Білоруська пропаганда опублікувала фрагменти "свідчень" Протасевича. ВIДЕО
Білоруський пропагандистський телеканал ОНТ опублікував кадри, на яких затриманий опозиційний журналіст Роман Протасевич дає "свідчення".
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на ЛІГА.
Зі сказаного Протасевичем можна зробити висновок, що його нібито міг підставити один із соратників.
"У мене був особистісний конфлікт тільки з однією людиною, причому досить напружений. Особливо в останні дні. Спочатку у нас не було конфліктів, але на першій п'янці він сказав, що будуть проблеми. У нас обох, мовляв, сильні характери, тому можуть бути проблеми", - сказав журналіст. На відео він стверджує, що "одним із перших", про що він подумав, це те, що його "підставили".
"Я ніде це не говорив, а як тільки я це сказав, відразу опинився в Мінську. Я впевнений, що у нього були зв'язки з кіберпартизанами. Які раніше займалися лжемінуваннями по всій Білорусі. Причому масовими. Я впевнений, що подібні дії вже були", - заявив блогер.
Також на опублікованих кадрах Протасевич каже, що ставлення до нього з боку одного з лідерів білоруської опозиції Франака Вячорка "змінилося".
"Простий приклад: з Франаком Вячорком були хороші відносини. Я знімав візит Тіхановської в Афінах. Все було чудово, ми там два дні в одній групі відпрацювали. Їздив, знімав, все добре було. Він мене хвалив. Він полетів, і менше, ніж за тиждень, ставлення до мене змінилося на протилежне", - дає "свідчення" Протасевич.
Білоруські пропагандисти кілька разів у "розслідуванні" повторюють наратив про те, що інформація про затримання Протасевича нібито була опублікована раніше, ніж стався сам арешт. Зокрема на ОНТ розповідають, що Вячорка опублікував фото Протасевича в Twitter з автобуса нібито майже відразу після його прильоту - сам Протасевич на відео каже, що нібито не знає, хто його сфотографував.
В одному з фрагментів Протасевич також розповідає про вуличні протести в Білорусі.
"Я зрозумів, що панікувати далі марно", - журналіст на камери розповів про те, як проходила посадка борту Ryanair в аеропорту Мінська.
Ну, було уже це у 30-ті. Тоді теж визнавали свою провину. Як того досягали, теж відомо.