Донька Ірини Фаріон: У вбивці жодного каяття. Справедливим буде довічний термін
Вбивство монознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон, скоєне 19 липня 2024 року у Львові, викликало масштабний суспільний резонанс. За свідченнями очевидців, убивцею був молодий хлопець, який чекав на неї у дворі. Був у рукавичках та мав пістолет без глушника. Вистрілив у голову та втік.
Правоохоронці провели масштабну операцію і за кілька днів у Дніпрі затримали підозрюваного – вісімнадцятирічного В’ячеслава Зінченка. Галицький районний суд Львова відправив його під варту без права внесення застави. Відтоді він перебуває за ґратами. Йому інкримінували умисне вбивство особи, пов’язане з виконанням нею громадянського обов’язку, з мотивів національної нетерпимості, а також незаконне володіння вогнепальною зброєю. За це загрожує довічне позбавлення волі. Обвинувальний акт передали до суду наприкінці грудня 2024-го. Судовий розгляд справи триває досі. У суді досліджували матеріали слідства, зокрема докази, допитували свідків та заслуховували позиції сторін обвинувачення та захисту. Підсудний оголошував голодування, заявляв про намір вчинити самогубство та скаржився на самопочуття. Свідчити відмовляється. Коли справа вийшла на фінальну стадію – дебати, Зінченко змінив адвокатів: замість Ігоря Сулима та Володимира Вороняка тепер його захищає Лариса Криворучко. 5 травня в суді вона подала клопотання про відвід секретарки Вікторії-Марії Комарницької, аргументуючи тим, що їй невчасно повідомили про засідання, а також про відвід колегії суддів, назвавши її незаконною. Адвокатці відмовили. Крім того, Криворучко просила надати їй можливість ознайомитися з матеріалами справи – 30 томами впродовж трьох місяців. Суд дав час до 20 травня й оголосив перерву.
"Цензор.НЕТ" поспілкувався з донькою Ірини Фаріон Софією Особою, яка розповіла про своє бачення перебігу подій в суді та дії сторони захисту, пояснила, як відреагувала на російську мову в залі засідань та поділилася своїми спогадами про маму.
- Пані Софіє, що означає зміна адвокатів Зінченка? Як Ви до цього поставилися?
- Обвинувачений має право мати адвокатів і користуватися правом на захист. Але постійна зміна адвокатів у справі щодо вбивства громадської діячки, науковиці, професорки Ірини Фаріон видається затягуванням судового процесу.
- Нова адвокатка Зінченка Лариса Криворучко одразу подала кілька клопотань про відвід секретаря та колегії суддів, проте їх відхилили. Ще було клопотання про зміну умов перебування обвинуваченого в залі суду – щоб він не перебував у скляній кабіні. Також вона просила до трьох місяців для ознайомлення з матеріалами судових засідань, але суд надав два тижні. Ви сказали, що таким чином захист хоче відвернути увагу від суті справи. Як ви оцінюєте таку тактику?
- Я вважаю, що це спроба відвернути увагу від суті справи та доказової бази. Адвокати обвинуваченого робитимуть усе, щоб затягнути судовий процес - це виглядає як детально продумана стратегія. Спочатку були заяви про голодування, потім - про спробу повіситися, далі - непритомність, відмова від адвокатів. Усе це нагадує те саме "судове шоу", про яке говорив сам Зінченко. Але кожне шоу має кінець, і для Зінченка цей кінець - довічне позбавлення волі.
Водночас сторона захисту не надала жодного конкретного доказу невинуватості обвинуваченого. Боротьба триває, і правда на нашому боці. Це бачить Бог і Україна.
- Криворучко в суді спілкувалася із Зінченком російською мовою. Які емоції це у вас викликало?
- Я думаю, що це було зроблено провокативно. У цій справі це не просто мова ворога. Це мова, яка ранить мою душу. Саме цією мовою вбивця холоднокровно пострілом у голову вбив мою маму. І цією ж мовою віддавали наказ убити мого чоловіка - захисника України, старшого солдата, мінометника Василя Особу. Тому це викликає у мене не лише обурення, а й дуже глибокий біль.
- Після засідання 5 травня Криворучко опублікувала пост у фейсбуці, в якому зокрема написала: "Сторона захисту з повагою ставиться до пам’яті Ірини Фаріон та до почуттів її прихильників. Водночас історичним фактом є те, що в молоді роки вона була членом Комуністичної Партії Радянського Союзу, що підтверджувалося публічними журналістськими розслідуваннями". Як ви це сприйняли? Що б їй відповіли?
- Відповім цитатою мами: "Малі ніколи не осягнуть великих". Постать Ірини Фаріон давно стала символом боротьби за українську мову, за українську ідентичність. Вона вже увійшла в історію України, а хтось назавжди залишиться на дні історії. Вбивці не вдалося вбити ідеї Ірини Фаріон. Навпаки - ми стали ще сильнішими та продовжуємо боротьбу Великої Українки. Я дякую всім, хто мене підтримує: військовим, друзям та маминим побратимам із Всеукраїнського об’єднання "Свобода".
- Що ви взагалі знаєте про Криворучко? Кажуть, що її послуги коштують недешево. Ви знаєте, хто фінансує захист Зінченка? Мати ніби збирала гроші на адвокатів. Це так?
- Я не рахую чужих грошей. Але, певно, треба мати дуже багато грошей, щоб так часто відмовлятися від приватних адвокатів. У цій справі ми розглядаємо обвинуваченого Зінченка, а не його адвокатів. Водночас варто зауважити, що Зінченко тричі відмовлявся від свого допиту. Певно, є речі, які він не хоче пояснювати. Постають дуже прості запитання: чому звичайний хлопець із Дніпра опинився на вулиці Масарика у спальному районі Львова? Чому він шукав графіки відключення світла саме на Масарика? Чому експертизи підтвердили, що людина в панамі - це В’ячеслав Зінченко? Він цього пояснювати не хоче. Натомість бачимо крики, шоу й маніпуляції. Для мене це виглядає як остання агонія перед вироком.
- Чому, на вашу думку, Зінченко відмовляється свідчити?
- Це питання треба ставити йому самому. Але я пригадую, як зверхньо він поводився після затримання і говорив: "Час покаже", коли його питали про вбивство. Сьогодні ж ми бачимо за ґратами людину, яка намагається створити образ невинного.
- Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування було проведено понад 60 експертиз, допитано понад 1500 людей та опрацьовано великий масив інформації з камер відеоспостереження. В обвинувачення достатньо доказів вини Зінченка?
- Відповідно до матеріалів справи, вбивцею Ірини Фаріон є Зінченко.
- Третього вересня ви вперше спілкувалися із Зінченком у суді. Які враження залишила та розмова? Як ви його сприймаєте сьогодні?
- Він справив враження холоднокровної та жорстокої людини. Я не побачила жодного каяття чи співчуття. Я постійно думаю про те, що відчувала моя мама в останні секунди життя, коли побачила перед собою людину, здатну на такий жорстокий злочин. Це страшно.
- Що вас найбільше вразило під час судового процесу? Який момент був найважчим?
- Найважчими були дебати, коли я ще раз почула усі деталі вбивства Ірини Фаріон. Це знову повертає у той день і змушує переживати все заново.
- Яким міг бути мотив у Зінченка щодо вбивства вашої мами?
- На мою думку, мотивом була ненависть до Ірини Фаріон через її принципову громадянську українську позицію, боротьбу за мову, національну ідентичність та українську державу.
Мама ніколи не мовчала, не підлаштовувалася і не боялася говорити правду. Вона була символом української сили та безкомпромісності. Саме таких людей найбільше ненавидять вороги України.
Я переконана, що це був не спонтанний злочин, а детально сплановане вбивство. Людина готувалася, стежила, вивчала маршрути та місце проживання. Усе це свідчить про свідомий намір убити саме Ірину Фаріон - публічну постать, яка десятиліттями боролася за українську мову та українську націю. Але вбивці не вдалося знищити головного - її ідеї. Бо сьогодні її слово звучить ще сильніше, а боротьбу Ірини Фаріон продовжують тисячі українців.
- Що для вас означатиме справедливість у цій справі?
- Лише довічне позбавлення волі за детально спланований злочин, до якого, як видно з матеріалів справи, вбивця готувався тривалий час.
- Чи змінилося ваше ставлення до публічності після трагедії?
- Ця трагедія змусила мене стати публічною і гідно нести пам’ять про Ірину Фаріон. Чи хотіла я цього? Ні. Але сьогодні я розумію, що мушу продовжувати мамину боротьбу та захищати її ім’я.
- 29 квітня - день народження Ірини Дмитрівни. Цього дня у Гарнізонному храмі відбулася поминальна служба, а на її могилі на Личаківському кладовищі вшанували пам’ять молитвою. Ви з дітками висадили дерево і кущ троянд на місці вбивства Вашої мами. Розкажіть, що це символізує?
- Для мене це символ життя, яке сильніше за смерть. Це символ пам’яті, яка продовжує жити й проростати навіть через найбільший біль.
Ми посадили черемшину - дерево, яке розквітає саме у квітні, в місяць маминого дня народження. А троянди - це символ любові, тепла і краси, яку мама несла людям.
- Які мамині риси ви найбільше впізнаєте в собі?
- Силу. Невідступність у своїх цінностях. Любов до дітей.
І ще - мамині слова, які ведуть мене крізь біль і боротьбу: "Бажаю Вам сили волі! А якщо Вас дістають - то треба вище літати".
- Що найчастіше згадуєте про маму?
- Я згадую наші щоденні дзвінки. Згадую мамине: "Як ти, Софіярочко?".
Згадую родинні свята, обійми, безмежне тепло. Для мене мама — це світ захисту й любові. Тому моя Іринка, як я її завжди називала, і далі поруч зі мною. Вона дає мені силу та є моїм ангелом.
Ольга Москалюк, "Цензор.НЕТ"
Фото надані Софією Особою







"Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду...".
От як винесуть вирок (остаточний) - тоді і можна вести мову про "убивцю"...
Зайцева скільки людей вбила під наркотою? і то 10 років дали.
Він заперечує свою вину? Так... Вина доведена? Ні... В чому "знущання"?...
як і "Чий Крим?"
Добре, що Західні Партнери знають все, як і хто …. Система «Ешелон» у них модернізована і працює, це не «правоохоронна» байда совдепівська!!!
Цікаво - а як-би себе вели ВИ? Особливо, якщо вирішується ВАША доля?
Нова адвокат, поряд з іншими її якостями, здатна розказати про фаріон те що замовчує софа, те що зовсім не красить фаріон. І правильно. Потрібно соблюдати баланс.
Тоді нехай судді і софу зупиняють, коли вона розхвалює фаріон. Та ще й приносить купу фотографій фаріон і влаштовує на суді їх виставку. Та ще й квіти покладає цим фотографіям.
А кількість злочинців на волі зашкалює.
Термін "шив" зовсім не має сенсу (з юридичного погляду), тому що розслідування злочину на те й розслідування, щоб знайти невідомого злочинця. І розслідувач мусить починати з версії ще недоведеної й пробує підперти її доказами.
А якщо суд цю версію відкидає (бо доказів йому замало), з того аж ніяк не випливає, що розслідувач умисне фальсифікував ("шив") справу.
І так само не доводить невинуватости. Бо одна з дій злочинця - замітати сліди. Умілий злочинець виходить сухим із води, але це не означає, що він не є злочинець.
Тоді можна сказати: відчувається, що персонаж "Дуейн Скеля" був спільником злочинця і тепер намагається всіляко його вигороджувати, бо на самого вбивцю він не тягне.
Бо ж він - не бовдур (як і всякий янєлох).
Іди до янєлоха в радники, бо поради ти вмієш роздавати безцінні, якими можна тільки пишатися.
Так що, що я думаю - це моя справа... Продовжуй зі мною "НЕ СПІЛКУВАТЬСЯ"... Ти спокійніший будеш, а я лишній раз не буду згадувать, що на світі неуків набагато більше, ніж я собі уявляю...
Бо коли отакецькими літерами починають писати, це означає, що сказати нічого, залишається тільки кричати.
І ще раз пояснюю "немає доказів, що вбивця" не означає "є докази, що не вбивця". Таким доказом могло б бути, наприклад,
1) алібі,
2) знайдення справжнього вбивці.
А поки такого нема, то залишається слово проти слова. І слова Миколи Клименка #550732, хоч би як він кричав, - то тільки слова, а не докази.
А оті всі виверти (заміна адвокатів - і починай усе спочатку, відмови від допиту та под.) підказують, що з браком доказів не все так ясно, як криком кричить Миколи Клименка #550732.