Дніпропетровський військовий госпіталь: що залишилось за кадром?

Автор: В. Стеблюк

Коли у прифронтовій зоні тобі стріляють у спину – все зрозуміло: це або диверсійна група ворога, або зрадники. Коли у інформаційному просторі, під час війни ти отримуєш такий саме постріл у вигляді спотвореної інформації, викривлених фактів, "правильних" нарізок телесюжетів - це також або робота диверсійних груп ворога, що засіли у видавництвах та на телеканалах, або збоченість садо-мазохістичного характеру, коли "правильно подані" сюжети, замішані на крові, болі, стражданнях або просто неприємностях, викликають у редакційної колегії та телеведучого оргазмістичні переживання та насолоду.

Приблизно такими почуттями світиться Костянтин Стогній, коли веде свої "Надзвичайні новини" на ICTV. Залишилось тільки змінити Костянтину вишуканий "костюмчик від Бріоні" (пробачте, якщо не правильно визначив марку: останні 2 роки я не в тренді, а в камуфляжі) на більш відповідний шкіряно-латексний гардеропчик з шипами та ланцюгами. Тоді все стане на свої місця, і талант знайде прихильників.

Це так, загальні думки, викликані переглядом сюжету в "надзвичайних новинах", присвячений подіям навколо Дніпропетровського військового госпіталю. Якби я не займався цією проблемою, якби не давав коментарів та не розказував про дійсний стан справ, можливо і промовчав би. Але коли стріляють у спину, потрібно відповідати.
Приводом до загострення інформаційної ситуації став мітинг волонтерів, працівників госпіталю, за підтримки військовослужбовців та керівництва Військово-медичного департаменту щодо рішення Вищого господарського суду України, який у порядку касації, 12 лютого 2016 року скасував попередні рішення Дніпропетровського господарського суду (18.05.2015) та Апеляційного господарського суду Дніпропетровської області (19.10.2015) по справі №904/2552/15, якими було прийнято рішення за позовом Фонду держмайна (третя сторона - Міністерство оборони України) до банку ВТБ щодо повернення у власність держави цілісного майнового комплексу військового містечка - Дніпропетровського військового госпіталю.

Вищий господарський суд УКРАЇНИ скасовує попередні рішення судів щодо повернення у власність УКРАЇНИ територіально-майнового комплексу УКРАЇНСЬКОГО військового госпіталю, де лікують УКРАЇНСЬКИХ військових!!! Скасовує на користь РОСІЙСЬКОГО банку - банку країни агресора! (саме на цьому я наголошував в своєму коментарі, з якого залишили тільки обрізки фраз, згідно монтажу яких звучало: Міноборони продає госпіталь, а киває на суди).

(З Вікіпедії: Банк ВТБ - российский коммерческий банк c государственным участием. Второй по величине активов банк страны и первый по размеру уставного капитала. Головной офис банка находится в Москве, зарегистрирован банк в Санкт-Петербурге. Основатели: Министерство финансов Российской Федерации, Центральный банк Российской Федерации)

Для того, щоб об'єктивно оцінити ситуацію, я стисло перекажу все те, що супроводжує скандал навколо госпіталю.
Отже, 2006 рік. ЦСБУ Міноборони України, не ставлячи до відома керівництво лікувального закладу, продає комерційній фірмі територіально-майновий комплекс Дніпропетровського військового госпіталю (що до речі розташований впритул до Дніпропетровської ОДА в центрі міста, на території 4 Га). Продає за 70 000 (СІМДЕСЯТ ТИСЯЧ!) гривень (!). Саме тоді було продано 120 військових містечок по всій країні!

В 2007 році, начальник госпіталю здіймає галас навколо продажу, але виявляється, що технічний паспорт, вся документація, знаходяться під забороною у заступника Міністра оборони. Міністерство оборони подає позов, питанням займається військова прокуратура, військова служба правопорядку, в результаті чого угода судом визнається не дійсною, формально госпіталь повертається до власності МО України.

Але саме тоді (2007) у нетрях Міністерства оборони виникає задум великого інвестиційного проекту, який узгоджується всіма службами міністерства (від військової медицини підписується генералом П.С. Мельником), згідно якого фірма "Райвел" отримує більшість території госпіталю з будівлями, а на залишковій території в 0,8 Га будує новий, сучасний лікувально-діагностичний комплекс. Загалом задум був непоганий, але вийшло як завжди…
Зобов'язання на будівництво змінюється на зобов'язання поставити Міністерству оборони медичне обладнання… Влаштовуються показові розгортання мобільних госпіталів, до яких завозиться обладнання, поповнюються новим устаткуванням Військово-медичні клінічні центри, в т.ч. Головний військовий госпіталь. Створюється показушна картинка "демілітаризації", допомоги військових медиків цивільному населенню, багато ще незрозумілих популістичних заходів. А як же, передвиборчий період…

Заради справедливості варто сказати, що не все обладнання пройшло мимо Дніпропетровського госпіталю: на 2,8 млн гривень осіло там.

В цей же час, мерія Дніпропетровська визнає, що майновий комплекс госпіталю - пам'ятка архітектури 19 століття та визнає неможливість перебудови його. Будівництво переноситься в провулок Шаховий, на територію бувшого дитячого садочку біля Южмашу. Здійснюється імітація проектних робіт. Знову вступається військова прокуратура та ВСП, але фірма через суди визнає договір дійсним (саме тому, що в той час позови подавало Міністерство оборони, і вони були відхилені, на сьогодні виступати позивачем вимушений Фонд державного майна). Фірма продовжує виконання своїх "зобов'язань", але якимось чином виявляється, що Міністерству оборони поставлено обладнання на 47 мільйонів гривень, тобто на 13 мільйонів більше ніж за угодою. Ці 13 мільйонів "Райвел" відсуджує у Міністерства оборони, та забирає у власність деякі військові містечка у Харкові та Кременчуцький військовий госпіталь. Все це відбувалося за каденції А. Гриценка на посаді Міністра оборони. Начальник Дніпропетровського госпіталю А.С. Рильський писав доповідну за доповідною, звертався до ВСП, а в результаті отримав догану від Міністра та попередження про наступне звільнення.

Наступні керівники Міноборони не особливо заморочувались долею госпіталю, власне як і всією обороною країни.
Та ось прийшла війна. На початок війни госпіталь вже знаходився в заставі в банку ВТБ. Госпіталь розпочинав свою роботу на початку війни у жахливих умовах: будівлі простіше було знести ніж ремонтувати (адже Міністерство оборони формально не мало права вкладати кошти в ремонт нерухомості, яка належить іншій юридичній особі). Але спільно з громадою міста, з волонтерами та меценатами (а такі в Дніпропетровську є!) проводились ремонти, закуповувались обладнання та витратні матеріали. Міністерство оборони не могло фінансувати ремонти, але повністю забезпечувало поранених медикаментами, купувало обладнання, як для лікування так і для побутових цілей госпіталю.

Саме в цей тяжкий період Дніпропетровська ОДА спільно з МО України звертається до Фонду державного майна, щоб саме він виступив позивачем у справі про повернення госпіталю. Міністерство оборони виступає третьою стороною в позові. Як я вже писав, господарський суд першої інстанції приймає рішення на користь держава, апеляційний суд підтримує, а Вищий господарчий суд скасовує це рішення та повертає все на повторний розгляд…
То де ж сидять вороги УКРАЇНИ - у Вищому господарському суді УКРАЇНИ!

Тепер про долю госпіталю: Міністерство оборони України не збирається ліквідувати госпіталь. Напроти, ми розбудовуємо його. Зміцнюється матеріальна база, закуповується новітнє обладнання, посилюється штат госпіталю. Прийнято новий штатний розклад, ліжкова ємність збільшується у двічі. Створюється відділення психо-неврології. Госпіталь має стати Військово-медичним центром придніпровського регіону! За період війни Міністерством оборони вкладено близько 15 млн гривень в розбудову госпіталю. Близько 20 млн вкладено меценатами та волонтерами (проведено ремонти хірургічного відділення, поліклініки, харчоблоку).

Ми НІКОЛИ не віддамо цей лікувальний заклад, який на крові, болі та стражданнях захисників Вітчизни, на героїчній праці військових лікарів, на громадському подвигу небайдужих людей, меценатів, волонтерів став важливою ланкою військово-медичної служби нашої держави!

P.S. Для всіх журналістів, що служіння правді змінили на роботу в жанрі "садо-мазо", маю адресу дешевих секс-шопів, де ви можете доповнити свій образ. Там великий вибір дешевих аксесуарів, дешевих, як ваші "сенсаційні, надзвичайні" новини.

Полковник медичної служби В. Стеблюк.
Честь маю! А ви?