Як банки заробляють мільярди на депозитних сертифікатах

На початок жовтня, 65 банків тримали в НБУ 265 мільярдів гривень. Які саме банки, НБУ не повідомляє, але дещо вдалося знайти.

Ось найбільші з отримувачів вигоди, які мали у депозитних сертифікатах більше 10 млрд грн:

ПриватБанк - 54,5 млрд грн

Укрсиббанк - 28 млрд грн

Райффайзен Банк - 26,2 млрд грн

Сітібанк - 22,5 млрд грн

ОТП Банк - 16,2 млрд грн

Креді Агріколь Банк - 15,7 млрд грн

Універсал Банк - 13 млрд грн

ПУМБ - 10,2 млрд грн

РАЗОМ: 186,3 млрд грн.

Депозитні сертифікати - це короткострокові боргові інструменти НБУ (на ніч або кілька тижнів), у яких банки зберігають вільну ліквідність. Ставка за депсертифікатами прив'язана до облікової ставки НБУ, але нижча на кільк в.п. (зараз 23% при ставці НБУ - 25%).

А тепер беріть до рук калькулятор. За місяць з 186,3 млрд грн можна заробити 3,6 мільярди. За квартал - 10,7 млрд, за півроку - 21,4 млрд.

Я б на місці НАБУ зацікавився. Доволі тонкою виглядає межа між боротьбою з інфляцією та корупційною схемою.

Голова НБУ змінився, а механізм продовжує працювати. Андрій Пишний продовжує створювати штучні доходи для державних, іноземних та олігархічних банків, як це робив Кирило Шевченко. Найбільше отримують державний ПриватБанк, п'ять іноземних банків та два олігархічних.

Ще трохи порахуємо. Загалом з 265 мільярдів гривень на 65 банків за півроку виходить 30,5 мільярдів. Це "чисті" гроші, "з повітря". Тобто, надруковані Нацбанком.

Зараз грошей у схемі більше.

Станом на 29 листопада у депозитних сертифікатах були вже 372 мільярди. А з цієї суми за півроку можуть набігти вже 43 мільярди гривень доходу.

Така собі боротьба з інфляцією, якщо доводиться друкувати 43 мільярди за півроку.

Вчора Мінфін трохи підняв ставки за ОВДП. Гадаю, трохи тисне МВФ, тож треба робити вигляд, ніби борешся з інфляцією.

Але ви ж розумієте, що це неринкова угода. Схоже, що НБУ трохи змусив держбанки купити державних облігацій з дохідністю 14-16%.

Ринковою угодою зараз є лише депозитні сертифікати. Як наприкінці 1990-х банки сиділи в ОВДП, побудувавши "піраміду", зараз вони сидять у депозитних сертифікатах.

23% - це не відсоток виборців, що голосують за Порошенка. Це відсоткова ставка.

Як ви пам'ятаєте, 3 червня 2022 року НБУ підвищив облікову ставку (ОС) з 10% одразу до 25%. Для протидії інфляції. Але в Україні інфляція від облікової ставки не залежить. Натомість залежать інші речі.

Справа у тому, що до ОС прив'язані ще дві ставки, які НБУ використовує у регулюванні ліквідності банків. Перша - це ставка за кредитами рефінансування; вона складає десь ОС+2%. Друга ставка - за депозитними сертифікатами.

По суті, це ставка за гроші, які банки кладуть на депозит до НБУ. Вона зазвичай складає ОС-2%. Разом виходить система: Облікова ставка +-2%.

Колись рефінансування та депсертифікати були просто інструментами регулювання ліквідності. Але з 2000-х ці інструменти навчилися використовувати для заробляння грошей.

Коли ставки за ними були 8-9% та 11-12% - зрозуміло, до НБУ стояла черга з бажаючих взяти гроші під 12% та прокрутити їх. Останніми такими бажаючими були хлопці з "Великого будівництва".

Але коли ставки зросли до 23% та 27%, рефінансування вмерло одразу. Проте одразу виникла нова модна "тема" - депозитні сертифікати.

Поки за ними НБУ платив 8-9%, банки віддавали йому гроші неохоче, доводилося їх примушувати. В середньому, на початку 2022 НБУ збирав 124 мільярди на день. Це не мало, але і не багато. Щойно ставка підскочила до 23%, банки пішли самі.

Середня сума зросла до 235 мільярдів, і щомісяця продовжує зростати. У листопаді банки давали НБУ в середньому 344 мільярди на день.

Якось я дізнався, що саме передбачав план НБУ. То є класика сучасного світу - політика дорогих грошей. Банки мали підвищувати ставки за депозитами населення, а отримані гроші - вкладати у депозитні сертифікати. Тоді вони не втратили б доходів, натомість стерилизували б грошову масу. Це дійсно інструмент протидії інфляції, хоча він і пригнічує економічне зростання. Начебто, усе за підручником.

Проте, банки не стали швидко підвищувати ставки за депозитами населення. Чому? Їм на рахунки почала литися ріка безкоштовних грошей з бюджету. НБУ від початку війни друкував сотні мільярдів гривень для бюджету. Бюджет платив зарплати військовим, ці гроші перетікали у банки. Банки несли їх до НБУ, і той платив 23%.

Гроші на поточних рахунках для банків коштують 1-2% річних. Навіщо платити 10-12%, не кажучи вже про 18%? Схема працює і так.

До того ж, депсертифікати - дуже зручна річ. Гроші на поточних рахунках вважаються "короткими". Якщо збирати їх та вкладати у ОВДП - виникають ризики ліквідності. Гроші можуть зняти у будь-який момент, а ось погашення ОВДП треба чекати місяцями, вони вважаються більш "довгими".

Проте ДС - то інша історія, вони теж є "короткими". Гроші з депозиту в НБУ можна забрати майже миттєво. Отже, жодних ризиків, чистій дохід.

Так замість боротьби з інфляцією виникла нова фінансова схема. Фактично, банки з червня 2022 року заробляли з повітря. Перший раз НБУ друкував гроші, аби вони потрапили до банків. Другий - щоб сплатити за депозитними сертифікатами.

Нацбанк перетворився на генератор прибутків для банків.

Аналізуючи статистику цього року, можна побачити, як від березня до червня вони різко втрачали доходи. Проте з червня по вересень ситуація виправилася. Беру на себе сміливість стверджувати, що саме завдяки депозитним сертифікатам. Напевно, у жовтні та листопаді банки почувалися взагалі чудово (у цьому сенсі).

Банки вже давно не кредитують (лише під держгарантії, а це не кредитування), вони навіть майже не купують ОВДП. Навіщо? За ОВДП платят 14-16%, а за депозитними сертифікатами - 23%.