Юрій Бутусов: про фронт, іноземців, "Свободу" та проблеми ЗСУ
У прямому ефірі командир роти БПЛА 23-го штурмового полку в складі 2-го корпусу Нацгвардії "Хартія" Юрій Бутусов аналізує нові виклики сучасної війни, перебіг бойових дій на фронті та кадрові рішення Головнокомандувача ЗСУ генерала Михайла Драпатого.
Мали кілька достатньо напружених бойових виходів. Зараз проговоримо актуальну ситуацію на фронті. Те, що відбувається, викликає велике занепокоєння. Є велика кількість питань, які стосуються ситуації на фронті, ситуації у нас щодо боротьби з корупцією, яка є однією з найбільших проблем. Достатньо сказати, що навіть колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що саме корупція - це один з тих факторів, який заважає Україні перемогти.
Те, що ми почули нові факти про ціле угруповування державних службовців, які збирають гроші під час війни просто собі в кишеню на годинники Френк Мюллер, на коштовності, на просто незліченну кількість квартир. Просто не вкладається в голові, що люди на таке здатні і що ці люди теж громадяни нашої країни. Вони теж кажуть: "Слава Україні!" Тримають руку на серці і клянуться все робити заради України. Ну, таке враження, що ми дійсно ми в різних світах, хоча ніби ходимо по одній землі.
Відповіді на запитання
Яка Ваша думка про останню заяву Трампа, що ми створюємо дизельну кризу у світі. І він просив Зеленського не бити по москальській нафті.
Все, що говорить Трамп, має підґрунтя виключно для внутрішньої політики. Зараз в Америці знов підготовка до осінніх виборів, чергова виборча кампанія. І під цю кампанію Трамп провів таке шоу під назвою "Я знову всіх запрошую до миру". Кушнер, Віткофф проїхали з візитом Москва-Київ і таким чином просто показали, що Трамп не забув про Україну і що у нього є якісь мирні ініціативи. Ну, насправді, це була тільки показуха перед виборами. Це очевидно. Ніяких конкретних кроків, які примусили б до миру Путіна, Трамп не робить. Кроки - це що? Це блокування російської морської торгівлі. Тут, навпаки, Трамп зробив виключення для експорту російської нафти, тобто нічим не натиснув на Путіна. Ну і друге - постачання Україні озброєння або фінансування війни. Тут також додаткового фінансування Трамп не виділив. Тому чим він збирається впливати на Путіна, крім перемовин, крім оцих телевізійних заяв?.
Ця заява Трампа - це намагання покласти відповідальність за продовження війни просто на саму Україну.
Він говорить, що Україна створює дизельну кризу у світі. Це говорить людина, через яку там постійне блокування іде Ормузької протоки і постійно завдаються іранські удари по танкерах. А сама Америка також блокує іранські танкери і розгортає їх в морі. Абсолютно неспівставні взагалі заяви.
Ну, ми розуміємо, що Трамп давно вже у своїй риториці він перейшов, очевидно, грань між дипломатією і розповіддю таких сумних анекдотів, які насправді нікого не забавляють. Це все гра, політична гра перед виборами. І сприймати якимось чином всерйоз зараз американську політику, яка складається щодо України переважно із заяв і не складається з дієвих зусиль, я би не став.
Чи стане новим викликом вирішення проблеми з переведенням батальйону "Свобода"? Чи ввійшов батальйон "Свобода" по штату до складу 23-го полку?
Так, є рішення командування другого корпусу Нацгвардії про те, що батальйон "Свобода" заходить до складу штурмового полку, 23-го штурмового полку Р.У.Г. як батальйон безпілотних систем. Можу повідомити, що на даний момент таке рішення ухвалено. І велика кількість військовослужбовців "Свободи" вже переведена до штату цього батальйону. Тим не менше, весь батальйон не переводиться. Ну що сказати? Тобто частина бійців вже там. Частину затримали на виконання завдання у складі першого корпусу Нацгвардії "Азов" на Покровському напрямку.
Чим це пояснити? Ну, я не знаю, якщо чесно, здорової логіки в цих діях абсолютно нема. Я думаю, що це якісь емоційні кроки, просто політичного характеру. А складається враження, що командування першого корпусу "Азов" не приділяє уваги цьому питанню. Можливо, Денис Прокопенко не володіє обстановкою щодо батальйону "Свобода". Можливо, йому або не доповідають, або у нього нема часу цим зайнятись, і він просто не знає, що підлеглий йому батальйон дуже гідно, якісно виконував свої обов'язки, бойові обов'язки, тримав оборону. Цей батальйон від першого корпусу не отримує тривалий час ніякого поповнення і, якщо чесно, давним-давно потребує виходу на переформування, як це і визначено наказом. І затримувати цей батальйон, який так чесно, мужньо бився і де майже не залишилось боєздатних піхотинців - заради чого це робиться?
Чому не виконується наказ? Сподіваюсь, що це просто відсутність інформації у командування першого корпусу Нацгвардії заважає виконати ці очевидні речі. І це треба зробити як мінімум з поваги до бійців батальйону "Свобода", які чесно виконують і виконували всі накази. Ну, після того, як батальйон вже зазнав значних втрат і вже нема людей, навіщо тримати цей підрозділ просто на лінії? Заради чого? Там вже значну кількість переведено. Для чого це робиться? Це що, гра? Це хтось грається?
Сподіваюсь, що Денис Прокопенко, Герой України, бригадний генерал, шановна людина, розбереться ситуації в своєму корпусі, зверне увагу на цю історію просто, яка дуже сумно виглядає. Особисто у мене таке враження, що деякі командири просто не приділяють уваги своїм підлеглим бійцям. Цікаво, хто це там не приділяє в першому корпусі уваги воїнам батальйону "Свобода" і не дозволяє їм гідно переформуватись, відпочити і приступити до виконання завдань у новому статусі, у статусі батальйону безпілотних систем 23-го штурмового полку.
Завтра день танкіста. Цікава ваша думка, чи не раціональніше їх перевести на дрони?
Дрони мають бути в будь-якому роді військ. Безумовно, будь-яка техніка має бути сумісна з дронами, але насправді танки, бронетехніка на полі бою абсолютно не втратила свого значення. Втратила своє значення та тактика застосування, яка раніше була у танків. І під цю тактику саме розроблялась бронетехніка і застосовувалась. А що це таке? Танки були основним засобом прориву. Тобто їх завдання було - вийти на пряму наводку, подавити вогнем усі видимі вогневі точки і забезпечити спішування, десантування в бойових порядках спільно бойових машин піхоти, іншої бронетехніки, яка доставляє десант.
Зараз ми бачимо, що ситуація на війні докорінно змінилась. Роль танків, танки не втратили свого значення. І зараз для того, щоб можна було швидко доставити штурмові групи на позиції, потрібна бронетехніка. Цього абсолютно не можна уникнути. І зараз потрібні танки, інші бронемашини на полі бою, як для десантування, так і для евакуації, для доставки боєприпасів. Але це мають бути машини іншого класу, які забезпечують живучість в умовах масованого застосування високоточної зброї і в першу чергу дронів.
Тобто тепер не треба доставляти на поле боя величезний калібр 125 мм, 120 мм гармату. Зараз необхідна точність, маневреність, швидкість. І всі ці завдання по боротьбі з піхотою, з укриттями може виконати інші види бойової техніки, тобто танки, але з меншим калібром гармати, з більшою маневреністю, більшою швидкістю, які забезпечують більш якісний захист від основних факторів ураження, тобто від дронів, які будуть більш ремонтопридатні, які будуть менш вразливі до підривів на міні.
Можливо, це мають бути спеціальна штурмова бронетехніка, як колісна, так і гусенична, яка буде виконувати різні спеціалізовані завдання. Перше - доставка штурмових груп і друге - вогнева підтримка прикриття штурмових груп від основної загрози, від дронів і від ворожих піхотинців.
Таким чином, танки і бронетехніка залишаються необхідними на полі бою, але це має бути інша бронетехніка іншого типу, іншого класу, яка буде чітко відповідати тим тактичним завданням, які зараз існують на полі бою, буде спроєктована для вирішення цих завдань і буде мати відповідно живучість. Тому насправді нікуди бронетехніка не зникла і зараз просто необхідно перейти до нового етапу еволюції бронетехніки.
Що відбувається під Лиманом?
Наскільки ми бачимо повідомлення, достатньо суттєво змінилась лінія фронту.
За даними Osinter, Deep State обстановка на Лиманському напрямку змінювалась тривалий час, багато-багато місяців. Вся ця інформація утримувалась в секреті. І, наскільки мені відомо, деякі аспекти цієї операції не розголошуються і зараз. Чому це важливо? Тому що ми маємо розуміти, так склалось, що на цій війні керівники з обох сторін формують своє бачення обстановки на полі бою. А ті інформаційні хвилі, які піднімає одна зі сторін через Telegram, Facebook, через YouTube, дозволяють іншій стороні зорієнтуватись в обстановці.
Тому поки наші війська тривалий час проводили операцію абсолютно в умовах повної таємності, до того часу не було питань. І ворог теж намагався маскувати від свого вищого командування реальну обстановку.
Я тому насправді і зараз не буду говорити про там деталі, хто куди дійшов і як. Хочу сказати, що на Лимані оборону займають підрозділи Третього армійського корпусу. І хочу сказати, що за останній рік ворог у смузі Третього армійського корпусу не досягнув взагалі ніяких успіхів і продавити нашу оборону не зміг. Так само і ситуація стабілізувалась на Лимані.
Ворог продовжує атаки, продовжує штурми. Тим не менше, вони закінчуються у них великими втратами. Сподіваюсь, результат цього року, це і є один з факторів, який призвів до призначення Андрія Білецького командирам нового угруповання військ, угруповання військ Центр, яке має стабілізувати ситуацію тепер не тільки на Лимані, але і на ключовій ділянці - Слов'янськ-Краматорськ.
Чудова ідея передати підпорядкування полку "Скеля" першому корпусу НГУ.
Хороша ідея. Але хочу нагадати, що отримавши цілий полк "Скеля" у складі комплектних дев'яти батальйонів піхотних, було б добре, якби корпус НГУ, Перший корпус так само з повагою поставився до бійців батальйону "Свобода" і передав його, як цей визначено розпорядженнями, наказами, до складу 23-го штурмового полку другого корпусу НГУ. Це була б повага до воїнів. бійців і до визначених командуванням завдань.
Чи готова Україна до збільшення восени контингенту орків на 500 000? Що треба робити?
А ніяких особливих змін зараз ми і не зможемо зробити насправді, тому що у нас немає дій на випередження. Україна завжди реагує на те, що робить Росія. Тому, як тільки будуть рішення, тоді ми будемо реагувати. Реагувати будемо на що? Ну, яким чином може Україна зреагувати на збільшення чисельності особового складу противника? Насправді у нас є одне ключове рішення, яке ми можемо зробити - це зменшити мобілізаційний вік, скасувати оце дивне, абсолютно популістське рішення про те, що людей молодих з 18 до 22 років треба відпускати за кордон, а насправді з молодих людей треба готувати нормально операторів БПЛА, операторів систем РЕБ, управлінців, фахівців радіо на радіолокаційні системи, на систему зв'язку. Тобто той найкращий мобілізаційний ресурс, молодь потрібно направити на ведення високотехнологічної боротьби з ворогом, на те, щоби ми могли з новими системами боротьби могли повністю їх укомплектувати, давати освіту, давати технічні знання нашій молоді і давати найкраще високотехнологічне озброєння. І у нас не вистачає саме фахівців, підготовлених людей, яких якраз з молоді можна встигнути і набрати, і підготувати, і випередити ворожу мобілізацію.
Саме молодь, я вважаю, що мобілізаційний вік прямо зараз необхідно знижувати, ну, мінімум до 21 року. І цей ресурс, цю кількість молодих людей направити на посилення підрозділів БПЛА, підрозділів РЕБ, підрозділів протиповітряної оборони, військ зв'язку.
І це значно посилить Україну, посилить ефективність наших бойових дій і зменшить навантаження на тих людей, які вже п'ять років поспіль на війні. Це дуже гостре і необхідне рішення, незважаючи на те, буде проводити Росія мобілізацію чи не буде.
Якщо до того моменту, як Росія захоче збільшити свій мобілізаційний план і захоче мобілізувати 300, 500, 600 000 людей, ми вже отримаємо поповнення на високотехнологічні озброєння нашої молоді, ми будемо готові і зможемо нарешті діяти на випередження, а не чекати, коли Росія знов буде диктувати нам ініціативу на стратегічному рівні.
Як там Куп'янськ?
У Куп'янську і під Куп'янським ідуть дуже важкі бої, зустрічні бої. Фактично Куп'янськ і його околиці, Куп'янськ-Вузловий, території північніше Куп'янська перетворились на таку величезну сіру кілзону. І в цій кілзоні постійно йдуть маневрені бої піхоти, удари БПЛА, контроль дронів. Бере участь в цих боях і наш полк, і моя рота ударних БПЛА. Тим не менше ворогу не вдається на нашому березі Осколу просуватись. Ворог намагається просочитись у Куп'янськ. Треба відмітити, що ситуація там достатньо серйозна. У Куп'янську можуть перебувати, за тими даними розвідки, які у нас є, до 100 військовослужбовців ворога.
І з ними йде постійна боротьба. Ворога щоденно знищують, знищують на підходах, знищують у місті. І тим не менше ворог продовжує спроби безперервно знов зайти в Куп'янськ і закріпитись на в деяких будинках на його околиці і в центрі міста. А також окремі ворожі піхотинці просочуються з великими втратами. Тим не менше, і вони є доходять також і до центру. Треба відмітити, що Куп'янськ зараз - це не місто, де багато укриттів, там просто груди розвалин. Росія вже кілька років завдає масованих ударів з авіації, артилерії і зараз дронами. І там просто знесена більша частина, на жаль, житлових будівель.
Звичайно, Куп'янськ здавати ніхто не збирається. І у нас навколо міста і в самому місті є певні тактичні переваги, які ми реалізовуємо.
Чого чекати запорожцям?
Я дуже сподіваюсь, що навколо Запоріжжя зосереджені одні з найбільш боєздатних і найбільш добре забезпечених українських об'єднань. Об'єднання командування десантно-штурмових військ, корпуси ДШВ. Туди в пріоритетному порядку направляються в першу чергу поповнення людьми. Туди відбирають найкращих добровольців, найкращих мобілізованих, те, що може Україна зібрати для поля боя. Туди в пріоритетному порядку направляється поповнення озброєнням, бойовою технікою, забезпеченням. І я сподіваюсь, що цих зусиль буде достатньо для того, щоб втримати ворога.
Однак, ситуація дуже важка. Ворог намагається з усіх сил прорватись до Запоріжжя. Там зосереджені великі сили російської авіації, великі сили військ безпілотних систем. Бої йдуть дуже важкі і про стабілізацію там говорити не можна. Там також велика сіра зона, в яку заходять постійно нові і нові штурмові групи, як з нашого боку, так і з боку ворога. І йде боротьба під такими щільними ударами БПЛА. Зима буде дуже важка. Тому де-факто Запоріжжя прифронтове місто, але значні зусилля докладаються для того, щоб це місто втримати в руках України.
Як справи на Добропіллі та навколо?
Ситуація дуже важка. Ворог на околицях Добропілля. Ворог намагається прорватись у місто, просочитись і буде продовжувати це робити під погоду. На цій ділянці також знаходяться підрозділи першого корпусу Нацгвардії і завдають величезних втрат. Там просто ворог лізе і по ньому постійно завдаються прицільні ураження. І йде запекла битва. Там теж про якусь стабілізацію поки що говорити не доводиться.
Як ви оцінюєте підпорядкування "Азову" 425 полку "Скеля"?
У цілому я оцінюю це позитивно. Я на своїх ефірах багато разів говорив, що основна проблема великих втрат в штурмових полках - це проблема того, що вони вводяться в бій непланово, вони просто як пожежна команда носяться по всьому фронту. І у них нема часу ні на планування, ні на підготовку своїх дій, ні на завчасне розгортання, ні на побудову взаємодії, злагодженості з іншими підрозділами, які безпосередньо тримають лінію фронту. Це приводить постійно до того, що штурмові полки кидаються, кидались в бій, постійно в зустрічний бій.
Я це багато разів критикував, говорив про цю проблему. Як уникнути, як зменшити втрати штурмових полків? В першу чергу це закріпити кожен штурмовий полк за своєю смугою. А щоб там була нормальна взаємодія, злагодженість, штурмовий полк має бути закріплений, оптимально включений до складу армійського корпусу, який контролює цю смугу. Тоді цей полк чистить інфільтрацію і проводить контратаки, штурмові дії в конкретно визначеній смузі. Знає всі бригади командирів, може побудувати взаємодію з підрозділами БПЛА, забезпечення розвідкою. Добре володіє обстановкою. добре орієнтується на місцевості і швидко проводить необхідні штурмові дії змін і таким чином зменшує свої втрати і збільшує втрати ворога.
Тому я вважаю, що зараз те, що всі штурмові полки закріплюються за смугою корпусів, це абсолютно виправдане рішення. І вітаю це рішення Головкома Михайла Драпатого, який, наскільки я бачу, всі полки отак підпорядковує оперативно якомусь одному конкретному корпусу. Хочу сказати, що нашому корпусу, другому корпусу Нацгвардії "Хартія", у складі якого дев'ять бригад, жоден з армійських штурмових полків не підпорядкували. І слава Богу, що командування Другого корпусу, розуміючи певні ризики, самостійно створило 23-й штурмовий полк, в якому 23-й штурмовий полк "Р.У.Г.", в якому я маю честь служити, який комплектується.
У нас всі піхотинці, всі штурмовики - це іноземці, іноземні добровольці, переважно з Латинської Америки. А українці воюють на дронах, хоча і в підрозділах БПЛА у нас теж є іноземці на посадах, на допоміжних посадах.
І рішення створити штурмовий полк у корпусі значною мірою рятує обстановку на нашій ділянці, тому що, знов таки підкреслюю, чомусь для нас, для цілого корпусу навіть штурмового батальйону не знайшлось підкріпити.
Ну от і хочу сказати, що те, що у нас штурмовий полк у складі корпусу, як штатна одиниця, це значно покращує управління, організацію взаємодії, робить наші дії ефективним. І вже на кількох ділянках завдяки нашим діям вдалось зачистити інфільтрації і уникнути дуже небезпечних проривів ворога.
Зараз ми працюємо під Куп'янськом. Ми працюємо достатньо ефективно. На деяких ділянках нещодавно це було оголошено офіційно. Я зараз не розкриваю ніякої секретної інформації.
Ворог продавив нашу оборону північніше Куп'янська. Так от, контратаками полку "Р.У.Г." ці кілька ділянок були відбиті, проведені успішні контратаки і відновлено становище в смузі двох наших бригад. Це значно покращило обстановку навколо Куп'янська.
Поясніть, у чому проблема на Запоріжжі, чому ворог підійшов на 20 км.
Ворог наступав там тривалий час. І насправді були серйозні проблеми в організації оборони. Ці проблеми частково існують і зараз. Тим не менше, зараз до оборони на Запоріжжі нарешті приділена необхідна увага. І зараз Запоріжжя, коли ворог підійшов на 20 км, нарешті перетворилось дійсно на ту ділянку фронту, на яку виділені необхідні ключові резерви. Я сподіваюсь, ті війська, які там зосереджені, це командування десантно-штурмових військ, основні сили наших ДШВ, я сподіваюсь, мають необхідні можливості і всі можливості мають для того, щоб зупинити ворога і завдати йому поразки у в битві за місто.
Хто тепер керує полком "Скеля"?
Я не знаю, я тут на своїй ділянці фронту і просто немає можливості стежити. Зараз я думаю, що один з тих командирів, які були в "Скелі",
Що на Куп'янську-Вузловому?
Ідуть бої за Куп'янськ-Вузловий.
Ворог продовжує накопичуватись, намагається просочуватись на цій ділянці. І фактично Куп'янськ-Вузловий, це як і саме місто Куп'янськ - величезна сіра зона, де йдуть бої окремих позицій, окремих груп піхоти.
Як ситуація із наймом іноземців? Чому супротив командування?
Іноземці, друзі, це просто унікально. Я вам хочу розповісти, що от на даний момент вже вересень, от уявіть собі, дев'ять місяців року пройшло, другий міністр оборони, як ви думаєте, що змінилось за дев'ять місяців із завезенням іноземців? Ми ж скільки чули слів, обіцянок, гарантій, що будуть іноземці. Будемо завозити. Мабуть, усі думають, за дев'ять місяців в Україні, де така гостра проблема людей, де нібито їх не вистачає людей на фронті, піхотинців не вистачає, штурмовиків, хтось вирішував цю проблему в державі, щось багато зроблено, є досягнення.
Нічого не змінилось, як в січні, от в січні цього року, коли в січні 2026 я робив багато ефірів і казав: "Ну, давайте їх завозити, давайте робити, там треба перше, друге, третє, п'яте". Все це не зроблено. Таке враження, що завезення іноземців хвилює взагалі в нашій країні виключно командування корпусу "Хартії", командира 23-го полку "Р.У.Г." Гамлета Авагяна. Але не турбує тих людей в Україні, хто дає інтерв'ю, заяви, розповідає, що треба щось робити з мобілізацією, що треба щось робити з бусифікацією, треба якимось чином набирати піхоту, треба штурмовики, давайте щось робити, давайте плани, пропозиції. Нуль. Нуль.
Результатів нуль. Завезення іноземців відбувається на ентузіазмі. І якби не такі самовіддані дії і робота з залученням бізнесу, підприємців, те, що робить Гамлет Авагян, командир полку, і Ігор Оболєнський, командир корпусу "Хартія" особисто, у нас би був би просто тут повний провал. Не було б людей, ніхто б не їхав. І оці всі успіхи, які продемонстрували іноземні добровольці, які штурмують, не українці, а виключно ж іноземні добровольці штурмують у складі полку "Р.У.Г.". От вони штурмують під Вовчанськом, вони штурмують під Куп'янським, вони штурмували в самому Куп'янську. Все це зроблено. Їх завозять і завозили в основному за гроші меценатів, бізнесменів українців завдяки сприянню Запорізької воєнної цивільної адміністрації і виключно завдяки ініціативі двох командирів Національної гвардії. Все. І проводиться багато нарад. є багато обіцянок і от як тільки щось почне робити системно, я вам обов'язково повідомлю.
На даний момент, хочу сказати, є велика прірва між словами і закликами: "Ай-ай-яй, як же так? Що робити з бусифікацією? Дайте пропозиції, дайте плани, давайте реформувати. Навіщо ж це робити?" і справами, які спрямовані на те, щоб реально зменшити ту бусифікацію, зменшити втрати українців.
Так от, хочу сказати, влада не докладає зусиль для того, щоб зменшити втрати громадян України і набір українців до складу піхотних і штурмових підрозділів, зменшити зусилля для того, щоб менше українців воювало в піхоті і більше іноземних добровольців йшло в піхоту, не здійснюються в необхідному обсязі. І о так, я хочу сказати, що зараз знову дев'ятий місяць продовжується засідання. Приділяє цьому увагу Рада національної безпеки та оборони і Ігор Кліменко. Міністерство оборони, Міністерства внутрішніх справ, командування Нацгвардії. Але уваги багато. А рішення, які потребують рішень уряду, ставки Верховного Головнокомандувача, відповідальності вищих керівників, виділення реальних коштів з бюджету, нема.
Ви згадайте, які були гучні інтерв'ю міністра оборони Федорова і заяви президента, що ось іноземці, ми будемо завозити іноземців. Ну, на жаль, це не було підкріплено грошима. Гроші не виділені на завезення іноземців. Слова були, обіцянки були, пропозиції, плани. І багато хто думає: "Ну, мабуть, щось все працює". Ну, ні, не працює. І керівництво держави зараз має приділити цьому увагу. Ну, не можна ж так просто на словах все робити. Вигідніше завозити іноземних добровольців, які мають фізичну форму, мають мотивацію, які готові воювати, ніж продовжувати ловити людей на вулицях в таких кількостях. Ну, це ж можна менше робити. Не треба так.
Що з реактивними шахедами, коли буде протидія?
Це ж теж потребує певного часу масштабування. Ми не діємо на випередження. А коли нам діяти на випередження? Ну, при всій повазі, в нас командувач повітряних сил, який відповідає за протиповітряну оборону, генерал Кривоножко. Йому 60 років виповнилось в цьому році. Багато років ця людина керує протиповітряною обороною. Я поважаю цю людину. Він на бойовому посту. Прекрасно. Ну, ми всі розуміємо, що керувати на війні, командувати на такому рівні - це велике фізичне і психологічне навантаження. І для того, щоб долати нові виклики, а тим більше діяти на випередження, потрібно мати і масштаб мислення, і потрібно інколи міняти командирів. Нічого в цьому страшного нема.
У нас замінили вже трьох головкомів для того, щоб змінити дещо в стратегії війни. І досі жодного разу не змінили командувача повітряних сил. Чому за цей час? Абсурд. Зміни, якісні зміни завжди потребують в першу чергу нової якості людей, які мають ці зміни реалізовувати. А у нас змін нема. Та які можуть бути зміни при старих підходах?
Чи змінилась обстановка з постачанням дронів після розголосу вашого інтерв'ю "Українській правді"?
Я насправді про проблеми з постачанням дронів багато разів говорю, в тому числі і тут на ефірах, і в різних інтерв'ю. І можу вам сказати, що ні, не покращилось. Та і не може покращитись, тому що постачання дронів потребує планування системної роботи. Цього нема. планове забезпечення у нас ми маємо 10-15% від потреби по багатьох критичних видах дронів, необхідних для того, щоб вести бойові дії, стримувати і знищувати ворога в першій лінії. У нас великі проблеми з забезпеченням і недофінансуванням і недозабезпеченням військ дронів. Великі проблеми. Оці всі прориви інфільтрації, ви маєте розуміти, що це тому, що на деяких ділянках фронту просто не вистачає елементарних мавіків, батарей на них далекобійних, не вистачає антен, екофлоу, генераторів і решти елементарних речей, які можна купити за гроші на комерційному ринку. Проблема нестачі засобів розвідки дуже гостра.
Удар по Ягодину. Що означає ризик ураження дипломатичного потягу з огляду намірів Кремля? Це демонструє масштабування засобів високоточного ураження ворогом.
Це показує, що ворог має таку кількість дронів, таку якість управління і навігації, що він може завдавати ударів зараз одночасно по великій території України з різних напрямків. І це абсолютно інший масштаб повітряної війни, який негайно потребує реакції, який насправді потребував реакції значно раніше. І тривожним таким дзвінком, на який варто було б звернути увагу, а я про це говорив на своїх ефірах, було подача у відставку заступника командувача повітряних сил, який керував саме дроновою складовою повітряних сил, Павла Єлізарова. Єлізаров пішов у відставку на знак протесту проти зняття міністра Федорова.
І я вважаю, що таких людей, як Павло Єлізаров, творець, який створив перший, найбільший підрозділ БПЛА, Лазар, який фактично здійснив революцію у війні і вніс просто неоціненний склад історичного масштабу, неоціненний вклад у війну в 2023-2024 роках, особливо просто неймовірний. Він, на жаль, втратив посаду. Я вважаю, що це велика біда для нашої держави, що такого рівня керівник з таким інноваційним мисленням перспективним, який здатен будувати дуже складні системи, діяти на випередження, що, на жаль, його не втримали в командуванні. І зараз ми маємо результати, такі результати, на які не встигаємо зреагувати.
Я впевнений, що керівництво держави і для того, щоб мінімізувати наслідки того, що нас чекає найближчими місяцями, і не тільки наступної зими, а потім і весною, і літом має повернути до лав Сил оборони на протиповітряну оборону в дронах Павла Єлізарова. Просто іншої людини на цю посаду такого масштабу у нас нема.
Краматорськ чекає доля Бахмута?
Я з великою надією підтримую рішення головкома Драпатого стосовно розгортання угруповання військ Центр під командуванням Андрія Білецького у складі Третього армійського корпусу і у складі 11 та 19 армійських корпусів, які захищають смугу, тобто трьох корпусів, які захищають смугу, в тому числі Краматорськ, Слов'янськ.
Я вважаю, що грамотні, організаційні, управлінські рішення дозволять зупинити ворога на підступах до Слов'янська-Краматорська і не допустити захоплення цих міст. В першу чергу на війні ключова проблема для нас управлінська і організаційна. Я бачу результати роботи об'єктивні Третього армійського корпусу за останні два роки. Я бачу, як вони масштабуються, як організовують бойову роботу. Я вважаю, що призначення на 11-й армійський корпус Еміля Ішкулова, полковника, який також разом з Білецьким спільно діяв на кількох ділянках, які мають добру взаємодію, - це серйозні фактори стабілізації фронту. І це створює такі обережні надії, що нам вдасться фронт стабілізувати.
Там саме Слов'янськ і Краматорськ є дуже вигідними для оборони районами, навколо яких ще не пізно стабілізувати фронт. Є шанс, є надія. І буквально найближчими днями, до речі, це угруповання Центр повністю прийме до складу всі війська і візьме на себе повноту відповідальності за Слов'янськ і Краматорськ. І конкретна людина Андрій Білецький буде відповідати за цю важливу ключову ділянку фронту.
Який ваш прогноз на цю зиму? Чи буде гірше за попередні?
Буде важко, так само як було і раніше, бо йде велика війна з великим ворогом, який нас у багато разів переважає у силах, який робить все для того, щоб нас знищити.
Дякую усім, хто підтримує канал Бутусов плюс.
Зима буде важка, але в першу чергу навіть не тільки для тилу, вона буде важка для фронту. В цьому році ворог розгорнув велику кількість підрозділів, нових частин і нових бригад, полків і батальйонів, військ безпілотних систем на всіх рівнях. Ворог у рази збільшив кількість розрахунків БПЛА на фронті. Це дозволяє ворогу планувати оборону і прорив фронту силами БПЛА. Це серйозна загроза для нас. І ворог достатньо масштабував виробництво дронів у себе і продовжує нарощувати виробництво дронів тактичного рівня. Це створює серйозні загрози. Якщо раніше, кілька зим поспіль у наших руках була перевага на фронті за рахунок значної кількості підрозділів і дронів, які були оснащені тепловізійними приладами, могли вести розвідки і ураження ворога взимку. Це завжди призводило до такої відносної стабілізації, приблизно так, в грудні, січні. Зараз так само важко доведеться працювати і нам. І зараз командири всіх рівнів, і моє завдання, як командира роти, забезпечити живучість наших позицій, логістичних шляхів, забезпечити маскування, забезпечити якісний захист оборонних споруд на всіх наших позиціях для того, щоби взимку можна було продовжити оборону і для того, щоб ворог взимку не зміг нашу оборону прорвати. Зима буде найскладнішою, але війна, війна стає найскладнішою з кожним роком. Тому це той виклик, до якого ми маємо бути готові і маємо діяти.
Що діяти мені, моїй роті, що буде робити наш полк, я достатньо чітко розумію.
Так що, до речі, всіх запрошую, хто ще не визначився або у кого є бажання долучитись до лав сил оборони. А запрошую до себе, до роти БПЛА 23-й штурмовий полк. І це дійсно колектив, служба, де ви будете реалізовані, де у вас буде прямий контакт з командиром, тобто зі мною. де ви зможете знайти своє гідне місце в строю і працювати на перемогу якісно.
Чи є мінуси у бійцях з Південної Америки? Чи є зловживання з їх приїздом?
Мінуси є у всіх людей. Звичайно, є проблеми і у певних людей, які приїжджають з Південної Америки. Безумовно, всі люди різні, але в 23-го полку дуже ефективна система рекрутингу і більша частина людей, добросовісно ставляться до виконання службових обов'язків і виконують бойові завдання. Хочу сказати, що кожен день з товаришами, з командирами ми просто дивуємось тим подвигом, який кожен день роблять бійці з Південної Америки. Це дійсно реальний героїзм.
А є штурмові групи, які виходять на завдання штурму об'єкта. Цей штурм триває місяць. В нас було кілька випадків, коли штурмова група заходить, відпрацювала, виходить там кілька днів. А були випадки, коли штурмові групи вели бойові дії місяць безперервно штурмові дії. Тобто вони заходять під дронами, прориваються, непомітно обходять ворожі засідки, проходять на об'єкт атак і потім шукають там ворога не одну добу, тижнями ховаються, закріпляються, зариваються в землю, будують позиції, відбивають штурми і атаки ворога, самі проводять контрштурми, беруть полонених, захоплюють озброєння. Ну, просто це можна зняти з однієї штурмової групи, можна знімати просто серіал і потім після виконання завдання виходять, повертаються. Хочу сказати, що в 23-му штурмовому полку група бійців отримали за липень місяць за штурмові дії, за новими правилами, які започаткував Федоров, ввели нові доплати за пошуково-ударні і за штурмові дії. За день пошуково-ударних дій нараховується 20,000 грн, за день штурмових дій 40,000 грн на доданок до бойової премії в 100 000. Так от, хочу сказати, що у нас в 23-му полку за липень одразу група бійців отримала додаткові виплати понад 300 000. Один з бійців отримав 389 000 грн за місяць. Боєць з Колумбії завдяки тому, що в нього була велика кількість днів, коли він брав участь у штурмових або пошуково-ударних діях. І він повернувся. Зараз продовжує виконання бойових завдань. І така людина, він не один, не два, не три, не п'ять, їх значно більше.
Тобто бійці з Південної Америки, переважна більшість рекрутери полку Р.У.Г. набирають людей до 35 років, які звертаються самі добровільно. А вони мають такий достатній рівень фізичної підготовки, мотивації. Значна частина вже має досвід, працювала зі зброєю, розуміє, що це таке. Тому я вважаю, що, ну, це необхідно робити на державному рівні. Я просто шокований, що Україна не продовжує ігнорувати, незважаючи на такий дефіцит людей на фронті, ігнорує набір і не масштабує на державному рівні завезення іноземців в Україну, іноземних добровольців. Достатньо подивитись успішний досвід полку Р.У.Г. Які результати здійснені, яких втраи зазнали російські окупанти внаслідок дій іноземних добровольців, щоб, ну, зробити все необхідне для того, щоб профінансувати, забезпечити такі успішні дії іноземних добровольців, штурмовиків. Тому цей іноземні добровольці, яких ми завозимо, це переважно успіх, ефективність.
Чи буде можливий наступ на Чернігівщину?
Я не думаю, що найближчим часом можливий якийсь наступ на Чернігівщину. Насправді ми бачимо на фронті, що ворог має серйозний дефіцит піхоти. Їм не вистачає військ для наступу на тих ділянках фронту, які для них є стратегічно важливі. Тому на Чернігівщині я бачу не більше, ніж можливість відволікаючих дій для ворога на цей момент. Знов таки все може змінитись. Хочу сказати, що українська розвідка має абсолютно точну інформацію про всі переміщення російських угруповань. І якщо ворог дійсно захоче наступати на будь-якій ділянці фронту, як тільки він починає тільки перекидати війська, наша розвідка отримає одразу точні достеменні дані: хто, скільки, куди пересувається. Тому будуть попередження і уникнути цього ворогу абсолютно неможливо. Так що там раптовості ніякої не буде. Треба спокійно дивитись, слухати повідомлення.
Дякую вам. Ми вже годину в ефірі. Я вам всім хочу подякувати за те, що ви були поруч. Ще раз хочу звернути подякувати спонсорам каналу Бутусов Плюс, завдяки яким у нас можлива наша робота. І ще раз звертаюсь всім військовослужбовцям, хто перебуває в СЗЧ, хто має можливість переведення, тим людям, хто думає про мобілізацію, про те, як долучитись до лав Сил оборони, всіх запрошую до підрозділів до роти БПЛА 23-го штурмового полку Р.У.Г.
Ми на всіх чекаємо і забезпечимо вам, я особисто вам гарантую, якісні умови служби, хороший колектив і можливість працювати за фахом, згідно з вашою мотивацією, з вашими силами на нашу перемогу. Будь ласка, звертайтесь. Із задоволенням я відповідаю на кожний запит.
Друзі, дякую вам за ефір і слава Україні.
