"Тихо прийшов, тихо пішов". Військове телебачення України презентувало кліп, присвячений бійцям ССО. ВІДЕО
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на офіційну сторінку Командування сил спецоперацій ЗСУ у Facebook.
"Ми це зробили! Вашій увазі спільна робота Військового телебачення України, творчого колективу Riffmaster і воїнів спеціального значення одного з наших полків. Дякую за підтримку Яні Холодній, Петру Святецькому та всім тим, хто приєднався до творчого процесу. Разом ми непереможні!" - йдеться в повідомленні.
Режисер відео - Володимир Бондаренко, а оператор - Вадим Стасюк.
Главред "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов зазначив, що "це одна з найкращих бойових пісень, створених у роки війни, справжній шедевр нового українського життя".
"Мав задоволення чути "Тихо пішов, тихо прийшов" у виконанні автора - Андрія Антоненка (Riffmaster). Андрій написав ці чудові рядки, які відразу запам'ятовуються, бо він живе одним життям з українськими воїнами, часто виступає в АТО, військових частинах, на нагородженні народних героїв. Андрій часто виступає перед спецназівцями - 3, 8 полки, 73, 140 центри спецоперацій. І дуже добре, що Командування сил спеціальних операцій вибрало "Пісню спеціального значення" неофіційним гімном ССО. І колектив Військового телебачення створив власними силами чудовий відеокліп. Це приклад професійної психологічної роботи, яка створює нову ідеологію захисту України. І я дуже радий, що пісня Андрія отримала офіційне визнання. Упевнений, "Ріффмастер" створить ще чимало блискучих пісень, які стають частиною новітньої української культури і виховання", - підкреслив журналіст.
Топ коментарі
https://youtu.be/YfCGZqxdzxQ
Та стародавня козацька легенда про меч Чаркес:
"Є така повідка, що, в часі збурення Запорозької Січі, характерник отаман Дженджелій не захотів піддатись москалям і рівно ж не хотів іти під Турка за Дунай. Він зібрав 300 запорожців і пішов з ними світ за очі. Коли запорожці прийшли до гори, прощаючись навіки з Рідним Краєм, їм вийшов якийсь дід назустріч і запитав:
- Чого прийшли сюди ви, діти?
- Січ нашу москалі спалили, зруйнували, волю задушили і Козацьку Мати-Україну в кайдани закували. Тож, нема де нам подітись. З москалями нам не жити й до бусурменів іти в прийми серце не лежить. Нехай камінням краще станем!
- Так відповів за козаків отаман Дженджелій.
Кремезна постать діда розігнулась, його вже згаслі очі заіскрилися вогнем, зітхнув старий та й каже:
- Скидайте, діти, ваші шаблі та всі до одного.
І здіймали мовчки запорожці дамаські шаблі, що тисячі голів ворожих постинали й на купу перед дідом їх зложили. Поглянув дід навколо, очі вгору зніс - і полумінь велика спалахнула. Стопилися шаблі в огні, неначе б то не криця була, лишень віск.
От розгорнув дід попіл і вздріли всі великий меч, з обидвох боків гострий та блискучий, але тяжкий, тяжкий.
- Попробуйте-но, діти, хто з вас цей меч здолає підіймити! - озвався стиха дід. І пробували всі, та силкувалися, але для кожного він був тяжкий.
- А нумо, пішліть гінців за річку, за Дунай, чи не знайдеться козарлюга, що зможе зрушити цього меча.
Гінці, як вітер, полетіли, і ось на конях швидкокрилих Братерство Січове прийшло з-за Тихого Дунаю.
- Попробуйте-но, діти, хто з Вас цей меч здолає підіймити! - озвався
стиха дід.
І пробували всі та силкувалися, але для кожного був він тяжкий.
- То шліть гінців на Кубань, бо й туди пішла козацька запорозька сила.
Соколами полинули гінці, і на братній голос озвалося й присунуло Козацьке Товариство з-над Кубані.
- Ну, що ж? Пробуйте і ви цього меча зрухнути! - озвався знову стиха дід.
І пробували всі та силкувалася, але для кожного був він тяжкий.
- Ой, бачу, дітки, що нема такого межи вами, хто б подолав цей меч один підіймити! - промовив сумно дід.
- Повідь, дідусю, нам, а хто ж його підійме і хто з ним зможе воювати? - спитав отаман Дженджелій.
- То буде, сину, козак з козаків, якого ще не бачив світ!
- А як же буде зватись він? - спитав ізнову отаман Дженджелій.
- То буде, сину, з поміж лицарів могутній лицар, ще незнаний. Цей меч в його руках пером легеньким стане. Ним волю він здобуде, і лише тоді всміхнеться радісно стара Козацька Мати-Україна.
- А як же буде зватись він? - отаман знову запитав.
- ЄДНІСТЬ буде йому ймення. Коли у боротьбі з'єднається брат з братом, коли серця в одно зіллються, коли запроданці й зрадники переведуться! - прорік востаннє сивий дід і крізь землю провалився.
А навкруги все зашуміло, загуло: ЄДНІСТЬ!!
- ЄДНІСТЬ! Як грім в степу Дніпровім покотилося, відбилося луною об Кавказ і за Карпатами озвалось: "КОЗАЦЬКА ЄДНІСТЬ!!!"
На японском телевидении Путин был объявлен главарем бандитского трио http://news-important.ru/na-yaponskom-televidenii-putin-byl-obyavlen-glavarem-banditskogo-trio/
Канализацией в стране обеспечены 2/3, а телеканализацией - 9/10.
Когда телевизор важнее унитаза, получается Россия.
Повертайтеся живими, хлопці !
Нічого не пишуть про двох спецназівців з Хмельницького, які в лютому потрапили в полон.
Слава Україні!
1- Артиллерия
2-ССО
3 - Саперы.
Портсигар развернули . нажали кнопку.. 100-200 супер-воинов легло.. нажали вторую - сгорела бронеколонна.. до тла..Вспомогательная арта делает залп неважно куда в направлении ( лишь бы засветиться) быстро сворачивается и уходит. Пока параша молотит по пустым позициям портсигар ложит ещё 200 рыл и ещё колонну противника и на десерт втыкает в землю два летающих туалета россии. Свернулись ..ушли.. Где они были -даже никто не понял. Вот так воюют в современной войне. Не в прямых атаках с кривыми АК. Это - эффект. А геройство и дух кадыровцев -закапывается в землю если у них нет выучки и техники противостоять. 2+2 =4 а не 5 и не 6