Що змінилось для видобувної галузі у 2021 році

Минулий 2021 рік став дійсно "врожайним" на велику кількість законопроєктів, підзаконних актів, постанов, які прямо чи опосередковано стосуються добувної галузі України – її юридичних, регуляторних, економічних, фіскальних та екологічних аспектів.

Одні з них були відхилені чи поки залишаються у статусі проєктів. Інші вже цього року чинитимуть визначальний вплив на надрокористування.

Про які саме закони йдеться, які зміни вони за собою несуть та які ключові моменти, можливо, залишилися непоміченими? Спробуємо розібратися.

Посилення відповідальності за незаконний видобуток

Набрав чинності ухвалений влітку минулого року Верховною Радою України проєкт Закону №3576, який посилює відповідальність за незаконне видобування корисних копалин.

Закон був підписаний президентом 6 серпня 2021 року. Він вносить зміни до статті 240 Кримінального кодексу України.

Мета закону – встановлення кримінальної відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення, перелік яких визначається відповідно до Постанови Кабміну №827 від грудня 1994 року, та посилення відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин загалом.

Тепер незаконне видобування корисних копалин місцевого значення визнається кримінальним діянням, міра покарання за яке визначається масштабами завданої шкоди і передбачає штраф від 8,5 тис. до 13,6 тис. грн, обмеження волі до 2 років.

Якщо йдеться про корисні копалини державного значення, то штраф становитиме від 51 тис. до 85 тис. грн або позбавлення волі до 3 років.

Зокрема, незаконний видобуток на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду карається обмеженням волі від 3 до 6 років.

А якщо нелегальний видобуток корисних копалин відбувався шляхом підпалу, вибуху або із застосуванням інших небезпечних засобів і призвів до загибелі, масового травмування чи захворювання людей, позбавлення волі може бути збільшене від 5 до 8 років.

Сподіваємося, що закон сприятиме зменшенню масштабів незаконного видобутку і навпаки розвитку відповідального надрокористування.

У будь якому разі, бізнесу варто зважати на його норми та відмовитися від бездокументарного ведення добувної діяльності шляхом підготовки необхідного пакету документів та отримання спецдозволу на користування надрами.

Закон про "інвестиційних нянь"

З 1 січня 2022 року повною мірою вступив у силу Закон 1116-ІХ "Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні", який був схвалений Верховною Радою ще 17 грудня 2020 року та підписаний президентом 10 лютого 2021 року.

Метою реалізації положень документу, передусім, є збільшення інвестиційної привабливості України для внутрішніх та зовнішніх інвесторів у сферах переробної промисловості, добування з метою подальшого перероблення корисних копалин, поводження з відходами, транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності, логістики, освіти, наукової й науково-технічної діяльності, охорони здоров’я, мистецтва, культури, спорту, туризму та курортно-рекреаційній сфері, що пов’язані з будівництвом, модернізацією та переобладнанням. Загальна сума інвестицій у такому випадку має стартувати від 20 млн євро.

Закон передбачає низку стимулів для таких інвесторів:

• податкові і митні пільги;
• спрощений порядок отримання прав на землю державної чи комунальної власності;
• забезпечення з державного, місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законом, будівництва об’єктів суміжної інфраструктури. Правда, останній стимул не надаватиметься проєктам у сфері збагачення залізної руди.

Доцільність реалізації того чи іншого проєкту визначається уповноваженою установою, так званою "інвестиційною нянею", яка має супроводжувати проєкт від підписання спеціального інвестиційного договору (документу, що регулює правовідносини між державою, в особі Кабміну або органу місцевого самоврядування, та інвестора зі значними інвестиціями) до повної його реалізації.

Закон ще у статусі проєкту (№3760) викликав хвилю критики. Його називали декларативним, термін "інвестиційні няні" перефразовували у "смотрящі", зазначали, що закон спрямований на підтримку певних фінансових груп.

Але за результатами деяких опитувань щодо інвестиційної привабливості України, 71% інвесторів-респондентів зазначають, що створення державних інвестиційних преференцій позитивно вплине на їхню готовність інвестувати у нашу державу.

Що ж, у найближчому майбутньому ми маємо шанс перевірити дієвість даного закону. Добувній промисловості потрібні інвестиції, особливо у секторі критичної та стратегічної сировини.

Збільшення прозорості видобувної галузі

З 15 січня 2022 року набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення прозорості у добувних галузях" (№1974-IX).

Основною метою є удосконалення норм Закону №2545-VIII за результатами практичного його застосування та впровадження нових вимог Ініціативи прозорості у видобувних галузях (ІПВГ) – міжнародного стандарту належного та прозорого управління нафтовими, газовими та іншими природними ресурсами, до якої Україна приєдналась у 2013 році.

Документ вносить зміни до "Кодексу про надра" та законів:

1. Про угоди про розподіл продукції;
2. Про нафту і газ;
3. Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу;
4. Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії.

Законодавчим актом також регулюється порядок розкриття інформації, яка вимагається законом, а саме:

• затверджуються форми звітності, їх граничний термін подання, обсяг інформації, що підлягає розкриттю;
• впроваджується звітування про розмір платежів за викиди СО₂;
• оприлюднюються угоди на користування надрами, що укладаються інвесторами з державою (уповноваженою особою держави), починаючи з 1 січня 2021 року;
• подаються відомості про працівників з урахуванням статі.

Крім того законом деталізується коло підзвітних суб’єктів господарювання добувної галузі, удосконалюється порядок формування Багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ та перелік її повноважень, передбачається створення національного секретаріату ІПВГ (формально він функціонує вже з 2013 року), визначаються заходи, що мають прискорити підготовку онлайн-платформи для розкриття даних та перехід на електронне звітування, врегульовується питання відповідальності компаній, що здійснюють діяльність у добувній сфері, за подання неправдивої інформації.

Реалізація положень закону сприятиме відкритості гірничодобувної сфери, запровадженню практики прозорого та відповідального надрокористування, конкурентний доступ до надр та чесні правила інвестування.

Як змінить життя надрокористувачів "ресурсний закон"

І нарешті закон "Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" №1914-IX, який набув чинності з 1 січня 2022 року.

Ще на стадії законопроєкту (№5600) він отримав неофіційну назву "ресурсного" закону, адже передбачав значне підвищення ренти за видобуток залізної руди. Через що проєкт був розкритикований представниками бізнесу, профільними асоціаціями, науковцями і навіть самими законотворцями.

Зокрема, Національна Асоціація добувної промисловості України назвала законопроєкт таким, який здатний вбити інвестиційну привабливість добувної сфери через значне навантаження на усі підприємства, які займаються видобутком, коригуючи тариф екологічного податку, ціну енергетики та нерухомості.

Ухвалений закон все ж таки змінює модель розрахування рентної плати за видобуток залізної руди, запроваджуючи систему диференціації ставок.

А саме: законом передбачається стягнення ренти з ринкової вартості руди з вищим її вмістом, а саме індексу IODEX 62% FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts. І що вищою буде ця ринкова вартість, то більшою буде ставка ренти.

Передбачається, що така форма оподаткування забезпечить ефективний розподіл економічної вигоди гірничих підприємств в умовах високої мінливості цін. Як буде насправді – покаже найближче майбутнє.

Крім того, законом таки збільшуються ставки екологічних податків за скиди забруднюючих речовин, за вуглецеві викиди, відходи добувної промисловості.

Що залишилось за "кадром"

Підпунктом 14.1.88 (1) Закону №1914-IX вносяться доповнення до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, який визначає поняття кондицій на мінеральну сировину для цілей оподаткування.

Згідно внесених змін, "кондиції на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр для цілей розділу IX цього Кодексу – сукупність техніко-технологічних та фінансово-економічних вимог до провадження господарської діяльності гірничого підприємства з добування корисних копалин, які забезпечують раціональне використання об’єкта (ділянки) надр, зокрема економічно ефективне добування корисних копалин за видами товарної продукції гірничого підприємства, що розроблена та затверджена на 5 років у порядку, визначеному законодавством з регулювання гірничих відносин".

Ці зміни викликали неабияке занепокоєння у низки надрокористувачів. І ось чому. Згідно пункту 252.3 статті 252 розділу ІХ Податкового кодексу: об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для добування корисних копалин за кожною наданою у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать.

А виходячи з підпункту 14.1.88 (1), зазначені кондиції мають переглядатися щоп`ять років. Що фактично означає проведення суб’єктами надрокористування повторної геолого-економічної оцінки запасів ділянки надр, державної експертизи і захисту запасів у Державній комісії по запасах щоп`ять років.

Після такої переоцінки, зазвичай, вносяться зміни до Спеціального дозволу на користування надрами і до проєктно-технічної документації – проєкту розробки ділянки надр. Замкнуте коло.

Норма, яка несе додаткове значне фінансове і часове навантаження на надрокористувача, створює зайві прецеденти для надмірного регуляторного впливу з боку органів державного геологічного контролю, гірничого нагляду і фіскальної служби.

Зазначимо, що норма, яка передбачала обов’язкову геолого-економічну переоцінку запасів ділянок надр, діяла з 2008 до 2010 року і була скасована постановою Кабміну №1236 від грудня 2010 року.

Очевидно, що зазначений підпункт 14.1.88 (1) потребує роз’яснень. Бо добувна галузь в Україні потребує прозорого, сучасного, економічно обґрунтованого і виваженого з усіх боків підходу, який би забезпечував відповідальне надрокористування з боку тримачів спеціальних дозволів на користування надрами та стимули і гарантії для таких надрокористувачів з боку держави.