УКР
9936 відвідувачів онлайн
Царьов розповів про "озвірілих українофілів" в окупованому Криму: "Иду я со своим лицом, а они кидаются с лозунгами". ВIДЕО
Колишній нардеп, а нині зрадник Олег Царьов поскаржився на українофільські настрої в окупованому Криму.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, Царьов розповів, що особисто кілька разів постраждав від "озвірілих українофілів".
"Иду я со своим лицом, а они кидаются с лозунгами", - каже Царьов про обстановку на окупованому півострові.
Читайте також на "Цензор.НЕТ": Екснардеп-втікач Царьов бідкається, що в Донецьку й Луганську не лишилося чоловіків: "Нема кого призивати"
Топ коментарі
"...N. N. со своей дамой подходил к огромному зданию загса. Дама была как будто бы как дама: в синем стандартном пальто, в точеных сапожках. Однако ж вместо лица у нее была задница, впрочем уютно прикрытая женственным пуховым платочком. Две ягодицы чуть выдавались, как щечки. То, что соответствовало рту, носу, глазам и в некотором смысле душе, было скрыто в черном заднепроходном отверстии.
N. N. взял свою даму под руку, и они вошли в парадную дверь загса.
В залах, несмотря на ослепляющий свет и помпезность, почти никого не было. N. N. наклонился и что-то шепнул своей невесте. Первой, кто их по-настоящему увидел, была толстая, поражающая своей обычностью секретарша, сидевшая у столика в коридоре.
Увидев даму N. N., она упала на пол и умерла.
Жених и невеста между тем продолжали свой путь. Угрюмо сидящие на скамейках редкие посетители не замечали их.
Правда, когда они прошли, один из посетителей встал, выпил воды и сказал, что уезжает.
В одной из комнатушек надо было выполнить предварительные формальности, в другой, просторной, в цветах и в портретах, происходила официальная церемония.
N. N. с дамой вошли в первую. Позади них между прочим шли совершенно незаметные субъекты: свидетели. Гражданин Васильев, который почти один управлял всеми этими делами, взглянул на них.
Взглянул и не смог оторвать взгляда.
Молчание продолжалось очень долго.
- Ну что, когда это наконец кончится? - спросил N. N.
Васильев кашлянул и попросил подойти поближе. Так нужно было чисто формально. Он действовал автоматически.
Но в душе его царил абсолютный страх. Он протягивался к нему даже из окон. Не только мадам вызывала страх, но и весь мир через нее тоже вызывал страх.
«Не надо шевелиться, не надо задавать глупых вопросов, иначе конец, - подумал Васильев. - А у меня дети».
- Фамилия?! - для бодрости нарочито громко выкрикнул он.
- Калашников, Петр Сергеевич, - ответил N. N. Его дама издала из заднего прохода какой-то свист, в котором различимы были слова: «Петрова Нелли Ивановна». Васильев похолодел; тело замораживалось, но душа вспоминала, что мир ужасен..."
У випадку його новел 60-70 рр. маємо жовчне сюрреалістичне знущання над (анти)реальністю "русской бездны" і совка (так, Мамлєєв був той іще ************), плюс відверта ґабсурда із присмаком Кафки.
Сподіваюся, ви не вважаєте, що тут дупи заради дуп?..
В цілому вважаю поданий текст просто графоманським хламом і пустою тратою паперу, як і будь-яке інше "знущання" в літературі. Дуже просто писати величезні об'єми нікому не потрібного тексту, "знущаючись" із будь-чого. Ви читали Бакмана? Рекомендую, для розуміння того, якою насправді має бути література, на яку не шкода переводити папір.
Интеллектуал!
а то було в як у відосіку:
https://www.youtube.com/watch?v=4k559nnxbJA
А воно, падла, ще й ображається.
іде воно зі своїм їдалом, а тут цеглини під рукою нема а волина вдома....
канєшна, що ж залишається- тільки лозунги.
біда, що першого не знайшлося в диню йомк дати - а то півміста кинулося з криком "ТУТ ЦАРЬОВ НЕБУЦКАНИЙ ХОДЕ, ЧУР Я НАСТУПНИЙ ЙОМУ В ДИНЮ ДАМ"...
бійка почнеться, а там і до погрому недалеко...
провокатор, кажу ж!
Але був один секрет: якщо наблизитись до цієї картини і придивитись, то замість "ліца" чомусь проглядалась велика і потворна сідниця.
Але це не все.
Більш прискіпливе вивчення цієї картини виявляло цікаву деталь - вся її композиційна побудова складалась з мікроскопічних елементів - сідничок, що перманентно перетворювались на "лІца".
Щось метафізичне сталось і з місциною, де висіла ця картина, яка поволі перетворилась на рашистську пітьму.
Чи за нього голсували таки ж самі. Вони вилікувались? -Сподіваюсь.
Чотири вилупки всі вчились у ВБ. Одне здохло від передозу, но це мало. Я оце думаю, щоб потім не "з*ясувалось", що воно просто працювало під прикриттям і було нашим шпійоном.
Шо за невидаль, друзья ?
Жопа спьяну улыбнулась.
Оказалось это я =)
Хотя этот Царев родился уже вДнепропетровске, но ГЕНЫ...Гены не обманешь....ТИПИЧНЫЙ УРАЛОИД... Прищур глаз, нос картошкой...типичная ерзя или мокша....
Скільки такі слова тупого риблювотного породжують оптімізму ...
Й це єдиний позитивний наслідок такого лиха , як масові вбивства крайщих украців ... що в Країни остоточно збугуть усі укранофоби . Усі до самих дрібних. Це не компенсує смерті вояк наших й це занадто мала ціна лиха ... але хоч щось .
Я категорично проти неоліберальних ласкавих пісенек , мовляв українофобам не требо лякатися , не требо тікати з Неньки ! Ще як требо , ще як вони нехай вигадують в своїх хворих мизках усякі стархіття , як їх дудуть вішати й спалювати ... я би ніколи не заперечував таке -- нехай сцять у трико ...
Гусары, молчать!