"Ти, сука, здохнеш в цім краю!", - авторка знаменитої поезії "Никогда мы не будем братьями" Анастасія Дмитрук опублікувала новий вірш. ВIДЕО
Українська поетеса Анастасія Дмитрук, авторка знаменитого вірша "Никогда мы не будем братьями", написаного після анексії Криму у 2014 році, опублікувала новий вірш "За Харків, Марік, за Ірпінь".
Як повідомляє Цензор.НЕТ, поетеса опублікувала відеоверсію нового вірша на своєму ютуб-каналі.
"Присвячується українській армії, територіальній обороні, волонтерам, лікарям і кожному, хто сьогодні бореться за Україну", - пише Анастасія в коментарі до відео.
Дивіться також: "Никогда мы не станем братьями!" - литовцы записали песню на стихи украинки Анастасии Дмитрук. ВИДЕО
Топ коментарі
і шикарний зразок зміни мишлення українців:
у 2014
НИКОГДА МЬІ НЕ БУДЕМ БРАТЬЯМИ
теперка вже
ТИ, **** ЗДОХНЕШ В ЦІМ КРАЮ
думаю, це також буде пісня
і також стане народною, як її перший вірш
ОСЬ І ВСЕ, ПИ%ДЕЦЬ ТОБІ, ЗГОРІВ ТИ В СРАНОМУ КРЕМЛІ
Знают и сын и отец:
Увяз коготок в Украине -
Птичке двуглавой ******!
"Чекає кацапа ганьба й домовина
Де б лапоть його не ступив.
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою московських катів!"
Слава Україні! - Героям Слава!
Glory to Ukraine! - Glory to heroes!
Ответ Пуйлу на любой его ультиматум:
*
А ****** ты, "раб галерный",
Собчака холуй примерный,
Вместе с рухнувшим рублём
Вслед за "русским кораблём"!
Слава Україні! - Героям Слава!
Glory to Ukraine! - Glory to heroes!
С Украины обратно домой,
Скоро я удобрением стану,
Я хочу домой, а здесь я чужой.
"Оккупант"
С биомусором русни
Мы права свинособаке
В перелеске разъясним.
Там, щоб клопоту не мати,
Нам потрібно, без жалю
Та вагання, надсилати
Кулю в скроню москалю.
Тож, готуємо набої,
Та не вірим в каяття -
Пусть - хоть зверем, *****, воют,
Най хоч путіна з'їдять.
Отвержен ржавый "Русский Мир".
Свободы ярок луч,
Куют Украины сыны,
Победы светлой ключ!
Отвержен лживый "Русский Мир".
Свободы ярок луч,
Куют Украины сыны,
Большой Победы ключ!"
https://warpoetry.mkip.gov.ua/1046
Singing:
https://youtu.be/9Nzxhn3GAGw
Поцілила в серце ворога
Щоб не рахувала йому зозуля
Щоб він заплатив - дорого
Я хочу щоб мої гармати
Його розривали на клапті
Щоб тільки шматки і шмати
Щоб тільки шмарклі й лапті
Я хочу щоби моя Стугна
Спалила його до вугілля
Щоб сльози стогін і туга
Стали платою за свавілля
Я хочу щоб ніж мій гострий
Проникнув у грішну душу
Я його не кликав у гості
Тепер убивати мушу
Я хочу щоб мої діти
Не плакали й не жахались
Щоб завжди могли радіти
Щоб завжди могли і сміялись
Я хочу щоб моя Країна
Звільнилась від клятих обіймів
Щоб минула війна і руїна
Щоб минули жахи та війни
Я хочу пожити в мирі
(Й за тих...що на іншім світі )
Щоб люди лиш привітні й щирі
А злі й підступні… всі вбиті
Сашко Положинський
Респект
Горите в аду, мокшанские ********!
Коли палає пам"яті свіча,
А в Серце моє врізується криця ,
Я проклинаю лису наволоч з Кремля-
Мерзотну силу, підлу, сатанинську!
Ні, тобі мене не здужати , Росіє,
Я, виплекана в борні лихоліть!
Я - Русь прадавня з попелу повстала,
Щоб доню- Україну боронить !
Моєї сили досі ти не знала -
Свята Покрова наші береже полки
І віра нас, як крицю гартувала,
Тому потрощиш тут свої кістки!
Гордися, Україно - доню мила!
Народ твій міцно взяв свої щити,
І меч , що Мати вам Благословила,
Уже почав проклятим голови сікти!
Ні, тобі мене не здужати,
проклята Сатанія !
(присвячую загиблим жителям Маріуполя
від рук російських терористів. 24.01.2015р.)
Московія КАПУТ