Комвзводу аеророзвідки, позивний Батон: "Ліквідація мавп, які прийшли на українську землю, на сьогодні відбувається щодня у промислових масштабах"
…На початку війни у 2022 він зарікся голитися, аж доки не здобудемо Перемоги. Відтоді Андрій візуально став схожий чи то на Гімлі з "Володаря перснів", чи то на Хагріда з Потеріани. Такого українського Хагріда, який захищає свою землю від усілякої нечисті, що лізе з півночі.
А якщо абстрагуватися від літературних асоціацій, то 38-річний мешканець Сум Андрій Букін, позивний Батон – один з тих, на кому тримається наш спротив агресору. Від 2014 волонтерив, потім у 2015-16 роках воював, а від початку повномасштабної - в авангарді української аеророзвідки. Нині – у бригаді наступу Нацгвардії "Буревій".
- Ти працюєш на посаді командира взводу аеро окремої роти спецпризначень технічних засобів розвідки. Розшифруй для необізнаних читачів, чим займається рота і твій підрозділ.
- Рота розвідки займається збором та обробкою аналітичних даних, які збирають різні засоби на лінії розмежування ділянки фронту, де стоїть бригада. Ми оперуємо інформацією від різних служб і підрозділів, які видають на-гора різні результати. Наприклад, результати по РЛС, радіоперехопленню, допитах полонених, інформації, яку збирає аеророзвідка. Мій напрямок – це взвод аеророзвідки, який збирає інформацію на полі бою – і згідноз нею аналітики вже малюють стратегію того, як використати цю інформацію надалі.
- Але ж ви займаєтеся і ураженням ворожих об’єктів?
- Це майже факультатив у нас. Основна наша робота – розвідка.
- Я так розумію, що збором розвідданих серед наявних БпЛА у вас займаються "Лелека" та "Чаклун".
- …а також мавіки і крила різних типів.
- Діяльність твоїх підлеглих – це, з одного боку, багато слухати, сидіти і моніторити. А з іншого - працювати безпосередньо у полі. Звідси питання: скільки часу сплять люди у твоєму підрозділі?
- Зважаючи на те, який період, який фронт, яке завантаження. В середньому – це нормальний робочий день. Нормальний робочий день. До 8 годин вони мають можливість відпочити. Але коли ми говоримо про наступ або про прорив флангу чи оперативну роботу, які потрібно було зробити на вчора, то час відпочинку зменшується.
- Екстремальних засобів, щоб не заснути - на кшталт міксу енергетики + кава - вже немає?
- Чого? Майже всі п’ють енергетики плюс кава. Енергетики, снікерс – це ж паливо війни!
- Що ж вони питимуть, коли війна, дай бог, колись скінчиться?
- Навіть не уявляю.
- Зі збором розвідданих зрозуміло: за допомогою БпЛА ви зібрали інформацію – і передали її нагору. А як щодо вашого факультативу? Якими є типові цілі у стані ворога?
- Маю зазначити, що роботу в бригаді побудовано дуже ефективно. Коли ми бачимо будь-яку ціль, намагаємося одразу її вразити. Це, звичайно, стосується переднього краю, безпосередньо лінії розмежування. Тобто немає такої історії, як була у 2022 році: що ми когось побачили, кудись повідомили і хтось через добу починає вражати. Або ми по пів дня шукаємо засоби ураження.
СВП - саморобні вибухові пристрої різного призначення. Початок.
СВП з помстою за загиблих побратимів, Майстра та Гайдамаку
На сьогодні ми можемо констатувати той факт, що коли розвіддрон бачить будь-який рух (піхота, техніка, НРК, будь-що), або укриття вороже, або зліт ворожих крил, - то тут і зараз відбувається ураження. Тобто розрахунки fpv-підрозділів, які стоять на бойовому чергуванні в цій смузі, одразу споряджають дрон бойовою частиною і вилітають на ураження.
Батон: "А це на полі прикидається мертвим кацапський солдат. ФПВ сідає прямо на нього, щоб він був дійсно мертвим"
- Але для цього потрібен дуже відлагоджений зворотний зв'язок?
- Насправді в цьому плані уже побудована робота - завдяки і нашому підрозділу. Вже піднавчилися воювати. Немає такого, що хтось навмисно пропустив ворога, або ми його десь побачили і не вразили. Робота по знищенню ворога іде цілодобово. В усій бригаді і різними засобами.
- Зібрані вами розвіддані можуть іти у хід одразу, а можуть лягати в базу, щоб бути використаними згодом?
- Є хитрощі, які роблять аналітики. Наприклад, накопичення. Ми пеленгуємо скупчення цікавих сигналів, які видає людина, використовуючи сучасні засоби. Відповідно, аналітик збирає щоденні маршрути ворога за крайні півтора місяці. Скажімо, у нас немає візуального накопичення в даній точці - але є різні технічні історії, які підтверджують, що, ось, візуально у нас є прохід (а технічно - конкретна точка, або будинок, або бліндаж) - де ворог видає певні сигнали, користуючись різними своїми засобами. Відповідно, аналітик робить вижимку - і дає на розвідку інформацію про те, що ми виявили ось таке. Скоріш за все, це укриття, і тут знаходиться, наприклад, скупчення штурмовиків. Вони використовують такі-то засоби.
- От ви отримали цю інформацію. Якою далі є логіка дій?
- Далі підтверджена інформація від аналітиків поступає в центр прийняття рішення, це штаб бригади. Він приймає рішення про ураження цього об’єкта. Різними способами, залежно від самого укриття. Наприклад, це будинок або підвал. Або це укриття в землі. Це може бути труба, міст і так далі.
Не так давно я виклав у соціальні мережі відео по ураженню накопичення на фермі.
Це було так: ми кілька діб спостерігали накопичення ворожої піхоти в одному з ангарів. Але не могли туди дотягнутися. До того ж ангар був настільки здоровезний, що зальотом fpv нічого там не зробиш. Тому було прийняте рішення на рівні бригади. Вони запитали авіаудар – і тим авіаударом всередині ангару було знищено, думаю, до 20 душ. Це - яскрава ілюстрація роботи аналітиків у злагодженні зі штабом і сусідніми підрозділами.
- Скільки народу у твоєму взводі і якого переважно віку ці люди?
- Не буду казати, скільки. А вік - від 22 до 45. Більшість – 30+.
- Це досвідчені дроноводи? Чи доводиться когось вчити або донавчати?
- Ми постійно на лінії розмежування. То навіть коли людина приходить не навчена, вона за 2 тижні проходить експрес-курс у самому підрозділі. І після цього під наглядом інструкторів потрапляє на бойові. За місяць це вже фаховий спеціаліст, який вміє, знає, може.
Екіпаж крил. Ранкове полювання на ворога. Купʼянський напрямок, 2025
- Тобто теоретичне навчання моментально суміщається з практичним?
- Моментально. Перевага полягає у тому, що нальоту у пілотів стільки, що за рік їх уже важко кому переплюнути – включно з інструкторами у Києві, які викладають певні науки пілотування.
- Ти займаєшся аеророзвідкою від початку повномасштабної війни. Бачив, як усе будувалося і змінювалися. Тобто можеш спрогнозувати найближче і середньої віддаленості майбутнє. Усі визнають, що з артилерійської ця війна перетворилася на війну БпЛА. То в якому напрямку ця сутність буде еволюціонувати?
- Хочу навести статистику. Минулого року з серпня по січень по лінії зіткнення нашої бригади 98% всіх випадків ураження були – fpv. Все інше – лише 2%. Відповідно, можемо констатувати, що дешевий коптер із правильно підібраним снарядом зробив революцію у воєнній стратегії.
Майбутнє дуже туманне. Що ми, що ворог використовуємо плюс-мінус однакові засоби. Просто хтось біжить попереду у певних процесах, хтось відстає. У когось більше уваги приділено якимсь іншим речам. В чому проблема? В тому, що і ми, і вони намагаємося перерізати логістичні шляхи. І якщо у минулому та позаминулому роках найбільш небезпечною ділянкою фронту були передні окопи, де жила піхота (скажімо, умовні мої позиції були 300 до 500 метрів від безпосереднього нуля, і це вважалося, що ми на умовно безпечній відстані), то зараз найбільш небезпечна робота - це, мабуть, логістика, або водій, який довозить-вивозить ті чи інші засоби. Тебе можуть вразити як безпосередньо біля самої піхоти на безпосередньому краї, так і до 20 км у тилу.
- У нещодавній статті Залужного у "Дзеркалі тижня" є якраз фрагмент про те, про що завдяки виходу на перші ролі БПЛА таке поняття, як тил, у цій війні поступово зникатиме. Бо сторони будуть сягати дронами на десятки кілометрів за лінію бойового зіткнення. То що робити тилу? Сидіти у сховищах і будувати нові сховища? На нашій з тобою рідній Сумщині військові вже рекомендують населенню цілих районів утриматися від поїздок, бо над трасами пильнують ворожі дрони…
- У мене немає таких гіперпесимістичних прогнозів. Насправді, все передбачувано. Про це всі знали ще рік тому, коли закінчувалася Курська операція; що, власне, мавпи зробили упор на перерізання логістики, і для цього вони використовують два типи засобів. Це "Молнія-2" і fpv на оптоволокні. Те, що зараз масово відбувається на фронті – це не те, що вони вигадали місяць тому. Це – планово, і ми про це говорили. Штаби про це знали. Адміністрації про це знали. Відповідно, якщо ми знаємо, яка проти нас буде використовуватися стратегія, ми можемо будувати відповідний захист для себе. Для того щоб ми забезпечували ефективну логістику, нам треба будувати захисні коридори. В першу чергу це те, що можна безпосередньо робити.
- Ті захисні сітки, які натягуються над нашими дорогами, вони є ефективними?
- Вони є ефективними, тільки їх треба натягувати вчасно і якісно. І ще їх треба вчасно латати, бо дрон на оптоволокні може зазирнути у будь-яку дірку, яка залишається у сітці.
- Давай трохи лікбезу для необізнаних читачів. Що таке дрони на оптоволокні?
- Це засіб, який керується безпосередньо пілотом через умовний шнурок. Це дуже тоненька волосина, яка тягнеться від пілота до самого дрона, який несе бойову частину. Робоча дистанція таких дронів - уже 15-20 км. Є інформація про те, що вони тестують "Молнії" на оптоволокні, які будуть використовувати 50 км котушки.
- Плюси цієї технології у тому, що вони, по-перше, для супротивника повністю виводять з дії фактор його РЕБу, і по-друге дають тобі високу якість зображення. Що стосується мінусів, то за поганої погоди ними важко керувати.
- Насправді мінусів дуже багато. Дрони на оптоволокні- дуже складні в керуванні. Обрив оптоволокна - він дуже неповоротливий стає. Треба дотримуватися низки технічних умов, щоб воно долетіло. Ти не можеш розвернутися на 180 градусів без обриву оптоволокна. Тобто тобі потрібно фактично зробити коло.
- У ворога на дрони з оптоволокном ставлять найкращих, так?
- Так. Вони намагаються вирощувати своїх fpv-пілотів, які літають на оптоволокні. Вони створили школи, учебки і цілі підрозділи, які заточені для роботи саме на цю історію. Вони більше нічим не займаються. Тільки, наприклад, обрізкою логістики певної дороги. Чатують от тільки на цій дорозі. Їм ставлять задачу, що вони перерізають логістику саме тут. По боках може бути все, що завгодно, а вони працюють саме на цій ділянці дороги.
Наступна історія – вони можуть заїжджати і працювати на знищення тільки певних видів позицій. Наприклад, там, де мавікісти, або там, де лелекісти, або там, де fpvшники. Вони взагалі не чіпають піхоту і не чіпають логістику. Працюють виключно по екіпажах.
- Ви теж намагаєтесь знищувати своїх візаві?
- Коли ми знаходимо ворожих пілотів – це пріоритет.
- І те саме у них?
- Скоріш за все. Я ж кажу, у них по-різному. Є пілоти, які заточені, наприклад, тільки на зрізання логістики. Вони нічого не роблять, окрім цього. Або знайшли окопчик, де сидить еспешечка - і вони туди луплять одну за одною. І їх не хвилює, хто під’їжджає, хто від’їжджає.
Серебрянське лісництво – на початку воєнного епізоду – і після чергового обстрілу, перед подальшою пожежею
- Пілот "Вампіра" з "Шершнів Довбуша" на позивний Колектор прийшов на бесіду зі мною у балаклаві. Пояснив так: мовляв, пілоти, та й іхні сім’ї, можуть бути для москалів занадто жирною ціллю. Тим більше він якраз займається роботою по ворожих пілотах.
- Я вважаю, що це особиста історія для кожного. Також я вважаю, що ми на великій землі в Україні - всі під ударом. Ті, хто працює розвідниками різного штибу, мають ходити і оглядатися. І побудувати своє життя в цивільному місті, в тилу, так щоби мати можливість захистити себе і свою сім’ю.
Боєць з позивним Том хизується своїм інтервʼю і світлинами у The New York Times
- Які типові кадрові позиції є у твоєму взводі? У тих же "Шершнів Довбуша" це: оператор БпЛА, оператор-планшетист (де-факто штурман) і технік fpv-дронів.
- У нас вони всі оператори дронів. Немає виокремлених штурманів.
- Прагнете універсалізму?
- Саме так. Вони проходять певне навчання, а потім під час роботи постійно змінюються. Хтось працює першим номером, потім стає другим. І навпаки.
- Швидкість та злагодженість мають первинне значення?
- Так точно. Пригадую, як у 2022 році ти міг півтори доби полювати за москалем, а потім, коли знайшов його, вражав будь-якими засобами, які тільки міг наколядувати. І враження від цього були неймовірні.
А на сьогодні ліквідація мавп, які прийшли на українську землю, відбувається щодня у промислових масштабах. Це настільки перетворилося на рутину, що складно собі уявити.
Укриття ворожих пілотів зі старлінком на перекритті. Знищення звʼязку ФПВ дроном
- От спитаю за вчорашній день. Скільки вражень загалом мали твої хлопці?
- За вчорашній день моя fpvшна позиція зробила 24 бойові вильоти. Це світловий день – з шостої ранку до початку на восьму. Середній день, який є у fpvшніка. У мавікістів в середньому - від 40 до 60 вильотів за добу. І майже кожен виліт – або 200, або розібране укриття.
- Про які дистанції йдеться?
- Не будемо називати. Тим більше, що вони дуже відрізняються. Ну, скажімо так, від 1,5 до 25 км. Навіть до 40 кілометрів, дивлячись про які саме БПЛА ми говоримо.
- Чи перебуваєте ви у постійному пошуку нових кадрів, як, приміром, ті ж "Шершні Довбуша"?
- Ми шукаємо людей нон-стоп. Шукаємо молоді, тих, у кого більше 25 тисяч награно у Стімі або в будь-яку приставку. Тих, які притомні, не вживають наркотиків та алкоголь – ми забираємо залюбки. Проводимо співбесіду, проводимо навчання. Показуємо всі премудрості роботи.
Серебрянське лісництво 2024
- Повернімося до того, як протидіяти тиловому перерізанню логістики, що його наразі застосовують москалі.
- Насправді, те, що вони придумали, – нового тут нічого немає. Літачки, які до 50 кілометрів, fpv на оптоволокні. Щоб протидіяти цьому, ми маємо будувати тунелі. Як по землі, так і під землею. Відповідно, питання фортифікацій, які гостро обговорювалися у минулому році, досі стоять гостро. Якщо ми правильно побудуємо лінію оборони, яка не буде просто купою лунок по центру поля, а вони будуть закриті, замасковані, сховані, правильно зроблені, то з цим можна працювати. Те саме стосується прифронтових регіонів, які, як правило, не є підготовленими для оборони. По тій самій Сумщині – потрібно по всіх шляхам натягувати відповідні стаціонарні коридори. От прямо як асфальт кладуть, так мають і цю штуку класти. Має бути гарна дорога, і мають будуть коридори.
- Яку тактику обстрілів Росією українського тилу ти прогнозуєш на ці осінь-зиму? Один новий фактор для роздумів вже з’явився: від осені вони б’ють по складах торгових мереж, взагалі по складах. Про що це свідчить?
- Я вважаю, що у москалів є різні сценарії, які лежать підготовлені на столах тих людей, які приймають рішення. І вони обрали зараз якийсь сценарій певний - і будуть намагатися його реалізовувати. Ми уже бачили ці їхні сценарії по ліквідації дальніх цілей. Наприклад, вони посилено лупили виключно по "Новій пошті". Інший сценарій був – робота по енергоструктурі. Наприклад, по 40-й підстанції Сум, по енергохабах Харкова, Пісочина і т.ін.
Вони роблять певні кроки. Класичні москалі: прийняли рішення - і їх не хвилює, воно правильне чи ні. Просто беруть - і луплять, луплять, луплять. А потім через певний час повертаються до результатів і дивляться, чи сталася у нас та катастрофа, яку вони планували. Чи є катастрофа по прифронтових або прикордонних містам – Харків, Суми, Краматорськ, Слов’янськ, Запоріжжя, Дніпро, Київ. Не потухла енергоструктура? Все, вони роблять інший акцент. Тобто там немає однієї вибраної історії. Вони прийняли якийсь сценарій - і будуть за ним працювати від місяця до найближчих трьох місяців (дивлячись, наскільки ефективно це буде).
Чому так відбувається? Вони просто дивляться на себе і на ту шкоду, яку завдає їм Україна. Вони не можуть зрозуміти, яку нішу їм обрати, щоб нам було так само боляче по економіці, як їм з оцими НПЗ. Ми прийняли, (не знаю, коли, але очевидно, що на рівні Головкома) рішення по ліквідації НПЗ по всій території Росії. На цей проєкт було кинуто дуже багато ресурсів. Дуже. Від 300 до 700 дронів щодня вилітає за різними напрямками; притому вони, що не менш важливо, пілотуються різними структурами. У нас немає єдиного центра прийняття рішення. У нас працюють і ті, і ті, і ті. Навіть якщо буде знищено якийсь підрозділ або головау підрозділу, який приймає певні рішення, то сусідні підрозділи, які не входять до цієї структури, а працюють в зовсім інших установах, будуть продовжувати робити те саме.
Те саме стосується виробництва далекобійних БпЛА або коптерів. У нас неможливо вразити якусь одну структуру. Навіть якщо вони зберуть розвіддані, навіть когось наймуть, щоб вони прослідкували, побачили, передали і потім туди прилетів "Іскандер", - все одно це не зупинить того потоку, який іде. Тому що цим по всій території України займаються дуже дрібні, умовно, підприємства. Те саме стосується не тільки дронів, а і боєприпасів. Боєприпаси робляться всюди – у кущах, у підвалі, в ларьку. Ніколи у житті вони не подумають, що воно там є. І в цьому наша перевага – немає єдиного центру. Ти можеш тільки по Президенту лупити. І те питання, чи він там знаходиться, чи ні. Натомість їхні точки болю нам усі відомі. Наприклад, з прекрасного, відмічу атаки, які провели чи то ГУР, чи то СБУ по заводах з виробництва оптоволокна. Прекрасно. Воно прилетіло - і на фронті на 3 тижні все просто припинило літати. В один завод прилетіло, все згоріло – і все. Їм треба все перебудувати назад. Треба закупити величезну партію у китайців, приїхати, перемотати його. Велика логістика.
- Андрію, ти у Києві проїздом з Куп’янського напрямку. Приїхав вирішувати питання щодо постачання?
- Ні, приїхав сюди лікуватися. Здало здоров’я, має бути планова операція.
- Підзапустив здоров’я? Ти ж воюєш з казна-яких часів.
- Назбирав букет болячок. І так сталося, що вже треба почати лікуватися.
- На душі шкребе, що ти зараз не зі своїми хлопцями?
- Безумно.
- Але на зв’язку з ними постійно?
- Так, весь час. Ще не випав з робочих процесів. Намагаюся контролювати, допомагати і бути присутнім там, тільки дистанційно.
- Дай свою характеристику нинішньому стану справ на Куп’янському напрямку.
- Скажу по-військовому: складно, але контрольовано. Більша біда була десь місяць-півтора тому, коли ворог почав активні штурмові дії безпосередньо самого Куп’янська. Ми (Україна) втратили ініціативу і тільки – це особисто моя думка – тільки після розголосу про штурмові дії на Куп’янську ситуація дещо змінилася.
- Маєш на увазі історію з москалями, що зайшли до нас по трубі?
- Трубна історія – на мою особисту думку, це було не більше 10% того особового складу, який зайшов. Але ця історія дала інформаційний привід для розмови про Куп’янськ. І, власне, висвітлення історії про Куп’янськ дало поштовх для створення оборони Куп’янська. Тому там зараз ситуація складна, але за Куп’янськ будуть битися. І я сподіваюсь, що там все буде більш-менш врегульовано.
Підбита ворожа техніка. Купʼянський напрямок
Батон: "Неймовірна робота екіпажу 4 батальйону бригади "Буревій", який вискакує за нуль і впритул розстрілює позиції ворога. І вже під ворожий обстріл, маневруючи, повертається назад у тил". Куп’янський напрямок, жовтень 2024 року
- Наостанок спитаю от про що. У 2022 році, після нашого вдалого контрнаступу я питав, чи віриш ти у нашу Перемогу. Там була впевнена відповідь: так, вірю. Зараз, коли ініціатива – принаймні тактична - на боці москалів, ти, як і раніше, віриш у Перемогу?
- Взагалі безумовно.
- Обґрунтуй.
- Все дуже просто. Це війна за виживання. Ті, хто кажуть, що ми втомилися від війни, від зборів, від того, що світло десь вимикають чи повітряні тривоги, - вони не розуміють елементарного: ми або переможемо, або нас повністю знищать.
Ліс Кремінної біля позиції аеророзвідників. Від дерев лишились одні стрючки…
Річ у тому, що коли те саме ми говорили 20 років тому - що у Москви є імперські плани, що вона збирається іти на нас, а потім на Європу – нас реально вважали пришелепкуватими. Ми ж були маргінесом.
- Еге ж, дурні набундючені націоналісти.
- Так точно. Зараз це ж вже очевидні історії. Можемо дивитися по наших окупованих територіях – Херсонська, Запорізька області. Усіх вже повигрібали з Мелітополя. Уже ж полонені трапляються навіть ті, хто перейшов на їхній бік, будучи у патрулі. Їх всіх забрали – і вперед.
Тому це війна за виживання. І те, що зараз у москалів є якісь тактичні переваги на фронті – це питання часу. Нам треба посилитися на знищенні піхоти. І як каже командир ББС Мадяр, нам треба їх знищувати 43 тисячі на місяць. А поки ми знищуємо "лише" 30 тисяч на місяць.
Командувач НГУ вручає Андрію Букіну орден "За мужність" ІІІ ст.
Увага! Охочі допомогти Андрію Букіну і його підрозділу можуть скористатися такими даними:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2QYs7iEXXE
💳Номер картки банки
4874 1000 2882 9714
Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"
Відео, фото: Андрій Букін