"Грані війни. Логвинове": представлено 2 частину документального фільму-розслідування про події під Дебальцевим у 2015 році. ВIДЕО

Волонтер і учасник бойових дій Євген Шевченко представив другу серію документального фільму-розслідування "Грані війни. Логвинове", в якому аналізуються події 2015 року, коли "російська армія без бою і без єдиного пострілу захопила стратегічно важливе село Логвинове і утворила Дебальцевський котел".

Як інформує Цензор.НЕТ, про це на своїй сторінці в Facebook написав Євген Шевченко.

"Гірка та болюча правда... правда про те, як гинули українські солдати, коли власне командування їх зрадило, оббрехало та забуло. І все це лише задля того, аби Петро Порошенко зміг розпочати свою криваву торгівлю з окупантами.

Нещодавно країна дізналася, як президент і його друзі протягом усієї війни грабували армію. У цьому фільмі я покажу, як президент і його генерали заради кривавих грошей відправляли нас на смерть.

Люди мають знати, як же так сталося, що в лютому 2015 року російська армія без бою та навіть без жодного пострілу захопила стратегічно важливе село Логвинове і утворила Дебальцевський котел. Тому я вирішив зняти документальний фільм-розслідування "Грані війни. Логвинове" і сьогодні публікую його другу серію - перша за посиланням: https://youtu.be/r_uvenTnsoY

На жаль, міністр оборони Степан Полторак та начальник генштабу Віктор Муженко так і не погодились дати інтерв`ю для фільму, чи хоча би відповісти на мої запитання у письмовій формі. Також і головний військовий прокурор Анатолій Матіос відмовився пояснити, чому протягом чотирьох років саботується розслідування обставин трагедії і ніхто не шукає офіцерів, винних у злочинній халатності і державній зраді.

Але і без їх відповідей вдалося з'ясувати наступних десять фактів:

№1 - протягом того півроку, коли Дебальцеве перебувало під нашим контролем, ніхто не готував його до оборони.

№2 - безвідповідальне ставлення до захисту Вуглегірська призводить до того, що 29 січня 2015 року ворог швидко займає місто.

№3 - вранці 9 лютого 2015 року за наказом командуючого сектора "С" зі стратегічно важливого села Логвинове виводять абсолютно усі підрозділи, які тримали там оборону, і вже за півгодини ворог без бою та без жодного пострілу захоплює населений пункт, перекриває трасу і утворює Дебальцевський котел.

№4 - контратакувальні дії організовані халатно і безграмотно: без розвідки, без артилерійської підготовки та без дієвої підтримки танками.

№5 - ані президент, ані генштаб не планували виведення нашого угруповання з Дебальцевського плацдарму - рішення приймалося групою ініціативних офіцерів в самому котлі, які вирішили вберегти бійців від повторення Іловайської трагедії.

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": "Логвинове" - фільм-розслідування про події під Дебальцевим в 2015 році. ВIДЕО

№6 - після втрати Дебальцевого від політичного та військового керівництва країни ми чули лише брехню про велику "перемогу", а більшості командирів включно із комбригом 128-ї бригади ЗСУ, які були свідками злочину, позатикали роти державними нагородами, званнями та посадами.

№7 - вже за півтори місяці після начебто зруйнованого залізничного вузла та шляхів сполучення була розпочата масштабна торгівля з окупованими територіями, яка щорічно приносила Порошенку та іншим олігархам щонайменьше $500млн. кривавих грошей.

№8 - Комітет ВРУ з питань національної безпеки та оборони відмовився створювати тимчасову слідчу комісію для розслідування обставин Дебальцевської трагедії.

№9 - головний військовий прокурор Анатолій Матіос чотири роки поспіль саботує розслідування справжніх причин поразки біля Дебальцевого і не шукає винних у трагедії офіцерів.

№10 - посадові особи збройних сил України та військової прокуратури відмовилися від будь-яких коментарів та усіляко перешкоджали нашому розслідуванню.

Маю надію, що після зміни політичного керівництва країни і Порошенко, і генерали, що виконували його злочинні накази будуть покарані за смерть сотень наших побратимів. Бо такі речі не можливо пробачити. І тим паче неможливо забути...

Поділіться цим відео - допоможіть донести до людей правду, адже жоден телеканал не погодився випустити наш фільм в ефір.

Присвята моєму вірному другові Андрію Реуті Andriy Dobruy, позивний "Медок", та усім воїнам, що полегли в боях за нашу землю...

Подяка за участь у зйомках фільму моїй команді та усім причетним, Юрий Панин (Iurii Panin), PIN Production та Сергей Борисенко (Sergey Borisenko).