Бізнесмени-волонтери запустили виробництво бронежилетів для ЗСУ на Західній Україні. ВIДЕО
Українські виробники бронезахисту разом з підприємцями-благодійниками організували на заході України виробництво бронежилетів для потреб військових.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Радіо Свобода.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка бізнесменів об’єдналися та налагодили масштабне виробництво бронежилетів для бійців.
"З початку війни сотні тисяч людей вступили до лав оборони – це тероборона, це добровольці, ЗСУ, загалом сотні тисяч бійців. Запит є сотнями тисяч виробів. Це дуже термінова потреба", – зазначає директор "Харківського заводу засобів індивідуального захисту" Юрій Федоров.
Команда харківського підприємства переїхала на захід України та об’єдналася із місцевим бізнесом у "Львівський оборонний кластер" для того, щоб виготовити сотні тисяч бронежилетів для Збройних сил. На початок масового виробництва бронежилетів на відбудованому з нуля виробництві тепер чекає і Міністерство оборони України. У відомстві вже засвідчили готовність їх приймати. Бронежилети передаватимуть військовим безкоштовно.
Повний цикл виробництва бронежилетів для військових організували на кількох підприємствах, виробництво яких раніше не було пов’язане з війною. Зараз бізнесмени-волонтери активно шукають матеріали – тканину та бронесталь.
Потужності вже налагодженого виробництва дозволяють відшивати до 5 тисяч чохлів для бронежилетів у день.
Окремо виробники також перевіряють броньовані пластини – ключовий елемент захисту у виробі, які пропонують волонтери-початківці. За спеціально визначеною процедурою – зокрема, прострілюють їх конкретними набоями і, таким чином, визначають стійкість.
"За тиждень було привезено матеріалів – складські запаси, якісь купувалися, якісь дарувалися, орієнтовно на 400-500 тисяч доларів. Зараз потреба є в сотнях тисяч доларів мінімум. Нам можуть донатити як громадяни, так і бізнес, також ми будемо дуже вдячні за можливість особистих контактів з іноземними компаніями, які мають на складі залишки сталі або тканини", – зазначає Юрій Федоров.
Першу партію бронежилетів вже передали на передову.
А інформація про те, як можна підтримати цю ініціативу - на сайті: https://www.ldc-ua.org/
Я згодна з кожним словом:
Я бачу, вже вкотре назрів допис про "віджим волонтерки".
Багато волонтерів, хто працює з 14го року, звик до неписаного правила: якщо на коробці написано кінцевого адресата, вона хоч чучелком, хоч тушкою, до того адресата дійде. Аж до того, що посилки вигружаються на якійсь точці, без передачі з рук в руки, і візьмуть їх тільки ті, хто їде в напрямку власне адресата, щоб підкинути по дорозі.
Зараз так не працює!
Наша держава робить все, щоб підімнути всю допомогу під себе. Мовляв, вона краще знає, куди і що треба.
Я не буду вдаватися в довгу філософію про те, що тут величезні корупційні ризики, про відсутність досвіду кризового менеджменту і просто ********** на місцях. Я просто констатую: це так не працює.
Отже, є три вузькі місця доставки допомоги: митниця, спільні волонтерські склади і внутрішні блокпости. Розберемо по пунктах.
1. Митниця. Щоб провезти авто чи цінну допомогу (формально - товари подвійного призначення, але віджимають навіть якісну медицину), вам потрібний лист від кінцевого отримувача (виключно вч чи установа типу госпіталя, не ГО і не БФ) на ОВА _тієї області_, де дислокується ця установа. ОВА має погодити цю допомогу і відправити лист на митницю з вказівкою пропустити. У цьому випадку ви допомогу провезете.
2. Спільні склади. Якщо ви передаєте свою посилку через спільний волонтерський склад десь у Польщі, їх, скоріш за все, гамузом завозить ОВА під своє погодження. Заходять ці посилки на спільні склади у Львові. Така сама доля більшості посилок, які відправляються гуманітарною НП чи Міст. Так от, шансів відгризти ці посилки у вас небагато. В кращому випадку, їх переполовинять, в гіршому, ви їх просто не знайдете. Теоретично, якщо ви зайдете на склад з листом від вч, у вас є шанс цю посилку відгризти. Якщо вона просто адресна, але без листа з печаткою - досвід показує, що шанси невеликі.
3. Блок-пости. Тут повна анархія. Керуються "законами військового часу" і віджимають "на ЗСУ". Звісно ж, без документів. Знову ж лист від вч допомагає. В моєму випадку, допомагав навіть лист від ГО, де було вказано, що водій такий то в авто такому то уповноважений перевозити гум.допомогу для вч такої то чи потреб населення такої то громади/області. Але тут рулетка.
Розказували мені вже чарівну історію, коли бус з дорогою допомогою супроводжувала машина СБУ, і віджимателі за хвилину опинилися мордою в асфальті і поїхали на Київ в кайданках разом з тим, що намагалися віджати. Більше б таких історій, може б допомогло.
Що робити?
1. Намагатися брати листи. Це тяжко, але коли везете щось дуже цінне, того вартує.
2. Ніколи, ні за яких обставин не переправляти цінні грузи через спільні хаби, якщо ви не знаєте особисто людей на всіх ланках ланцюжка. І так, до оголошень "їду, можу підвезти" теж ставитися обережно. Історій, коли машина завантажувалася допомогою і зникала з радарів - теж достатньо. Тому лише перевірені.
Усі ці ситуації так чи інакше викликані діями держави.
Логіка така: ми не хочемо, щоб під видом гуманітарки ввозили контрабанду, яку тут перепродують.
Так от, мої котики, що жорсткіша регуляція, то більше можливостей для корупції. Контрабандисти і так ввезуть, і перепродадуть. А нормальним волонтерам ви життя ускладнюєте. І донори відвалюються, коли бачать, що їхня цілева допомога не доходить за призначенням. І так, донорам часто є різниця, куди потрапить їх 100 броніків.
Боротьба зі зловживаннями - це добре. Але не в наших умовах.
Бронік чи теплак, який заїхав в Україну, все одно опиниться у війську. То хай краще один таки заїде і його потім перепродадуть, ніж 10 не заїде, бо донори втратили довіру.
ДумайТЕ
А, і ще, моя галицька інтелігентність поламалася наніц.
Дуже вумні йдуть за рускім кораблем.
https://t.me/nuts_roses/678
В марте 2014-го года мы с https://www.facebook.com/dmitry.marchenko.78 Дмитрием Марченко искали броники для 79-й бригады. Мы покупали плиты на Темп-3000, а в Вознесенске нам шили плитоноски. За полтора месяца мы обеспечили всю бригаду…
В марте 2022 года снова броников нет. Нет их по той причине, что Марченко посадили в тюрьму по абсолютно фейковому подозрению, и мы собирали деньги на уплату залога. Плиты теперь мы покупаем в Финляндии, а плитоноски будут шить во Львове.
* * *
А теперь, ***, я озверел и напишу как есть…
Какая-то скотина сегодня позвонила адвокатам и предложила сделку: Марченко изменят меру пресечения, а деньги залога он передает в фонд прокуратуры! ФОНД ПРОКУРАТУРЫ ПО ПОДДЕРЖКЕ АРМИИ! ШТА, ***?!
Есть ФИО этой скотины, есть мобильный телефон этой скотины. И я точно знаю, что когда наберется достаточное количество репостов, эта скотина прочтет этот пост.
Пока что обратимся к нему через ФБ.
Так вот, Ильяс, ты идешь вслед за российским кораблем. И у тебя, вместе с твоими прокурорскими вы*лядками, считанные часы на то, чтобы закрыть дело по Марченко, ОФИЦИАЛЬНО принести извинения и вернуть 20 миллионов гривен. Не застявляй нас, Ильяс, делать следующий шаг, будет больно. Мы не боялись вас тогда и уж точно мы не боимся вас сейчас. И мы умеем быстро и эффективно тратить деньги на поддержку армии, платежка ниже.
А броники… да… после победы каждый из вас прокурорских и дбровских ответит по полной.
Юрий Бирюков
Батьківщина має знати своїх кідарів !
плять!
а у 14-му було ж легше.....
не знаєш, спитай у подоляків
ми інакше й не казали ніколи
тільки нє па русскі
"Західна", навіть без України !
інакше ми й не кажемо