Чи розбудив російський ведмідь Європу: невиправданий оптимізм і холодний душ на безпековому форумі у Варшаві

Автор: Тетяна Ніколаєнко

10 вересня понад 20 російських дронів атакували польський повітряний простір. Щоб відбити цю атаку, були підняті повітряні сили чотирьох країн НАТО, збиття дронів відбувалось завдяки застосуванню F-35 і застосовані ресурси були неспівмірні загрозі. В результаті атаки було зруйновано один будинок, а 4 аеропорти Польщі зупинили свою роботу мінімум на 4 години.

За три тижні по тому аналогічні атаки повторились на низку європейських аеропортів. Але європейці дуже обережно відреагували на ці "вторгнення", так щоб не дійти до застосування 5 статті Північноатлантичного договору.

29-30 вересня у Варшаві відбувся традиційний безпековий форум. І він багато в чому став прецедентний для того, щоб зрозуміти, чи готова Європа до війни взагалі і Польща зокрема.

Росія програє, але її гроші витрачати не будемо

"Це наша війна… Річ не в тому, чи любить хтось Україну, і який історичний досвід із нею мав – хороший чи поганий… Це питання про безпеку та виживання всієї західної цивілізації… Якщо ми програємо цю війну – наслідки торкнуться не лише нашого покоління, а й майбутніх у Польщі, по всій Європі, у США – всюди у світі. Не маймо жодних ілюзій щодо цього", - заявив польський прем’єр Дональд Туск на відкритті форуму.

"Не питаймо, як зберегти повну єдність, як переконати, наприклад, наших американських друзів до більшої та тривалої участі в українському питанні. Насамперед, давайте покажемо, що ми здатні мобілізувати наші суспільства", - додав він.

Попри те, що поляки так і не отримали чіткого і жорсткого коментаря з боку Дональда Трампа щодо подій в Польщі, польський прем’єр вирішив не зраджувати національну традицію обіймати американців міцніше можливого. Але й триматись європейської спільноти.

Туск у своєму виступі наголосив, що США мають право вимагати від Європи більшої залученості в питання власної безпеки. Водночас додавши, що і Європа може очікувати від Вашингтону ставлення до НАТО як до "гаранта виживання нашого світу".

"Нехай вони вчаться один в одного. Нехай ніхто нікому не читає лекцій, але нехай кожен вчиться обов’язків один в одного", – спробував помирити всіх Туск.

Втім, чемпіоном з оптимізму в цей день був не він, а міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, який розпочав свій виступ з того, що "Росія зазнає поразки військово, економічно й політично".

Слід наголосити, що говорив він це в рамках панелі "Підвищення ставок: чи слід боятися Європі?"

"Минуло вже три роки, а Росія так і не досягла жодного прогресу на фронті, а її цивільна економіка нині руйнується через ресурси, які Путін спрямовує на воєнні зусилля. Через ефективність українських збройних сил, які знищують логістичні вузли та енергетичні потужності Росії та через санкції, які ми запровадили й знову збираємося запровадити у координації з адміністрацією Трампа" , - заявив Барро.

"Останні провокації Росії в небі переслідували дві мети: по-перше, приховати поразки Росії на фронті, по-друге, спробувати знеохотити європейські країни до подальшої підтримки України. І, на мою думку, це виявилося вкрай контрпродуктивним, адже спричинило додаткову підтримку України", - запевнив французький міністр.

В принципі, якби в цю ж панель посадили спецпосланника президента Трампа в Україні Кіта Келлога, він би тут мав максимально органічний вигляд в дусі вселенського оптимізму.

"Росія не виграє цю війну. Росія не перетнула Дніпро, не взяла Київ, Харків чи Одесу. Росіянам вдалося захопити лише частину Луганської, Донецької та Запорізької областей", - заявив Келлог під час виступу у вівторок.

Він окремо наголосив на ціні цієї війни, та на тому що вона вже вартувала сторонам мільйона життів, і що її треба завершувати.

Але чого не сказав чітко Келлог, чи може Україна розраховувати на Томагавки та який ще червоний прапорець має перейти росія, щоб Штати таки відреагували.

Останнє питання поставив польський генерал, і відповідь була дуже дипломатична.

У Келлога у Варшаві було два виступи – один персональний, інший в рамках панелі. І от там в кінці ведучий, редактор європейського Politico Ян Ценські спитав генерала, то де власне США в цій війні – вони балансують чи вони всередині спільного табору з європейцями.

І тут треба сказати, що представник Трампа знову виявився занадто хорошим дипломатом як для генерала, зауваживши, що в цій війні вже стільки убитих, що треба і добре шукати якийсь баланс для переговорів, але при цьому нагадав, що США в цій війні не дали жодної зброї росії, але найбільше з усіх надали її Україні.

В що поляки вміють грати - це в створення добрих стосунків із сильними країнами. І на противагу США міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський не забув згадати свою недавню зустріч у Варшаві зі своїм китайським колегою Ван Ї, і те, що лише Китай може змусити росію припинити воювати.

Сікорський наголосив, що Китай зацікавлений у торгівлі з ЄС, а торговельний шлях в Європу через Польщу має бути безпечним. Тому зустріч із китайським колегою Сікорський використав на те, щоб наставити на шлях істинний Лукашенка і попросити не дестабілізувати надалі спільний польсько-білоруський кордон.

"Я особисто вважаю, що Китай - єдина країна, яка насправді може змусити до припинення вогню в цій війні", - підкреслив він.

І нагадав як у січні 2022 року, росія ввела свої війська в Казахстан під час заворушень, але саме під тиском Китаю дуже швидко їх і забрала.

Звісно, що ці два дні були сповнені реляцій про підтримку, але давайте згадаємо, що просив український президент і глава МЗС на форумі в Польщі.

"Україна пропонує Польщі та всім нашим партнерам створити спільний, справді надійний щит проти російських повітряних загроз. Це можливо. Україна може протидіяти всім типам російських дронів і ракет, і якщо ми діятимемо в регіоні разом, у нас буде достатньо зброї та виробничих потужностей для цього", - заявив Володимир Зеленський під час включення на форум.

"Ми розраховуємо на рішучі кроки щодо повного використання російських активів, щоб Україна вже зараз могла закуповувати додаткове озброєння в Америці, в Європі", - зазначив голова українського МЗС Андрій Сибіга.

На жаль, вже відомо, що після зустрічі в Копенгагені наступного дня після варшавського форуму жодного просування в питанні використання російських активів нема. Лідери ЄС не досягли згоди щодо пропозиції надати Україні кредит у розмірі €140 млрд, забезпечений замороженими російськими активами. Проти виступили Бельгія, Франція та Люксембург.

Тепер поговорімо про зброю, її виробництво і єдиний щит.

Крім великого залу з політичними панелями на варшавському форумі було ще кілька форматів, зі спеціалізованими дискусіями.

І кілька з них стосувались якраз розвитку європейського зброярства. І їх варто було послухати.

Про дорослу дівчинку Європу і татка Трампа

"Я справді вважаю Європу велетнем. Це м’який і лінивий велетень, який спав останні 70 чи 80 років і його розбудив не поцілунок чарівного принца, а укус білого ведмедя. Тільки питання, чи ми прокинулись? Думаю, так", - зазначила французька сенаторка Елен Конвей-Муре.

Але, за її словами, зараз більшість країн ЄС стоять перед питанням, чи зможуть вони обійтися без американської підтримки, і з розумінням, що таки ні.

"І проблема, з якою ми стикаємося сьогодні, полягає в тому, що ми беремо участь у перегонах, і це перегони з часом, коли нам потрібно робити деякі речі дуже швидко, тоді як зазвичай для зміни культури потрібен час. І Європа зараз дуже повільна, тому що багато наших партнерів досі не можуть усвідомити, що часи змінились, що США набридло грати в татка, і що Європа - це вже доросла дівчинка, якій тепер доведеться подбати самій про себе", - зазначила Муре.

Як відомо, у травні цього року Європейська комісія виділила €150 млрд у рамках програми SAFE (Security Action for Europe), розподіливши кошти між 19 країнами ЄС. Найбільше отримають Польща, Румунія, Франція та Угорщина. Ця програма передбачає довгострокові кредити з низькими ставками для закупівлі озброєння.

За словами Геральта Руйтерса, керівника програми, зараз вона рухається "зі швидкістю світла", не тільки в плані схвалення, але й розподілу коштів. Плани розподілу коштів для кожної з 19 держав будуть готові до кінця листопада.

"Потім у нас буде процес затвердження, і ми сподіваємося, що гроші почнуть надходити приблизно у розмірі 22 мільярдів на початку 2026 року", - зазначив керівник програми SAFE (як зазначила ведуча, найпопулярніший чоловік у Європі).

У пріоритеті дев'ять сфер можливостей, які охоплюють серед іншого наземні бойові дії, морські, інтегровану протиракетну оборону. При цьому SAFE хоче бачити програми країн-членів, які програми там будуть і наскільки вони інтегруються між собою.

І якщо представниця закупівельної агенції НАТО (NSPA) Стейсі Камінг говорила про виклики, як національні інтереси привести до спільних вимог НАТО, то Бет Мак Грес з Deloitte, що висока конкуренція принесе не лише вищу ефективність, а й результативність. І що компанії виробники захочуть гарантій у вигляді довгих контрактів.

Що ще зауважила Муре - зараз європейці 80% виробленого експортують, причому здебільшого навіть не в Європу. І багато років діяльність європейських виробників була спрямована лише на зовнішні ринки, де вони були конкурентами. І що хвилює сенаторку зараз, це те, що ці компанії навіть приблизно не мають навичок співпраці чи роботи на єдину мету. А саме перед таким викликом опиняється зараз Європа.

Так само як є інша проблема, коли купуються вироби інших країн, а не розвиваються свої виробничі лінії.

Втім, Стейсі Камінг відповіла, що зараз завдання закупити все необхідне максимально швидко. Але щоб купувати це в Європі, за її словами, є лише один шлях – спільне виробництво.

Попри те, що всі спікери говорили як вони хочуть робити це швидше і класно, з залу їм довелось почути не одне холодне питання, чому Європа розкачується так довго, чого витрачає роки на виготовлення чогось дуже дорого, тоді як українці вже заміняють його на війні дешевим, і що би ще такого мало статись, щоб Європа почала рухатись швидше.

Що цікаво, що на цій панелі не було представника України, хоча тут би він був максимально доречним, щоб говорити про досвід.

Зате під час наступної панелі можна було почути представника української компанії TAF Industries Олександра Яковенка, чия компанія виробляє 80 000 дронів на місяць і лише комплектуючих цього року купила на мільярд доларів. Щоправда, підприємець не приховує, що всі ці компоненти ідуть з Китаю.

І що будувати нові лінії в Україні, а тим більше Європі буде дорого. Крім того, підприємець спитав у присутнього на панелі генерала, скільки часу в Європі займає кодифікація, бо в Україні рахунок іде вже на тижні. Ще одне зауваження підприємця, якщо в Європі просити полігон для випробувань, це займе кілька місяців, тоді як в Україні – можна провести випробування за пару тижнів. І саме час вирішує зараз усе.

Тому наприкінці цього тексту буде найдоречнішим цитувати виступ колишньої президентки Литви Далі Грибаускайте.

"Протягом 10 років мого перебування на посаді я бачила зарозумілу впевненість в перевазі НАТО. Тоді ми думали, що ми найкращі. У нас найкраще обладнання, найкращі військові можливості, а потім ми отримуємо дрони практично з паперу та намагаємося збивати їх літаками вартістю 100 мільйонів. Це невідповідність того, як ми оцінюємо себе, і це невідповідність, як ми бачимо та оцінюємо реальну ситуацію, коли ми не в змозі зрозуміти після трьох з половиною років війни в Україні, який вигляд має війна", - сказала Грибаускайте після чергових переможних запевнень представника Франції.

"Реакція на атаки дронів у наших країнах показує, що ми зовсім не готові адекватно реагувати. Це означає, що ми не лише запізнилися, але навіть концептуально ми ще не дійшли до того стану, коли ми можемо вчитися в українців. Українці … вже три роки запрошують - приходьте та вчіться", - наголосила колишня очільниця Литви.

Але, вочевидь, ведмідь має вкусити ще раз.

 Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ