Реформа харчування чи ідея підвищеного ризику: що лишає Жумаділов Хмарі

Автор: Тетяна Ніколаєнко

На початку серпня Міноборони анонсувало зміни в закупівлі харчування для покращення їхньої якості. Закупівлі харчів завжди були дуже корупційними і їхня реформа давно назріла.

 Команда Жумаділова ще на по чатках роботи "Державного оператора тилу" пропонувала свій варіант реформи через запровадження так званої 3pl моделі. Її навіть протестили в 2024 році на Київській області. Оскільки з 1 вересня Жумаділов залишає агенцію, то відповідатиме за результати не він.

Але є питання, чи взагалі можна буде її реалізувати.

Оскільки автор тексту була причетною до більшості нарад з цього приводу, то варто розказати все - від ідеї до потенційних наслідків.

Цей рік розпочався з грандіозного скандалу навколо начпрода однієї з бригад, який налагодив настільки успішну схему з Буським консервним заводом, що навіть купив собі хату на Балі. Це не рахуючи численних подорожей, авто та брендових речей.

Але що цікаво – ДБР говорило про підозру начпроду, але не назвало компанію, яка так зловживала. Хоча ще 2024 року Буський був лідером серед постачальників харчування через якість продуктів.

У Арсена Жумаділова був варіант або викинути компанію (до речі минулого року компанія "Гран прі" втратила контракт на 3 мільярди через припис ДБР), або запропонувати інший вихід. На початку березня 2026 року керівник АОЗ прийшов до міністра Михайла Федорова і сказав, що проблема не в компанії, а в самій системі і запропонував масштабувати 3PL-модель постачання продовольства для ЗСУ на 11 областей України.

Презентація була представлена на нараді за участі державного секретаря МОУ та Командування сил логістики 11 березня 2026 року.

Суть пропозиції: у зв’язку з випадками низової корупції пропонується перейти від чинної моделі (4PL), за якої один постачальник відповідає за весь ланцюжок від закупівлі до доставки у частину, до 3PL-моделі, за якої функції закупівлі товарів та логістичного обслуговування теоретично розмежовані. Пілот моделі був відпрацьований у Київській області в першому півріччі 2025 року.

Що пропонував АОЗ на переших нарадах?

3PL-модель передбачає, що функції закупівлі товару та логістичного обслуговування розмежовуються. АОЗ проводить сигнальні торги серед виробників, визначає ціни, а постачальник-оператор закуповує товар у виробників, зберігає на розподільчому центрі та доставляє до частин. АОЗ має представників на РЦ для вхідного контролю якості. Але і далі продовжує діяти каталог.

Нагадаю, військові закуповують триразове харчування (десь на 120 на добу), для якого продукти за ціною. Калорійністю добираються з каталогу на 360 позицій. Саме цей каталог є частиною маніпуляцій компаній-постачальників. Розбити каталог на окремі харчові групи і купувати окремо логістику ще в 2004 відмовилось Командування сил логістики, бо так на частини лягав вантаж більшої кількості платіжок.

Тоді команда ДП "Державний оператор тилу" запропонувала квазі-модель, де окремо проводились сигнальні торги на продукти, а потім за їхніми результатами виробники підписували контракти з логістичним оператором і він уже подавав розцінений каталог.

Власне в такому вигляді ДОТ анонсував восени 2024 року масштабну реформу. Щоправда, замість 8 областей її змогли випробувати лише на Київщині. Та й то, запустититись вийшло лише з другої спроби.

Однак аналіз укладеного договору між ДОТ і ТОВ "ЮТ Компані" (пілот 2025 року) виявляє суттєву розбіжність між задекларованою моделлю та її фактичною реалізацією.

При цьому "пілот" страхували постачальники за старою моделлю і закривали недовози.

"ЮТ Компані", яка виграла цей проєкт, виступала не окремим логістичним оператором, а постачальником-посередником — структурно близьким до 4PL.

В тендері на 1,4 млрд грн брало участь лише 2 учасники. Для порівняння – в 4pl торгуються від 8 до 14 учасників.

Були певні провали по постачанню певних груп товарів, але якість в цілому покращилась.

Але ціни в проєкті були вищими ніж 4pl десь на 20%.

Згідно з аналізом Незалежної антикорупційної комісії, дорожчими виявились понад 300 позицій каталогу , а от дешевшої – жодної.

Статистика перевищення ціни (300 позицій): середня +38,8 грн, максимальна +230 грн. Найбільші "переплати" — у категоріях напоїв (сер. +102,5 грн), спецій (+85,5 грн), риби (+70,5 грн).

На нарадах в березні-квітні АОЗ визнав, що потенційно ціни будуть вищими.

Ба більше, Жумаділов пропонував державі оплатити будівництво складів для компаній.

Командування сил логістики тоді було різко проти нової моделі на 11 областей і запропонувало тестувати на навчальних центрах, де традиційно є проблеми з харчуванням.

АОЗ пішов думати.

До літа ідею вдосконалили тим, що в неї включать меню і для частин автоматично розраховуватиметься, скільки харчів треба на борщ і рагу.

Через два тижні після цього ідею анонсували на сайті міністерства.

Втім, є велике питання, чи вона таки запрацює.

Чому? Перший ризик безпековий. Наразі ми бачимо як росія масово атакує великі склади торгових мереж. Неважко здогадатись, що буде в ткому разі зі складом для ЗСУ.

Другий ризик. Ця модель взагалі не гарантує від недовозів і підробних накладих, якщо статус логістичного оператора отримають старі гравці з корупційною репутацією.

Третій ризик – але ціна буде вища, ніж в старій моделі. І це зразу визнав АОЗ.

Четвертий ризик – виправдати вищу ціну вочевидь можна лише гарантованою якістю. Але тут стає питання, хто працюватиме на РЦ. Бо в АОЗ кадрів для цього немає. Їх може дати ГУ ДГЯ. Але там і зараз кажуть, що людей скоротили, а навантаження більше. Звісно, ситуацію покращить те, що в разі виявлення продуктів поганої якості за них нестиме репутаційні втрати виробник. Але це не рятує, якщо в сигнальні торги зайдуть компанії-посередники.

І ще є питання, як буде розцінюватись каталог після сигнальних торгів і коли визначатиметься очікувана вартість лоту.

Ну і вишенька на торт, - навіть самі співробітники АОЗ сумнівались, що зможуть запустити цю модель.

Тобто Арсен Жумаділов лишає в спадок проєкт, всі ризики і білі плями якого тепер будуть чужим головним болем.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ