Як держава управляла своїми активами через онлайн-аукціони

Ще до початку повномасштабного вторгнення Фонд державного майна України розпочав приватизацію комбінатів хлібопродуктів через державні онлайн-аукціони Прозорро.Продажі. Повною мірою ефект від прозорої приватизації можна побачити за декілька років — цей час потрібен для інвестицій, перебудови та модернізації обʼєкта.

У 2021 році держава продала на електронних торгах Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів. Це було напівзруйноване підприємство на Хмельниччині, яке тривалий час не використовувалося. Після приватизації держава не лише отримала 227 млн гривень від приватизації хлібокомбінату. На цей час це виробництво, на якому збережені робочі місця та вкладені мільйони інвестицій у збудовані після продажу сушарки, будівлі відвантаження та вдосконалені потужності підприємства. Це лише один з прикладів, як за ефективного управління й, зокрема реалізації держава може перетворити обʼєкти у її власності на активи.

Цьогоріч в державній електронній системі відбулося 20 тисяч успішних онлайн-аукціонів і як результат зароблені до бюджетів різних рівнів понад 14 млрд гривень. На основі даних з публічного модуля аналітики Прозорро.Продажі розповім про те, які активи принесли державі та громадам найбільші надходження на торгах.

Майно, що працює на державу

Вперше в Україні продали порт — такими заголовками рясніли медіа, коли Фонд держмайна на початку 2023 року продав Усть-Дунайський порт. За нього змагалося вісім учасників, і за підсумками торгів держава замість 60 млн гривень отримала більше ніж 200. До того порт генерував збитки і не мав достатньо ресурсів, аби працювати на повну потужність. Натомість завдяки приватизації об’єкт зможе отримати інвестиції для розвитку, які держава не могла забезпечити, особливо під час воєнного стану.

Цей приклад вкотре підтверджує попит на державне майно під час війни і необхідність приватизації. Протягом року нові власники через онлайн-аукціони придбали також спиртзаводи, видобувні підприємства, хлібокомбінати, оздоровчі комплекси та ремонтні заводи. ФДМУ продав цього року готель "Ермітаж" в Києві за 311 млн гривень. Це один з п’яти найдорожчих лотів малої приватизації за понад 5 років реформи. Загалом Фонд реалізував 345 державних об’єктів, і це поповнило держбюджет на понад 2.6 млрд гривень.

Ще майже тисячу об’єктів у 2023 році держава здала в оренду. Найактивніше учасники змагалися за нежитлові приміщення, їдальні, вільні площі медзакладів та гуртожитків, адмінбудівлі, склади, цехи, закинуті пости ДАІ та гідротехнічні споруди. Відтак з оренди сотень тисяч квадратних метрів держмайна по всій Україні до бюджету надходить майже 8.7 млн гривень доходу на рік. Водночас підприємці завдяки прозорій оренді мають змогу розширити свій бізнес. Так зробило видавництво "Ліра", яке орендувало у регіонального відділення ФДМУ приміщення на Дніпропетровщині, отримавши нові площі для розвитку сімейної справи. Або благодійний фонд "Відновлення України", який орендував через онлайн-аукціон у держави будівлю на майже 6000 кв. м, і планує відкрити там прихисток для внутрішньо переміщених осіб.

Пів мільярда гривень за прозорі активи

Цього року окрім вже звичних для користувачів системи заводів, нерухомості, землі держава почала реалізовувати через онлайн-аукціони нові види активів: спецдозволи на промисловий вилов риби та бурштин.

Переведення реалізації бурштину на онлайн-аукціони відбулося на початку року, відтоді надходження до держбюджету склали майже 16 млн гривень. Це не такий великий ринок, як мала приватизація, проте за такі кошти, наприклад, можна закупити 80 дронів для армії або підтримати полонених.

Реалізація спецдозволів на промислове рибальство через електронні торги відкрила можливості конкурентної участі для нових інвесторів. Спеціалізовані рибопромислові підприємства, сільгосппідприємства, заклади харчування активно змагалися за цей тип активів: в середньому на торги приходить чотири учасники. Така конкуренція є вищою за середній показник в системі. За підсумками торгів ціна на активи зросла майже у 15 разів, і державний бюджет цього року отримав майже на 110 млн гривень.

Спецдозволи на користування надрами держава реалізує в системі вже не перший рік. Цього року за право користування родовищами піску, торфу, гіпсу, солі, глини, мінеральних вод змагалося понад дві сотні учасників. А продаж 60 спецдозволів на електронних аукціонах приніс до бюджету України майже 365 млн гривень.

Доходи громад

Вересневе дослідження аналітичної платформи Вокс Україна про фактори стійкості громад під час війни показало, що менша залежність громад від дотацій з державного бюджету позитивно впливає на їхню готовність до викликів. Здатність органів місцевого самоврядування самостійно генерувати доходи сприяє автономності та підвищує їхню ефективність як учасника бюджетної системи.

Майно громад, яке вони виставляли на онлайн-аукціони, цьогоріч принесло їм понад 1.6 млрд гривень доходу. Найактивніше свої активи у 2023 році реалізовували Криворізька, Дніпровська та Балтська громади.

Нежитлові приміщення, швейні майстерні, гаражі, котельні, готельні комплекси, бібліотечні читальні зали, автомобілі, офісна, сільгосптехніка — за право придбати або орендувати ці та інші комунальні активи у цьому році змагалося майже 9.5 тисяч учасників. В результаті прозорої конкуренції ціна майна зросла майже вдвічі. Усього з початку року ОМС реалізували понад 5.5 тисяч об’єктів по всій Україні. Мала приватизація поповнила бюджети громад на понад 615 млн гривень, ще понад 25 млн грн на рік вони отримують від оренди.

Завдяки реформі децентралізації заробляють ті громади, що ефективно розпоряджаються своїми активами. Ринок сільгоспземлі дозволяє заробляти усім. Серед п’яти найбільших організаторів торгів з оренди с/г ділянок в системі — дві сільські громади на Одещині: Куяльницька та Новоборисівська. У 2023 році вони здали в оренду майже півтори сотні ділянок сільгосппризначення, завдяки чому отримують понад 1.7 млн та 1.2 млн гривень доходу на рік відповідно. Загалом протягом року громади по всій країні реалізували понад 4.6 тисяч ділянок земель різного призначення і заробили на цьому понад мільярд гривень.

Кожен актив має бути активом, а не баластом, який обтяжує державу чи громади. І всі можливості для цього є — законодавче регулювання, електронна система й ефективно працюючі державні онлайн-аукціони та інтерес інвесторів до цих активів.