Чергові, але вкрай необхідні зміни до Закону "Про санкції"

Наприкінці січня 2023 року група депутатів на чолі з Денисом Масловим зареєстрували законопроект №8392 стосовно удосконалення санкційної політики нашої держави. Зрозуміло, що в основі пропозицій лежала вже наявна практика застосування стягнення в дохід держави активів путінського оточення, що причетне до збройної агресії проти України. Та й хто саме цю практику найкраще знає, як не те ж Міністерство юстиції.

Однак, треба віддати належне Маслову, що "протягнув" через комітет і парламент відповідні зміни до профільного законодавства.

Команда StateWatch в рамках проекту Trap Aggressor неодноразово деталізувала процес цілком законної конфіскації через новостворений у 2022 році механізм за участі Мін’юсту через Вищий антикорупційний суд в рамках адміністративного позову. Пояснювали як відібрали у найближчого друга путіна, на ряду з Юрієм Ковальчуком, Аркадія Ротенберга дві-третини київського ТРЦ Ocean Plaza, в якому форматі проходив процес проти російського "титанового" олігарха Михайла Шелкова, як "вдарили" по майну херсонського колаборанту Володимира Сальдо, чому у групи "бабаковцев" (Бабаков, Гінер, Воєводін) забирають великі пакети акцій в цілому ряді обленерго та нерухомість і так далі.

Проте цього разу про ширший, точніше більш специфічний вимір санкціонування – надважливі зміни до законодавства. Перш за все, згідно з пропозиціями вже проголосованого, але ще поки не підписаного президентом Зеленським, Закон можна поділити на 4 виміри: "строки", зміни стосовно учасників процесу, зміни щодо розгляду справ, а також запровадження Державного санкційного реєстру.

Отож, по строкам – визначається спеціальний строк звернення із до суду, а саме – протягом строку дії воєнного стану, визначеному указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Також збільшується строк розгляду справ в судах першої (з 10 до 30 днів з дня надходження позовної заяви до суду) та апеляційної інстанцій (з 5 до 15 днів з дня надходження апеляційної скарги до суду). Крім цього, додається можливість проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення (скорочене рішення). У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин рішення суду (скорочене рішення) повний текст рішення суду складається не пізніше 5 днів з дня проголошення.

Також зміни стосується збільшення строків на відзив – з 2 до 5 днів. Наостанок, обчислення строків, встановлених статтею 2831 профільного Кодексу, не поширюються правила частин другої – п’ятої, сьомої - десятої статті 120 цього ж таки Кодексу.

Тобто, на обчислення строків у справах про застосування санкції стягнення поширюється норма про закінчення строків у вихідні, неробочої і святкові дні: "Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Наступна "партія змін" стосується учасників процесу. Неприбуття в судове засідання учасника справи та його представника, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції та не може бути підставою для зупинення строків її розгляду, відкладення засідання на інший час чи дату або оголошення перерви в судовому засіданні.

В той же час, учасники справи, які не були присутні при проголошенні рішення суду, а також особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити рішення суду протягом п’яти днів з дня його опублікування на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду (раніше – оскаржити могли лише сторони).

Третє – про зміни у розгляді справ. Припинення або скасування правового режиму воєнного стану не є підставою для закриття провадження у справах, передбачених статтею 2831 профільного Кодексу, розпочатих у період дії такого воєнного стану та у яких на день його припинення або скасування не ухвалено рішення суду. Ще одне – справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій", розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності зазначеним Законом.

Наступне – позовні заяви і апеляційні скарги, які подані до суду, але провадження за якими не відкрито на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій", розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності зазначеним Законом.

У свою чергу, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції, які не набрали законної сили до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій", набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку за правилами, що діють після набрання чинності зазначеним Законом. Відзначу також, що треба враховувати, що збільшено перелік осіб з правом на апеляційне оскарження.

Тобто, всі справи будуть з моменту набрання чинності цим Законом розглядатись за новими правилами щодо оскарження, строків і проголошення рішень. І наостанок про те, про що ми в StateWatch говоримо більше півроку, так точно. Потреба у впровадженні Державного реєстру санкцій. Вкрай необхідна новація, яка має бути реалізована не пізніше, ніж через 6 місяців після набрання чинності цим Законом, який проаналізовано.

Безумовно підтримуємо командою відповідні зміни і, звісно ж, вважаємо за необхідне побачити якнайшвидше підписання президентом Зеленським відповідного документу для подальшого вступу проекту у законну силу.