УКР
6961 відвідувач онлайн
Постраждалим на Майдані не потрібен статус учасника бойових дій
Я проти надання постраждалим на Майдані статусу учасника бойових дій і прошу Кабмін скасувати свій законопроект.
Кабмин принял решение, чтобы более тысячи человек, признанных официально ранеными - тяжелой, средней и легкой степени, травмированных и пострадавших на Майдане, - получили статус участника боевых действий.Я понимаю желание правительства обеспечить надлежащую социальную защиту пострадавшим и благодарю за это внимание.
Я тоже имею статус получившего ранение на Майдане. Я мог бы без проблем переосвидетельствовать свои средние телесные повреждение в тяжкие, получить льготы, но я не делаю этого осознанно.
Мы не шли на войну. Все, кто шел вперед на Майдане, действовали как граждане, а не солдаты, это был личный гражданский выбор. Последствия этого выбора были осознанными.
Народ на Майдане рисковал потому, что не было сил мириться с враньем, цинизмом, беззаконием власти. Потому что каждый понял - если я сейчас не пойду вперед, меня не услышат и не поймут, что это мое решение, которое я не изменю.
Майдан - это Революция Достоинства. Это революция каждого гражданина и патриота. И эту революцию нельзя формализовать. Нельзя, чтобы появились участники революции, люди с документами, потому что все это не ради документов было и никаким правилам и приказам не подчинялось.
На Майдане разные люди были. И среди погибших, получивших Героя Украины, увы, далеко не все были настоящими героями - там и случайные люди есть, есть и те, кто не заслужил, увы. Но к ушедшим из жизни - какие уже вопросы, их нет, это не их ошибка. А вот если начнут раздавать льготы живым, официальный статус получат те, кто просто пролез в очередь. Не в деньгах дело даже - больно осознавать, что справки станут определять, кто был участником революции, а кто нет. Что станут пролазить сомнительные люди, случайные люди.
Пострадать на Майдане могло гораздо больше людей - если бы не нашлись те, кто стоял на баррикадах ночью 18-20-го, кто открыл огонь по "Беркуту", кто безоружным стоял перед "Беркутом" в Мариинском парке и пошел вверх по алее Небесной сотни, кто разливал "коктейль Молотова", кто выколупывал булыжники из мостовой, кто приносил еду, одежду и медикаменты, лечил раненых, охранял больницы, освобождал задержанных, отбивая в автозаках у милиции, кто просто стоял на Майдане даже, и не уходил, хотя было страшно. Если бы не выступали со сцены, не били звоны церквей, не молились вместе, не пели песни артисты, если бы, если бы, если бы...
Народ Украины, весь народ, за время Майдана и революции стал участником боевых действий. И люди шли на смерть, потому что нам не нужны льготы. Нам не нужны справки. Это был коллективный подвиг, и у нас есть общее удостоверение, которое мы выписали себе сами - Конституция Украины. А там все правильно записано: источник власти - народ, правосудие, законность, право на труд, неприкосновенность частной собственности...
Других удостоверений не надо. Иначе благородная инициатива превратится в символ стыда.
Участник боевых действий - этот тот, кто воевал за Украину, выполнял задачи в АТО. Это прописано в законе, девальвировать этот статус недопустимо.
Участник революции - гражданин Украины, и у нас уже есть у каждого паспорт и гражданские права. Власти должна выполнять эти права и каждый день доказывать, что смена власти такой страшной ценой была оправдана.
Да, надо помогать пострадавшим. Нам, всем, кто пострадал от действий правоохранительных органов в 2016-м начислили скромную разовую компенсацию за нанесенный представителями государства ущерб. Этого вполне достаточно, чтобы считать, что государство признало свою ответственность за преступления правоохранителей и возместило ущерб. Да, нужна постоянная целевая помощь тем, кто получил тяжкие телесные - потерял глаз, ногу, руку. Они будут страдать всю жизнь. Возможно, в индивидуальном порядке им нужно предоставить льготы. Но таких людей порядка двадцати человек, если я не ошибаюсь. А никак не тысяча.
Поймите, Майдан не имел ничего общего с государством. Народ вышел на Майдан, потому что государство исчезло, и доверия к людям во власти не было, они перестали обращать внимание на закон!
Не за льготы - а за построение настоящей державы, где правит закон, а не чья-то монаршая добрая воля.. Мне на Майдане огромную помощь оказывали самые разные предприниматели, и больно сейчас видеть, что у всех них серьезные проблемы с бизнесом. Правительство должно заниматься тем, чтобы улучшения коснулись всех, а не какой-то одной группы.
Ваша работа - чтобы государство появилось! Чтобы власть принимала системные решения. Потому что все мы сейчас "участники боевых действий", все, у кого болит душа за свою страну и ее будущее, все, для кого паспорт Украины - это не просто средство пересекать границу. Нам всем нужно признание и порядок со стороны государства.
А попытка вместо организации нормального администрирования, вместо настоящих реформ в государстве раздать пострадавшим на Майдане удостоверения будет мною воспринята как оскорбление. Я здесь пишу только свое мнение, конечно, но этот законопроект, по моему убеждению, надо отменить и забыть.
Задумайтесь, какой повод вы даете для антиукраинской пропаганды: мол, украинцы признали, что на Майдане были "боевые действия". А ведь не было боевых - был беспредел власти, и только в последние решающие три дня, когда власть начала убивать, люди открыли огонь в ответ - и карточный домик Януковича рассыпался в пыль.
В среду заседание Кабмина. Уважаемый Павел Розенко, прошу снова поставить на обсуждение вопрос этого законопроекта и снять его с повестки дня. Правительство должно отчитаться на третью годовщину Майдана своими достижениями в реформах государства и освобождении экономики от феодальной зависимости от госаппарата. Вот это его работа. И стыд за беспомощность никакими пиар-законами не прикроешь.
Статус участника Майдана - самая высшая ценность, именно потому, что его нельзя подделать. За это не положены регалии и удостоверения, это высокое звание каждый носит в душе. И пусть этот статус таким же неподдельным и останется навсегда.
Для меня, например, высшая награда, чтобы через много лет я стоял с детьми и внуками на Майдане, и они мне с гордостью сказали: "Спасибо, все это было не зря!".
И на меньшее я не соглашусь.
Юрий Бутусов, "Цензор.НЕТ"
24.01.2017, 13:28
http://uainfo.org/blognews/1485257156-evakuatsiya-vbivts.html
План порятунку верхівки кримінального режиму Януковича 20-24 лютого 2014 року здійснив Порошенко.
У центрі Європи посеред мирного дня та посеред мирного міста кримінальна влада розстрілює беззбройних демонстрантів, заливаючи кров'ю європейську столицю. Світ здригнувся від "Армагеддону на Майдані" (назва мого роману, виданого у США і Україні).
Що мало би бути далі? Навіть не у другому томі роману-реквієму, а у пеклі, яке впало на українську землю? Далі мала би бути розплата.
18-20 лютого, розстрілюючи людей, влада в особі своїх вищих чиновників, сиділа по заміських дачах, трусячись від страху від заподіяного злодіяння. Цю владу після перемоги Майдану можна було брати голими руками. Миттєво і методично арештувати усіх - забрати в автозаки прямо із постелі і звезти у Лук'янівський СІЗО.
Можна було взяти усіх. Треба було дуже мало - дати команду. Але команди не було.
Була інша команда. Була команда - дати вбивцям втекти. Була команда - вбивць врятувати від кари.
20-24 лютого 2014-го, коли вестибюль готелі "Україна" перетворився у морг, коли стікала рікою Інститутською вулицею невинна кров із Печерського пагорба, як із Голгофи, коли холодне зимове небо розривали громогласні жалі та плачі матерів і вдів, братів і сестер, внуків та правнуків за невинно убієнними синами, братами, матерями, коли обезглавлений люд молив про помсту до неба, в той же час, за 20 хвилин їзди від місця Армагеддону, тріщала від нечуваного наводнення оскаженілого іншого люду будівля аеропорту Жуляни. Здичавілі від страху самці тягали розпухлі чемодани, репетували у штовханині розлючені самки, трясучи дебелими сідницями у шубах, пищали пещені діти, не відаючи, що такого натворили їхні папіки.
Вони тікали. Самі собі не вірячи, що їх випускають. Божеволіли, пхаючись один наперед іншого, бо у будь-яку мить міг появитися у супроводі автоматників каскад автозаків і взяти їх прямо із трапа чи навіть із салону. Ніхто б не здивувався, якби їх збили уже у повітрі.
Поки оплакували ангелів, поруч тікали від кари демони. Такий епілог до Армагеддону.
Вони втекли, й історія після Майдану пішла у протилежний бік від нього.
Мене у всій плачевній завірюсі, що звіялася над нашими головами у незабутньому, героїчному і печальному 2014-му, завжди мучило, як і кожного з нас, - як так, що дали їм втекти від розплати. Адже якби їх не врятували, вони постали б перед судом, вони б заплатили за пролиту кров, і усе життя наше, оплачене жертвами Небесної сотні, пішло б дорогою праведною, а не манівцями, від яких розпікається душа нестерпними опіками зневіри.
Одначе, як автор "Армагеддону на Майдані", я ніколи не забував іншу біблійну істину - нема такого таємного, яке би не стало явним.
І от, через три роки, неначе з нагоди річниці Кривавого Лютого, - нове потрясіння, яким стало це явне.
Міжнародний консорціум журналістів зі штаб-квартирою у Вашингтоні і тисячами чесних колег по усьому світу продовжує безнастанно глобальну анти-офшорну революцію. Я отримую хроніку подій зі штабу цього планетарного фронту - кожен день десь когось садять.
Окрім України - у нас анти-офшорну боротьбу задушили у зародку, незважаючи на те, що у літописах Світового Консорціуму прізвище президента України було і залишається найуживанішим.
Перед нами - нове фундаментальне дослідження про офшорну імперію Порошенка зі свіжими подіями уже останніх років. Як гидко усе це читати, як прикро усе це знати. Про фіктивну панамську фірму Intraco - легенду світової офшоризації із приховування податків і відмивання брудних грошей, яка зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29а, де знаходиться київський офіс Порошенка, про фігуранта численних розслідувань на Британських Віргінських островах Зайцева, який уже 30 років носить високий титул однокурсника студента київського університету Порошенка, про почесного консула Сейшельських островів Свинарчука (за адресою на тих же електриків), який нині на посаді першого заступника секретаря РНБО береже нашу безпеку, про "Міжнародний інвестиційний банк" власника Порошенка, який, приміром, давши позику своїй же кампанії, замість 14,5 мільйона доларів отримує назад тільки 5 завдяки курсу Гонтарєвої, знову про те, як замітають сліди, тікаючи від фінансових розслідувань міжнародних кримінальних органів на Британських Віргінських островах, на Кіпрі, у Панамі. Знову цілий детективний фоліант про подвиги панамських патріотів.
Але от випливають кінці, здалося б, назавжди втоплені у мутних водах подій 3-річної давності. У тенетах офшорного спрута із якорем на вулиці Електриків 29-а виявлено цілий повітряний флот. Ми так думали, що Петро Олексійович - простий український кондитер, а він, виявляється, - повітроплавець, який володіє аерофлотом із 26 літальних суден - Business Airlines.
Не раз десь потрапляло на язик - сякі-такі кляті олігархи, що літають на персональних літаках, коли народ у жебрацтві нишпорить по смітниках. Так от літали і літають на віп-джетах нововиявленої у ході офшорних розслідувань кампанії Порошенка.
Коли Петро Олексійович самовіддано трудився міністром в уряді Януковича, його постійними авіа-клієнтами були колеги по уряду - не тільки начебто українські віп-сановники Азаров, Клюєв чи Богатирьова, а й московські шпигуни на посаді міністра оборони Саламатін і Калінін, які літали на Луб'янку за черговими інструкціями.
Читайте також:
Фінальний розділ свого розслідування Світовий Консорціум журналістів назвав "Криваві руки". Я би волів, щоб цього не було, я би волів цього не знати. Бо можна збожеволіти, але евакуацію вбивць Майдану, порятунок режиму Януковича у його повному особовому складі здійснив Порошенко на своїх літаках.
Це він вивіз їх з України. Президент Порошенко.
От витяг із документів Аероруху. «Business Airlines" міг здійснювати до того переважно один чартерний рейс в день. А 20 лютого 2014 року - бомбезне виверження! Повітряні евакуатори Порошенка - просто не встигали.
• Cessna XLS з реєстраційним номером TC-LLL вилетів з аеропорту Жуляни Києва в Донецьк 20 лютого в 11:30. Потім він повернувся до Києва, звідки полетів одразу у Росію у Сочі і миттєво повернувся назад. Наступного дня він зробив ще два рейси між Києвом і Донецьком.
• 20 лютого, OE-IDB, Embraer Legacy 600 вилетів о 10:55 з Жулян у Донецьк і вернувся у Київ, відтак знову полетів у Донецьк о 5:25 вечора. Гольфстрім OE-HAS вилетів за маршрутом Київ-Донецьк об 11 годині вечора 20 лютого, а потім знову о 4 годині ранку 21 лютого і о 5 годині ранку 22 лютого - також у Донецьк.
•Cessna OE-GBY, який належить Укрпромінвесту, вилетів з Києва до Барселони 20 лютого, а потім в Шарм-ель-Шейх, Ніццу та Відень протягом наступних двох днів, кожен раз повертаючись до Києва.
• 21 лютого Airbus 318 Elite місткістю 19 пасажирів в елітному салоні вилетів з Києва в бік Росії - у Сочі. У ньому летіла сім'я Януковича. Але уже у повітрі літак розвернувся і полетів у Дубай, звідки згодом сім'я ката добралася до Рубльовки.
Літаки Порошенка протягом 20-24 лютого зробили загалом 26 рейсів з Києва у Донецьк, в аеропорти Росії, в аеропорти європейських країн. План порятунку вбивць був успішно здійснений майбутнім президентом України саме у ці дні, коли Україна хоронила великомучеників Небесної сотні.
P.S. Журналісти із Міжнародного консорціуму взяли і подзвонили в офіс авіа-кампанії Порошенка прямо зараз і поцікавилися - як можна найняти літак до Росії, коли діє заборона президента України здійснювати повітряне сполучення із країною-агресором. В авіа-кампанії за адресою: вул. Електриків порадили полетіти через Гомель - там буде невеличка зупинка не більше, ніж на 15-20 хвилин і треба буде доплатити якісь копійки - 14-17 тисяч доларів.
Команда рятівників вбивць Майдану живе і процвітає. Літаки Порошенка успішно літають. Заправляють їх авіаційним пальним, купленим із запасом у давнього і надійного бізнес-партнера - у московської кампанії "Газпромнефть".
https://www.facebook.com/vasil.baziv?fref=ts Василь БАЗІВ , для http://uainfo.org/ UAINFO