6 742 7

Закон про мобілізацію: нова спроба

Мобілізація, бронювання

Ажіотаж навколо так званого "мобілізаційного" законопроєкту вже тривалий час не вщухає. Ввечері 30 січня 2024 року Кабінет Міністрів України вніс на розгляд до Верховної Ради України оновлену редакцію законопроекту, який подавався в кінці грудня минулого року. Новий законопроект про мобілізацію містить декілька цікавих пропозицій, що варті уваги.

Характер змін для громадян

Кабмін пропонує внести зміни в процес злагодження дій ТЦК, Нацполіції та місцевих державних адміністрацій в статті оповіщення та фізичного доставлення осіб до органів військового управління. Крім того, у разі прийняття законопроєкту, буде налагоджена робота ТЦК із закордонними дипломатичними установами України. Це пропонується зробити для ведення військового обліку громадян України, які знаходяться за кордоном. Тобто у разі неявки по повістці на них будуть поширюватися аналогічні обмеження, що і на тих, хто перебуває в межах України.

Запуск електронного реєстру військовозобов’язаних (драйвер – база "Оберіг")

16 січня 2024 року парламент прийняв Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану". Даний нормативно-правовий акт вносить зміни до Закону України № 1951-VIII від 16 березня 2017 року, внаслідок чого у громадян призовного віку додатково будуть збирати номер телефону та адресу електронної пошти. Вказані зміни дають поштовх для запуску підходу по виклику в ТЦК електронними повістками. Проте, для здійснення цього задуму слід напрацювати додаткові зміни до законодавства.

Що пропонується у законопроєкті про мобілізацію?

Серед пропонованих змін основні стосуються призову на військову службу. Зокрема пропонується знизити мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Всі громадяни призовного віку мають постійно мати при собі військово-обліковий документ та надавати його на вимогу працівника ТЦК, поліцейського чи співробітника Держприкордонслужби. Варто зазначити, що дана вимога стосується також і тих, хто виключений чи знятий з військового обліку.

Під час перевірки документів громадянина вищезазначені уповноважені особи мають право проводити фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів та використовувати планшети з доступом до певної інформації у вже згаданому електронному реєстрі військовозобов’язаних.

У разі прийняття закону, всі особи, що перебувають на військовому обліку, повинні протягом наступних 60 днів з дня, наступного за днем його опублікування (після підпису Президента) уточнити адресу проживання, свій номер телефону, адресу електронної пошти та інші облікові дані наступними шляхами:

  • самостійно прийшовши до ТЦК, або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання;

  • надіславши повідомлення на офіційну електронну адресу чи номер телефону, що вказані на офіційному сайті ТЦК – у разі перебування за кордоном;

  • в електронному кабінеті призовника, резервіста чи військовозобов’язаного без прибуття до ТЦК.

Обмежено придатні

Громадяни України, які раніше були визнані обмежено придатними до військової служби, повинні будуть пройти повторне медичне обстеження. Зробити це вони будуть зобов’язані протягом наступних дев’яти місяців з дня, наступного за днем опублікування цього закону (після підпису Президента).

Окремі особи з інвалідністю

Повторний медогляд стосується також осіб (лише чоловіків) з інвалідністю ІІ та ІІІ групи. Чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2022 року (у законопроекті вказаний 2024 рік, однак, очевидно, що це описка) встановлено вищезазначені групи інвалідності, повинні пройти переогляд на придатність до військової служби. Зробити їм це слід буде до кінця 2024 року.

Зміни у статусі придатності до служби

Також, фактично статус "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час" буде виключений та залишиться лише статус "придатний" або "непридатний".

Зміни (окремі) в наявних підставах для відстрочки

Якщо законопроєкт приймуть, термін, на який ВЛК може визнати особу тимчасово непридатною за станом здоров’я, збільшиться, і становитиме: від 6 до 12 місяців.

У разі постійного догляду за особою з інвалідністю І групи відстрочка надаватиметься лише одному з членів сім’ї першого ступеню споріднення (батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, у тому числі усиновлені). За відсутності таких членів сім’ї чи їх фізичної неспроможності здійснювати такий догляд, право на відстрочку передаватиметься одному члену сім’ї другого ступеню споріднення (зокрема, рідні брати та онуки особи з інвалідністю). Проте варто зазначити, що Уряд ще повинен розробити порядок роботи даного механізму.

У разі постійного догляду за особою з інвалідністю ІІ групи відстрочка теж в першу чергу надаватиметься лише одному з членів сім’ї першого ступеню споріднення, але лише у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд, що буде підтверджуватись у спосіб, який в майбутньому визначить Уряд. Члени сім’ї другого ступеню споріднення не матимуть права на відстрочку у зв’язку з постійним доглядом за особою з інвалідністю ІІ групи.

Права на відстрочку не матимуть наступні особи:

  • особи, зайняті постійним доглядом за батьками дружини (чоловіка), які потребують постійного догляду;

  • ті, хто мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи; а також ті, хто має дружину (чоловіка) з інвалідністю (усі три групи: І, ІІ та ІІІ), за виключенням ситуацій, коли такі особи здійснюють постійний догляд: (1) за особою з інвалідністю, (2) хворою дружиною (чоловіком), дитиною чи своїми батьками, які потребують постійного догляду;

  • аспіранти, що навчаються на контрактній основі, а також студенти, якщо ті не здобувають послідовний рівень освіти;

  • багатодітні чоловіки та жінки, у разі наявності заборгованості за аліментами, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Наслідки за порушення закону про мобілізацію

У разі порушення окремих своїх обов’язків з боку військовозобов’язаного, призовника або резервіста, передбачається, що ТЦК матиме наступний механізм впливу:

Якщо військовозобов’язана особа не з’являється по повістці в ТЦК, або не уточнила свої облікові дані через ЦНАП, електронний кабінет або напряму через ТЦК протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації, то:

  1. ТЦК направить в Нацполіцію повідомлення про порушення особою порядку військового обліку та попросить здійснити адміністративне затримання для доставлення особи в ТЦК.

  2. Якщо протягом 15 днів Нацполіція не знайде таку особу, вони відзвітують про це ТЦК.

  3. Далі, протягом 5 днів керівник ТЦК надсилатиме такій особі вимогу про виконання особою нею свого обов’язку (обов’язків).

  4. Якщо особа протягом 10 к.д. з дня вручення вимоги не виконала зазначеного у ній обов’язку (обов’язків) або не з’явився до відповідного ТЦК (закордонної дипломатичної установи України, якщо особа за кордоном), ТЦК звертатиметься до суду щодо:

  1. тимчасового обмеження такої особи у праві виїзду за межі України,

  2. тимчасового обмеження такої особи у праві керування ТЗ,

  3. накладення арешту на кошти та інші цінності такого громадянина, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.

Вимога буде вважатись відкликаною ТЦК у разі:

  • виконання громадянином обов’язку (обов’язків), зазначеного у вимозі (умова 1)

  • прибуття громадянина до ТЦК, керівник якого видав вимогу, або закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном (умова 2)

  • рішення суду щодо незадоволення вимог ТЦК (умова 3).

Скасування заходів впливу:

Якщо буде виконана умова 1 або умова 2 вище, передбачається, що ТЦК не пізніше наступного робочого дня надсилатиме державній виконавчій службі повідомлення про відкликання вимоги та/або видаватиме громадянину довідку про виконання ним обов’язку (обов’язків), зазначеного у вимозі, або про прибуття особи до ТЦК, керівник якого видав вимогу, або закордонної дипломатичної установи.

Для тих, хто знятий з військового обліку в ТЦК та виїхав за кордони

Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку із вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постанови Уряду, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, стати на військовий облік громадян України. Така постанова поки відсутня, Уряд її ще тільки має розробити. Переважно, цей епізод стосується тих, хто виїхав за кордон ще до 24 лютого 2022 року.

Бронювання:

Пропонується зобов’язати заброньованих працівників уточнити свої облікові дані стосовно їхбронювання через електронний кабінет.

Що зараз?

Наразі законопроєкт наданий на ознайомлення народним депутатам. Не виключено, що це не остаточна редакція і документ ще буде доопрацьовуватися. Тому деякі з нововведень можуть не врахувати, внести до них правки, або передбачити додаткові зміни.

Коментувати
Сортувати:
Кому, нах, потрібний ПЕРЕКАЗ ще не прийнятого ЗЕкону.
показати весь коментар
06.02.2024 12:52 Відповісти
Так приймуть.
показати весь коментар
13.02.2024 05:00 Відповісти
Смысл обсуждать версии и мысли угадальщиков?
показати весь коментар
27.02.2024 16:29 Відповісти
Дуже цікаве питання. За закон про заборону московських попів в Україні голосів не знайшлось, а тут ті, хто виступав проти заборони московських попів в Україні, швиденько проголосували за продовження бійні одним із ідейних вдохновителів якої є головний московський піп, він же - типовий біблійний лжепророк, Гундяєв.
показати весь коментар
07.02.2024 19:40 Відповісти
Дуже нагадує ситуацію з Наполеоном, якого випустили з Росії під час битви на річці Березені, а потім поклали десятки тисяч солдат в битвах під Лейпцигом, Ватерлоо та інших місцях.
показати весь коментар
07.02.2024 19:44 Відповісти
Помилився, сотні тисяч солдат, бо тільки в одній битві під Лейпцигом загинуло з кожної сторони більше солдат, ніж Україна втратила солдат за час цієї війни.
показати весь коментар
07.02.2024 19:50 Відповісти
Кутузов до усрачки боявся Наполеона.
показати весь коментар
13.02.2024 05:02 Відповісти