Оператор БПЛА "Вампір", позивний Колектор: "Моя робота проста: приїхати на позицію, взяти пульт в руки і зробити п***ам" дуже боляче"

Автор: Євген Кузьменко

…На бесіду з Цензором Колектор прийшов у балаклаві, ще й декоративній: страшний череп прикрашали вампірячі ікла.

Спитав його: чи це справді необхідно? Ви ж не розвідник і не конструктор, на яких може полювати ворог. "Лише" оператор "Вампірів" у підрозділі "Шершні Довбуша" - батальйоні безпілотних систем 68-ї окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша.

Натомість отримав таку відповідь:

- Думаю, на даному етапі пілоти і розвідка – це є дуже жирна ціль для ворога. Ми доставляємо достатньо проблем в їхній логістиці і будь-яких планах - тому можемо бути ціллю для їхнього полювання як в межах бойових дій, так і у цивільному житті. У них є свої агенти (ждуни), які теж можуть робити нам дуже неприємно.

Детальніше про те, чому герою цього інтерв’ю краще не "світити" своє обличчя, читач у цій бесіді довідається далі по тексту. А поки – ще одне питання про самоідентифікацію:

- Позивний у вас дещо зловісний. А чому саме Колектор? До війни були податківцем?

- Насправді, ні. До війни я працював в охоронній сфері. Був начальником охорони. А у війську побратими дали такий позивний за моїм зовнішнім виглядом.

- Що, вигляд такий, що лише бити в руках не вистачає?

- Трошки є. До цього у мене був інший позивний. А коли прибув до підрозділу, вже прибилося Колектор.

- У складі "Шершнів Довбуша" ви працюєте з дуже помітним типом БпЛА – "Вампіром". Може розповісти читачеві, що це за БПЛА?

- Це гексакоптер, перероблений під бомбінг. Задачі ми виконуємо різні. По-перше, робимо нашим хлопцям доставки провізії на передні позиції. Ще займаємося бомбінгом, мінуванням, відпрацьовуємо ворожі цілі. Бомбер несе плюс-мінус до 20 кілограмів, залежно від відстані.

- Спершу "Вампіри" несли близько 15 кілограмів. Тобто зараз можливості дещо збільшилися.

- Насправді це залежить від майстерності пілотування пілота; від того, як він може пілотувати. Треба враховувати погодні умови, вітер. Якщо вітер в бік противника, можна взяти до 20 кілограмів і занести на 6 кілометрів від лінії боєзіткнення. Дивлячись, де буде позиція – поблизу ЛБЗ, подалі від ЛБЗ. Ці моменти треба враховувати і від них відштовхуватися. Я свою максимальну вагу – 14 або 15 кілограмів - заніс на 15 кілометрів від точки зльоту.

- А як щодо висот, на яких літаєте?

- У кожного по-різному. Я раніше літав дуже низько, бо противник вважав (і ставив акцентування), що БпЛА Вампір – "Баба Яга", як вони називають, літає дуже високо.

- Тобто ви працювали на ефекті несподіванки?

- Авжеж. Я залітав на низьких висотах. Коли потрібно, підіймався, опускався. Не летів на одній висоті.

- По яких цілях переважно доводиться працювати?

- Останнім часом відпрацьовував "колег" - ворожих пілотів. Це моє хобі, яке я дуже люблю. Щоб зробити трошки легше нашій роботі, щоб хлопцям було легше заїжджати – відпрацьовую ворожих пілотів.

- Додатковий привід закривати обличчя, бо за такого хобі до вас моє бути особлива увага "колег" з того боку. Скажіть, бити по своїх візаві з підрозділів БПЛА - це ж взагалі майже ціль номер 1 для обох сторін?

- Думаю, зараз такий час, що БпЛА – засіб, який завдає дуже великого ураження. Як для противника, так і для нас. І щоб нам було легше діставатися до наших точок роботи, треба відпрацьовувати ворожих пілотів. Бо вони зараз своїми FPV роблять і мінування,і бомблять. Дуже проблематично для нашої логістики. Займає деякий час, щоб розчистити нам дорогу і дістатися точки. Плюс – тут я буду казати за БпЛА "Вампір" – ми робимо їм дуже боляче у самі непідходящі моменти. Бо ми можемо по ним деякий час не відпрацьовувати - а вночі прилітає Баба-Яга і розносить 5 позицій. І це уже для них проблема - їх відновити.

- А звідки у них пішла ця назва для наших "Вампірів" – Баба-Яга?

- Це не тільки Вампірів, це будь-яких великих дронів. Думаю, ще коли вони тільки почали з’являться і прозвали їх Баба-Яга, бо вона шумна і з’являється лише вночі.

- А по цих "колегах" якими боєприпасами працюєте? Термобаричними, кумулятивними чи осколково-фугасними?

- В залежності від того, яка це позиція, за даними розвідки, що там є. За основу я беру осколково-фугасні боєприпаси. І якщо можу підпалити їм щось – бліндаж, укриття якесь – беру з собою ще й запальнички. Якщо не зможу, то беру ще легенького термобарчика - і роблю їм бабах.

- Ви зараз розповідаєте, наче кулінар, який пригощає клієнта різними смаколиками.

- Так, заношу такі смачні цукерочки від української Баби-Яги, яка ворогів дуже не любить і хоче, щоб вони якомога скорішу звідси вже з’ї*алися до своєї Рашки. І щоб українці жили свої спокійним життям.

- А ворог має уявлення про ваше розташування? Який вигляд мають його спроби вас вивести з ладу?

- Думаю що, вони плюс-мінус знають характеристики наших дронів. Також, думаю, ділять місто на квадрати і, приблизно розуміючи, що ми можемо десь в цьому квадраті перебувати, намагаються розбирати його КАБами. А якщо дістають гради – то градами. Якщо ні, у них є славнозвісний дрон з гівна і палок – "Молнія", яка просто хаотично літає і розбирає хати. Але якщо по факту їхня розвідка відпрацювала – знайшла старлінк, антени, ще щось, бойовий склад на точці - туди одразу щось буде прилітати. Але не факт, що це буде позиція. Знаючи, що вони будуть бити, ми кожний крок продумуємо наперед, щоб наш бойовий склад, розрахунок був цілим. Якесь обладнання міняється за 15-20 хвилин - і ми все одно будемо працювати далі. Тому що це війна, обладнання може пошкодитися і від КАБа, і від Граду, і від осколків.

- Друже Колекторе, а скільки людей у вас в екіпажі?

- Наразі в мене немає постійного екіпажу. Я їжджу з усіма хлопцями з нашої бандейки так званої і працюю з усіма. Працюю, навчаю.

- Типовий екіпаж, з яким ви їздите - скільки у ньому людей і які в них функції?

- У нас зараз такий план дій, щоб кожен військовослужбовець, який приходить до "Вампірів", був універсальний боєць. Щоб він міг і споряджати, і літати і, на крайній випадок, заїжджати.

- Тобто щоб була максимальна взаємозамінність? Один день ти їдеш пілотом, інший - штурманом, а колись можеш і техніком відпрацювати?

- 100%. На позиції ми всі робимо одну роботу, і кожен один одному допомагає.

- РЕБ ворога створює вам великі проблеми?

- Зараз трошки вже зрозуміло, як він працює і як можна під ним працювати. Інколи так, створює проблеми. Ми не можемо на дальні відстані літати та закривати цілі у вигляді улюблених моїх "колег". Тоді відпрацьовуємо піхотні укриття де накопичується особовий склад противника, десь міномет чи гармату.

- Наскільки оптоволокно змінило хід війни на рівні БпЛА?

- На початках дуже багато було цього, як я називаю його, лайна. Бо в першу чергу це оптоволокно шкодить екології. Просто одночасно смажить і літає по полю. Всі поля були у цьому оптоволокні. Зараз вони його використовують менше і в інших цілях. Якщо раніше їм просто було цікаво, що це таке і вони навчалися тільки на ньому літати, то зараз вони відправляють fpv-ждун на оптоволокні, який може залетіти в якесь незручне місце і просто чекати на свою жертву. Тобто зараз оптоволокна не так багато, як було на початках.

- Зараз, як і останні місяці, усі погляди на цій війні прикуті до Покровська. Ви теж воюєте на цьому напрямку. Як дивитеся на ситуацію у найближчій перспективі?

- Мій наставник, який вчив мене літати на Бабі-Язі, казав, що треба завжди готуватися до гіршого, бути готовим до різних подій у нашій ситуацій. Наразі якщо орки увійдуть до Покровська, то будуть дуже тяжкі вуличні бої; стане важче працювати дронами. Та наданий час ,який би він тяжкий не був для нас у Покровську все під контролем. Головне щоб напочатку активних штурмових діях під*ри просто не зайшли до міста через якісь дірочки в нашій обороні, які вони намацують. Вони зараз поновлюють своі сили, а ми - далі тримаємо оборону. На осінь, думаю, у Покровськ буде дуже тяжко заходити ворогу, як техніці, так і ворожій піхоті. Ворогу буде тяжко заходити, бо будуть дощі, болото. Під’їзди до Покровська зі сторони супротивника - переважно по посадках. У посадках буде болото. Машини будуть просто грузнути. Також не треба забувати, що наші хлопці-fpvшники також відпрацьовують їхню логістику. Дуже гарно відпрацьовують. Якщо не помиляюсь, то на 20+ кілометрів від ЛБЗ наші хлопці перебивають їм логістику. Вони катаються якось мотоциклами, квадроциклами, пішими загонами, які завозять їм провізію, БК та іншу єрунду на позиції. То хлопці відпрацьовують ворога дуже гарно. Так що п*дорам тяжко відновляти свої запаси.

- Спитаю про дедалі масованіші атаки ворогом нашого тилу та прифронтових міст. До чого нам готуватися восени і взимку?

- Думаю, що наш тил вже знає, як виживати у скрутні часи, коли немає електрики, тепла, води. Люди в тилу вже чудово розуміють, як їм справлятися. Очікувати завжди треба найгіршого і готуватися до найгіршого. Тому що коли ти знаєш, що стане така чи інша ситуація, зможеш спокійно і з холодним розумом розуміти, що тобі потрібно робити у тилу… Я нещодавно повернувся з відпустки. Не в усіх містах України люди відчувають цю війну. Хіба тільки в якихось моментах, коли кацапня завдає ударів шахедами і ракетами по їхніх містах. Лише тоді більша частина населення згадує про війну і починає допомагати війську. Наразі дуже важко з логістикою, багато машин підривається, потрібно багато засобів. Я не кажу, що держава нам з цим не допомагає. Допомагає, чим може. Наприклад, я за рік свого контракту великих проблем не відчував. Забезпечення було дуже гарно - що від держави, що від волонтерів.

Тим не менш, наразі не можна забувати про хлопців які тримають оборону. Треба допомагати – і в першу чергу донатити. Бо якщо у хлопців не буде чим уражати, чим заїжджати, самі розумієте, куди під*ри можуть дійти. Треба не забувати, що ми одна нація, одні люди - і робимо одну справу. І все. Думаю, якщо буде як на початках 2022 року, коли українці стали одним цілим, то ворогу буде дуже неприємно отримувати наші подаруночки.

- Повертаємося до "Шершнів Довбуша" https://shershni68.com/ . Розкажіть, у кого з новачків виходить з нуля більш-менш гарно літати, скажімо, на "вампірах". Може, зацікавиться хтось із потенційних ваших рекрутів.

- Скажу, що БпЛА не є таким тяжким, як воно здається. Все дуже просто. Зазвичай хлопці у мене починають літати за два тижні навчання. Причому спокійно, під контролем набивають руку. Це як в автівці: спочатку її треба відчути, як вона їздить, габарити. Так само і з дроном. Треба його відчувати.

- Чи настільки бажано мати гарний вестибулярний апарат?

- Це більше для fpv, де хлопці літають інколи в окулярах. Нам треба просто дивитися і контролювати борт.

- Ви у "Шершнях Довбуша "від початку?

- Не від початку, і не від початку війни. 13 вересня закінчиться мій перший річний контракт. Я прийшов до війська 13 вересня 2024 року. У "Шершнів Довбуша" поки пройшов навчання десь в кінці листопада. Прийшов по рекрутингу, бо у контракті все дуже сподобалося.

- В перспективи припинення вогню, перемир’я найближчим часом вірите?

- Ні. Але якщо навіть це буде, думаю, це не буде нам дуже на користь. Тому що противник також дуже виснажується. У нього закінчуються сили, моральна стабільність.

- А  на фронті відчувається, що противник виснажений?

- Вони ж розуміють, що ідуть на м'ясо. Думаю, коли вони ідуть, особливо піхота, штурмовики - то себе наперед хоронять. Ми ж бачимо, для чого вони зараз ідуть і яка їхня мобілізація. Їх саджають до тюрем і з тюрем пропонують іти на СВО, щоб не було цієї статті. Мовляв, ви повернетеся додому цілі і живі, і все буде з вами добре. Це можна побачити і у соцмережах і в інтерв’ю з під*рами, які потрапили до нас у полон.

- Цікаво, що їхні яструби теж кажуть: ніякого перемир’я, хохли видохлися, їх менше, їм важче…

- В нас також люди устають, але в нас є одна дуже сильна мотивація – ми захищаємо нашу державу, наші сім’ї. Але я не дуже втомився, тому що для мене, наприклад, вбити під*ра – це як на день народження отримати подарунок. Дуже приємно. Я вмотивований вбивати їх, шкодити їм - щоб не гинули наші хлопці. Моя робота проста: приїхати на позицію, взяти пульт в руки і зробити їм дуже боляче, щоб вони більше не хотіли до нас іти. Була навіть така ситуація: заходила до нас їхня штурмова група. (Це у них зараз дуже поширене: вони заходять малими групами – двійками, трійками, особливо у нічний час. Ми все одно їх бачимо). І попався дуже гарний "спортсмен", я про себе так його назвав. Я хвилин 20 літав над ним та висів, а він просто бігав під Бабою-Ягою з одного боку в інший, щоб утекти. Але у нього нічого не вийшло. Він все одно залишився під тим деревцем, де він заховався…

"Двобій Баби-Яги зі "спортсменом"

А колега його одразу прийняв свою долю - бути "хорошим руським". Просто лежав під своїм плащем, думав, що його не видно. Але прилетіла така цукерочка, як "Кардан", - і він просто улетів у поле почивати з миром. А може і не з миром – як Боженька дасть.

…Вони заходять під плащами, інколи до якоїсь позиції можуть дійти, але щойно ми їх виявимо - вони одразу будуть знешкоджені. Тому намагаємося, щоб вони не доходили до наших передніх позицій, до нашої піхоти, щоб хлопці спокійно себе почували на позиціях і знали, що про них пам’ятають, що вони у безпеці. В разі чого до кацапів прилетить велика пташка та дасть оркам пі***лей!

Увага! "Шершні" збирають кошти на три пікапи, щоб здійснювати логістику між позиціями.

🎯Ціль: 1 000 000.00 ₴

🔗Посилання на банку Моно

https://send.monobank.ua/jar/5BbF1qhsxB

💳Номер картки банки

4874 1000 2817 4921

Поповнення Приват: https://www.privat24.ua/send/3179g

💳 Номер картки волонтерського конверта:

5168 7521 0569 2100

💳 PayPal: [email protected]

Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"

Фото, відео: Колектор, "Шершні Довбуша"