Піхота відступає

Автор: Сергій Чуріков

Піхота відступає. 3280 метрів від першої позиції в Залізному до крайньої позиції в Торецьку за 232 днів. Моя рота. 14 метрів на добу, менше кроку за годину.

Але ми добре зробили свою роботу. За 1000 днів ворог окупував менше ніж 1 % території України. Це стало одним з козирів на переговорах з Трампом.

Я не військовий експерт, академій не закінчував. Але я фізично був на багатьох цих метрах. Безпосередньо брав участь і управляв боєм. Перед Торецьким, Покровський, Лиманський, Купянський, Бахмутський напрямки. Маю дві думки з цього приводу.

Не варто міряти успіх війни в квадратних кілометрах. Перша мета військових зусиль - це знищення ворожої армії, тільки потім захоплення території супротивника, яку він може використати для поповнення свого війська. Це не я винайшов - це Клаузевіц, класик військового мистецтва. Тобто захоплення малозаселених районів чи зруйнованих міст, з яких евакуйовано населення, не дає ворогу істотної переваги у війні.

Утримування позицій за будь-яку ціну в результаті призводить до ще більших втрат територій. Обороняючи "до останнього" невигідні рубежі ми потім просто не маємо людей, щоб стояти на вигідних. І людей не вберегли і позиції втратили… (не можу у відкритому доступі наводити конкретні приклади, але вони є).

Принцип оборони "ні кроку назад", тобто утримування позицій за будь-яку ціну та розміщення піхоти в кілзоні для позначення контрольованих нами територій призводить до сумнівних наслідків та великих втрат в підрозділах переднього краю, зокрема в піхоті.

Наші втрати невеликі, відносно мобілізаційного потенціалу країни, але руйнівні відносно до підготовлених та досвідчених піхотинців рівня командир відділення та нижче. Боєздатність української піхоти підтримується тільки тим, що вдається зберегти бойових офіцерів та сержантів рівня вище від командира відділення. Але деградація піхоти посилюється. Що призводить до збільшення втрат та зниження боєздатності.

Коли мене один генерал спитав, що мені потрібно понад усе, я сказав : "Не міняйте моїх солдатів на 200 метрів лісу".

Ми успішні в стримуванні ворога не через те, що "ні кроку назад" працює. А через те, що пожертвували для цього найкращою піхотою у світі. Таких бійців як у моєму взводі в березні 2023 року я вже не назбираю в цілій роті.

Збережемо військо - збережемо Україну. Змінимось, або помрем.

Сергій Чуріков,100 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ