Єрмак і Арахамія – на місці, коаліції – ні. Як фракція "Слуг" спілкувалася зі своїм Президентом
Скажіть, а чого взагалі ми очікували від цієї рідкої зустрічі Президента Зеленського і його "слуг народу"?
Відставки Андрія Єрмака? Зміщення з посади голови фракції Давида Арахамії? Президентського каяття за мотивами Міндіч-гейту чи навпаки - показової екзекуції для тих "слуг", хто несміливо спробував відстоювати – страшно сказати – суб’єктність найбільшої за розміром фракції в історії українського парламенту?
Скоріше за все, нам хотілося побачити (ключове слово тут – "хотілося") нехай важку, але дорослу розмову голови воюючої держави з людьми, яких він власноруч привів до зали парламенту 6 років тому. Хотілося побачити спілкування рівного з рівними, взаємного визнання помилок та радикального переосмислення цими людьми ролі діючого скликання Верховної Ради на цьому, надважливому, етапі історії України.
Не те щоб ці 6 років вказували на можливість такого діалогу. Вже й не згадати, коли Володимир Зеленський виказував своїй фракції повагу, намагався згуртувати її, відновити впевненість нардепів у своїх силах.
Та й його всесильний візир на горезвісній зустрічі зі студентами пояснював літню спробу Банкової позбавити НАБУ і САП самостійності у тому сенсі, що ось, мовляв, депутати показилися і щось там наголосували. Хоча усі, геть усі розуміли, звідки насправді оркеструвалася ця спроба.
"Ми настільки звикли працювати в режимі "прімі-подай", що особисто я ні на що не сподіваюся, - сказав "Цензору" напередодні зустрічі один із "слуг". – Але прийду, подивлюсь-послухаю Президента у ці важкі для нього, і усіх нас, часи".
Що ж, "прийти і послухати Президента" прибули порядку 160+ депутатів. Але до зали на 3-му поверсі Офісу Президента потрапили не всі. Дехто свідомо розміняв присутність на зустрічі – на невеликий перфоманс у соцмережах.
Хоча практика вилучення у відвідувачів телефонів в Офісі Президента є повсякденною і давно всім відомою, а під час війни – ще й максимально обґрунтованою.
Повного аншлагу на зустрічі не було – може, тому, що призначили її досить пізно – о 20:00. З іншого боку, народу було значно більше, ніж у жовтні, коли голова держави був незадоволений явкою і навіть сказав що наступного разу хотів би бачити більше людей; мовляв, сам він на роботу завжди ходить, а як щодо депутатів його фракції?
Не дивно, що цього разу у фракційному чаті депутатам написали: прохання прийти всім.
Окрім Зеленського за столом "президії" сиділи голова Офісу Президента Андрій Єрмак, прем’єр Юлія Свириденко, голова Верховної Ради Василь Стефанчук його заступник Олександр Корнієнко та, звичайно, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Спеціально для "Цензор.НЕТ" три депутати з фракції "Слуга народу" на умовах анонімності розповіли про перебіг засідання. Умовно назвемо їх Микола, Борис і Юхим.
Звичайно, розповісти про всі перипетії двогодинної зустрічі навряд чи можливо, але дати уявлення про головне – цілком. Отже…
ЄРМАК, НА ЄРМАКА, ПРО ЄРМАКА, ПІД ЄРМАКОМ…
Розпочнемо від того, що всіх цікавило чи не більше за все: так що там з Єрмаком? Станом на зараз голова ОП став таким токсичним, що, на думку багатьох, його треба було позбавитися ще вчора. От тільки питання – чи не завалиться після відставки шефа ОП структура побудови режиму Володимира Зеленського, у якій Андрій Борисович одночасно є і архітектором, і несучою конструкцією?
Микола: "Єрмак всю дорогу був такий червоний-червоний, як буряк. Це аж впадало в очі; думаю, він нервувався. Але Президент старанно оминав гострі кути (не лише щодо Єрмака), був лагідний – хоч до рани прикладай. Взагалі, від початку на засіданні були фотографи; та й Давид одразу сказав Президенту: "Ми з однієї сторони хочемо відвертої розмови; з іншого боку, враховуючи час і те, скільки інформації виливається, то все ж таки давайте відверто, але пташиною мовою". Президент, в принципі, так і говорив: дещо узагальнено, повільно, зрозуміло, але пташиною мовою…Люди ставили питання про цей скандал з Міндічем, кожен по-своєму, але в цілому месидж цих питань можна було сформулювати одним реченням: "Ну, як можна було таке допустити?!"
Було питання про те, що, от ви розумієте, у суспільстві втрачено довіру. І як з цим усім бути?
Президент відповів приблизно так: да, я розумію, що це дуже важка ситуація. Думаю, що з цим робити.
Прізвища Міндіча і решти не лунали. Мар’яна Безугла щось там вскакувала: "Єрмак! Єрмак!". Президент каже: "Що, Мар’яно, у вас є питання? Ну, подивіться, от же ж він сидить. Андрій, от до тебе питання". Мар’яна така: "Нєєєт, у мене питання не до нього, а до вас!"
Борис: "Про Міндіча і решту фігурантів скандалу він сказав: "Ці люди, які у мене за спиною це зробили…". У мене склалося враження, що те, що відбулося, для дійсно – несподіваний і травматичний досвід.
Деякі питання були жорсткими: от, падає довіра, масштаби викритих НАБУ схем – величезні. Громадяни – не дурні, ставлять запитання…Тобто з приблизно 20 питань лише 2-3 було лизоблюдських, решта були по суті. І зводилося до одного: що, б***ь, відбулося, і що, курво, робити?!
Як на ці питання реагував Президент? Богдан Яременко у себе в ФБ написав, що, за його спостереженнями, ця зустріч не лишила відчуття задоволення в жодної зі сторін".
До речі, відповідаючи на конкретне запитання про Андрія, яке поставила Мар’яна Безугла, він сказав: "Це моя кадрова прерогатива, моя кадрова політика – мені вирішувати". І, типу, розумій як хочеш…
А відповідаючи на інше запитання, він сказав: ясно, що я категорично не сприймаю цю корупцію. І ясно, що я буду підтримувати негайне звільнення всіх, хто замазався в схемах. І ясно, що й буду підтримувати кадрові ротації тих, хто має понести також політичну відповідальність".
Тобто маємо дві різні відповіді в двох різних місцях. Якщо їх зліпити, то можна, в принципі, дійти висновку, що він не виключає того, що прибере Єрмака. Але це буде, певною мірою, маніпулятивний висновок. Тому що, можливо, що між цими двома різними відповідями зв’язку і немає. А може, і є – опосередкований.
Юхим: "Може, хтось про бажану відставку Єрмака і збирався питати, але передумав. Формулювали завуальовано. Тільки Безугла щось таке питала про "вашого любимчика" - маючи на увазі Єрмака. Я не дуже почув що, бо на неї одразу зашипіли.
НІЯКОЇ КОАЛІЦІЇ, ВАМ ЩО, НАРДЕПАМИ БУТИ НАБРИДЛО?
А де у цей час був головний опонент Давид Арахамія, у якого з Єрмаком – потужний конфлікт? Та тут же, за столом; поводив він себе стримано, підбирав слова. Взагалі, у всіх топів було відчуття того, що від однієї-двох гострих реплік ситуація може вибухнути, тому треба бути обачними.
Борис: "Мені здається, Давид трошки грав у теплу дружню атмосферу. Але спочатку напруженість за столом цієї президії була. Може, Президент думав, що його одразу питатимуть про Андрія. А може, він був до біса втомлений – це, до речі, було помітно".
Водночас, і тут Президент не зміг втриматися від зверхності на адресу своєї фракції. Коли зайшла мова про можливий розпад коаліції (як відомо, ще -4 депутати з монобільшості – і її не стане), він пояснив депутатам, що якщо коаліція розвалиться, то за законом треба йти на вибори. А оскільки у народі ви непопулярні, треба якось домовитися між собою.
Юхим: Я коли почув про оце "непопулярні", подумав про себе: вибачте, пане Президенте, а ви зараз що, дуже популярні? Але тільки подумав, не сказав".
Микола: "На жаль, нічого не змінилося. Сьогодні ми – тобто він - спочатку грали такого доброго папочку: усіх погладили і сказали: ну, звичайно, якщо є якісь проблеми чи соціальні програми, які ви відстоюєте; якщо є якісь побажання – ну, давайте обговоримо в контексті бюджету і знайдемо вихід. Потім перейшли до того, що якщо коаліція розпадеться, то усіх – нахєр. Потім – знову погладили. От і вся концепція.
Про можливу коаліцію ніхто з депутатів нічого не озвучував, але, я так розумію, звернення Потураєва і компанії (депутати Потураєв, Яременко, Третякова, Циба, Василів, Кривошеєв .– Є.К.) він читав чи йому переповіли. І він сказав, що розмови про коаліцію – це і недоречно, і ви ж самі голосуєте…Та й нова коаліція – це значить вибори. Що теж було удівітєльно чути (сміється. – Є.К.)".
Про те, що діючий гарант Конституції з самою Конституцією не дуже знайомий, було відомо і до цього, але ну мають же підказувати радники і соратники (наприклад, відомий юрист Стефанчук)…
Борис: "Президент сказав, що, на його думку, час для створення коаліції не прийшов; що можна втримати монобільшість і, по суті, рухатися так, як ми рухалися і раніше.
При цьому він сказав: "…Але я працюю над власним планом по вирішенню цієї кризи. І цей план я найближчим часом покажу".
А от фраза про вибори і непопулярність прозвучала не так, як її формулюють і трактують. На якомусь етапі Давид (Арахамія) ввернув: що у нас взагалі-то складна ситуація: якщо фракцію залишить 4 людини, монобільшість закінчиться.
І тут Президент сказав: ну, якщо вона у вас закінчиться, це ж означатиме, що ви маєте провести вибори. І тоді вже вам вирішувати, як же їх проводити під час війни.
З чого я зробив висновок, що цю скучну і неінтересну книжку під назвою Конституція України він досі не прочитав. Очевидно, він думає, що якщо розпадеться монокоаліція, то у нього, як в 2019 з’явиться можливість розпустити парламент. Але він трошки помиляється. Не з’явиться!
Але в цілому він цією фразою нас не залякував. Та й загалом, атмосфера була більш партнерською, ніж на минулій зустрічі".
КАДРИ ПОРЄШАТ УСІХ
Порушувалося на фракції і питання про те, хто може замінити відправлених у відставку міністрів юстиції та енергетики. Тут Президент теж встромив у свою фракцію цікаву шпильку.
Микола: "Він сказав: коли відбувся цей скандал, я на нього відреагував швидко – вже наступного дня чи навіть у той же день. А ви не могли навіть звільнити цих корупціонерів у перший же день!". Коротше, ви всі п****аси, а я – д’Артаньян…
А потім, коли пішла мова про посади, він сказав: от, у нас є дві міністерські посади (плюс Фонд Держмайна, але він поки не "горить"), які терміново треба заповнити. У вас є гідні кандидатури? От скажи, Денисе (звертається до голови профільного комітету), ти підеш на міністра юстиції?
Денис такий: "Ну…якщо ви скажете, і колеги відрядять – піду…". Президент: "От бачите, вже є готовий кандидат!"
А потім, коли вже почали ставити питання, то нардеп Камельчук каже: "Так, у мене є команда, я можу на енергетику піти!".
Юхим: "Да, у нас є такі впевнені у собі, на грані довбо****зму, депутати. Це при тому, що якраз знаючі люди сиділи тихенько, бо бути міністром енергетики – це зараз справжні електричний стілець. Та й спеціальні звання потрібні, причому зараз, бо знищують енергетику саме зараз!"
ПЕРЕМОВИНИ ПО МИРНІЙ УГОДІ З АМЕРИКАНЦЯМИ: ВТРАТ У СУВЕРЕНІТЕТІ НЕ ДОПУСТИМО, БУДЕМО ПРАЦЮВАТИ
Але першим, звичайно, на фракції розглядалося питання війни і перемовин з американськими партнерами щодо "плану Трампа". Президента питали про текст угоди, про що там взагалі йдеться, і чи міститься у ньому якась загроза державі.
Борис: "Давид (Арахамія) в цьому плані дуже правильно зробив. Сказав: ну, от люди загалом підготувались до питань. Ми розуміли, що у вас часу на 100 питань не буде, тому ми загнали ці 100 питань (їх депутати спочатку надіслали у анонімному порядку – Є.К.) у штучний інтелект – і попросили, щоб він узагальнив. Так от, у мене тут – перелік узагальнених питань. І оскільки питання про це є, хотілося б, щоб ви почали з розповіді про те, що відбувалося у ваших міжнародних зустрічах за кордоном і сьогодні, бо ви ж зустрічалися з американцями…
І Президент почав розповідати. І, забігаючи наперед, для мене оця його розповідь була єдиною світлою плямою у цій зустрічі. Якщо все спресувати у одне, він сказав: ситуація важка, і перемовини будуть важкі. Весь наступний тиждень буде тижнем переговорів з американцями і європейцями. З американцями буде складно. Серед іншого, можливе спілкування з Трампом, у якому він пояснюватиме нашу позицію. Він сказав: я можу вас запевнити, що на здачу національних інтересів ніхто не піде. (Це було сказано у контексті того, що переговори будуть складні. Тобто очевидним є те, що на нього почали тиснути).
Чи говорив він узагальненими фразами? Певною мірою. На початку цього тематичного блоку він прямо сказав: вибачте, я навіть у нашому колі певні речі формулюватиму пташиною мовою.
Але про те, що ніхто не здасть національні інтереси, він сказав підкреслено прямо і чітко.
Були і гарні новини. Він сказав, що європейці з нами, і що зі зброєю та грошима від європейців все буде ОК. Так, є позиція Бельгії по активах, і не все ще вирішено. Але в цілому нам готові допомагати і надалі – в тих об’ємах, в яких нам треба.
І ще важлива річ. Коли вже почалися питання по внутрішній кризі, він сказав (причому маючи на увазі і американців), що на нього жодним чином не тисли, використовуючи внутрішню кризу. Тобто оці складнощі на перемовинах, вони є відокремлені від того, що відбувається у нас. І американці, скоріше, тиснуть на нього самою війною".
Микола: "Про це він говорив "абтєкаємєє" за все. Мовляв, вони нічого нового не сказали, і, зрозуміло, що усі ці речі неприйнятні. Ми працюємо, і зрозуміло, на нас тиснуть, але, типу, будем відбиватись; заплановано низку зустрічей різного рівня.
Юхим: "Якщо у чомусь Президента комусь на цій зустрічі була шкода, то це саме по питанню перемовин з американцями по мирній угоді. Бо всі розуміють, що з Вашингтону тиск на Володимира Олександровича зараз шалений. Вони хочуть дотиснуть тему за кілька тижнів, ще до Різдва. І там у тексті – купа відверто пропутінських новел. Їм не можна давати хід. І от навряд чи хтось зараз захотів би бути на місці Зеленського. От ви би захотіли? І я б не захотів!"
ОСНОВНІ МЕСИДЖІ ДЛЯ ДЕПУТАТІВ – БЮДЖЕТ, СУВЕРЕНІТЕТ ВІДСТОЇМО
Микола: "Багато разів говорилося, що дуже важливо проголосувати за бюджет. Бо приїде ж місія МВФ і, не дай Бог, ми все завалимо, знову грошей не буде першим-другим-третім". І Свириденко така: "Бюджет нам так треба прийняти, інакше МВФ не дасть грошей!".
Юхим: "Їм від нас треба бюджет і щоб монобільшість не розвалилась. А, ну і щоб і надалі працював оцей режим "прімі-подай". От на це і були спрямовані месиджі. Оці всі розмови про суб’єктність, про які минулий тиждень писала преса – вони на це не налаштовані. Навіщо? Щоб ще й нам про свої дії доповідати?!".
ФРАКЦІЯ І ЗЕ. ПІСЛЯСМАК
Микола: "У тих депутатів, з якими я спілкувався після фракції, залишилося відчуття, що Президент не дуже розуміє, наскільки критична ситуація; не відчуває ступінь загальної кризи і зростаючої недовіри людей. Це те, що йому намагались сказати: слухай, ну ми ж їздимо в автобусах, в метро спілкуємося з людьми, ніж ви. І довіри нема!
Він такий: да, я розумію. Але загальне відчуття: ні, повною мірою він не розуміє".
Борис: "У мене позитивний післясмак у тому, що стосується його міжнародної позиції. І дуже тривожне відчуття стосовно його оцінок внутрішньополітичної ситуації. Тому що я вважаю, що у нього немає реалістичного розуміння того що відбувається. Наскільки це справді глибока криза, і що вона триватиме.
Юхим: "Післясмак – поганий. Відчуття – апатії, застою. Про існуючі гострі, загрозливі теми знають всі, але вживати термінову хірургію керівництво не хоче. Поки не хоче. Те, що потім може бути пізно, воно не розуміє. І це ми ще про армійські справи серйозно не дискутували!"
Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"
