Банківський трилер в авангардному стилі

Серіал про виведені з банку "Авангард" гроші невпинно добігає свого кінця. Йдеться про мільярди, які банк все ще не повернув власнику – державі, та, схоже, буде змушений повернути. Але цей трилер не тільки про гроші – ця історія, схоже, буде надалі грати виховальну роль: нагадуватиме про те, як не повинні діяти реальні власники банку. Такий собі приклад для інших.

Мова йде про скандал навколо тих доходів, які банк "Авангард" отримав від використання коштів російського "Сбєрбанку" (який був представлений в Україні вже ліквідованим "МР банком"). У цьому скандалі щодо банку "Авангард", компанії ICU та їх бенефіціарів (фактичних? формальних?) Костянтина Стеценка та Макара Пасенюка справа, схоже, добігає кінця. Але названими особами ця історія не вичерпується.

Рішення, яке оголосив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 29 квітня 2025 року, напевно, допоможе поставити крапку в цій історії. Але це рішення має, на моє переконання, значно ширше значення: ринок отримав однозначний сигнал, що не можна виводити прибуток приватного банку під час війни – якими б юридичними конструкціями це не обставлялось. А ще – не можна гратись із доходами від використання державних коштів.

Звідки взялись мільярди

Все почалось ще у 2022 році – тоді був ліквідований український банк, що належав напівдержавному російському "Сбєрбанку", а саме – "МР Банк". На момент виведення "МР Банку" з ринку йому належало 9 мільярдів гривень у державних облігаціях України. Ці облігації зберігались на рахунку, відкритому на користь АТ "Міжнародний резервний банк" (він же "МР Банк") у депозитарній установі ТОВ "Інвестиційний капітал Україна"(ICU), яка обслуговувалась у банку "Авангард".

ICU має тих же самих кінцевих власників, що й банк "Авангард", куди потрапили ті самі мільярди після того, як облігації погашались, а також відсотки за цими облігаціями. Ці кошти були приблизно на рік заморожені у банку "Авангард" через вкрай цікаве рішення слідчого судді, хоча мали бути за законом передані державі, оскільки належали раніше ліквідованому "МР Банку".

Наскільки ці гроші суттєво вплинули на фінансові результати банку "Авангард"? Ось лише один простий приклад: станом на 1 лютого 2022 року, тобто до ліквідації "МР банку", активи "Авангарду" складали приблизно 2,8 млрд грн, а рівно через рік – вже 9,98 млрд грн.

На використанні мільярдів державних коштів "Авангард", схоже, заробив непогано. Наприклад, його процентні доходи за підсумками дуже "жирного" для нього 2022 року раптом склали приблизно 800 млн грн, тоді як у попередньому 2021 році – лише 188 млн грн.

Але ще цікавіша динаміка витрат на заробітну плату. За 2021 рік, згідно із даними на сайті НБУ, заробітна плата персоналу склала 28,6 млн грн, тоді як за 2022 рік – вже приблизно в 21,5 раза більше – біля 616 млн грн. Звідки цей стрімкий злет? За рахунок винагороди, яку отримали два члени наглядової ради на суму 580 млн грн.

Через цей злет видатків на "зарплати персоналу" прибуток банку до оподаткування склав лише 4,3 млн грн за підсумками 2022 року, тоді як за попередній рік при значно менших активах та доходах – 12,75 млн грн. Кляті ці питання про ухилення від оподаткування прибутку банку – задовбують, хіба ні?

Але, ймовірно, власники могли не бажати демонструвати прибуток банку за підсумками 2022 року не стільки з податкових причин, а тому, що вивести ці кошти в якості дивідендів акціонери (точніше – бенефіціари) "Авангарду" не могли. Бо з початку повномасштабного вторгнення існує заборона на виплату дивідендів приватними банками під час війни.

Тож, як бачимо, ці гроші були все ж таки виведені за допомогою елегантної схеми: по 290 млн гривень винагороди за свою сумлінну працю отримали двоє членів наглядової ради (і одночасно кінцеві бенефіціари банку) – Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко. І це при тому, що інші члени наглядової ради отримали лише по 6500 гривень, тобто винагороду в розмірі мінімальної зарплатні на момент винесення рішення про неї.

Якщо ці дві настільки щедрих винагороди членам наглядової ради банку не є де-факто виведеними дивідендами, то чим же вони тоді насправді є?

Судні дні

Звісно, уряд був вкрай збентежений таким зухвалим нехтуванням норм про заборону на виплату дивідендів, та ще й отриманих за рахунок використання де-факто вже державних грошей. Вже приблизно два роки тягнеться низка судових процесів, кінцевою метою яких є повернення державі коштів, зароблених на грошах ліквідованого "МР Банку" – Кабмін та Нацбанк змагаються в судах, щоб їх повернути державі.

Нарешті Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 29 квітня 2025 року проголосив вступну та резолютивну частини постанови, якою фактично підтвердив рішення НБУ про те, що член наглядової ради АТ "Банк Авангард" Макар Пасенюк не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності.

КАС ВС задовільнив касаційну скаргу Нацбанку, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, у яких оскаржували рішення НБУ. І ця постанова Верховного Суду набрала законної сили, є остаточною та оскарженню не підлягає. Звісно, в Україні немає прецедентного права, але у подальшому суди будуть враховувати позицію КАС ВС по цій знаковій справі.

У кінцевому підсумку поточне рішення Верховного Суду щодо касаційної скарги НБУ відкриває шлях до повернення державі коштів, що були зароблені на грошах ліквідованого "МР Банку". Тому що у рішенні згадуються обставини справи – оперування державними коштами та ознаки конфлікту інтересів у членів наглядової ради банку "Авангард".

Кабмін змагається своїми судовими позовами за повернення цих коштів державі. І там мова йде не тільки про 580 мільйонів гривень, які отримали поважні бенефіціари, вони ж члени наглядової ради із вкрай щедрими винагородами.

Загалом вимоги уряду станом на зараз виглядають так:

• стягнути солідарно з АТ "Банк Авангард", Костянтина Стеценка, Макара Пасенюка на користь держави в особі Кабміну 697,636 млн грн. Це – доходи, отримані від використання державних коштів;
• стягнути солідарно з АТ "Банк Авангард" та ТОВ "АТ "Банк Авангард" на користь держави в особі Кабміну 625,134 грн, з яких 3% річних – 112,688 млн грн, інфляційне збільшення – 512,446 млн грн.

Схоже, що рішення Верховного Суду щодо професійної придатності Макара Пасенюка по суті захищає та робить незворотнім рішення НБУ щодо його небездоганної ділової репутації, яке було винесено в січні 2024 року.

До того, 1 травня 2023 року, НБУ визнав Макара Пасенюка як члена наглядової ради АТ "Банк Авангард" та Костянтина Стеценка як голову наглядової ради цього ж банку такими, що не відповідають кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, а Верховний Суд якраз і підтвердив правомірність рішення про невідповідність члена наглядової ради банку "Авангард" Макара Пасенюка кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності.

Є доволі висока ймовірність, що логічним завершенням рішення про небездоганну ділову репутацію бенефіціарів банку може стати вимога позбутись участі в ньому. Принаймні, це випливає з законодавчих норм. Як казали і одній дуже старій комедії, але майже трилері: "Не варто плутати власну вовну із державною".