10055 відвідувачів онлайн

Буданов VS Поклад. Версія причини конфлікту, через який ГУР і СБУ стрілялися

Автор: 

Журналістка Ірина Ромалійська зібрала всю наявну публічно інформацію про стрілянини між СБУ та ГУР 1 та 2 вересня. Поговорила з більш ніж десятком людей. І сформувала власну робочу версію того, що відбулося. Про це вона розповіла в ефірі YouTube-каналу "Бутусов Плюс".

Я одразу хочу зробити важливе зауваження: і ГУР, і СБУ, і спецпідрозділи обох — "Тимур" і "Альфа" — роблять блискучі операції на війні. На фронті і в тилу ворога. Це люди, які воюють за незалежність України. На жаль, іноді гинуть — за нас з вами. Я прошу всіх не узагальнювати. Бо військові — це зріз нашого українського суспільства. І часто можна однією рукою робити круті речі, іншою — не дуже.

Кадри, які миттю стали вірусними: 2 вересня в Києві сталася сутичка між співробітниками ГУР та СБУ. І це переросло в стрілянину.

На цьому відео сбушники стріляють в гурівців. Троє розвідників — поранені. Один — у дуже важкому стані. Настільки важкому, що ширяться чутки, що він помер. Але наші джерела переконують, що живий.

І ця стрілянина — не перша. Перша відбулася на тому ж місці кількома годинами раніше. І, за нашими даними, там вогонь відкрив гурівець.

Спробую розповісти цю заплутану історію по порядку.

У структурі ГУР є спеціальний підрозділ "Тимур". Це велике формування, до якого входять кілька інших підрозділів. Зокрема — "Русский добровольческий корпус", РДК. Він сформований з росіян. Заступник командира РДК — Степан Каплунов.

Він народився і виріс у Росії, був в ультраправій тусовці. У 2022 році в інтервʼю CNN розповідав, що як російський спецназівець воював у Сирії. У 2014-му приїхав воювати за Україну. Був в "Азові", у "Правому секторі", з 2023 року — в РДК. Має декілька важких бойових поранень. За свідченнями багатьох, дійсно відчайдушно воює на цій війні. В Україні нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. У Росії занесений до списку екстремістів та терористів.

І от 23 серпня його чи то викрадає, чи то затримує СБУ. Відео тих подій:

Через три дні його адвокат Тарас Боровський заявляє: "Викрали мого клієнта!". У ніч з 1 на 2 вересня співробітники СБУ привозять Каплунова додому, щоб обшукати квартиру. Там опиняються і гурівці. Виникає конфлікт, який триває багато годин. У спальному районі Києва постріли звучать вночі, потім вранці. Обидві сторони конфлікту — озброєні (це навіть не приховує командир РДК Денис Капустін в інтервʼю "Українській правді"). На місці перебувають керівники спецпідрозділів "Тимур" і "Альфа", представники і ГУР, і СБУ, і ДБР. Поліція оточила ділянку.

2 вересня СБУ і ГУР синхронно публікують короткі пресрелізи про те, що вони разом проводять спецоперацію з затримання військового, який був завербований ФСБ. І запобігають теракту — начебто цей військовий мав вбити, серед іншого, російського опозиціонера. Згодом зі зливів стане відомо, що йдеться про главу уряду Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні Ахмеда Закаєва.

Щоправда, згодом пресреліз ГУРу зникає, залишається лише пресреліз СБУ. Також пізніше на підтвердження своєї версії СБУ публікує скріни переписки самого Каплунова з російським вербувальником і його відеозізнання — чи так званого зізнання. На цьому відео Каплунов чомусь у сонцезахисних окулярах говорить:

"На меня вышло лицо с территории Российской Федерации, которая действовала в интересах Федеральной Службы Безопасности с целью вербовки меня для совершения активных действий по ликвидации бойцов сил обороны Украины и других лиц".

Конфлікт зі стрілянинами закінчився тим, що самого Каплунова співробітники СБУ відпускають. Він йде на інтервʼю на радіо NV до Юлії Забєліної і розповідає свою версію: його викрали сбушники, тримали в таємних тюрмах, прикували ланцюгами. Погрожували. Не били. Але чинили моральний тиск. І він, досвідчений військовий, злякався цього морального тиску і зізнався в тому, в чому його просили: що він був завербований Росією. При цьому він сам каже: так, переписка була, але він — цитую — "переключил эту коммуникацию на своего непосредственного начальника Дмитрия Иванова". Через кілька годин після цього інтервʼю зʼявляється ще одне відео з ним.

Його публікує вже пресслужба РДК. На ньому Каплунов говорить:

"Я, Каплунов Степан Григорьевич, был бандитски похищен сотрудниками СБУ 23-го августа. По нашей информации, первые трое суток со мной работал непосредственно генерал Поклад. Путем физического и психологического давления с моей помощью они пытались дискредитировать зама командира спецподразделения "Тимур" Дмитрия Иванова и непосредственно Кирилла Алексеевича Буданова. Для того, чтобы прилепить сотрудничество с ФСБ. Также в мое отсутствие — у нас есть видео — сотрудники СБУ пытались проникнуть в мое жилище и подкинуть неизвестные вещи. Заходили с большими спортивными сумками. Наша сторона обратилась в ДБР, чтобы разобраться с данной ситуацией".

РДК також показав те саме відео з сумками:

Версія СБУ прописана в їхньому пресрелізі. І вона така. Каплунов за завданням ФСБ мав підготувати замах на одного з лідерів російської опозиції на День Незалежності, який у цей час мав приїхати в Україну. І ще — вбити кількох військових. А СБУ спрацювали на випередження — підготовку злочину зупинили. Далі цитата з пресрелізу: "Зважаючи на визнання цим військовослужбовцем контактів із фсб рф і співпрацю зі слідством, до нього не було застосовано запобіжний захід. У той час як співробітники СБУ проводили невідкладні слідчі дії для збору та фіксації доказів вказаного кримінального правопорушення, виникла абсолютно неприпустима конфліктна ситуація, яка призвела до стрілянини".

Зʼясовувати, хто правий, хто ні, беруться Державне бюро розслідувань і Офіс генерального прокурора. Вже є кримінальне провадження. Двом людям повідомлено про підозру. Співробітнику СБУ інкримінують "Перевищення влади або службових повноважень" з насильством або застосуванням зброї. Йому загрожує від трьох до восьми років тюрми. Друга підозра — військовому ГУР. Його дії слідство розцінює як "Посягання на життя працівника правоохоронного органу". І там санкція — від 9 до 15 років тюрми. Або довічне. Сьогодні суд їм уже обрав запобіжні заходи — обидва вони не під вартою.

Також є окреме провадження — про зникнення (саме таке дієслово використовує генпрокурор Руслан Кравченко у своєму пості) Каплунова. І напередодні увечері у відеозверненні цю історію прокоментував і Президент Володимир Зеленський: "Важливо, щоб правда була. І щоб повторення таких ситуацій не було. Тому щодо керівників цих двох органів — СБУ та ГУР — буде надана оцінка за результатами службового розслідування. Вже є кадрові рішення по обох структурах. Будуть звільнені заступники керівників, які повинні відповідати за цю ситуацію. Цілком справедливо — обидві структури повинні відповідати".

Тобто президент говорить, що оцінювати будуть і т. в.о. голову СБУ генерала Поклада, і голову ГУР генерала Олега Іващенка. Їхні заступники — вже звільнені. А чи будуть оцінювати дії чи вплив на події колишнього очільника ГУР, нинішнього голови Офісу президента Кирила Буданова? Здається, що це запитання зависло в повітрі.

По фактах усе, тепер перейдемо до версії.

За останні два дні за офіційними коментарями і проханнями про інтервʼю я звернулася до СБУ, до ГУР, до ДБР. Відмовили. Але за ці два дні я поговорила з більш ніж десятком людей з усіх цих відомств, і не тільки з них. Розмови ці відбувалися на умовах анонімності. Я прочитала купу офіційних і не дуже оцінок. Вислухала багато версій. Публічних і непублічних. І ось моя версія того, що відбулося.

Є давній конфлікт між спецслужбами — ГУР і СБУ. І є давній конфлікт особисто між Будановим та Покладом. Публічно відомо про це стало в березні 2022 року, коли в машині СБУ був вбитий переговорник від України Денис Кірєєв. У СБУ його називали зрадником і шпигуном. А в інтервʼю "Радіо Свобода" Кирило Буданов заявляв: Денис Кірєєв був співробітником ГУР. І що його просто стратили. Поклад тоді очолював департамент контррозвідки СБУ. Зараз протистояння між Будановим і Покладом загострилося. Кирило Олексійович у команді президента виступав проти призначення Поклада на посаду голови СБУ. А Поклад, у свою чергу, намагався витіснити з нинішнього ГУР людей Буданова. І частково йому це вдалося. Зокрема були зміни в підрозділі Внутрішньої безпеки ГУР МО. І от операція із затримання (чи викрадення) і роботи з Каплуновим — це спільна операція СБУ та ГУР. Саме цієї частини ГУР, яка більш орієнтована на Поклада. І голова ГУР Іващенко про цю операцію знав. Просто про неї не знали в підрозділі "Тимур". Бо вони якраз орієнтовані на Буданова. А ще люди Поклада за рахунок роботи з Каплуновим хотіли отримати чи то свідчення на людей Буданова, чи то компромат.

Аргументи на захист цієї версії, наприклад, такі: за моїми даними, вночі на обшук квартири Каплунова сбушники прийшли разом з гурівцями — тільки з гурівцями з цього підрозділу внутрішньої безпеки. А ще це пояснює, чому ГУР спочатку опублікувало пресреліз, що це була спільна операція із запобігання теракту, а потім пресреліз зник. Без пояснень. Хоча я, наприклад, їх просила у людей, які за це відповідають. На місці конфлікту тривали перемовини усіх з усіма. Бо треба усвідомлювати, що і "Альфа" СБУ, і "Тимур" ГУР — це масштабні, потужні і дуже сильні підрозділи. І дуже б не хотілося, щоб їх використовували не за законом, а як ручні армії тих чи інших сил. Чи дійсно Степан Каплунов працював на ФСБ і організовував вбивство ічкерійського лідера Ахмеда Закаєва? У мене нема станом на зараз відповіді на це запитання. Може, він дійсно за завданням ФСБ готував теракт, але вчасно втрутилася СБУ і взяла це під контроль. Може, готував — але під контролем своїх керівників з ГУР, і це була вже їхня операція. А може, взагалі ця версія сфальсифікована. Але я точно знаю, що на День Незалежності України Закаєв дійсно був у Києві. Бо я кілька місяців уже прошу його про інтервʼю, організувати це доволі складно, бо він живе в Лондоні, перебуває під охороною, бо його дійсно намагаються вбити російські спецслужби. Так от — 23 серпня зі мною звʼязувалися його представники і казали, що Закаєв готовий дати інтервʼю — 24-го, в Києві. Але я фізично була в Харкові, потім у Польщі, тому інтервʼю записати не вдалося.

Станом на зараз ясно: помилок у цій історії наробили всі. Залишилося остаточно зрозуміти мотиви Буданова і Поклада. І, до речі, цікава позиція нинішнього міністра оборони України — Євгенія Хмари. Він — виходець саме з "Альфи" СБУ. А от ГУР зараз — у його підпорядкуванні, це структура Міноборони. Але Хмара публічно це не коментував.

Залишається багато питань до дій обох спецслужб.

Наприклад, до СБУ: якщо Степан Каплунов реально працював на Росію і готував тут теракти, а потім пішов на співпрацю, то чому це не оформили процесуально? Чому його тепер відпустили? Виходить, один силовий орган може просто "відбити" в іншого органу затриманого? Бо сам Каплунов саме так розповідає в інтервʼю: "Меня силой забрали ребята из спецподразделения "Тимур"".

І тут уже питання до "Тимура": чому взагалі військовий підрозділ зі зброєю їде відбивати у СБУ свого бійця? Командир РДК не приховує: всі були озброєні, була навіть легка бронетехніка. За чиїм наказом бойовий підрозділ відправили в спальний район Києва на слідчі або оперативні дії, які проводила СБУ? Хай із порушеннями, але це — правоохоронний орган, його дії можна оскаржувати. Капустін прямо говорить, що особисто був озброєний і чинив опір діям співробітників СБУ. А що, так можна було?

Запитань і суперечностей у версіях обох спецпідрозділів дуже багато. Я сподіваюся все ж таки, що зможу їх поставити. Ну і всім учасникам цього конфлікту — Буданову, Покладу, Зеленському, "Тимуру", голові "Альфи" і всім-всім-всім — є одне велике запитання: а ви ж усвідомлюєте, що подібні конфлікти роблять слабшими і ГУР, і СБУ (які роблять паралельно блискучі операції на фронті і в тилу ворога!), роблять слабшими і президента, і в результаті слабшими роблять державу? Державу, яка воює з дуже сильним ворогом.

Ірина Ромалійська, "Цензор.НЕТ"

Топ коментарі
+4
За Зеленьського, з першого ж дня " царювання" почалрся руйнування системи державого управління. Всі почали дивлячить на сцаря, імінувати діяльність.
показати весь коментар
04.09.2026 23:06 Відповісти
+2
https://t.me/babchenko77/15075 Аркадий Бабченко:
Ообозначу главное, что хочу сказать. В украинских силовых структурах сейчас происходит ровно то, что происходило в российских после Чечни.
Первая стадия - патриотизм и защита родины - ну, как они это понимали; вторая стадия озлобленность; и третья стадия - захват и передел сфер влияния. С откровенной стрельбой силовых структур друг в друга.
И у меня сейчас жуткое дежавю образца так примерно конца девяностых начала двухтысячных. Просто жутчайшее дежавю.
В Украине происходят ровно те же социальные процессы, что были ВЕЗДЕ во ВСЕМ мире. Это самое главное, что необходимо понять.
Но в одних странах, где на момент происхождения этих процессов, государственность существовала - их удавалось взять под контроль.
А там где нет… В Украине государственности нет.
Я прекрасно помню войны «афганцев», затем «чеченцев», затем «ментов и фсб», Рушайло и Патрушева, при отсутствии государства в россии, а потом пришел ***** - и все закончилось. И войны, и государства. И началась диктатура.
И, повторюсь, у меня сейчас дичайшее дежавю. Я сорок лет там прожил. Я знаю, что говорю.
В условиях вакуума власти - а в Украине сейчас, безусловно, вакуум власти, - до недавнего времени его в какой-то мере заполнял Ермак, который был несущей стеной всей этой зеленой конструкции, но ВАЗ оказался настолько умным и дальновидным политиком, что эту несущую стену взял и снес, а новой стены новый глава ОП построить еще не успел или не смог и все начало совсем шататься и просачиваться сквозь пальцы - так вот, в условиях вакуума власти ситуация оставаться в статическом положении долго не может. Инерция большая, но она - конечная. Это то, что в физике называется ложным хаосом.
У этого политического зеленого ложного хаоса теперь есть только два варианта схлопывания.
1.Либо полный развал, разброд и шатание, окончательное уже Гуляй-поле, превращение отдельных боевых единиц в отдельные ПОЛИТИЧЕСКИЕ боевые единицы - каждая со своим видением будущего страны и со своим видением методов достижения этого будущего - и дальше все, тупик, там выхода нет, потому что в состоянии Гуляй-Поля страна какое-то время просуществовать еще сможет, но рядом уже построена новая диктатура и неизбежно придет новый Муравьев и утопит Киев в крови.
2.Либо это вакуум власти заполнится теми, кто сможет его заполнить и зацементировать страну тем цементом, которым сможет. Не которым НАДО и НЕОБХОДИМО - а которым сможет. И это, конечно, уже будут не ясноглазые идеалисты Майдана со своими мечтами о правовом европейском государстве. Это будут люди, скажем так, жестче. Люди воевавшие. Люди, понимающие необходимость, скажем так, чрезвычайных мер в условиях чрезвычайной ситуации.
Они будут способны совершить необходимые действия для сохранения существования страны на карте в некоторых размерах - про границы 1991 года забудьте, все уже, проехали, не будет никакого ни возвращения Донбасса, ни Крыма, все, проехали, будет то, что удастся сохранить, и это хорошо - но вам эти действия не понравятся.
Здесь, конечно, можно было бы написать гипотетическое обращение журналистов к ВАЗу - правильное, но абсолютно бессмысленное - но толку от него ровно ноль. Владимир Александрович хочет пожизненную защиту, а не отказ от власти и выборы. Он все еще живет в каком-то своем мире, где он будет «после» - а никакого после уже не существует.
Так что не будем тратить время и слова.
Украина оказалась в патовой ситуации, из которой хороших выходов нет. И оставлять так, как все есть - нельзя. То есть, можно, конечно, но к чему это приведет, уже ясно. И менять эту конструкцию на законных основаниях невозможно.
И не надо меня сейчас спрашивать, что делать. Я знал, что делать в 2019-м. А это теперь спрашивайте у тех, кто голосовал за "какая разница" "хоть поржем" и "хуже не будет". Но - будет. Я так понимаю, у них же должен же быть какой-то план, что делать теперь. Ведь должен же?
Лично я других вариантов, кроме этих двух, оставшихся на данный момент в этой точки бифуркации, уже слабо вижу. Все предыдущие гипотетические красивые и хорошие - вступление в ЕС, внешнее управление, завоз немецких неподкупных судей, вся власть НАБУ и САП, правительство национального единства, проведение выборов - все они остались уже в прошлом. Туннель вариативности суживается с каждым шагом.
А вас предупреждали.
Еще раз - это не про помиральную яму. Это про то, что нужно осознавать реальность, понимать её - и, самое главное, быть готовым к её дальнейшему развитию заранее. И действовать, исходя из реальных обстоятельств, а не хотелок.
А не ударяться головой с разбегу каждый раз в розовую стену.
Но так как есть сейчас - долго не будет. Будет хуже; и, дай Бог, чтоб не катастрофа.
https://t.me/babchenko77/15076 Аркадий Бабченко
показати весь коментар
04.09.2026 23:03 Відповісти
+1
"...подібні конфлікти роблять слабшими і ГУР, і СБУ (які роблять паралельно блискучі операції на фронті і в тилу ворога!), роблять слабшими і президента..." Здесь Ирина вставила за Янелоха от слова "ослаблять", или она действительно так думает?
показати весь коментар
04.09.2026 22:35 Відповісти

Завантаження...