Що буде з енергетикою? Прогноз погоди станом на 24 січня

Станом на 24 січня 2026 року метеорологічна та енергетична ситуація в Україні остаточно вийшла з фази екстремального арктичного тиску. Фактичні дані спостережень зафіксували підйом температури з критичних мінус 22 градусів до діапазону від мінус 5 до 0 градусів за Цельсієм.

Це призвело до фізичного зниження попиту на теплову енергію та природний газ, що підтверджується скороченням добового відбору з підземних сховищ на 18-22%.

Атлантичний циклон, який замістив антициклон, приніс щільну хмарність, що фактично зупинило активну роботу сонячних електростанцій, проте водночас активував вітровий потенціал південних та західних регіонів.

Зараз основне навантаження в секторі відновлюваної енергетики перейшло на вітропарки Півдня України. На підконтрольних територіях стабільно працюють Тилігульська ВЕС, Дністровська ВЕС та "Овідвінд", які разом із меншими об’єктами Миколаївського кластера забезпечують видачу в мережу близько 300-350 мегават потужності.

Швидкість вітру в 12-15 метрів на секунду дозволяє цим об’єктам працювати з високим коефіцієнтом використання потужності. Це доповнюється ситуацією на європейських ринках, де через штормову погоду в Балтійському регіоні ціна на польській біржі TGE впала до 92-98 євро за мегават-годину.

Україна повноцінно використовує ліміт імпорту в 2450 мегават, заміщуючи внутрішню теплову генерацію дешевшим ресурсом із Польщі та Словаччини.

Зниження загального навантаження на систему відкрило технологічне вікно для проведення невідкладних робіт на об’єктах багатостраждальної інфраструктури, що зазнали пошкоджень під час останніх атак та морозів.

Це дозволило розпочати планову ротацію енергетичних бригад. Фахівці, які працювали в режимі 24/7 при екстремально низьких температурах, мають можливість повернутися до своїх міст для відпочинку та переоснащення. Такий перепочинок критично важливий для збереження людського ресурсу перед можливими новими викликами лютого.

Важливим фактором поточної стійкості також стала нова лінія електропередач на Молдову, яка в січні 2026 року працює як стратегічний стабілізатор Одеського вузла. Цей напрямок дозволяє ефективно розподіляти транскордонні перетоки та приймати румунську генерацію, коли внутрішні магістралі потребують розвантаження для ремонтів.

Одночасно з цим енергосистема перейшла в режим наповнення водосховищ ГЕС. Завдяки надлишку вітрової енергії та доступному імпорту, ми припинили інтенсивне спрацювання води, накопичуючи її у каскадах Дніпра та Дністра як резерв для майбутніх пікових навантажень.

Отже, ми спостерігаємо перехід від дефіцитного балансування до режиму накопичення резервів та відновлення мереж.

Всі технічні показники – від цін на хабах до рівня води у водосховищах – вказують на те, що пік зимової кризи пройдено. Система використовує цей період для зміцнення фізичної інфраструктури та накопичення енергетичного ресурсу за рахунок сприятливої метеорологічної ситуації в усій Центральній Європі.

Як підсумок – аналіз поточної ситуації від Станіслава Ігнатьєва, професійного енергетика, географа та економіста:

• ВДЕ стали ключовим фактором стабілізації балансу після виходу з фази екстремальних морозів, зменшивши потребу в тепловій генерації та газі;
• сонячна генерація тимчасово втратила внесок через суцільну хмарність, що ще раз підкреслює сезонну та погодну залежність СЕС у зимовий період;
• вітроенергетика Півдня та Заходу працює у піковому режимі, забезпечуючи 300–350 МВт із високим КВВП завдяки стійким швидкостям вітру 12–15 м/с;
• ВЕС фактично взяли на себе роль маневрового ресурсу, дозволивши знизити навантаження на ТЕС і створити резерви у ГЕС;
• синергія ВДЕ та імпорту з ЄС (Польща, Словаччина, Румунія) формує економічно вигідний баланс і зменшує собівартість електроенергії в системі;
• накопичення води у водосховищах ГЕС стало можливим саме завдяки надлишку вітрової генерації, що підвищує готовність до пікових навантажень лютого.

Поточна ситуація демонструє стратегічну цінність розвитку ВДЕ, особливо вітроенергетики, як елементу енергетичної стійкості в кризових умовах