Звичайний рашизм

Автор: С. Іванов

Що таке п'ята "російська" колона в Україні? Забавно спостерігати за людьми, які всерйоз вважають, що уособленням цієї горезвісної п'ятої колони є лише проросійські політики, олігархи, політики-олігархи і медійники, яких вони годують.

Насправді, найзліші, найпринциповіші і послідовні члени кремлівської колони далеко не завжди сидять у парламенті, їздять у супроводі броньованих "Брабусів" і рвуть на собі піджаки в прямих ефірах центральних телеканалів. Справжні українофоби - як таргани. У разі потенційної небезпеки вони забиваються під плінтуси і спокійно чекають, коли небезпека мине, вони зможуть вилізти на поверхню і почати безкарно паскудити.

Ірина Павлівна Зайцева працює професором кафедри російської мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.




Раніше вона працювала заступником Дмитра Табачника, міністра освіти і науки України, а потім - директором Українського центру оцінювання якості освіти. Її призначення на цю посаду краще за всіх прокоментував колишній голова комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Володимир Полохало: "Центр управління українською освітою тепер знаходиться в Москві, тому в цьому призначенні немає нічого дивного".

Своїм стрімким кар'єрним ростом колишній викладач Луганського національного університету імені Тараса Шевченка зобов'язана багаторічному "смотрящему" за Луганщиною від донецького політично-фінансового угруповання та російської влади Олександру Єфремову, його партнеру, нардепу під Партії регіонів та віце-прем'єру уряду Азарова Віктору Тихонову, помічником якого вона була у V і VI скликаннях ВР, а також Валерію Голенку, колишньому голові Луганської обласної ради, відомому оголошенням зрадницького рішення сесії облради від 2 березня 2014 року.



До речі, сама Зайцева, як депутат обласної ради, теж голосувала за це рішення, як і більшість інших депутатів, які сьогодні благополучно мешкають у столиці держави, яку вони зрадили в березні 2014-го.

У лютому 2015 року, коли Генеральна прокуратура України розпочала кримінальне переслідування Єфремова і над його прямокутною, немов витесаною зі шматка антрациту головою нависла загроза реального ув'язнення, його захист запросив Зайцеву виступити експертом-лінгвістом у справі головного луганського сепаратиста. Не варто навіть намагатися вгадати, до яких висновків дійшла "експерт" Зайцева. Все до болю очевидно.

Втім, ми не будемо розпорошуватися і намагатися охопити те, що за останні два роки мала б охопити Служба безпеки України, до якої автор автор цієї статті звертався з офіційною заявою ще у листопаді 2014 року,


а зосередимося на персоні Ірини Павлівни, щоб ви зрозуміли, хто саме гартує педагогів з українських студентів університету імені Драгоманова. А для забезпечення максимальної об'єктивності пропонується дати слово самій Зайцевій і продемонструвати читачеві характер заходів, в яких вона брала безпосередню участь.






Цитата: "Украинский язык в вузах уже отпугнул иностранных студентов, а также российских ребят, которые могли бы учиться у нас, - сообщила Ирина Зайцева. - Страна уже потеряла деньги. В то же время в России создано куда больше возможностей молодым людям для самореализации. И талантливых украинских ребят там с удовольствием принимают на бюджетные отделения лучших вузов. В результате сейчас происходит колоссальный отток молодой украинской элиты. Скоро нам останется только стенать о том, что мы - стареющая нация. И бесперспективная?"

Подібна риторика є абсолютно стереотипічною для Ірини Павлівни, яка ще у 2008 році прогнозувала масовий відтік українських студентів до ВНЗ РФ. Ну і взагалі, вона давно позиціонувала себе як захисник російської мови, не уточнюючи при цьому, хто конкретно на неї зазіхає і в чому саме полягає небезпека.







Йдемо далі.




"Психологи многих стран давно доказали, что при обучении ребенка на неродном языке его интеллектуальный потенциал снижается на 45-50 процентов! - отметила в своем выступлении депутат Луганского областного Совета, проректор Луганского государственного института культуры и искусств Ирина Зайцева , резонно добавив: - Если государство не дает развиваться языкам, которые являются родными для жителей разных регионов, значит, оно умышленно тормозит интеллектуальное развитие своих граждан". Ирина Павловна уверена: языковую проблему, существующую в Украине, где государственным языком признан украинский, но значительная (если не большая!) часть населения считает родным русский, нельзя недооценивать. Ведь, воспитывая и обучая детей на чужом для них языке, при этом никак не способствуя развитию родной речи, Украина беднеет и нравственно, и духовно".

Зайцева стала одним з активних промоутерів так званого "Русского центра", що за п'ять років наплодив значну кількість апологетів "русского мира" всіх кольорів і калібрів, які згодом стали кістяком луганських колаборантів на початку російської окупації Сходу України. По суті, вона стояла біля витоків створення потужної пропагандистської машини, принцип дії якої полягав у протиставленні української та російської культур і світоглядних парадигм, а також нав'язуванні міфу про виняткову "русскость" Луганщини.



В червні 2010 року Зайцева взяла участь у четвертому міжнародному фестивалі російської культури в Криму "Велике російське слово". Гостями фестивалю від росіян стали спеціальний представник президента РФ з міжнародного культурного співробітництва Михайло Швидкой, заступник голови Держдуми РФ Світлана Журова, Надзвичайний і Повноважний посол Росії в Україні Михайло Зурабов, голова Московської міської думи Володимир Платонов, міністр освіти РФ Андрій Фурсенко, відомий кінорежисер-комуніст Володимир Бортко.


Напевно, багато хто з вас пам'ятає баталії, пов'язані з титруванням художніх фільмів державною мовою, в 2012 році. Незважаючи на те, що це питання явно не перебувало у її компетенції, директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева не прогавила свій шанс підлити масла у вогонь:



У травні 2013 року Зайцева відзначилася на міжнародній науково-практичній конференції "Ценности славянского мира" у Луганську в компанії найбільш одіозних українофобів, значна частина яких зараз з тим же завзяттям, що і раніше, служить окупаційному режиму так званої ЛНР.



23 березня 2014 року Зайцеву було звільнено з посади директора Українського центру оцінювання якості освіти за "статтею" - за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, але, як ми бачимо, проблем з подальшим працевлаштуванням у неї не виникло - вона продовжує працювати в сфері української освіти і залишається тільки здогадуватися, як і чого вона вчить своїх студентів, які, напевно, і не здогадуються, з ким їм доводиться мати справу.

24 квітня цього року на адресу Міністра освіти і науки України, а також ректора Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова було надіслано листа з вимогою звільнити Зайцеву з посади професора Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Лист підписав 171 представник української громадськості - політики, діячі культури, науки та пересічні громадяни.

В одному зі своїх ранніх інтерв'ю Ірина Зайцева поскаржилася, що не може зрозуміти нашу державу. Немає чого тут розуміти, пані Ірино. Просто це не ваша держава. Вам - трохи далі на схід.


Сергій Іванов, "Цензор.НЕТ"