сигналу.

Пан Бельбас зазначив, що роботизовані машини розроблені для того, щоб зберегти життя обмеженої кількості українських військових, уберігаючи їх від ризикованих завдань, таких як постачання підрозділів на передовій.

"Також це питання грошей", — визнав він. Український уряд виплачує 15 мільйонів гривень, або близько 360 тисяч доларів, як компенсацію сім’ї кожного загиблого солдата. Виробництво такої машини "в п’ять разів дешевше", — додав пан Бельбас.

Ці інновації становлять лише незначну частку продукції компанії. Основний обсяг її виробництва, як і раніше, припадає на базове фронтове озброєння, зокрема міномети — зброю, яка надійно працює за будь‑яких погодних умов, на відміну від дронів.

"Міномети — це безсмертна класика зброї", — сказав пан Бельбас, заходячи до складу, заставленого мінометами на двоколісних шасі. Минулого року компанія виготовила близько 1000 мінометів, приблизно вдвічі більше, ніж у попередньому році.

На початку війни українські війська використовували самохідні гаубиці Caesar — великі гармати, встановлені на важкі вантажівки, для ураження позицій росіян. Тепер вони здебільшого перейшли на вітчизняний аналог — "Богдану", виробляючи майже 20 одиниць на місяць, повідомляють українські посадовці.

Працівники компанії "Українська бронетехніка" працюють над виготовленням мінометних установок. Фото: Брендан Гоффман для The New York Times

Пані Білоусова, експертка з оборонної промисловості, заявила, що Україна нині виробляє більше артилерійських систем щомісяця, ніж усі європейські країни разом узяті. Щодо мінометів, пан Бельбас оцінив, що Україна з минулого року повністю забезпечена власним виробництвом як мінометних установок, так і снарядів. Це різка зміна порівняно з початком війни, коли майже всі мінометні снаряди імпортувалися.

Київ також оголосив про плани розробляти більш високотехнологічне озброєння, зокрема системи протиповітряної оборони — саме той тип озброєння, щодо якого адміністрація Трампа нещодавно різко змінила свою позицію. (Пан Трамп заявив, що не знає, хто призупинив постачання зброї)

Ці високотехнологічні системи дорогі у розробці та виробництві, і Київ не може дозволити собі фінансувати їх самотужки. Пан Бельбас повідомив, що контракти з українським Міноборони на виробництво більшої кількості мінометів, значно простішої зброї, залишилися невиконаними через нестачу фінансування.

Щоб розширити свої можливості, Київ нещодавно започаткував нову ініціативу, запросивши союзників розмістити на своїй території виробничі потужності для українських виробників озброєння. Відповідно до цієї моделі Україна надаватиме експертизу, а західні партнери — кошти та виробничі майданчики, недосяжні для російських ударів.

Данія стала першою країною, яка офіційно підтримала цей план на початку липня, а пан Зеленський заявив, що "буде більше таких угод".
З огляду на подвійні загрози російського експансіонізму та зменшення зобов’язань США перед НАТО, Європа також нарощує військові видатки та виробництво зброї. Українські посадовці сподіваються, що це означатиме опору на напрацьовану Україною експертизу для переозброєння континенту.

"Україні потрібні інвестиції. Потрібні навички, потрібні технології", — сказав пан Зеленський західним союзникам цього місяця в Римі. "І все, що ми зараз будуємо для захисту України, допоможе також захистити вас".

"Новатор" — броньована машина, виготовлена компанією "Українська бронетехніка". Фото: Брендан Гоффман для The New York Times

Автор - Констант Мех'ю, The New York Times

Дарія Митюк та Ольга Коновалова долучилися до підготовки матеріалу.

Констант Мех'ю висвітлює війну в Україні, зокрема розвиток подій на фронті, атаки на цивільні об’єкти та вплив війни на населення.

Переклад Цензор.НЕТ.