Путін боїться його – 20 000 українців хочуть воювати за нього

Автор: Максим Такер, The Times

Новий командувач 3-го армійського корпусу України має широкі плечі і товсту шкіру.

46-річний полковник Андрій Білецький залишається суперечливою фігурою, оскільки очолював батальйон, членами якого були прихильники вищості білої раси.
АНТОН ШТУКА ДЛЯ THE TIMES

Ненависний і той, кого боїться президент Путін як обличчя українського націоналізму, 46-річний полковник Андрій Білецький пережив спроби вбивства і звинувачення в неонацизмі, які поклали б край більшості кар'єр. Однак тепер він несе відповідальність за життя 20 000 солдатів, піднявшись до командування, хоча й не має формальної військової освіти.

Йому доручено утримувати більш як десяту частину лінії фронту, і він формує п'ять бригад у корпус, мотивований сильною націоналістичною ідеологією, про що розповідає The Times у Києві у своєму першому інтерв'ю міжнародним ЗМІ за понад десять років. "Сектор, який я взяв під своє командування, є одним із двох основних напрямків російського наступу", — каже він. "У [районі Лимана] Україна втрачала близько 60 квадратних кілометрів на місяць до нашого приходу. Нам вдалося майже повністю зупинити просування ворога".

3-тя штурмова бригада поблизу Андріївки, Донецька область, серпень 2023 року. Фото АР

Білецький не новачок у суперечках і залишається дуже суперечливою фігурою в Україні, хоча його вважають одним із найефективніших військових командирів країни. Він вперше навчився битися з проросійськими демонстрантами на вулицях свого рідного міста Харкова, що за 30 км від російського кордону, і вдосконалив свої бойові навички під час ув’язнення як керівник націоналістичної групи "Патріот України".

У 2014 році, коли Росія анексувала Крим і розпочала гібридне вторгнення на Донбас, він заснував і очолив батальйон "Азов", який швидко став мішенню російської пропаганди через свою ефективність на полі бою та відкрите прийняття членів, які підтримують вищість білої раси. Того ж року він був обраний незалежним депутатом на ультраправій платформі. Білецький був звинувачений у написанні антисемітського коментаря в 2010 році, що він категорично заперечує. Сьогодні, однак, він представляє себе як реформовану особистість. "Насправді це була російська вигадка", — каже він про звинувачення, висунуті проти нього в 2010 році. "Я можу однозначно сказати, що я не антисеміт. У моїй бригаді є євреї, в тому числі громадяни Ізраїлю. У нас є ротні командири, взводні командири, медичні офіцери, які є євреями".

Значною мірою відійшовши від риторики своєї бунтівної молодості, коли він виступав разом з ораторами, які засуджували геїв і мігрантів, він каже, що зараз "в основному" готовий захищати їхні права, щоб його країна могла тісніше інтегруватися з Європою. "Як не дивно, зараз ми захищаємо права цих людей набагато більше, ніж якби прийшли росіяни".

Поворотним моментом для реабілітації Білецького став 2023 рік, коли після захоплення більшої частини керівництва "Азова" під час облоги "Азовсталі" він сформував 1-шу штурмову бригаду. Вона набула майже культового статусу.

3-й армійський корпус тренується за допомогою безпілотників та ближнього бою в центрі в Києві
АНТОН ШТУКА ДЛЯ THE TIMES

АНТОН ШТУКА ДЛЯ THE TIMES

Білецький був підвищений до командира корпусу в травні цього року, коли Україна прагнула реформувати свою армію, перейшовши від системи бригад до системи корпусів. Раніше десятки розрізнених бригад і менших підрозділів чергувалися в регіональних командних центрах, що створювало плутанину щодо їхніх можливостей і координації.

Система корпусів має на меті об'єднати кілька бригад під командуванням офіцерів, які постійно відповідають за їхнє благополуччя, що дасть штабним офіцерам краще розуміння сильних і слабких сторін кожного підрозділу, поліпшить координацію та обмін розвідданими і досвідом. Підвищення Білецького в основному пов'язане з ефективністю його бригади, що складається виключно з добровольців, переважно молодих, багато з яких є затятими прихильниками правих поглядів. Зараз він розподіляє загартованих у боях ветеранів 3-ї штурмової бригади по корпусу, ділячись досвідченими офіцерами та сержантами з чотирма іншими бригадами, каже він.

Бригада відома як одна з найзапекліших бойових частин країни, і прихильники України звертаються до Білецького, коли хочуть пожертвувати зброю. Наприклад, у липні прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня зустрілася з ним, щоб передати 42 нові броньовані бойові машини Patria. Велика Британія пожертвувала щонайменше 2 самохідні гаубиці AS90.

У той час, коли зусилля з набору новобранців зазнають труднощів, а бригади недоукомплектовані, виснажені і все більше деморалізовані, його бригада перебуває в повному складі і продовжує зростати. Тоді як інші підрозділи відступають в околицях міст Покровськ і Костянтинівка, вони міцно тримаються в Лимані та Ізюмі.

Підвищивши Білецького, колишнього депутата від опозиції, президент Зеленський розширив вплив потенційного суперника. Однак для Білецького будь-яке політичне майбутнє здається далеким.

Сьогодні він зосереджений на добробуті своїх солдатів: якості їхнього харчування, умовах та спорядженні. Іншим ключовим компонентом, за його словами, є ідеологія. "Незалежно від того, як людина опинилася на війні, вона зіткнеться з питанням власної смертності. У цей момент матеріальні стимули не мають значення, ніхто не готовий померти за гроші", — каже він. "У найважчі моменти людина повинна ідентифікувати себе — з воїном, з військовим братством і з місією, яка є більшою за неї саму". Війська Білецького — це віруючі люди.

Коли The Times відвідала їхню ділянку фронту, солдати на передовій говорили про Білецького з повагою, називаючи його по батькові, що зазвичай використовується для ввічливого звернення до людини особисто. "У нас є дискусійні клуби, де люди обговорюють не тільки війну, а й майбутні технології, бізнес-ідеї, шлях розвитку країни", — пояснює Білецький. "Вони відчувають себе воїнами, але також і громадянами, які мають повне право висловлюватися і думати про майбутнє".

Його підлеглі віддають йому належне за те, що він не боїться протистояти старшим офіцерам. Білецький визнає, що іноді він вступав з ними в сутички. "Іноді в 3-й бригаді "розмова віч-на-віч" вважається доречною і прийнятною — але тільки у виняткових випадках", — каже він. "Мені доводилося так розмовляти з деякими старшими офіцерами під час цієї війни. Тому що я вважав те, що вони робили, відвертою зрадою своїх солдатів".

Ветерани полку "Азов" на засіданні політичної партії "Національний корпус". ГЕНЯ САВІЛОВ/AFP/GETTY IMAGES

Були повідомлення про те, що іноді застосовувалося насильство як дисциплінарне покарання за невдачі в бою або в минулому через політичні розбіжності, але він це заперечує. "Є екстремальні умови, і іноді є екстремальні дії. Це неправда, я не б'ю підлеглих".

В Ізюмському секторі Білецький відкрив свою ділянку фронту для західної оборонної промисловості.

"Я завжди кажу своїм людям: у найближчому майбутньому ми не будемо воювати з Великою Британією, США чи Францією. Тому ми повністю відкриті до співпраці з технологічними компаніями з цих країн", — каже він. "Ми надаємо повний доступ. Наша велика перевага полягає в тому, що ми надаємо аналітичні звіти, результати випробувань, фактичні дані про використання на полі бою — тому люди хочуть з нами працювати. Очевидно, що це дає нам доступ до передових технологій".

Попри відносні успіхи, яких це дало змогу досягти його бригаді, Білецький визнає, що Україна "потребує швидких переговорів" через реальну ситуацію на передовій. Він додає, що найкращим варіантом для його країни є утримання росіян у патовій ситуації.

"Переговори будуть ефективними лише тоді, коли їхні успіхи впадуть до нуля, а втрати будуть високими", — каже він. "Тільки тоді вони серйозно сядуть за стіл переговорів. До того часу будь-які переговори будуть лише тактикою затягування часу, поки вони не зможуть розпочати нові наступальні операції".

Навіть якщо буде укладено хиткий мир, Україна повинна мілітаризувати своє суспільство за зразком Ізраїлю, каже він, з метою відвоювання території. "Наш військово-промисловий комплекс може стати серйозним рушієм економіки України після війни. Ми не можемо жити за рахунок пожертв і субсидій. Наш досвід і велика українська армія можуть стати ключовим компонентом європейської безпеки".

"Я вірю, що ми відвоюємо нашу територію", — додає він. "Я переконаний, що Росія зіткнеться з періодом внутрішніх заворушень. До того часу ми повинні мати єдине суспільство і сильну військову силу, щоб — як Азербайджан у Нагірному Карабасі — ми могли швидко повернути те, що належить нам, коли настане така можливість".

Тим часом війська Білецького здобули культурний авторитет. Музиканти бригади співпрацюють з українськими рок- і попзірками. Її солдати є головними героями майбутнього документального фільму "2000 метрів до Андріївки", знятого продюсерами-лауреатами "Оскара" за фільм "20 днів у Маріуполі". Білецький каже, що фільм йому сподобався, попри жорстоко відверте зображення втрат його бригади під час захоплення села, яке згодом було відбито. Він додає, що навчився на своїх помилках. "Під час штурму Андріївки ми спочатку обрали південний напрямок як ключову вісь. Це призвело до затягування операції та втрат, яких, можливо, можна було уникнути. Зрештою, остаточне рішення я прийняв сам".

Деякі втрати болючіші за інші. "Завжди найважче втрачати своїх прямих підлеглих, бо ти відчуваєш, що, можливо, не зробив усе на 100 % правильно. Ось чому сьогодні загинув один або кілька хлопців. Це завжди важко".

Білецький каже, що з часу вторгнення 2022 року він втратив п’ятьох близьких друзів. " З друзями все інакше — втратити підлеглих може бути важче, але з друзями інша річ – увечері вже немає з ким поговорити. Просто подзвонити і поділитися своїми враженнями від дня. Це інший вид втрати".

Білецький вірить, що Україна поверне собі території, втрачені на користь Росії.

Білецький вірить, що Україна поверне втрачені Росією території
АНТОН ШТУКА ДЛЯ THE TIMES

Білецький каже, що бачить своє майбутнє у військовій сфері, але його репутація ефективного лідера робить його все більш впливовою політичною силою в Україні в умовах війни. Він не побоявся критикувати недавню спробу Зеленського захопити контроль над антикорупційними органами України. "Я вважаю, що цей крок є невиправданим і недоречним у воєнний час", — каже він.

Його бачення майбутнього, за його словами, передбачає постійно мілітаризоване суспільство, яке фактично стане армією та арсеналом Європи, яка виявилася надзвичайно повільною у створенні власних.

Однак воно має бути демократичним, а не авторитарним, каже він, в черговій завуальованій критиці Зеленського. "Максимальна централізація по суті вбиває все. На мою думку, я добре виконую свою роботу, тому вважаю, що маю право говорити чесно і називати речі своїми іменами".

Автор - Максим Такер, The Times

Переклад Цензор.НЕТ